Рішення

від 01.12.2015 по справі 922/6039/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р.Справа № 922/6039/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечна мережа "СЕБ-Фарм", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 11 255,35грн. основного боргу, 51,45грн. збитків від інфляції, 182,62грн. 20% за користування чужими грошовими коштами, 414,82грн. пені, 27,39грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 330/К/21 від 27.09.2013р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, надав суду відзив, в якому повідомив про повну сплату суми основного боргу в розмірі 11 255,35грн. та визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" в частині стягнення 51,45грн. збитків від інфляції, 182,62грн. 20% за користування чужими грошовими коштами, 414,82грн. пені, 27,39грн. 3% річних визнає, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності їх представників за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

27.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармпланета" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптечна мережа "СЕБ-Фарм" (відповідач) укладено договір поставки № 330/К/21 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти та передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та оплачувати лікарські засоби та вироби медичного призначення, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в накладних, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих відповідачем та погоджених з позивачем заявок на поставку товару.

У розділі 5 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу (п.5.4 договору). За умовами п.5.5 договору при здійсненні відповідачем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого відповідач зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь позивача, вказується позивачем у накладній на товар, який поставляється. Перебіг такого строку починається від дати поставки товару відповідачу, що вказана в накладній.

У випадку несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.6.3 договору).

У п.6.5 договору сторони погодили, що за умови прострочення відповідачем строків оплати за товар за цим договором понад 30 календарних днів, останній сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% від простроченої суми оплати.

Як зазначив позивач, останній на виконання умов договору поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 11 255,35грн., який відповідачем у встановлений строк оплачено не було.

Оскільки відповідач своєчасно оплату товару не здійснив, позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу збитки від інфляції в розмірі 51,45грн., 20% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 182,62грн., пеню в розмірі 414,82грн. та 3% річних в розмірі 27,39грн.

Із наданих відповідачем платіжних доручень судом вбачається що сума боргу, яка є предметом позову у даній справі, повністю сплачена відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач 12.11.2015р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача в рахунок погашення суми основного боргу грошові кошти в розмірі 2 303,76грн. (платіжне доручення № 1017 від 12.11.2015р.), 17.11.2015р. платіжним дорученням № 1036 перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 3 000,00грн. та 20.11.2015р. сплатив суму боргу в розмірі 5 951,59грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1055.

Таким чином, сума боргу, яка є предметом позову у даній справі, повністю сплачена відповідачем, однак, частина боргу у сумі 2 303,76грн. сплачена відповідачем до подачі позивачем позову до суду, а інша (залишкова) частина - після.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 16.11.2015р., а відповідач частину суми основного боргу в розмірі 2 303,76грн. сплатив 12.11.2015р., тобто до моменту звернення позивача із позовом до суду, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із відповідним позовом у цій частині, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 2 303,76грн. та припиняє провадження у справі в частині стягнення 8 951,59грн. (сума, що була сплачена відповідачем після подання позову до суду) за відсутністю предмета спору.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції в розмірі 51,45грн., 20% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 182,62грн., пені в розмірі 414,82грн. та 3% річних в розмірі 27,39грн., суд виходить з наступного.

Відповідач 26.11.2015р. надав до суду відзив, в якому позовні вимоги в цій частині визнав повністю.

За приписами ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних, збитків від інфляції, 20% за користування чужими грошовими коштами, враховуючи те, що вона не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки сума основного боргу в розмірі 8 951,59грн. сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з позовом, спір до суду доведено з вини відповідача, судовий збір в розмірі 982,83грн., покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 78, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечна мережа "СЕБ-Фарм", код ЄДРПОУ 38631172 (61057, м. Харків, вул. Громадянська, 25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпланета", код ЄДРПОУ 36852896 (місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2; поштова адреса: 08128, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23Л, п/р 26008010312690 в ПАТ "Міжнародний ОСОБА_1", МФО 380582) - 51,45грн. збитків від інфляції, 182,62грн. 20% за користування чужими грошовими коштами, 414,82грн. пені, 27,39грн. 3% річних, 982,83грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 303,76грн. відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 8 951,59грн. припинити за відсутністю предмета спору.

Повне рішення складено 04.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_2