Рішення

від 06.10.2015 по справі 761/7515/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7515/15-ц

Провадження №2/761/4204/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач), в особі свого представника, 16 березня 2015 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Третя особа № 1), Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі - Третя особа № 2), про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 листопада 2014 року загальними зборами учасників Відповідача він був призначений на посаду директора Відповідача і, що в цей же день ним було укладено контракт на управління підприємством з місячним окладом у розмірі 4 000 Євро у гривнях по курсу НБУ на дату підписання контракту. Зауважує, що виконувати обов'язки директора він почав із 08 грудня 2014 року, згідно наказу № 28 від 11 грудня 2014 року. Вказує, що 08 січня 2015 року він направив на адресу кожного із засновників Відповідача листи-запрошення на позачергові збори учасників, які мали відбутися 10 лютого 2015 року, проте, відповіді він не отримав, а 13 січня 2015 року його було звільнено без пояснення причин. Оскільки він не був допущений на робоче місце, в сейфі його кабінету залишилася його трудова книжка, розрахунково-платіжна відомість за грудень 2014 року та табель обліку використання робочого часу за грудень 2014 року. Зауважує, що згодом він дізнався, що замість нього, керівником Відповідача був призначений із 13 січня 2015 року ОСОБА_3, але при цьому в день звільнення йому не було видано трудову книжку та не проведено розрахунок при звільненні. Вказує, що він неодноразово направляв вимогу Відповідачу щодо призначення йому місця та дати зустрічі для передачі документів та печатки Відповідача, які залишилися після звільнення у нього, проте, на його вимоги ніхто не реагував, у зв'язку з чим, він передав документи Відповідачу через слідчий відділ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Крім того, також вказує, що він неодноразово направляв вимогу про необхідність проведення із ним розрахунку при звільненні, проте, вона залишилася без реагування з боку Відповідача. Оскільки при його звільненні Відповідач порушив трудове законодавство, просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 11 грудня 2014 року по 13 січня 2015 року у розмірі 60 529 грн. 28 коп.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період із 13 січня 2015 року по 16 березня 2015 року у розмірі 158 707 грн. 56 коп.; зобов'язати видати йому належним чином оформлену трудову книжку та зобов'язати Відповідача сплатити до бюджету страхові внески по заробітній платі, податок на доходи та військовий збір.

В ході судового розгляду справи Позивач, в особі свого представника, неодноразово збільшував розмір позовних вимог. В остаточній редакції, 06 жовтня 2015 року, подав заяву про уточнення позову в частині щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, згідно якої просив суд стягнути із Відповідача на його користь кошти у розмірі 623 044 грн. 24 коп. за період із 13 січня 2015 року по 06 жовтня 2015 року. Крім того, в частині щодо зобов'язання Відповідача сплатити податки та збори також збільшив їх розмір. В іншій частині позовних вимог залишив їх незмінними.

У судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви від 06 жовтня 2015 року, підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки вважає позов необґрунтованим. Зокрема, зауважив, що між Позивачем та Відповідачем було укладено контракт на управління підприємством, за умовами якого Позивач зобов'язувався здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, а Вищий орган зобов'язувався створювати необхідні умови для роботи керівника, сплачувати йому винагороду та надавати соціально-побутові блага. Зауважує, що умовами контакту, який було складено у двох примірниках, для кожної із сторін, останніми було погоджено, що Позивачеві щомісячно виплачується розмір грошової винагороди в сумі 4 000 грн. При цьому представник Відповідача зауважив, що визначення умов оплати праці посадових осіб Відповідача є виключною компетенцією загальних зборів Відповідача, тому наказ Позивача № 28 від 11 грудня 2014 року про визначення щомісячного окладу у розмірі 74 680 грн. є таким, що суперечить як умовам Контракту, укладеного між сторонами, так і Статуту Відповідача, а також діючому законодавству. При цьому, також зауважив, що наданий Позивачем примірник Контракту є підробним і, що за даним фактом органом досудового розслідування порушено кримінальне провадження за статтею 358 Кримінального кодексу України. Вказує, що Позивач працював на посаді у період із 11 грудня 2014 року і по 12 січня 2015 року і, що за вказаний період, згідно умов Контракту, йому підлягала до виплати заробітна плата, обов'язок виплати якої лежав на Позивачеві. Зокрема, зауважив, що розмір заборгованості заробітної плати склав 3 808 грн. 65 коп., із яких 2 608 грн. 65 коп. - заробітна плата, згідно умов Контракту, за грудень місяць (за фактично відпрацьовані 15 днів у грудні 2014 року) та 1 200 грн. - заробітна плата за фактично відпрацьовані 6 днів у січні 2015 року. Вказує, що після відрахування обов'язкових платежів, розмір вказаної суми склав 3 063 грн. 68 коп. Зауважив, що сторонами Контракту погоджено, що керівник щомісячно (не пізніше 10-го числа) Вищому органу доповідає про результати роботи підприємства і, що 24 грудня 2014 року Позивачеві було направлено повідомлення про необхідність прибути 12 січня 2015 року в приміщення Відповідача та доповісти про результати роботи за звітний період, з наданням відповідних фінансових та звітних документів. Зауважив також, що у визначений час, Позивач не з'явився, про що було складено відповідний акт та прийнято рішення про звільнення останнього 12 січня 2015 року. Вважає, що оскільки в день звільнення Позивач не працював, Відповідач був позбавлений можливості виплатити йому заробітну плату. При цьому також зауважив, що діючим законодавством передбачено за таких умов виплату заробітної плати на вимогу працівника. Разом з тим, оскільки із вимогою виплатити йому 3 063 грн. 68 коп. Позивач не звертався, а незаконно вимагав виплатити йому 60 529 грн. 28 коп., за таких обставин вважає, що Відповідач не повинен нести відповідальність щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, зауважив, Контракт із Позивачем розірвано 12 січня 2015 року. В частині щодо зобов'язання Відповідача видати Позивачеві трудову книжку також просив відмовити, мотивуючи тим, що у Відповідача вказана книжка відсутня, оскільки при працевлаштуванні Позивач трудову книжку Відповідачу не надавав. Крім того, також зауважив, що зберігання трудових книжок входило в обов'язки саме Позивача, як керівника Відповідача і, що протоколом, складеним від 20 січня 2015 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВс України в м. Києві, Позивач сам передав ряд документів, у тому числі трудові книжки інших працівників Відповідача. Оскільки вважає, що позовні вимоги Позивача ґрунтуються на підробленому документі, а саме Контракту, вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Представник Третьої особи № 1 позовні вимоги підтримала.

Представник Третьої особи № 2 у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача, інших осіб, які беруть участь у справі, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» від 27 листопада 2014 року, ОСОБА_1 призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» з 11 грудня 2014 року. Цим же рішенням визначено, що попереднім керівником ОСОБА_4 передача документів, майна, матеріальних цінностей та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» проводитиметься у період із 01 грудня 2014 року і по 10 грудня 2014 року (а.с. 14-15).

Судом також встановлено, що 27 листопада 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Контракт на управління підприємством (далі - Контракт).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 2.6., 5.1., 8.1. Контракту, за цим Контрактом, керівник зобов'язується здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, а вищий орган зобов'язується створювати необхідні умови для роботи керівника, сплачувати йому грошову винагороду і надавати соціально-побутові блага.

Цей Контракт є трудовим договором. На підставі Контракту виникають трудові стосунки між керівником та підприємством, які з боку останнього реалізуються Вищим органом і працівниками підприємства. Основи законодавства про працю, Кодекс законів про працю, інші нормативні акти, що регулюють трудові стосунки підприємства з їх працівниками, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом у частині, яка йому не суперечить.

Керівник надає щомісячно (не пізніше 10-го числа) Вищому органові доповіді про результати роботи підприємства за звітний період і про плановані роботи на наступний.

За виконання обов'язків, що передбачені цим Контрактом, керівникові сплачується грошова винагорода, яка містить у собі щомісячні виплати у розмірі прописом 4 000 у примірнику Контракту Позивача сума вказана також прописом у Євро у гривнях по курсу Національного банку України на дату підписання Контракту. У примірнику Контракту, наданого в оригіналі представником Відповідача виплата у розмірі 4 000 також вказана прописом, проте зазначена у гривнях.

Цей Контракт діє з 10 грудня 2014 року по 10 грудня 2015 року (а.с. а.с. 16-21, 134-139).

Згідно Акта передачі матеріальних цінностей та установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» на відповідальне зберігання від 10 грудня 2014 року, ОСОБА_1 прийняв, а ОСОБА_6 передав відповідні документи, у тому числі трудові книжки (згідно переліку) (а.с. 24-25).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу № 28 від 11 грудня 2014 року «Про призначення на посаду директора», на підставі протоколу № 01-14 Загальних Зборів Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» від 27 листопада 2014 року та Контракту від 27 листопада 2014 року, Позивач призначив себе директором Відповідача з місячним окладом у розмірі 74 680 грн. (а.с. 26). Крім того, наказом № 29 від 11 грудня 2014 року, Позивач змінив посадовий оклад директора Відповідача із 10 000 грн. в місяць на оклад у розмірі 74 680 грн. в місяць (а.с. 27).

