Рішення

від 02.12.2015 по справі 902/1496/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2015 р. Справа № 902/1496/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" 49064, м.Дніпропетровськ, вул.Орловська, 1Б

до : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 22740, Вінницька обл., Іллінецький р-н, смт.Дашів, вул.Радянська, буд.24, корпус А

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_2, довіреність № 24/11-04 від 24.11.15, представник;

відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 433 від 09.06.15, представник.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет"до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним Договору позики № 1/05 від 23.05.2011 року, укладеного між Вищим навчальним приватним закладом "Дніпропетровський гуманітарний університет" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про надання останній зворотної фінансової допомоги у розмірі 6000000,00 гривень.

Позов мотивовано тим, що позивачу під час розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області №32/5005/10343/2012 стало відомо про існування Договору позики №1/05 від 23.05.2011 року, укладеного між ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" та ФОП ОСОБА_1 про надання їй зворотної фінансової допомоги у розмірі 6 000 000,00 гривень. Оскільки, даний договір, на думку позивача, був підписаний особою, обмеженою у здійсненні таких повноважень, а відповідач - ФОП ОСОБА_1 достовірно знала про наявність таких обмежень, укладений між ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" та ФОП ОСОБА_1 договір про надання зворотної фінансової допомоги у розмірі 6000000,00 гривень слід визнати недійсним.

В направленому до суду письмовому відзиві (вх.№06-52/1226/15 від 01.12.15 р.) представник відповідача проти позову заперечує, мотивуючи свої доводи тим, що факт тимчасового відсторонення ректора ОСОБА_4 від виконання обов'язків не є доведеним; при укладенні спірного договору позики (якщо допустити, на думку відповідача, що факт тимчасового відсторонення ректора ОСОБА_4 від виконання обов'язків є доведеним) ректор (оскільки не був звільнений з посади) діяв з перевищенням повноважень; доказів того, що Університетом здійснювалися відповідні заходи у зв'язку з виконанням функцій ректора ОСОБА_4 після його відсторонення (перевірка фін.діяльності ревізійною комісією) позивачем не надано; твердження позивача щодо відсутності у Університету можливості надати ФОП ОСОБА_1 позики у сумі 6 000 000,00 спростовуються фактом надання позики у сумі 7 729 950,00 грн.; аргументи щодо встановленням в процесі розгляду справи № 32/5005/10343/2012 фактів (в тому числі, з-поміж інших) щодо підписання спірного договору позики іншою особою не є встановленим. На підставі вказаних мотивів просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 11.11.15 р. порушено провадження за вказаним позовом та призначено справу до розгляду на 02.12.15 р.

В судовому засіданні представники сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою процесуальну позицію підтримали.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" з огляду на таке.

23 травня 2011 року між ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №1/05 про надання їй зворотної фінансової допомоги у розмірі 4 000 000,00 гривень.

В зв'язку з тим, що за вказаним вище Договором позики на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 були перераховані кошти у більшому розмірі, ніж це визначено у Договорі, ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення безпідставно перерахованих коштів (справа №32/5005/10343/2012).

Під час розгляду вказаної господарської справи, представником ФОП ОСОБА_1 було надано суду Договір позики від 23.05.2011 року, відповідно до п.2.1 якого розмір зворотної фінансової допомоги становить 6000000,00 гривень.

Відповідно до Висновку № 456/457-13 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по справі № 32/5005/10343/2012 від 19.11.2013 року встановлено, що Договір позики від 23.05.2011 року на суму 6 млн. гривень виготовлено та роздруковано на одному і тому ж знакодрукуючому пристрої одним друкуючим елементом (питання 9 висновків експертизи), але не встановлено належність підпису в розділі "Позикодавець" ОСОБА_4 (питання 7 висновків експертизи), підпис в розділі "Позичальник" виконано ОСОБА_5 (питання 11 експертизи). Експертизою також не встановлено належність печатки в розділі "Позикодавець" позивачу (питання 15 висновків експертизи).

Відповідно до Висновку № 1607/1608-15 судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів по справі № 32/5005/10343/2012 від 19.11.2013 року встановлено, що (по 3-му питанню) Договір позики № 1/05 від 23.05.2011 на суму 6 000 000,00 грн. з боку позичальника підписано не ОСОБА_4 а іншою особою та не встановлено (по 4-му питанню), що на договорі позики на 4 млн грн. та 6 млн грн. нанесено одну й ту ж печатку ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет".

Відповідно до вимог ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов"язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та вимог закону. Порядок і створення органів юридичної особи встановлюються установчими документами та законом .

Стаття 23 Закону України "Про господарські товариства " передбачено, що управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени органу , голова ревізійної комісії , а у товариствах, де створена наглядова рада товариства , - голова та члени ради наглядової ради товариства .

Згідно із ст.99, ст.145 Цивільного кодексу України, ст. 62 Закону України "Про господарські товариства " у товаристві з обмеженою відповідальністю за рішенням його загальних зборів учасників створюється виконавчий орган - колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників . Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників .

Утворення і відкликання виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, статтею 145 ЦК України та статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників .

Таким чином, право на представництво юридичної особи та здійснення повноважень по управлінню нею пов"язане з наявністю акту відповідного компетентного органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа шляхом обрання (призначення) конкретної посадової особи наділяє її повноваженнями вчиняти юридичні дії, передбачені статутом, зокрема здійснювати представництво інтересів підприємства, управління ним.

Згідно вимог ст. 65 ч.3 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства .

За наведеного вище, фактом набуття та/або припинення відповідною особою передбачених статутом повноважень директора товариства з обмеженою відповідальністю є прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про призначення\звільнення (відсторонення) такої особи на дану посаду .

