Рішення

від 04.12.2015 по справі 910/26194/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2015Справа №910/26194/15 За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ-Інвест"

про стягнення 1 568,85 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Лабутіна О.А., Красновид Н.Л. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 04.12.2015 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ-Інвест" про стягнення основного боргу у розмірі 1 295, 37 грн. та пені - 273, 48 грн.

Підставою для звернення з даним позовом позивач зазначає не належне виконання відповідачем умов договору №1293/15 від 15.04.2015 щодо здійснення оплати наданих послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони в період з 15.04.2015 до 08.06.2015, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 1 295, 37 грн. та нарахована позивачем пеня - 273, 48 грн.

Ухвалою суду від 06.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26194/15, розгляд останньої призначено на 09.11.2015.

У письмових поясненнях від 06.11.2015, відповідач зазначив, що відсутні підстави для оплати послуг, які фактично не надавались позивачем. Крім цього, відповідач зазначає про не отримання повідомлення від позивача про одностороннє розірвання договору, а затримка оплати послуг не є підставою для дострокового розірвання договору, однак відповідач вважає, що договір достроково був розірваний 14.05.2015.

В судовому засіданні 09.11.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 25.11.2015, у зв'язку із задоволенням усного клопотання позивача про оголошення перерви в судовому засіданні.

25.11.2015 відповідно до положень ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 04.12.2015, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

В судове засідання 04.12.2015 представники відповідача не з'явились.

Позивач підтримав позовні вимоги та надав додаткові письмові пояснення від 04.12.2015 про спростування тверджень відповідача щодо не виконання умов договору в частині прибуття наряду охорони на виклик, сигнал про який надійшов 14.05.2015.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВБ-Інвест" (замовник за договором) укладений договір на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони №1293/15 (далі - договір), за умовами якого (п. 2.1) замовник передає, а виконавець приймає під охорону майно, що знаходиться на об'єктах замовника за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця 40-річчя Перемоги, 11.

Періодом спостереження сигналізації на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, встановленої на об'єкті, під спостереження до зняття її з спостереження замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією, згідно п. 2.2 договору.

Додатком до договору є дислокація об»єкту.

Даний договір набирає чинності з 15.04.2015 та діє до 31.12.2015 (п. 7.1).

Умовами договору, зокрема п. 3.1, визначено, що розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених у Протоколі погодження договірної ціни.

Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, сторони досягли домовленості про ціну договору, яка становить: сума наданих послуг по спостереженню та утримання групи затримання, встановлених на об'єкті з розрахунку 1,30 грн./ год.; сума наданих послуг по обслуговуванню умовних експлуатаційних установок засобів охоронно-пожежної сигналізації у розмірі 360,00 грн. за 1 умовну експлуатаційну установку засобів ОПС в рік. Ціна за обслуговування каналу GSM встановлених на об'єкті, з розрахунку 50 грн./ міс. Ціни включають ПДВ.

До договору сторони підписали додаток з розрахунком вартості послуг за період дії договору з січня 2015 по грудень 2015 року на суму 12456 грн. 00 коп. (щомісячно 1056,20 грн., лютий - 962,60 грн.)

Пунктом 3.2 договору, передбачено, що оплата здійснюється замовником у порядку передоплати щомісячно до 5-го числа місяця , в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в протоколі, на рахунок виконавця.

Згідно п. п. 3.5, 3.6 договору, до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обгрунтовані заперечення.

За умови не повернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи не надання обгрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Відповідно до наказу №2038 від 06.04.2015 позивач з 15.04.2015 взяв під спостереження системи тривожної сигналізації об'єкту за договором № 1293/15.

П.8.3.3. договору сторони визначили умову дострокового розірвання договору: наявність спору між замовником та третьою особою щодо володіння та користування об»єктом.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що 20.05.2015 від ПП "Гарантбуд сервіс" до позивача надійшла скарга вих.№05/01 про неправомірне укладення договору охорони об'єкту за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця 40-річчя Перемоги, 11, та надане свідоцтво про право власності ПП "Гарантбуд сервіс" на об'єкт охорони. В заяві ПП «Гарантбуд сервіс» вимагало терміново зняти з охорони об»єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Білогородка, вул.. 40 років Перемоги, будинок 11.

Враховуючи зазначене, листом №13/5-752 від 25.05.2015 позивач повідомив відповідача, що з урахуванням положень п. 8.3.3 договору №1293/15 від 15.04.2015 він буде достроково розірваний з 08.06.2015. Згідно відмітки, даний лист вручений секретарю ТОВ "МВБ-Інвест" ОСОБА_3 25.05.2015.

На підставі п. 8.3.3 договору №1293/15 від 15.04.2015, наказом позивача №2493/1 від 27.05.2015 з 08.06.2015 припинено спостереження на об'єкті ТОВ "МВБ-Інвест", розташованому за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця 40-річчя Перемоги, 11.

Тобто, у зв'язку з виникненням спору щодо користування об'єктом з 08.06.2015 позивач припинив надання послуг за договором №1293/15 від 15.04.2015.

