ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2015р. Справа№ 914/3724/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС - ТА» ,
м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ - ТОН»,
м. Львів
про: стягнення 73 052,19 грн.,
Суддя Долінська О.З.
При секретарі Вашкевич Н.І.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - дов. №б/н від 21.10.2015 року,
відповідача: не з'явився.
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС - ТА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ - ТОН» про стягнення 73 052,19 грн. Ухвалою від 30.10.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.11.2015р.
Через канцелярію суду 09.11.2015 року за вх. №48143/15 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в дане судове засідання 10.11.2015 року.
В судове засідання 10.11.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 30.10.2015 року виконав.
Представник позивача не заперечив проти відкладення розгляду справи.
В судове засідання 10.11.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, вимоги ухвал суду від 30.10.2015 року не виконав.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, поданим клопотанням та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 20.10.2015 року в повному обсязі розгляд справи відкладено ухвалою господарського суду Львівської області від 10.11.2015 року на 24.11.2015 року.
Рух справи відображено в ухвалах суду які містяться в матеріалах справи. В судове засідання 02.12.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвал суду виконав.
В судове засідання 02.12.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ - ТОН», яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.11.2015 р., а саме за адресою: 79031, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 55/7.
Як вбачається з матеріалів справи, поштові конверти з ухвалами суду повернулися на адресу Господарського суду Львівської області з відміткою: В«за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду даної справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 02.12.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИ-ТОН» (надалі Відповідач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ФО ПРИНТ» (постачальник) у спрощений спосіб була укладена угода про постачання постачальником товарів, в кількості та асортименті, що необхідні Відповідачеві. Постачання товарів здійснювалось стороною на замовлення Відповідача без укладання єдиного письмового документу, шляхом обміну наступними документами: рахунок-фактура, довіреність, видаткова накладні. При цьому Відповідач повинен був оплачувати Третій стороні товар після його отримання на підставі накладних.
На виконання умов усної домовленості Товариством з обмеженою відповідальністю «ФО ПРИНТ» (постачальник) поставив відповідачу товар.
Так, більшість товарів, отриманих Відповідачем постачальника були ним оплачені, але певну частину товару Відповідач так і не оплатив, в наслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість перед постачальником у розмірі 45 260,15 гри., а саме залишились неоплаченими: накладна №1697253/1 від 09.07.2014р. на суму 11 027,46 грн.; накладна №1697838/1 від 29.07.2014р. 18 845,52 грн.; накладна №1698317/1 від 14.08.2014р. на суму 15 387,17 грн.
05 жовтня 2015року між позивачем та постачальником було укладено договір №05102015/1 про відступлення права вимоги, за умовами якого, керуючись положеннями ст.ст. 512-519 ЦК України, постачальник (Первісний кредитор) відступив, а позивач (Новий кредитор) набув право вимоги, належне Первісному кредиторові за вищезазначеними накладними , включаючи, але не обмежуючись наступним: вимагати оплати товарів, що вже були надані Первісним кредитором і отримані Боржником на дату набрання чинності цим Договором, а також нараховувати і вимагати сплати інфляційних та процентів річних у розмірі, строки і у випадках, передбачених чинним законодавством України
У п.2.1. Договору про відступлення права вимоги сторони зазначили, що право вимоги на день його підписання, складає в сумі 45 260,15 грн., з якої:
11 027,46 грн. - по накладній № 1697253/1 від 09.07.2014р.
18 845,52 грн. - по накладній № 1697838/1 від 29.07.2014р.
15 387,17 грн. - по накладній № 1698317/1 від 14.08.2014р.
На виконання умов п.3.2. Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор за Актом приймання-передачі передав позивачеві документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, а також листом №16 від 05.10.2015р. письмово повідомив Боржника про відступлення права вимоги. (докази повідомлення містяться в матеріалах справи).
З урахуванням вищенаведеного відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 45 260,15 грн., оскільки з моменту укладання договору про відступлення права вимоги і до цього часу позивач взагалі не отримував коштів від відповідача.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості отриманого по вказаних вище накладних товару, а тому, позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 45 260,15 грн. основного боргу.
Крім того, позивач нарахував відповідачу відповідно до положень ст. 625 ЦК України 26 134,40 грн. - інфляційні нарахування, 1 657,64 грн. - 3 % річних.
Станом на час прийняття рішення судом, відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, у встановленому судом порядку не заперечив проти позову.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, суд прийшов до наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Позивач шляхом відпуску товару за видатковими, а відповідач шляхом одержанням товару, вказаного у накладних, створили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим статтями 655 , 691 , 692 , 712 Цивільного кодексу України та статтею 265 Господарського кодексу України . Зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у відповідача виник обов'язок по оплаті вартості отриманого товару.
Таким чином між Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС - ТА» та відповідачем було укладено угоду про постачання товарів в кількості та асортименті, що необхідні. Відповідачу без укладення єдиного письмового документу, шляхом обміну документами рахунки фактури, довіреність, видаткові накладні, що не суперечить главі 52 ЦК України.
Підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Зі змісту ст. 513 цього Кодексу вбачається, що правочин стосовно заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
В силу ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).
Отже, сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.
Як встановлено судом, постачальник ТзОВ «ФО Принт» свої зобов'язання щодо передачі товару відповідачу виконав повністю, однак відповідач оплату за поставлений товар в повному обсязі не здійснив, в результаті чого основна заборгованість відповідача перед ТзОВ «ФО Принт» позивачем становила 45 260,15 грн.
Згідно укладеного договору №05102015/1 про відступлення права вимоги від 05.10.2015р.. укладеного між позивачем у справі та ТзОВ „ФО ПринтВ» , ТзОВ „ФО ПринтВ» керуюсь ст.ст.512-519 ЦК України відступив, як первісний кредитор новому кредитору - позивачу у даній справі, право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності за якими, первісний кредитор здійснив поставку відповідачу та за якими у відповідача існує заборгованість перед первісним кредитором на загальну суму 45260,15грн.
Про укладення договору відступлення права вимоги №051020115/1 від 05.10.2015р. відповідачу скеровувалось повідомлення за №16 від 05.10.2015р. (докази є в матеріалах справи)
Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.
Заборгованість не погасив по оплаті отриманого товару по вказаних вище накладних.
Акти звіряння не підписав, хоча такий направлявся йому позивачем на вимогу ухвали суду.
Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України , якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за отриманий товар і до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основна сума заборгованості в розмірі 4 5 260,15 грн.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок до позовної заяви, підстави та правильність нарахування ним суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суд дійшов до висновку, що такі нараховані позивачем правомірно до стягнення з відповідача, а саме 26 134,40 грн. - інфляційних нарахувань та 1657,64 грн. - 3% річних.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 48 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС - ТА» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ - ТОН» (79031, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код 34522162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС - ТА 01133, м. Київ. АДРЕСА_2. код ЄДРПОУ 34938138) 45 260,15 грн. основного боргу, 26 134,40 грн. - інфляційних нарахувань, 1 657,64 грн. - 3 % річних та 1218,00грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.12.2015 р.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Долінська О.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2015 |
Оприлюднено | 11.12.2015 |
Номер документу | 54079680 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Долінська О.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні