Рішення

від 03.12.2015 по справі 910/26782/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2015Справа №910/26782/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСУС-С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-КОМЕРС" про стягнення 41 818,85 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Порхун С.В. (дов. № 52/15 від 29.09.2015 року) від відповідача не з'явився Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 грудня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСУС-С" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-КОМЕРС" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 41 818,85 грн. основного боргу, 6 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а також просить суд покласти на відповідача суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 3005/2014 від 27.05.2014 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2015 року порушено провадження у справі № 910/26782/15 та призначено справу до розгляду на 19.11.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.10.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 19.11.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про витребування доказів.

Розглянувши подане позивачем клопотання про витребування доказів по справі, суд відмовляє у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.11.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.12.2015 року.

У судовому засіданні 03.12.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 03.12.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.11.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, корпус 2 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСУС-С" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-КОМЕРС" (покупець) укладено Договір поставки № 3005/2014 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях та/або інших документах згідно умов Договору, підписаних постачальником та покупцем.

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що право власності і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу складу та/або магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує отримання товару покупцем.

Відповідно до пункту 4.9. Договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних.

Згідно з пунктом 7.5. Договору сума Договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії Договору та вказаних у накладних.

Оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем один раз на місяць після його реалізації споживачам (пункт 8.2. Договору).

Відповідно до пункту 11.1. Договору він вступає в дію з дати його укладення обома сторонами і діє до 31.12.2015 року.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 67 702, 26 грн., що підтверджується видатковою накладною № 336 від 28.05.2015 року.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 21 883,41 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 3005/2014 від 27.05.2014 року в частині здійснення оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 41 818,85 грн. основного боргу.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором та його прийняття відповідачем.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 41 818,85 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Позивачем також заявлено вимогу про покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн. відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 16.01.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В якості доказів понесення вказаних витрат представником позивача надано Договір про надання правової допомоги № 52/15 від 29.09.2015 року, специфікацію № 1 до Договору про надання правової допомоги № 52/15 від 29.09.2015 року, які укладені між позивачем та Адвокатським бюро «Порхуна Сергія»; копію платіжного доручення № 1078 від 30.09.2015 року на суму 1 000,00 грн. та копію платіжного доручення № 1116 від 07.10.2015 року на суму 5 000,00 грн.; ордер серії КВ № 043183.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного реєстру адвокатів України зазначено, що адвокат - Порхун С.В., номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3652, здійснює адвокатську діяльність в організаційній формі Адвокатського бюро "Порхуна Сергія". Матеріали справи містять копію свідоцтва №3652 та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 6 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката з урахуванням вищевказаних вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСУС-С" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-КОМЕРС" (04074, м. Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, корпус 2, ідентифікаційний код 38118791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСУС-С" (01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13, ідентифікаційний код 38451661) 41 818 (сорок одну тисячу вісімсот вісімнадцять) грн. 85 коп. основного боргу, 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.12.2015

Суддя С.В. Стасюк