Ухвала

від 03.12.2015 по справі 826/15814/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15814/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо складання податкової інформації «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал»» за період з 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року» № 381/26-59-22-04/37450960 від 20 березня 2015 року; зобов'язання вилучити з бази даних «Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами документальної позапланової виїзної перевірки згідно податкової інформації «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» за період з 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року» № 381/26-59-22-04/37450960 від 20 березня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві вжито заходи щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» по взаємовідносинам із контрагентами за період з 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року.

Зі змісту податкової інформації «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал»» за період з 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року» № 381/26-59-22-04/37450960 від 20 березня 2015 року вбачається, що відповідачем встановлено неможливість підтвердження реальності господарських відносин з платниками податків за період 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року, з огляду на відсутність позивача за місцезнаходженням та здійснення останнім діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

На підставі податкової інформації відповідачем внесено дані щодо непідтвердження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, до автоматизованої системи «Податковий блок».

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За змістом п. 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5, 6 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення податковим органом на адресу позивача запиту про надання інформації з приводу підтвердження господарських відносин позивача з контрагентами, що є обов'язком податкового органу відповідно до п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом допущено порушення вимог чинного законодавства, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки, чим порушено право позивача на надання документального підтвердження та пояснень протягом місяця з дня отримання запиту податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2013 року у справі № К/800/3806/13.

За змістом п. 7 Порядку проведення органами державної податкової, служби зустрічних звірок, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було проведено зустрічної звірки позивача, дії по співставленню ТОВ «Брокбудкепітал» не здійснено, про що свідчить сама податкова інформація «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал»» за період з 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року» № 381/26-59-22-04/37450960 від 20 березня 2015 року.

Колегією суддів враховується, що дії щодо проведення зустрічної звірки полягають у співставленні даних та перевірці встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України, а також аналізі податкової інформації та документів, які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, - це заходи, що спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Крім того, п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Колегія суддів також звертає увагу, що у зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Таким чином, наведеними законодавчими нормами встановлено два види оформлення результатів зустрічних звірок, а саме: результати оформлюються у формі «Довідки про результати проведення зустрічної звірки», або у формі «Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання».

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення заходів, спрямованих на проведення зустрічної звірки, відповідачем складено податкову інформацію «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» за період з 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року» № 381/26-59-22-04/37450960 від 20 березня 2015 року, замість акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Натомість, у складеній податковій інформації зафіксована інформація про відсутність позивача за місцезнаходженням (стан платника податків - « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Водночас, податкова інформація містить посилання на відсутність позивача за адресою місцезнаходження - 04119, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 50-Б, літера В, офіс 41, та за адресою фактичного місцезнаходження - 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35, кв. 5.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

За змістом ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 02 червня 2015 року, місцезнаходженням ТОВ «Брокбудкепітал»» є 01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4-А.

У матеріалах справи наявні копії договорів оренди частини нежитлового приміщення та актів приймання-передачі оренди частини нежилого приміщення: № 16/05-14 від 16 травня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКО» (орендодавець), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення - робоче місце, загальною площею 24 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Екскаваторна, 35; № 12/05 від 12 травня 2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКО» (орендодавець), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення - робоче місце, загальною площею 15 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Промислова, 4-А.

Водночас, станом на 20 березня 2015 року (складання відповідачем податкової інформації) місцезнаходженням ТОВ «Брокбудкепітал» було: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, нежилі прим. з № 3 по № 10 гр. прим, № 55 (в літ.А), що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, в основу яких покладено відсутність позивача за адресою місцезнаходження (податковою адресою).

Колегія суддів звертає увагу на те, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, є висновки довідки про встановлені порушення закону, а, з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такої довідки або визнання її незаконною, з огляду на те, що довідка є лише проявом зовнішньої фіксації зустрічної звірки.

Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав.

Згідно зі ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом ст. 72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, податковою інформацією № 381/26-59-22-04/37450960 від 20 березня 2015 року зафіксовані певні висновки відносно позивача, на підставі яких відповідачем здійснено коригування в інформаційних базах даних, зокрема, АІС «Податковий блок», показників податкових зобов'язань за перевіряємий період.

Колегією суддів враховується, що відповідно до пп. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

З наведеного випливає однозначний висновок про те, що підставою для внесення змін до облікових даних платника податків може бути виключно дані перевірки платника податку. Разом з тим, як було зазначено раніше, зустрічні звірки не є перевірками, а відтак внесення будь-яких змін до облікових даних платників податків на підставі викладених у довідці про результати зустрічної звірки висновків суперечить положенням чинного законодавства.

Крім того, оскільки висновки податкової інформації не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності та, враховуючи помилковість висновків податкової інформації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві зобов'язана вилучити з бази даних «Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами документальної позапланової виїзної перевірки згідно податкової інформації «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» за період з 01 березня 2011 року по 28 лютого 2015 року» № 381/26-59-22-04/37450960 від 20 березня 2015 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2014 року у справі № К/800/43379/13.

Колегія судів під час розгляду і вирішення справи враховує також правову позицію Верховного Суду Україну, викладену ним у постанові від 09 грудня 2014 року у справі № 21-511а14, за змістом якої, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковим органом не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних дій, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 04 грудня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.