Рішення

від 02.12.2015 по справі 912/3868/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 рокуСправа № 912/3868/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3868/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" виробничо-заготівельна фірма, м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда", м. Світловодськ, Кіровоградська область

про стягнення 37 842,47 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №23 від 17.02.15;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" виробничо-заготівельна фірма звернулось до господарського суду з позовною заявою від 02.10.2015, яка містить вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда" заборгованості в розмірі 37 842,47 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем умов договору № 1 від 05.01.2011 щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Ухвалою від 06.10.2015 господарським судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 912/3868/15.

В судовому засіданні 02.12.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не подав. Ухвала господарського суду від 06.10.2015 про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи від 17.11.2015 повернуті на адресу суду органом поштового зв'язку з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 38-39, 49-50).

Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда", повідомлену позивачем та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ (а.с. 34-36).

За змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведене та відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами в судовому засіданні 02.12.2015.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" виробничо-заготівельна фірма (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріда" (далі - Покупець) підписано договір № 1 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Продавець зобов'язався передати у власність Покупця ОСОБА_2, а Покупець - прийняти та оплатити ОСОБА_2, визначений Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору ( а.с. 9-10).

В пункті 1.2. Договору зазначено, що найменування, кількість, якість, ціна одиниці ОСОБА_2, умови поставки, строки поставки, а також ціна кожної партії ОСОБА_2 вказується у Специфікації на такий товар.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію на умовах попередньої оплати з моменту передачі (поставки) Продавцем такої партії ОСОБА_2 Покупцю на підставі виставленого Продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Поставка ОСОБА_2 за цим Договором здійснюється на умовах, визначених Специфікацією до Договору, відповідно до ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2000 р. (п. 4.1. Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2011. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань за цим Договором та відповідальності за його порушення. Дія Договору автоматично продовжується на той же строк на тих самих умовах, якщо жодна із сторін до закінчення строку дії Договору не відмовиться від подальшої співпраці на умовах визначених цим Договором (п.п. 8.1., 8.4. Договору).

Як стверджує позивач, на виконання зазначеного Договору ним поставлено відповідачеві ОСОБА_2 згідно наступних видаткових накладних:

- № 64 від 16.03.2013 на суму 52 800,00 грн;

- № 65 від 30.03.2013 на суму 52 800,00 грн;

- № 86 від 15.04.2013 на суму 55 880,00 грн;

- № 104 від 24.04.2013 на суму 52 312,47 грн;

- № 563 від 09.09.2014 на суму 17 360,00 грн;

- № 571 від 18.09.2014 на суму 32 290,00 грн (а.с. 11-16), а всього на загальну суму 263 442,47 грн.

Відповідачем частково оплачено отриманий за такими видатковими накладними товар на суму 56 650,00 грн, що позивач підтверджує наступними платіжними дорученнями: №157 від 10.01.2014 на суму 2 000,00 грн; № ПН7253 від 21.02.2014 на суму 5 000,00 грн; № ПН13123 від 13.10.2014 на суму 10 000,00 грн; № ПН32653 від 14.10.2014 на суму 10 000,000 грн; № ПН3473 від 15.10.2014 на суму 10 000,00 грн; № ПН45013 від 16.10.2014 на суму 2 290,00 грн; № ПН4663 від 22.10.2014 на суму 10 000,00 грн; № ПН8313 від 23.10.2014 на суму 7 360,00 грн (а.с. 19-26).

Крім того, як повідомляє позивач, 31.07.2015 ТОВ "Ріда" з метою погашення частини боргу передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" виробничо-заготівельна фірма обладнання на суму 35 000,00 грн.

Відтак, за розрахунком позивача, залишок заборгованості складає 37 842,47 грн, яка відповідачем не оплачена, що слугувало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Позивач, як на підставу виникнення заборгованості у відповідача посилається на укладений між сторонами Договір та, відповідно, керується його умовами.

При цьому, господарський суд не може погодитись з таким висновком позивача.

За умовами Договору, як уже зазначалось вище, поставка та оплата товару здійснюється окремими партіями, асортимент, вартість, кількість та строки поставки кожної окремої партії товару узгоджуються сторонами шляхом підписання Специфікації до Договору, яка є його невід'ємною частиною. Окрім того, ціна товару визначається сторонами для кожної окремої поставки товару та також повинна бути узгоджена сторонами у Специфікаціях.

Однак, до позовної заяви позивачем такі Специфікації надані не були.

Господарським судом витребувано від позивача докази на підтвердження укладення сторонами Специфікацій до договору або інше підтвердження досягнення згоди щодо предмета поставки.

27.11.2015 представником позивача подано до суду пояснення, відповідно до яких вказано, що позивач не має можливості надати Специфікації, передбачені Договором № 1 від 05.01.2011.

Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України дублює норму Господарського кодексу України та передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, господарський договір вважатиметься укладеним, якщо:

- сторонами дотриманий порядок укладення господарського договору, передбачений законом;

- дотримана форма господарського договору, передбачена законом;

- була досягнута згода за всіма істотними умовами.

Істотними умовами господарського договору відповідно до частин 3 статті 180 Господарського кодексу України є умови про предмет договору, ціну та строк дії договору.

Щодо умов договору про предмет, то згідно з частиною 4 статті 180 Господарського кодексу України вони повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст. 15 Цивільного кодексу України, а разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України).

Таким чином, у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов Договору № 1 від 05.01.2011, господарський суд дійшов висновку, що укладення зазначеного Договору матеріалами справи не підтверджено.

Крім того, посилання на Договір № 1 від 05.01.2011 самі видаткові накладні також не містять.

Разом з цим, за частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Здійснення позивачем на користь відповідача поставки товару згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних та, відповідно, прийняття відповідачем такого товару шляхом підписання таких видаткових накладних та проставлення на них печатки відповідача, свідчить про укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

Крім того, відповідач здійснював часткову оплату поставленого ОСОБА_2.

З огляду на вищенаведені обставини, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами існували договірні відносини, зокрема, щодо поставки товару, однак, сторони не засвідчили такі відносини та не укладали окремого письмового договору.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" виробничо-заготівельна фірма поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріда" отримало ОСОБА_2 згідно з видатковими накладними № 64 від 16.03.2013, № 65 від 30.03.2013, № 86 від 15.04.2013, № 104 від 24.04.2013, № 563 від 09.09.2014, № 571 від 18.09.2014, то у відповідача виник обов’язок щодо його оплати.

З огляду на викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" виробничо-заготівельна фірма про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда" боргу (вартість отриманого товару) у сумі 37 842,47 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда" (27500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 23091169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" виробничо-заготівельна фірма (25007, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215, ідентифікаційний код 05511975) 37 842,47 грн вартості отриманого товару, а також судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.12.2015.

Суддя В.В.Тимошевська