Загальні збори учасників мають безперечне право усунути (відсторонити) виконавчий орган товариства від виконання своїх обов"язків .

Так, відповідно до п.7.1., п.7.2. Статуту ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" (в редакції станом на дату укладання спірного договору) Вищим органом управління Університету є Збори Засновників (або їх представників), а в період між зборами - Ректор. Представники Засновників призначаються постійно або на конкретний термін. Збори Засновників у рамках чинного законодавства визначають основні напрямки діяльності Університету і затверджують його плани та звіти про виконання при одностайній згоді всіх учасників, вносять зміни до Статуту, обирають та відкликають Ректора та членів Ревізійної комісії, визначають розмір, форму, порядок і терміни внесення Засновниками додаткових внесків, визначають пільги Засновників, стверджують штатний розклад, визначають вутрішню організаційну структуру Університету, тощо.

Пунктом 7.13 Статуту ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" визначено, що безпосереднє управління діяльністю Університету здійснює Ректор.

Ректор вирішує всі питання діяльності Університету крім тих, які входять у виключну компетенцію Зборів Засновників. Збори Засновників можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції Ректора (п.7.12).

Згідно із п.7.16 Статуту він є розпорядником майна та коштів університету, затверджує та виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, тощо.

Рішенням загальних зборів засновників ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" від 28.05.2010 року (про що складений Протокол № 9 загальних зборів), на посаду ректора університету було затверджено ОСОБА_4 на строк до 2015 року.

Відповідно до рішення загальних зборів засновників від 21.02.2011 року (Протокол №17), ректора ОСОБА_4 тимчасово відсторонено від виконання обов'язків ректора , виконання обов'язків ректора покладено на проректора з економічних питань ОСОБА_6

ОСОБА_4 було поновлено на посаді ректора 09.06.2011 року відповідно до рішення загальних зборів власників/засновників ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" (Протокол № 20).

Тому, з огляду на вказане, укладений 23.05.2011 року Договір позики між ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" та ФОП ОСОБА_1 про надання останній зворотної фінансової допомоги у розмірі 6000000,00 гривень не міг бути підписаний ОСОБА_4, в той час, коли його Загальними зборами учасників було відсторонено від виконання обов'язків ректора університету, а виконання цих обов'язків було покладено на іншу особу (ОСОБА_6Е.).

Крім того, як свідчить протокол №17 від 21.02.2011 р. ФОП ОСОБА_1 (яка є одним із учасників товариства) була присутня на загальних зборах власників (учасників) Університету, на яких було прийняте рішення про відсторонення ОСОБА_4 з посади ректора та на загальних зборах власників (учасників) від 09.06.2011 року, на яких було прийняте рішення про поновлення ОСОБА_4 на посаді ректора. Більше того, сама ФОП ОСОБА_1 внесла пропозицію відсторонити ОСОБА_4 від виконання обов''язків ректора ДГУ в зв'язку з його тривалою хворобою на період службового розслідування, яке проводить МВС України відносно ДДУВС.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 було відомо про той факт, що 23.05.2011 року ОСОБА_4 не мав повноважень щодо розпорядження коштами університету та не мав права підписувати будь- які договори.

Крім того, відповідно до положень Статуту ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет" (в редакції станом на дату укладення правочину) прийняття рішення про надання позики також відноситься до компетенції загальних зборів власників (учасників) університету.

Суд встановив, що рішенням власників (учасників), що зафіксовано у Протоколі № 20 від 09.06.2011 року, було надано право ректору ОСОБА_4 на підписання з ФОП ОСОБА_1 договору поворотної позики на суму 4000000,00 грн.

Будь- яких доказів, які свідчили б про рішення Зборів Засновників про збільшення розміру вказаної позики або про надання ще однієї позики матеріали справи не містять.

Поряд з тим, при прийнятті рішення суд бере до уваги пояснення представника позивача, які були надані в судовому засіданні 02.12.15 р., що станом на 23.05.2011 р. згідно даних бухгалтерського обліку Університет не мав можливості надати ФОП ОСОБА_1 позику в розмірі 6000000,00 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів надання позики на вказану суму. Протилежного відповідачем не доведено.

Згідно із ст. 93 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Листом від 01.08.2007 року "Практика розгляду судами корпоративних спорів" Верховний суд України визначив, що на підставі ч. 3 ст. 92 ЦК у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оскільки судом встановлено та стверджено матеріалами справи про те, що договір безпроцетної позики від 23.05.2011 року на суму 6000000,00 грн. був підписаний з боку позивача особою обмеженою у здійсненні таких повноважень, а ФОП ОСОБА_1 достовірно знала про наявність таких обмежень на час укладання договору, у відповідності до норм чинного законодавства підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги задоволенню, оскільки під час укладення спірного договору не було дотримано вимог ст. 203, 207 Цивільного кодексу України .

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, ст.ст.22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір позики від 23.05.2011 року, укладений між Вищим навчальним приватним закладом "Дніпропетровський гуманітарний університет" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про надання зворотної фінансової допомоги у розмірі 6 000 000,00 гривень.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (22740, Вінницька обл., Іллінецький р-н, смт.Дашів, вул.Радянська, буд.24, корпус А, і.н. НОМЕР_1) на користь Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" (49064, м.Дніпропетровськ, вул.Орловська, 1Б, код ЄДРПОУ 32495593) 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 04 грудня 2015 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (49064, м.Дніпропетровськ, вул.Орловська, 1Б); 3 - відповідачу (22740, Вінницька обл., Іллінецький р-н, смт.Дашів, вул.Радянська, буд.24, корпус А); 4 - представнику відповідача (49101, АДРЕСА_1)