Рішення
від 20.10.2015 по справі 910/19803/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015Справа №910/19803/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-19"

про стягнення 72 061,00 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кабанцев Я.І. - представник, довіреність №693 від 30.06.2015;

Від відповідача: Дроботько О.В. - представник, довіреність №1 від 30.08.2015

В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-19" про стягнення заборгованості у розмірі 72 061,00 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на належне виконання відповідачем умов договору №01643/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.01.03 р. в частині несвоєчасної плати за отримані послуги з постачання питної води та водовідведення, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 58 424,26 грн., за наявності якої позивачем нараховано пеню, штраф, 3 % річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2015 порушено провадження у справі № 910/19803/15 та призначено до розгляду на 09.09.2015.

У судовому засіданні 09.09.2015 судом оголошувалась перерва до 06.10.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.2015 за клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду спору на чотирнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.10.2015.

У судові засідання 09.09.2015, 06.10.2015 та 20.10.2015 з'явилися уповноважені представники позивача і відповідача.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 09.09.2015 через відділ діловодства господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли супровідні листи про долучення документів до матеріалів справи №664 від 08.09.15 р. та № 670 від 09.09.15р., які долучені судом до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 09.09.2015 через відділ діловодства господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №7/9 від 07.09.2015, в якому відповідач відповідач заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими, посилаючись при цьому, зокрема, на той факт, що бойлери, теплові пункти та котельні в повному господарському віданні, оперативному управлінні або користуванні відповідача не перебувають, укладений між сторонами Договір №01643/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.01.03 р. не регулює відносини сторін щодо постачання питної води для підігріву отже обов'язок з оплати вартості води, яка використовується для виготовлення гарячої води, нарахованої за кодом № 2 - 50989 у відповідача відсутній. Окрім того відповідач зазначає про існування переплати в сумі 88526,97 грн. за кодом 2-989. Відзив на позовну заяву долучено судом до матеріалів справи.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 06.10.2015 через відділ діловодства господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі №748/12 від 06.10.2015, в яких позивач зазначив, оскільки відповідачем ЖБК «Хімік -19» в порушення п.3.5 Договору №01643/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.01.03 р. не було направлено свого представника до ПАТ «АК «Київводоканал» з обгрунтовуючими документами в разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг та не підписано відповідного акта звіряння розрахунків, відповідні дані щодо вартості та обсягів спожитих відповідачем з 01.07.12 р. по 30.03.14 р. послуг вважаються прийнятими останнім до оплати. Письмові пояснення по справі долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.10.15 р. представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи №06 від 06.10.2015. Клопотання судом задоволено, документи долучено судом до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 06.10.15 р. представником відповідача подано клопотання б/н від 06.10.2015 про продовження процесуальних строків розгляду спору на п'ятнадцять днів, яке долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.10.15 р. представник позивача підтримав дане клопотання про продовження процесуальних строків розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 20.10.15 р. представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи №4/юр від 20.10.15, яке судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання 20.10.15 р. сторонами суду не надано.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судового засідання клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлено.

В судовому засіданні 20.10.2015 уповноважений представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.10.2015 заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд:

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 21 січня 2003 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач у справі, постачальник за договором) та Житлово- будівельним кооперативом "Хімік-19" (відповідач у справі, абонемент за договором) укладено Договір № 01643/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується надати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватись за послуги згідно умов договору та Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (надалі - Правила).

Розділами 2-6 Договору передбачено зобов'язання сторін, облік води та порядок розрахунків, відповідальність сторін, особливі умови, форс-мажорні обставини тощо.

Відповідно до п. 7.1. Договору цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання його сторонами.

Як свідчать матеріали справи, вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Окрім цього, договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", сферу дії якого визначено статтею 2 Закону, відповідно до якої дія вказаного Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Водовідведення визначено приписами вказаного Закону як господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

При цьому, вода питна - це вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.

Як зазначено в даній статті Закону України "Про питну воду та водопостачання" підприємство питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води.

Споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб/послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПІН 2.2.4-171-10, та водовідведення.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є виробником та постачальником послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а відповідач - споживачем таких послуг.

Правила користування системами водопостачання та водовідведення в містах і селищах України № 65, затверджені 01.07.1994 Державним комітетом по житлово-комунальному господарству втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.08 р., яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила користування).

