Рішення

від 01.12.2015 по справі 902/1389/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 грудня 2015 р. Справа № 902/1389/15

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Вінницька обл.)

до: Чернівецького районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді (вул. Леніна, 103/1, смт. Чернівці, Чернівецький р-н., Вінницька обл.)

про стягнення 4 327,25 грн.

Суд: Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

позивач: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2 в.о. директора

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до господарського суду Вінницької області про стягнення з Чернівецького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 4 327,25 грн., з яких: 2400,00 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов"язань за договором про надання послуг у сфері інформатизації № 195 від 19.09.2013р., 1787,00 грн. інфляційних втрат, 140,25 грн. 3% річних.

Ухвалою від 12.10.2015р. у даній справі порушено провадження та призначено її до розгляду на 29.10.2015р.

Ухвалою суду від 29.10.2015р. розгляд справи відкладено на 01.12.2015р.

В судове засідання 01.12.2015р. з"явився позивач та представник відповідача.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву № 01-11/350 від 24.11.2015р., де він зазначає, що розпорядником коштів згідно положення про Чернівецький районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є Чернівецька районна державна адміністрація. Договір про надання послуг у сфері інформатизації № 195 від 19.09.2013р не зареєстрований та погоджений Фінансовим управлінням Чернівецької райдержадміністрації у зв'язку із тим, що кошторисом зазначені кошти не були передбачені.

Позивач, знаючи про те, що кошти згідно договору від замовника не надійшли, встановив програмне забезпечення та надав коди доступу до систем, чим порушив умови договору, а саме п. 4.1., де вказано, що договір вступає в дію по факту надходження грошей замовника на рахунок виконавця.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.09.2013р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Чернівецьким районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (Замовник) укладено договір № 195 про надання послуг у сфері інформатизації, предметом якого є послуги у сфері інформатизації, які надаються Виконавцем Замовнику щодо програмного забезпечення "М.Е.DОС" та "М.Е.DОС Зарплата", далі - Систем, а саме: передача права на використання Систем Замовнику (отримання оптичного диску з Системами); системний супровід Систем Замовника: отримання коду доступу до Систем; виїзд спеціаліста для підключення та консультування користувача Систем; підтримка актуальності Систем згідно чинного законодавства України; отримання оновлень Систем з сайту компанії (http://www.me-doc.com.ua/) або в офісі Виконавця на носій Замовника; отримання телефонних консультацій від Виконавця; надання Замовнику інформаційно-консультаційних та сервісних послуг, пов'язаних з експлуатацією Систем.

Договір вступає в дію по факту надходження грошей Замовника на рахунок Виконавця. Строк дії Договору - дванадцять місяців з моменту підписання Договору. За згодою сторін можливе продовження Договору на системний супровід програмного забезпечення на любий строк з обов'язковим оформленням додаткової угоди (п.п. 4.1., 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, вартість наданих послуг за Договором складає: 2400,00 грн. (Дві тисячі чотириста грн. 00 коп.).

Замовник приймає виконані роботи згідно актів виконаних робіт (п. 4.4. Договору).

На виконання умов договору про надання послуг у сфері інформатизації № 195 від 19.09.2013р., позивач надав відповідачу послуги (мінімальний пакет обслуговування системи "М.Е.Dос" (локальна версія, 1 рік), системний супровід системи "М.Е.Dос", конфігурація "М.Е.Dос Зарплата" (1 рік), встановлення, налаштування та навчання користувача систем "М.Е.Dос" та "М.Е.Dос Зарплата") на загальну суму 2400,00 грн., що стверджується обопільно підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 355 від 19.09.2013р.

Відповідач за отримані послуги, що вказані вище не розрахувався, в зв"язку з чим заборгував позивача 2 400,00 грн.

З метою досудового урегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу № 23/09/14-01 від 23.09.2014р. з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 2400,00 грн.

Також позивач звертався до відповідача з вимогою б/н від 18.03.2015р. про виконання договору № 195 від 19.09.2013р.

Відповідач відповіді на претензію та вимогу не надав, заборгованість не погасив.

Отримання цих вимог визнана представником відповідача. Так, в письмовому поясненні б/н та дати (вх.№ 06-52/12292/15 від 01.12.2015р.) представник відповідача зазначив, що перша вимога від позивача про сплату заборгованості отримана відповідачем 23.09.2014р. та зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції за № 01-11/275; вимога про виконання договору № 195 від 19.09.2013р. отримана відповідачем 19.03.2015р.

На день подання позову та розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 400,00 грн.

Наведене стверджується вищепереліченими матеріалами справи.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини і докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть учасить у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки відповідачем не надано доказів сплати 2 400,00 грн. боргу, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 1787,00 грн. інфляційних втрат та 140,25 грн. 3% річних.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ч.2 ст.530 ЦК України .

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Представник відповідача визнав, що вимогу на оплату послуг відповідачем отримано 23.09.2014 р.

Отже, відповідач повинен був оплатити отримані послуги на протязі 7 днів від вказаного дня, тобто до 01.10.2014 р.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач при здійсненні розрахунку інфляційних та річних вищезазначеного не врахував, у зв"язку з чим припустився помилок.

З огляду на це, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1787,00 грн. інфляційних втрат та 140,25 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі: 1 164,39 грн. інфляційних та 66,28 грн. річних.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки:

- чинність договору підтверджена сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) у день підписання договору; роботи виконані, прийняті відповідачем та їх результатом відповідач користується по даний час;

- невключення вартості прийнятих робіт до кошторису та відсутність коштів, у зв"язку з цим, не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов"язань за договором та відповідальності за їх невиконання. Включення суми до відповідного кошторису є зобов"язанням саме відповідача. З положень ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та тексту постанови Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 випливає, що бюджетна організація навіть від відповідальності за порушення зобов"язання не звільняється через відсутність у неї коштів. Тим більше це не може звільнити її від виконання договірних зобов"язань.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецького районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді (вул. Леніна, 103/1, смт. Чернівці, Чернівецький р-н., Вінницька обл., код ЄДРПОУ 26012584) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста грн. 00 коп.) боргу, 1164,39 грн. (одну тисячу сто шістдесят чотири грн. 39 коп.) інфляційних, 66,28 грн. (шістдесят шість грн. 28 коп.) річних та 1021,93 грн. (одну тисячу двадцять одну грн. 93 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині вимог про стягнення 622,61 грн. інфляційних та 73,97 грн. річних.

Повне рішення складено 07 грудня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Грецька 20, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000) - згідно заяви позивача б/н від 01.12.2015р.