Рішення

від 24.11.2015 по справі 910/27018/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/27018/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "19/17 ть"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа"

про стягнення 20 378,57 грн.

Представники сторін:

від позивача: Литвин А.С. - представник за довіреністю № 28/07-15 від 25.07.2015 року;

від відповідача: Кравцова О.М. - представник за довіреністю № б/н від 13.07.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "19/17 ть" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" про стягнення 20 378,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИ-Х» (змінено найменування на ТОВ « 19/17ть» на підставі рішення позачергових загальних зборів учасників товариства від 19.03.2015 року № 83) та відповідачем було укладено договір зберігання від 21.12.2011 № МА 340/11.

На виконання умов договору відповідач надав послуги, а позивач сплатив їх вартість, про що сторонами було складено акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 266 405, 05 грн.

З метою виконання зобов'язань за Договором позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 286 783, 62 грн.

У зв'язку з тим, що ТОВ « 19/17ть» здійснило переплату у сумі 20 378, 57 грн. за отримані послуги, у зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаних коштів з відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.11.2015 року.

03.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував.

В судове засідання 09.11.2015 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача з'явився в судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року розгляд справи відкладено на 24.11.2015 року.

В судове засідання 24.11.2015 року з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача не заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИ-Х» (змінено найменування на ТОВ « 19/17ть» на підставі рішення позачергових загальних зборів учасників товариства від 19.03.2015 року № 83) та відповідачем було укладено договір зберігання № МА 340/11 від 21.12.2011 року.

За умовами договору поклажодавець поставляє та передає автомобільні паливо-мастильні матеріали на зберігання на складі зберігача, а зберігач приймає ПММ та надає послуги з обліку, зберігання, підготовки до видачі та видача ПММ протягом строку дії Договору.

Відповідно до ч. 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п. 7.1. договору вартість послуг за договором визначається у додатку № 1 до договору. Відповідно до п. 7.2.1 договору поклажодавець сплачує за договором згідно рахунків зберігача або чинного договору на протязі 3-х днів після останнього дня звітного місяця надання послуг поклажодавець зобовязаний отримати за адресою знаходження зберігача рахунки надання послуг та до 5-го числа місяця, наступного за звітним, провести оплату згідно договору.

21.12.2011 сторонами було підписано додаток № 1 до Договору, в якому узгоджено вартість послуг зберігача, а в 2012 сторонами було укладено угоду № 1 до Договору, якою також обумовлено сторонами вартість послуг зберігача.

П. 7.3. договору передбачено, що акти приймання-передачі виконаних робіт складаються зверігачем останнім днем звітного місяця, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріпляються печатками на протязі пяти днів після закінчення звітного місяця. В разі непідписання поклажодавцем наданих актів на протязі трьох робочих днів, акти ааважаються підписаними в редакції зберігача та підлягають оплаті.

На виконання умов Договору ТОВ «Мастер-Авіа» надало послуги на загальну суму 266 405, 05 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг, а ТОВ « 19/17ть» сплатило вартість отриманих послуг у сумі 286 783, 62 грн., тобто на 20 378, 57 грн. більше, ніж повинно було сплатити,

Відповідачем вказані факти щодо переплати позивачем за надані послуги не заперечуються.

Відповідно до ч. 1 статті 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 21.12.2011 року по 03.07.2015 року, відповідно до якого кредит відповідача становить 20 378,57 грн.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.07.2015 року позивач направив відповідачеві претензію № 15/07-15/1 з проханням сплатити 20 378,57 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.07.2015 року.

01.09.2105 року позивач направив відповідачеві повідомлення за № 01/09-15/1 про розірвання договору, яке відправлено 02.10.2015 року відповідно до фіскального чека КМА УДППЗ «Укрпошта».

Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарський договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

В чинному законодавстві відсутня норма, яка визначає умову таку підставу для повернення коштів за договорами зберігання.

Суд вважає за можливе та необхідне застосувати норму права, що регулює подібні відносини щодо повернення коштів, такими нормами є положення статей 670 та 693 ЦК України, які регулюють купівлю-продаж.

Згідно ч. 1 статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч. 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено переплату згідно договору, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми коштів у сумі 20 378, 57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" (03036, м. Київ, просп. Повітрофлотський, будинок 79, ідентифікаційний код 37053765) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "19/17 ть" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, будинок 2, ідентифікаційний код 22973312) кошти в сумі 20 378 (двадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 57 коп., а також судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3.. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.12.2015 року

Суддя С.М.Мудрий