Згідно інформації Головного управління статистики у м. Києві, запис щодо керівника Відповідача в особі Позивача було внесено 17 грудня 2014 року (а.с. 30).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно листа Голови Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» від 24 грудня 2014 року, адресованого Позивачеві, відповідно до пункту 2.6. Контракту, його просили 12 січня 2015 року доповісти про результати роботи за звітний період, з наданням відповідних фінансових та звітних документів, в приміщенні Відповідача. Вказаний лист направлявся Позивачеві, з описом, 26 грудня 2014 року (а.с. 144-145).

Згідно Акта про неявку директора на Загальні збори Учасників товариства від 12 січня 2015 року, Позивач не з'явився у призначений час на Загальні збори Учасників товариства без повідомлення причин такої неявки, звіт та документи не надав, внаслідок чого ним не виконано вимоги пункту 2.6. Контракту (а.с. 146).

Крім того, згідно рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» від 12 січня 2015 року, що підтверджується Протоколом № 01-15 від 12 січня 2015 року, Позивача звільнено з посади директора з 12 січня 2015 року на підставі пункту 8 Контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків, покладених на нього Контрактом, а особливо пунктом 2.4. Контракту (а.с. 147-152).

Таким чином, судом встановлено, що Позивач є звільненим, а Контракт, укладений між сторонами, розірвано, 12 січня 2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно пунктів 13.1, 13.16., 13.16.7. та 13.16.13. Статуту Відповідача, вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників.

До компетенції Зборів належать питання:

Обрання та дострокове відкликання директора, затвердження його звітів та висновків;

Визначення умов оплати праці посадових осіб товариства.

Крім того, пунктом 14.1.8. Статуту Відповідача, директор затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання (а.с. 32-39, 36-37).

Разом з тим, як вбачається із наказу № 29 від 11 грудня 2014 року, Позивач змінив посадовий оклад директора із 10 000 грн. в місяць на оклад у розмірі 74 680 грн. в місяць, при цьому будь-яка підстава такої зміни, зокрема, щодо відповідного рішення Загальних зборів учасників Відповідача у наказі не зазначена. В ході судового розгляду справи сторона Позивача не надала суду доказів в частині щодо існування такого рішення Загальних зборів учасників Відповідача, яке б змінювало розмір посадового окладу Позивача. Крім того, у судовому засіданні представник Відповідача зауважив, що протоколом № 01-14 Загальних зборів Засновників Відповідача, на який Позивач посилається в наказі № 28 від 11 грудня 2014 року, розмір посадового окладу директора Відповідача також не визначався. Крім того, відповідно до частини 2 статті 64 Цивільного процесуального законодавства, письмові докази, як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. При зверненні до суду із цим позовом, Позивач подав копію Контракту, мотивуючи тим, що оригінал у нього було викрадено. В той же час, згідно наданого оригіналу примірника Контракту стороною Відповідача, розмір щомісячної грошової винагороди складає 4 000 грн.. У зв'язку з вищевикладеним, суд критично оцінює твердження Позивача в частині щодо його місячного окладу у розмірі 74 680 грн., оскільки жодним належним доказом вказана обставина не підтверджена. Крім того, є такою, що суперечить відповідним положенням Статуту Відповідача.

За змістом частини 1 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані сторонами, не підлягають .

В ході розгляду справи, оскільки сторонами не заперечувалося, за період своєї роботи на посаді директора Відповідача, тобто, із 11 грудня 2014 року по 12 січня 2015 року, включно, заробітну плату Позивач не отримував.

Таким чином, судом встановлено, що у Відповідача перед Позивачем існує заборгованість по заробітній платі. При цьому заперечення представника Відповідача в цій частині щодо існуючої заборгованості в силу відсутності вимоги Позивача про її виплату не приймається, оскільки вказана позиція сторони Відповідача суперечить діючому трудовому законодавству.

Зокрема, відповідно статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум від приємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач надсилав Відповідачу вимогу про виплату йому заборгованості по заробітній платі у розмірі 60 529 грн. 28 коп. від 29 січня 2015 року (а.с. 61-62).

Судом встановлено, що вказана вимога Позивача залишилася поза увагою Відповідача, оскільки, як пояснив представник Відповідача у судовому засіданні, Відповідач не визнавав вказаної суми боргу, визначеної Позивачем, що прямо суперечить положенню статті 116 Кодексу законів про працю України, оскільки Відповідач зобов'язаний був на вказану вимогу Позивача виплатити йому неоспрювану суму заборгованості, розмір якої, за підрахунками Відповідача складав 3 063 грн. 68 коп.

