Рішення

від 04.12.2015 по справі 905/2501/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2015 Справа № 905/2501/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Дейнегі В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ФінростбанкВ» , м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«РеактивВ» , м. Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 54 від 15 . 07.2009 року в сумі

4 490 048,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

04.12.2015р. з 10.35 год. по 10.40 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство В«ФінростбанкВ» , м. Одеса звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РеактивВ» , м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №54 від 15 .0 7.2009 року в сумі

4 490 048,11 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 54 від 15 . 07.2009 року.

06.10.2015р. ухвалою господарського суду Донецької області за вказаним позовом було порушено провадження у справі №905/2501/15.

Враховуючи неявку представника позивача, невиконання сторонами вимог суду щодо надання документів, судові засідання неодноразово відкладалися в порядку ст. 77 ГПК України .

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, направив на адресу відповідачів, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 06.10.2015р. спеціаліст 2 категорії ОСОБА_1, начальник відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) ОСОБА_2 та секретар судового засідання Дейнега В.В. склали акт, про неможливість направлення кореспонденції на адресу відповідача: місто Донецьк, вул. Умова, 1, 83008. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

Відтак, на офіційному веб-порталі В«Судова влада УкраїниВ» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі В«Новини та події судуВ» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/2501/15.

В порядку Закону України В«Про доступ до судових рішеньВ» , ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідачів про наявність порушеної справи № 905/2501/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ФІНРОСТБАНКВ» (далі - Банк або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«РеактивВ» (далі - боржник або відповідач) укладено кредитний договір №54, відповідно до п.1.1 (в редакції договору про внесення змін №10 від 27.10.2010р. до кредитного договору №54 від 15.07.2009р.) якого на умовах визначених цим договором, банк відкриває позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 23 700 000,00 грн. терміном з 15.07.2009р. по 25.02.2011р. для поповнення обігових коштів зі сплатою 21,00% річних за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 1.2. договору відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця, за фактичні дні користування кредитом, по методу «факт/факт» згідно з затвердженими Національним банком України «Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України».

З пункту 3.1. договору вбачається, що банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок №206230030000054.980 для видачі кредиту.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що позичальник зобов'язується у процесі користування кредитом дотримуватися принципів кредитування: строковості, повернення, платності, забезпеченості.

Пунктом 4.4. договору (в редакції договору про внесення змін №3 від 30.09.2010р. до кредитного договору №54 від 15.07.2009р.) встановлений порядок сплати відсотків, щомісяця до останнього робочого дня кожного місяця, сплачувати на рахунок №20689003000054.980 нараховані відсотки за користування кредитом у попередньому календарному місяці. Відсотки за останній місяць користування кредитом, сплачуються не пізніше строку повернення кредиту вказаному у п. 1.1. діючого договору.

Пунктом 4.5. договору (в редакції договору про внесення змін №8 від 31.08.2010р. до кредитного договору №54 від 15.07.2009р.) передбачено, що погасити в повному обсязі наданий банком кредит та відсотки за користування кредитом не пізніше 25 лютого 2011 року.

Відповідно до п. 4.6. договору, у разі невиконання або невчасного виконання зобов'язань по п.2.2. п.4.4. п.4.5. цього договору, при відсутності домовленості про відстрочку погашення кредиту, сплатити банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.7.9. договору, термін дії цього договору встановлюється від дня підписання його сторонами та діє до повного погашення позичальником суми кредиту та відсотків по ньому.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №54 від 15.07.2009р. та договорів про внесення змін до кредитного договору №54 від 15.07.2009р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що станом на 08.09.2015р. у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №54 від 15.07.2009р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 1 466 367,93грн. та заборгованості за відсотками в сумі 33 746,54грн.

Відповідно до виписки з особистого рахунку відповідача №20623003000054.980 відкритого для відображення кредитних операцій, позивач за період з 15.07.2009р. по 01.11.2010р. надав грошові кошти на загальну суму 23 935 772,46 грн. Відповідач частково виконав свої зобов'язання з погашення кредиту та сплатив 22 219 404,53грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1 466 367,93грн.

Відповідно до виписки з особистого рахунку відповідача №20690003000054.980 відкритого для обліку по сплаті відсотків, позивач за період з 31.08.2009р. по 28.02.2011р. нарахував відсотки на загальну суму 458 141,06 грн. Відповідач частково виконав свої зобов'язання з погашення відсотків та сплатив лише 424 394,52грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 33 746,54грн.

За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції. Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного кредитного договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» , бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1 466 367,93грн. та заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 33 746,54грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Позивачем на підставі п. 4.6. кредитного договору нараховано до стягнення пеню за період з 28.02.2011р. по 08.09.2015р. на зобов'язання по сплаті кредиту в сумі 1 456 304,23грн., на зобов'язання по сплаті відсотків в сумі 33 514,94грн.

Суд частково задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені обумовлено тим, що позивачем безпідставно нараховано пеню за кредитним договором №54 від 15.07.2009р., по за межами строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Так, за змістом зазначеної норми нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.4.6 кредитного договору сторони визначили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо сплати відсотків та повернення кредиту, позивальник зобов'язаний сплатити позивачеві пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пені. Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно п. 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» Вищий господарський суд звернув увагу, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність домовленості сторін про встановлення іншого, ніж передбачене ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача по стягненню пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за період з 28.02.2011р. по 25.08.2011р., що складає за кредитом - 111 464,05 грн., за відсотками - 2565,20грн. , та задовольняє позов в цій частині.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2015р. суд відстрочив сплату судового збору до ухвалення рішення по справі 905/2501/15.

На підставі ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.09.2015р. за подання позову позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 44 849,00 грн.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, таким чином судовий збір в сумі 24 212,15грн. стягується з відповідача в доход державного бюджету України, судовий збір в сумі 20 636,85грн. стягується з позивача в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525,526, §2 глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» , ч.3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«ФінростбанкВ» , м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РеактивВ» , м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором № 54 від 15 . 07.2009 року в сумі

4 490 048,11 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«РеактивВ» (83008, місто Донецьк, вул. Умова, 1, ідентифікаційний код 31933713, реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР 10002986673) на користь Публічного акціонерного товариства В«ФінростбанкВ» (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) заборгованість за кредитним договором № 54 від 15.07.2009 року, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 1 466 367,93грн., заборгованості за відсотками в сумі 33 746,54грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 114 029,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«РеактивВ» (83008, місто Донецьк, вул. Умова, 1, ідентифікаційний код 31933713, реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР 10002986673) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харькова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 24 212,15грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«ФінростбанкВ» (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харькова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 20 636,85грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.12.2015р. оголошено повний текст рішення.

Суддя П.В. Демідова