Рішення

від 03.12.2015 по справі 756/7181/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03.12.2015 Справа № 756/7181/15-ц

унікальний номер 756/7181/15-ц

справа № 2/756/3917/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Бублієві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП « Рандат-1» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки в проведенні розрахунку при звільненні ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з відповідача ПП « Рандат-1» на користь позивача: заробітну плату в розмірі 20 006,70грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.01.2010 року, згідно наказу №02 він працював охоронником відділу охорони ПП « Рандат 1». На виконання Указу Президента України від 20.03.2014 р. №303/2014 «Про оголошення часткової мобілізації», позивач був призваний та проходив військову службу в лавах Збройних Сил України з 20.03.2014р. по 18.03.2015р., проте за даний період роботодавець, у порушення вимог Конституції України, КЗпП України не виплатив заробітну плату. 13.05.2015 року відповідно до наказу № 04 від 13.05.2015р. позивач був звільнений з займаної посади за власним бажанням відповідно до ст.. 38 КЗпП України. В день звільнення з роботи в порушення ст. 116 КЗпП України відповідач не провів повний розрахунок.

Позивач в судове засідання не з"явився, надав до суду заяву, якою позов підтримав, просив розглядати справу у його відсутності та не заперечував проти розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Заперечень проти позову не надали, явку представника не забезпечили.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

01.01.2010 року, згідно наказу №02 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду охоронником відділу охорони ПП « Рандат 1»( а. с. 5).

У відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно Указу Президента України від 20.03.2014 р. №303/2014 «Про оголошення часткової мобілізації» військовозобов'язаний ОСОБА_1 був призваний на військову службу, яку проходив з 20.03.2014 р. по 18.03.2015 р.

Згідно довідки від 03.02.2015р. № 693 виданої військової частини В1688, ОСОБА_1 в період з 16.06.2014р. по 11.09.2014р. брав участь в антитерористичній операції в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.( а. с.11).

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частино 2 ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» унормовано, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України,

Згідно приписів ст. 119 КЗпП України, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «;Про альтернативну (невійськову) службу», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою КМУ від 04.03.2015 р. №105 (надалі-Порядок), визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті, проте обов'язок виплати вищезгаданої компенсації покладено безпосередньо на підприємства, установи, організації у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України.

За таких обставин, підприємство-відповідач, з яким у позивача на час мобілізації не були припинені трудові відносини, зобов'язано було нараховувати виплати у розмірі середнього заробітку як працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, оскільки невиплата вказаних сум фактично прирівнюється до затримки виплати заробітної плати.

Згідно довідки, засвідченої директором ПП « Рандат 1», середня заробітна плата ОСОБА_1, складала 1429,05 грн.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 3, 4 ст.119 КЗпП України, позивачеві має бути виплачений середній заробіток за час його перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період і до демобілізації, тобто з 20.03.2014 р. по 13.05.2015 р. в розмірі 20 006,70 грн.

За таких обставин, оскільки позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем його трудових прав, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі.

У порядку ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у сумі 310,05 грн.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.115, 119, КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 174, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292-296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ПП « Рандат-1», (код ЄДРПОУ35590825) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму заробітної плати в розмірі 20 006( двадцять тисяч шість) гривень70 копійок.

Стягнути з ПП « Рандат-1», (код ЄДРПОУ35590825) на користь держави судовий збір в сумі 310 (триста десять) грн. 05 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Луценко