При цьому із вказаними розрахунками Відповідача суд не погоджується, із наступних підстав.

За змістом абзаців 2, 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядку), працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактичний час роботи.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації не менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за фактично відпрацьований час.

Судом встановлено, що у грудні 2014 року Позивач фактично відпрацював 15 днів при 23-х робочих днях за вказаний період. Крім того, у січні 2015 року Позивач фактично відпрацював 6 днів, при 20-ти робочих днях у січні 2015 року. Виходячи із грошової щомісячної винагороди, визначеної Контрактом у розмірі 4 000 грн., середньоденний заробіток Позивача у грудні 2014 року склав 173 грн. 90 коп. (4 000 грн. : 23 робочих дні = 173 грн. 90 коп.), у січні 2015 року - 200 грн. (4 000 грн. : 20 робочих дні = 200 грн.). Таким чином, розмір невиплаченої заробітної плати у грудні 2014 року складає 2 608 грн. 50 коп. (173 грн. 90 коп. х 15 фактично відпрацьованих днів = 2 608 грн. 50 коп.); у січні 2015 року - 1 200 грн. (200 грн. х 6 фактично відпрацьованих днів = 1 200 грн.), а всього загальний розмір заборгованості по заробітній платі Відповідача перед Позивачем складає 3 808 грн. 50 коп. (2 608 грн. 50 коп. + 1 200 грн. = 3 808 грн. 50 коп.), які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, розмір якого, за підрахунками сторони Позивача, складає 623 044 грн. 24 коп.

Позов в цій частині також підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що Позивач обіймав посаду директора Відповідача у період із 11 грудня 2014 року по 12 січня 2015 року, включно, тобто, фактично відпрацював у Відповідача 21 робочий день. Судом визначено, що за вказаний період розмір заробітної плати, яка підлягає до виплати Позивачеві складає 3 808 грн. 50 коп. Судом також встановлено, що станом на 06 жовтня 2015 року, вказана заборгованість по заробітній платі Відповідачем Позивачеві не виплачена. Кількість робочих днів за спірний період складає 183 робочих дні. Виходячи із середньоденного заробітку за останні два місяці перед звільненням Позивача, розмір якого складає 181 грн. 40 коп. (3 808 грн. 50 коп. заробітна плата : 21 фактично відпрацьований день = 181 грн. 40 коп.), середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 33 196 грн. 20 коп. (181 грн. 40 коп. ср.денний заробіток х 183 робочих дні затримки = 33 196 грн. 20 коп.), який також підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню у судовому порядку сума у розмірі 37 004 грн. 70 коп.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким зобов'язати Відповідача видати йому належним чином оформлену трудову книжку.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, перед призначенням Позивача на посаду директора Відповідача, згідно Акта передачі матеріальних цінностей та установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» на відповідальне зберігання від 10 грудня 2014 року, ОСОБА_1 прийняв, а ОСОБА_6 передав відповідні документи, у тому числі трудові книжки (згідно переліку).

Із матеріалів справи також вбачається, що після звільнення Позивача із посади директора Відповідача, згідно протоколу огляду місця події від 20 січня 2015 року, у кабінеті № 322 слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України ОСОБА_7 за адресою: вул. Герцена, 9, в м. Києві, через небажання нового керівництва Відповідача приймати від нього печатку, трудові книжки, установчі документи та матеріальні цінності, Позивач надав їх слідчому, для передачі діючому керівнику Відповідача ОСОБА_3, у тому числі, трудові книжки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 При цьому, сторона Позивача не довела належними та допустимими доказами, в силу яких обставин, трудові книжки працівників Відповідача Позивач мав змогу повернути останньому, в той час, як власну трудову книжку, яка також повинна була зберігатися у нього, як керівника Відповідача, він був позбавлений можливості, через її утримання Відповідачем, оскільки жодним доказом не підтверджено саму передачу трудової книжки Відповідачу.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким зобов'язати Відповідача із його заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку здійснити утримання податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до частин 1 та 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Оскільки Позивач не відноситься до осіб, яким надано право захищати державні чи суспільні інтереси, зокрема, щодо дотримання податкового законодавства, в цій частині він є неналежним Позивачем, у зв'язку з чим суд визнає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, допускає негайне виконання рішення в частині присудження Позивачеві заборгованості по заробітній платі за один місяць.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», керуючись статтями 3, 10, 11, 13, 60, 61, 88, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та зобов'язання вчинити певні дії - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» (Код ЄДРПОУ 37201223) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 37 004 (тридцять сім тисяч чотири) гривні (сума зазначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» на користь держави судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :