Рішення

від 01.12.2015 по справі 916/4100/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2015 р.Справа № 916/4100/15

Позивач: Приватна фірма „ЕВРОСТРОЙВ»

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАЕСКЕРАМІКА - УКРАЇНАВ»

Про: стягнення 55360, 75 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ : Приватна фірма „ЕВРОСТРОЙВ» (далі - позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАЕСКЕРАМІКА - УКРАЇНАВ» (далі - відповідач) про стягнення 55360, 75 грн., з яких: 47858,77 грн. - сума попередньої оплати; 323,54 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 7178,77 грн. - витрати на оплату послуг адвоката.

Відповідач позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов від 16.11.2015 року.

В С Т А Н О В И В :

29.04.2015 року між Позивачем (покупцем) та Відповідачем (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 29/1, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у

власність Покупця покрівельні матеріали (товар) , а Покупець оплатити товар на умовах даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що поставка (передання) Товару здійснюється в строк 45 календарних днів на умовах самовивозу, після здійснення оплати товару у відповідності до п.5.2. Договору (100% попередня оплата).

Пунктом 4.3. Договору визначено, що Товар за цим Договором має забезпечувати його повну придатність для використання у монтажі покрівлі, а також відповідати усім вимогам, що звичайно ставляться на ринку до аналогічних товарів. Упаковка, в якій відвантажується товар, повинна забезпечувати схоронність товару за визначених цим Договором умов транспортування та виключати негативні наслідки атмосферних впливів.

Пунктом 5.1. вищезазначеного Договору було встановлено, що Покупець проводить приймання Товару по кількості у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_2 СРСР від 15.06.65 р.№ П-6 та якості у відповідності до Інструкції про ' порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_2 СРСР від 25.04.66 р.№ П-7.

В день підписання Договору Позивачу було виставлено рахунок № 8 на оплату товару, всього на суму 32904,22 грн.

29.04.2015 року Позивачем в повному обсязі було оплачено рахунок № 8, що підтверджується платіжним дорученням № 121.

30.06.2015 року Позивачем платіжним дорученням № 194 від 30.06.2015 року на рахунок Відповідача було перераховано 14954,26 грн., на підставі рахунку № 14 від 30.06.2015 року, в якості попередньої оплати за поставку товару.

Таким чином, позивач оплатив відповідачу по вищевказаному договору 47856,48грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 47858,77 грн. - сума попередньої оплати та 323,54грн. сплати 3% річних за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо поставки товару, а товар, який відповідач доставив до ПФ „ЄвростройВ» в порушення умов договору щодо його самовивозу позивачем, не був прийнятий через неналежну якість.

Відповідач позов не визнав, вказавши, що вимоги позивача не відповідають умовам Договору та чинному законодавству України, а пошкодження товару відбулось у наслідок недотримання правил упаковки товару після його розвантаження Позивачем.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного :

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Як зазначалось вище, 29.04.2015 року між Позивачем (покупець) та Відповідачем (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 29/1, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця покрівельні матеріали (товар), а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

За умовами п. 3.1 договору купівлі-продажу товарів №29/1 від 29.04.2015 року Передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється в строки 45 календарних днів на умовах самовивозу зі складу Продавця м. Одеса. За п. 3.2. цього Договору Продавець має право на дострокове передання товару Покупцеві за умови попереднього письмового погодження цього із Покупцем.

Всупереч вищевказаним умовам договору, відповідач самостійно здійснив доставку товару з м.Одеси до м. Чугуїв на склад позивача, однак останній відмовився приймати цей товар посилаючись на його неналежну якість. Про невідповідність якості товару вимогам, необхідним для його використання за призначенням позивачем було складено ОСОБА_1 про поставку неякісного товару від 05.07.2015р. Після чого перевізник (водій ОСОБА_3В.) повернув товар на склад продавця, що підтверджує відповідач у відзиві на позов.

Умовами п.5.1.Договору вказано, що приймання товару покупцем здійснюється згідно умов Інструкції №П-6 від 15.06.65р. Та №П-7 від 25.04.66р., затверджених Постановами Держарбітражу при РМ СРСР.

Відповідно до пп. 14,15,16,19,20,22,26,29 умов Інструкції №П-7 при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі в прийманні продукції представника постачальника. Ці пункти Інструкції також визначають інші вимоги, зокрема щодо прав осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також передбачають, що у разі неявки представника постачальника по виклику отримувача у встановлений строк, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. В разі відсутності таких в місці знаходження отримувача тощо, перевірка здійснюється за участю компетентного представника іншого підприємства або громадськості у встановленому порядку.

З огляду на вищевказане, суд погоджується з твердженням позивача в позовній заяві про складання ОСОБА_1 про поставку неякісного товару від 05.07.2015 року Позивачем було зроблено з порушенням вищевказаної Інструкції.

Також, правові наслідки передання товару неналежної якості встановлені ст. 678 ЦК України, на яку також посилається відповідач, обгартовуючи свої заперечення на позов.

Зокрема, вказаною статтею встановлено, що покупець (позивач по справі), якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця (відповідач по справі) за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що позивачем не були виконані вищевказані вимоги чинного законодавства щодо передання товару неналежної якості.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки використати своє право щодо вимог до продавця в разі поставки неякісного товару покупець (позивач по справі) міг тільки в разі отримання ним товару.

Належним доказом прийняття покупцем від продавця товару - є оформлена відповідним чином видаткова накладна.

Тобто, на момент вирішення спору, в матеріалах справі існують докази оплати позивачем товару на суму 47856,48грн. та відсутні докази одержання цього товару позивачем.

Будь-яких вимог, у т.ч. шляхом звернення до суду з відповідним позовом, щодо зобов'язання позивача виконати умови Договору купівлі-продажу товарів № 29/1 від 29.04.2015р. в частині отримання товару - відповідачем не заявлялось.

Навпаки, 06.08.2015р. позивач направив відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати в разі невиконання ТОВ „Лаескераміка-УкраїнаВ» до 14.08.2015р. обов'язків по поставці товару.

Відповідно ж до ч.2 ст.693 ЦК України - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи до уваги відступіть доказів передання відповідачем товару позивачу, що вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати підлягають частковому задоволенню в розмірі 47856,48грн., а не 47858,77 грн. про що просить позивач в позовній заяві, оскільки відповідно до наданих до матеріалів справи копії платіжних доручень - позивач сплатив відповідачу саме 47856,48грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 323,54грн. сплати 3% річних за користування чужими грошовими коштами, то у задоволенні цих вимог слід відмовити, виходячи з наступного:

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частини, позивач посилається на статті 536, 625 та ч.3 ст. 693 ЦК України.

Як передбачено ч.3 ст.693 ЦК України - на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Між тим, умовами, укладеного між сторонами договору не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, що унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача таких процентів.

Частиною ж другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, у відповідача перед позивачем не існувало грошових зобов'язань за прострочення яких підлягало нарахування 3% річних, оскільки за договором у відповідача існували зобов'язання перед позивачем з поставки товару, а не з його оплати.

На підставі викладеного, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується вимог про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката, то суд вважає що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів понесення таких витрат.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАЕСКЕРАМІКА - УКРАЇНАВ» (65042, м. Одеса, вул. Локомотивна, 27, код - 37280258) на користь Приватної фірми „ЕВРОСТРОЙВ» (61091, АДРЕСА_1, код - 30509326): 47856 гривень 48 коп. повернення попередньої оплати та 1052 гривень 84 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 грудня 2015 р.

Суддя О.А. Демешин