За доводами позивача, Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, належним чином виконано зобов'язання за договором та надано послуги протягом травня-червня 2015 на загальну суму 1 295,37 грн., про що свідчать акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг, а саме: № ПУ-44305 від 30.06.2015 р. на суму 239,17 грн. та № ПУ- 42070 від 31.05.2015 р. на суму 1 056, 20 грн., який направлялись на адресу відповідача, проте не підписані останнім. Також позивач зазначає про направлення на адресу відповідача рахунків-фактур на оплату послуг, докази чого містяться в матеріалах справи. Проте відповідачем в порушення договірних зобов'язань так і не було оплачено послуги.

Отже, спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони за травень-червень 2015 року, а тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в у сумі 1 295, 37 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем надано послуги охорони відповідачу протягом травня-червня 2015 року на загальну суму 1 295,37 грн., про що свідчать акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг, а саме: ПУ-44305 від 30.06.2015 р. на суму 239,17 грн. та № ПУ- 42070 від 31.05.2015 р. на суму 1 056, 20 грн., які направлялись на адресу відповідача (докази направлення містяться в матеріалах справи), проте не підписані останнім та не надано письмових заперечень щодо обсягу наданих послуг, у строк визначений п. 3.5 договору. Крім цього, матеріалами справи також підтверджується факт направлення на адресу відповідача рахунків-фактур на оплату послуг (№ПУ-003750 від 08.06.2015, № ПУ-003453 від 05.05.2015).

Отже, керуючись п. 3.6 договору та враховуючи не надання замовником виконавцю письмових заперечень щодо обсягу послуг наданих виконавцем у звітних місяцях, послуги у травні-червні 2015 року надані виконавцем в повному обсязі на суму 1 295,37 грн. і прийняті замовником без зауважень.

Матеріали справи свідчать, а відповідач не спростував, що він не скористався наданим йому договором правом на письмові заперечення щодо обсягу наданих виконавцем послуг у звітних місяцях.

Тобто, враховуючи п. 3.2 договору, яким передбачений обов'язок відповідача здійснювати передоплату за послуги, кошти за послуги у травні 2015 року повинні бути сплаченими до 05.05.2015, у червні 2015 року - до 05.06.2015.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за послуги охорони за договором на момент розгляду справи по суті настав.

Доказів виконання відповідачем в частині оплати наданих послуг матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на не направлення письмового повідомлення з вимогою про оплату заборгованості, судом визнано безпідставним, адже згідно п. 3.3 договору, це є правом виконавця, а не обов'язком, В той час, як умови договору містять обов'язок замовника здійснювати передоплату послуг щомісячно до п'ятого числа місяця, в якому надаються послуги.

Звернення відповідача до Прокуратури Київської області 27.05.2015 року з повідомленням про вчинення правопорушення третіми особами (службовими особами реєстраційної служби Київо-Святошинського районного управління юстиції, працівниками РВ ГУМВС України в Київській області, ПП «ГарантБудСервіс»), що має ознаки складу злочину, не спростовує вищенаведені обставини та не звільняє відповідача від виконання його обов'язків за договором №1293/15 від 15.04.2015 в частині оплати послуг, які вважаються прийняти в повному обсязі згідно актів. Крім того відповідач в своєму зверненні посилається саме на ті обставини, що державним реєстратором була проведена державна реєстрація права власності не об»єкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця 40-річчя Перемоги, 11 саме за ПП «ГарантБудСервіс».

Посилання на не прибуття працівників позивача на об'єкт відповідача 14.05.2015, після спрацювання сигналізації, спростовані записом в журналі "Добова відомість", де зафіксовано про спрацювання 14.05.2015 о 11 год. 31 хв. на пульт централізованого спостереження Управління Державної служби охорони сигналу "Тривога" з об'єкту відповідача.

Із запису в бортовому журналі вбачається, що об 11 год. 32 хв. наряд охорони негайно виїхав та прибув о 12 год. 00 хв. на об'єкт відповідача за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця 40-річчя Перемоги, 11.

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що прибувши на вказаний об'єкт, нарядом охорони з'ясовано про наявність спору між відповідачем та третіми особами (ПП "Гарантбуд сервіс") щодо права володіння та користування об'єктом.

Наведені обставини та представлені позивачем докази, відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами, адже відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором в частині оплати наданих позивачем послуг, заборгованість у розмірі 1 295,37 грн. за вказаним договором підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Позивач також заявив до стягнення пеню у розмірі 273,48 грн. розраховану за період з 06.05.2015 по 05.06.2015 на суму боргу 1056, 20 грн. та з 05.06.2015 по 15.09.2015 на 1 295, 37 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за кожний день прострочення оплати за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв"язку з неналежним виконанням умов Договору, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у розмірі 269,10 грн. за перерахунком суду та до стягнення підлягає пеня в розмірі 269,10 грн. за період прострочення виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання вказаний позивачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 564, 47 грн., з яких: сума основного боргу - 1 295, 37 грн. та пеня - 269, 10 грн.

За таких обставин судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, згідно положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВБ-Інвест" (03058, м. Київ, вулиця Лебедєва-Кумача, будинок 5, офіс 537, ідентифікаційний код 38050770) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вулиця Гайдара, 8, код 08596914) суму основного боргу у розмірі 1 295, 37 грн. ( одна тисяча двісті дев'яносто п'ять гривень 37 коп.), пеню - 269,10 грн. (двісті шістдесят дев'ять гривень 10 коп.) та 1 214, 59 грн. (одна тисяча двісті чотирнадцять гривень 59 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2015

Суддя І.В.Усатенко