Постанова

від 10.09.2015 по справі 804/11173/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. Справа № 804/11173/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Придніпровський регіональний промисловий комплекс» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Закритого акціонерного товариства «Придніпровський регіональний промисловий комплекс» заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1100,65 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнямВ» від 18.01.2011р. № 2240 та Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ не здійснив своєчасно сплату страхових внесків за 1 півріччя 2009 року. У зв'язку із цим позивачем згідно п.2 ч.2 ст.27 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-III було сформовано лист-вимогу про сплату боргу та надіслано її відповідачеві. Проте, Закрите акціонерне товариство «Придніпровський регіональний промисловий комплекс» заборгованість у встановлені законом строки не сплатив, через що позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але поштовий конверт було повернуто до суду із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, заперечень проти адміністративного позову до суду відповідач не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Придніпровський регіональний промисловий комплекс» (код ЄДРПОУ 23075199) зареєстровано як страхувальника у Жовтневій районній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за відповідною заявою підприємства від 27.12.2001 року.

Згідно ст.1 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованнямВ» від 18.01.2001року №2240-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 2 вказаного Закону страхові внески - це кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Абзацами 5 та 6 частини 7 Розділу VІІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 частини 2 статті 27 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованнямВ» від 18.01.2001 року №2240-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2240-ІІІ), встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону №2240-ІІІ встановлено порядок і строки сплати страхових внесків та передбачено, зокрема, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

З аналізу наведеної норми права вбачається, що законодавцем пов'язується виникнення обов'язку по сплаті страхових внесків із виплатою заробітної плати (з отриманням коштів на її виплату).

При цьому, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 1100,65 грн. відображена Закритим акціонерним товариством «Придніпровський регіональний промисловий комплекс» у поданому ним звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП про нараховані внески та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2009 року рік.

Зазначена сума заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, про стягнення якої на разі просить позивач, була нарахована та не сплачена ще у період до 01 січня 2011 року.

При цьому, для врегулювання питання в досудовому порядку відповідачу було направлено лист №06-21/903-10 від 03.06.2011 року про необхідність сплати боргу, проте лист повернуто поштовим відділенням у зв'язку з відсутністю адресата за адресою.

Згідно ч.1 ст.30 Закону № 2240-ІІІ страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовуються.

Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідачем зі сплати страхових внесків не сплачена та складає 1100,65 грн.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати страхових внесків, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Придніпровський регіональний промисловий комплекс» про стягнення заборгованості- задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Придніпровський регіональний промисловий комплекс» (код ЄДРПОУ 23075199) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1100,65 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1