В силу статті 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" названі Правила є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

У відповідності до п. 2.1 Правил користування договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та «Про житлово-комунальні послуги", яким, згідно п.2.2 Правил, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з житлово-будівельними кооперативами (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Основними обов'язками постачальника за Договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82, приймання каналізаційних стоків, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин (п. 2.1 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічільників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічільників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням) зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Пунктом 1.4 Правил користування передбачено приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п. 1.2 Правил приймання № 37 останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як унормовано п. 1.4 Правил приймання № 37 абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - це усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Кількість стічних вод, які надходять в каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання. Згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п.21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (п.3.3. Договору).

Пунктами 3.1, 5.2 Правил користування передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Пунктом 2.4 Договору визначається обов'язок абонента забезпечувати безперешкодний доступ представника постачальника до водомірних приладів обліку, а також до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб на перевищення ГДК шкідливих речовин. У разі відсутності доступу до приладів обліку, нарахування за відповідний розрахунковий період можуть бути проведені за пропускною здатністю труби, відповідно до п.9.6 Правил.

З пояснень представника позивача та наданих до справи матеріалів судом встановлено, що у відповідності до Договору для обліку наданих відповідачу послуг з постачання питної води та водовідведення ПАТ «Київводоканал» було відкрито ЖБК «Хімік -19» особовий рахунок та присвоєно абонентські коди: 2-989 (для обліку послуг з холодного водопостачання та водовідведення) та 2-50989 (для обліку послуг з водопостачання та водовідведення питної води на підігрів для потреб населення). За вказаним абонентським номером зареєстрований прилад обліку води - водолічильник, що знаходиться у будинку № 9 вул. Кошиця в м. Києві. Вказаний факт сторонами не заперечувався.

Суд зазначає, що особові рахунки присвоюються з огляду на кількість лічильників води (на один об'єкт водоспоживання), а коди абонентів - на групу об'єктів. Для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки позивачем відкриваються особові рахунки на кожен об'єкт (групу об'єктів), по якому здійснюється водокористування. При цьому відкриття особових рахунків є особливістю ведення бухгалтерського обліку, норми чинного законодавства не передбачають узгодження його ведення з абонентами.

Отже, облік наданих послуг здійснюється за об'єктами, яким присвоюються особові рахунки (на кожен лічильник), які, в свою чергу, групуються в коди абонента. Таким чином, виставлення платіжних документів за конкретним кодом здійснюється з огляду на обсяг послуг, наданих до об'єктів, що включені до певного коду абонента, й аналогічно зараховується оплата спожитих послуг відповідно до адресного переліку, включеного в абонентський код. Отже, як проведення нарахувань за спожиті послуги, так і зарахування оплат, здійснюється з огляду на об'єкт, який спожив послугу та, відповідно, сплатив за неї.

На виконання умов вищевказаного Договору позивачем було надано послуги, зокрема, з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод) через приєднані мережі за період з 01.07.12 р. по 30.06.14 р. на суму 58424,26 грн., а саме: за період з 01.06.13 р. по 30.06.14 р. послуг з холодного водопостачання та водовідведення за кодом 2-989 на суму 66630,54 грн., послуг з приймання стічних вод гарячого водопостачання на суму 29400,43 грн., що підтверджується відповідними підписаними та погодженими уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін актами про зняття показань з приладів обліку, розшифровками з рахунку Абонента за відповідний період та платіжними вимогами дорученнями за липень 2012 р. - червень 2014 р., що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Окрім того, позивач зазначає в позовній заяві про надання ЖБК "Хімік -19" послуг із постачання холодної води для підігріву по коду 2-50989 на суму 37764,35 грн. та зарахування 5622,64 грн. зі сплачених відповідачем коштів в рахунок оплати вказаних послуг.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що абонент в кінці кожного кварталу направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного у в цій же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 Договору).

Відповідачем у встановленому Договором порядку заперечень щодо кількості або вартості наданих послуг надано не було. Крім того, доказів направлення відповідачем у встановлений Договором строк свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення передбаченої п. 3.5 Договору звірки відповідачем суду не надано.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів надання послуг з водопостачання та водовідведення, доказів опротестування виставлених позивачем актів про зняття показань з приладів обліку та платіжних вимог - доручень, а також наявності письмових відмов у прийнятті послуг до суду не надходило, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ПАТ "АК "Київводоканал" умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню послуг з холодного водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод), а також водопостачання та водовідведення питної води на підігрів для потреб населення, обумовлених Договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь - яких зауважень.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 2.4 означених Правил приймання № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Так, порядок розрахунків визначений сторонами у пунктах 3.4, 3.6 Договору, зокрема, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи Абонента.

Щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу на надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться відповідачем шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами, не забороненими чинними нормативними актами.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, як стверджує позивач в позовній заяві, свої зобов'язання щодо перерахування коштів за надані ПАТ «АК «Київводоканал» послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, в тому числі з приймання стічних вод гарячого водопостачання, у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, відповідач в повному обсязі не виконав, в результаті чого, враховуючи здійснені відповідачем оплати в сумі 57349,33 грн. (з урахуванням перерахунків в сумі 4639,62 грн.), які враховані за кодом 2-989, та в сумі 21516,55, які враховані за кодом 2-50989, у останнього станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у розмірі 9281,21 грн. за кодом 2-989 та за кодом 2-50989 - 49143,05 грн., з яких 15036,33 грн. боргу за надання послуг з приймання стічних вод гарячої води та 34106,72 грн. боргу за надання послуг з постачання гарячої води на підігрів, які позивач просить стягнути в позовній заяві згідно наданого розрахунку.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 01643/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.01.03 р. або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та під час виконання з боку сторін відсутні.

Як встановлено судом, у суму заборгованості із водопостачання та водовідведення позивачем також включено вартість води, яка використовується для виготовлення гарячої води (підігріву) та яка обліковується за кодом 2-50989 в сумі 34106,72 грн..

Суд зазначає, що в силу приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У ст. 13 Закону встановлено перелік комунальних послуг, який не є вичерпним.

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

За п.2.1 Правил користування договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та «Про житлово-комунальні послуги».

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил користування розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру (котельні).

Із наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень відповідача вбачається відсутність на балансі ЖБК «Хімік - 19» за адресою, на яку позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води та за яким позивач виставляє рахунки відповідачу, теплових пунктів, бойлерів або котелень, які знаходяться у володінні та користуванні.

Згідно статті 257 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника, а споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії.

Отже, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду. Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Судом встановлено, що між сторонами спору договірні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, відсутні; укладений сторонами Договору № 01643/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.01.03 р. не регулює відносин сторін з приводу постачання холодної води, яка іде на підігрів; на балансі відповідача індивідуальні теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.

Окрім того, постановою Вищого господарського суду України від 20.09.07 р. у справі № 37/42 за позовом ВАТ АК «Київводоканал» до ЖБК «Хімік - 19» про стягнення 19149,06 грн. встановлено, що Договір № 01643/4-02 на послуги з водопостачання та водовідведення від 21.01.03 р. не пов'язаний з постачанням відповідачу води для виготовлення гарячої води, додаткові угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води, сторонами не укладались.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів, облікованої позивачем за кодом 2-50989 в сумі 34106,72 грн., отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 09 грудня 2014 року у справі № 910/13142/13 та 26 березня 2015 року у справі № 910/12492/13.

Окрім того суд зазначає, що у відповідності до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 80 від 27.01.97 р. «Про порядок розрахунків за житлово - комунальні послуги», № 12 від 06.01.00 р. «Про вдосконалення розрахунків за житлово - комунальні послуги» у місті Києві запроваджено порядок розрахунків за спожиті житлово - комунальні послуги (в тому числі гарячого водопостачання) із залученням посередника - Комунального підприємства «Головний інформаційно - обчислювальний центр» (далі - КП «ГІОЦ»), якого уповноважено здійснювати обробку та розщеплення платежів споживачів житлово - комунальних послуг на складові цих послуг, а також здійснювати перерахування розщеплених коштів на рахунки виробників та виконавців житлово - комунальних послуг.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено представниками сторін, між ЖБК «Хімік-19» (замовник) та КП «ГІОЦ» (виконавець) 15.01.14 р. укладено Договір № 874 про надання послуг, а також 02.01.09 р. укладено Договір № 874 про надання послуг, згідно умов яких виконавець приймає на себе зобов'язання навадати послуги по: наданню та інформаційно - технічному супроводженню програмного комплексу в частині нарахування комунальних послуг та інших платежів на забезпечення статутної діяльності замовника; виготовленню для квартиронаймачів та власників житла «рахунків на оплату комунальних послуг та інших платежів» згідно баз нарахувань, наданих замовником.

Окрім того, між ЖБК «Хімік-19» (замовник) та КП «ГІОЦ» (виконавець) укладено Договір № 875 про надання послуг від 02.01.09 р. та Договорі № 875 про надання послуг від 15.01.14 р., згідно умов яких замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги з: обробки та розщеплення платежів населення за комунальні послуги та платежів на забезпечення статутної діяльності замовника, як надішли на розподільчий рахунок виконавця № 26030000128106 в ПАТ КБ «Хрещатик», код банку 300670, код 04013755. Розщеплення платежів здійснюється виконавцем згідно наданої замовником дислокації будинків та відомостей про реквізити замовника і підприємств - виробників комунальних послуг, дислокації для виконання розщеплення платежів та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, баз даних нарахувань фактично спожитих комунальних послуг та інших платежів по квартиронаймачах та власниках житла.

В матеріалах справи міститься лист КП «ГІОЦ» № 02-4952 від 15.10.15 р. щодо надання статистично - аналітичної інформації про зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «АК «Киїїводоканал» за холодну воду та водовідведення холодної води, холодну воду для підігріву та водовідведення гарячої води від розщеплення плат мешканців, що обслуговуються ЖБК «Хімік-19» у період з 01.07.12 р. по 30.06.14 р. включно.

При цьому, згідно наданої інформації на розрахунковий рахунок ПАТ «АК «Київводоканал» за Договором надходили кошти із призначенням платежу: «холодна вода та водовідведення холодної води, водовідведення гарячої води» (форми 3.7, 3.19) та зараховувались в рахунок сплати за надані послуги відповідно до зазначених призначень платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зведених відомостей розщеплення сплат КП «ГІОЦ» за період з 01.07.12 р. по 30.06.14 р..

Так, згідно наданих КП «ГІОЦ» відомостей та статистично - аналітичної інформації за вказаний період відповідачем було перераховано та зараховано на розрахунковий рахунок ПАТ «АК «Київводоканал» 152046,43 грн. в оплату наданих послуг з постачання холодної води та водовідведення холодної води, а також 11533,69 грн. за надані послуги з водовідведення гарячої води, всього в сумі 163580,11 грн..

Як встановлено судом за матеріалами справи, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення у строк, визначений умовами Договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 610,72 грн. за період з 03.02.14 р. по 30.06.14 р., проценти річних в сумі 1234,21 грн. за період з 06.12.12 р. по 30.06.14 р. та інфляційні нарахування в сумі 5949,38 грн. за період з 06.08.12 р. по 30.06.14 р., а також 5842,43 грн. штрафу (10% від заявленої до стягнення суми заборгованості, включаючи питну воду на підігрів), які він просив стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Проте, враховуючи висновок суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів, облікованої позивачем за кодом 2-50989 в сумі 34106,72 грн., нарахування на вказану суму заборгованості інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу також є безпідставним, отже вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи здійснені відповідачем за спірний період перерахування грошових коштів в сумі 163580,11 грн., а також приймаючи до уваги відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги з постачання холодної води для підігріву на суму 34106,72 грн., та, відповідно, нарахованих та заявлених до стягнення пені в сумі 293,27 грн., 1060,17 грн. процентів річних, 4005,12 грн. втрат від інфляції та 3410,67 грн. штрафу, суд зазначає, що сума здійснених відповідачем перерахувань за спірним Договором перевищує загальну суму наданих позивачем послуг з водопостачання холодної води, водовідведення холодної води та водовідведення гарячої води за період з 01.07.12 р. по 30.06.14 р., та заявленого до стягнення з відповідача в межах даного позову боргу, що складається із заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення, заборгованості за надані послуги з водовідведення гарячої води та нарахованих пені, процентів річних, втрат від інфляції та штрафу, тобто у відповідача існує переплата за Договором, за наявності якої позовні вимоги ПАТ «АК «Київводоканал» задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи надані відповідачем докази, а також те, що позивач не довів в розумінні приписів ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 04 грудня 2015 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Суддя А.М.Селівон

Дата ухвалення рішення20.10.2015
Оприлюднено09.12.2015

Судовий реєстр по справі —910/19803/15

Ухвала від 06.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 01.09.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Ухвала від 15.08.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Селівон А.М.

Рішення від 01.08.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 14.07.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Суховий В.Г.

Ухвала від 05.07.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Суховий В.Г.

Ухвала від 22.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 10.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Постанова від 01.06.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Губенко H.M.

Ухвала від 15.01.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Суховий В.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні