Ухвала

від 03.12.2015 по справі 923/460/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"03" грудня 2015 р. Справа № 923/460/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши заяву Фермерського господарства "Рента" про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до: Фермерського господарства "Рента",с. Малокаховка Херсонської області

про стягнення 35 865 грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 30.10.2015р.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Рента" (відповідач) про стягнення 35 865 грн. 50 коп.

За рішенням господарського суду від 25 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. З Фермерського господарства "Рента" на користь ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» стягнуто вартість необлікованої спожитої електричної енергії у розмірі 35 865 грн. 50 коп. та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Для примусового виконання вказаного рішення господарського суду 11 вересня поточного року судом видано відповідні накази.

24 листопада 2015 року від відповідача надійшла заява б/н від 20.11.2015 року про відстрочку виконання рішення суду від 25.08.2015р. на один рік (до 20.11.2016р.).

Відповідно до положень ст. 121 ГПК України дана заява підлягає розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін.

Представник відповідача підтримує заяву про надання відстрочки виконання рішення по справі.

Представник позивача проти надання розстрочки заперечує у повному обсязі. Правова позиція позивача викладена у відзиві на заяву відповідача про розстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Поряд із цим зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно пункту 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обставини справи у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання відстрочки виконання судового рішення посиланням на свій тяжкий фінансовий стан.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку поясненням відповідача в сукупності з викладеними доводами у заяві про відстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст.34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

До того ж, відповідач не посилається на причини його знаходження в тяжкому фінансовому стані внаслідок господарських взаємовідносин з позивачем, вказуючи при цьому лише на те, що кошти не були перераховані у зв'язку накладенням арешту на рахунок ФГ "Рента" в банку.

Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

Судом також враховується ступінь вини відповідача у виникненні даного спору. Зокрема, зі змісту судового рішення та обставин справи вбачається, що даний спір виник саме з вини відповідача.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.

Слід також зазначити, що відповідачем не було належними доказами обґрунтовано строк, та його спроможності у цей відрізок часу (20.11.2016р.) сплатити заборгованість у повному обсязі.

Приймаючи до уваги вину боржника в утворенні заборгованості, значну суму боргу, враховуючи відсутність будь-яких доказів фінансової здатності відповідача погасити боргові зобов'язання впродовж одного року - суд відмовляє в наданні відстрочки примусового виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, ст. 121 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.В задоволенні заяви Фермерського господарства "Рента" про відстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 25 серпня 2015 року строком на один рік по справі № 923/460/15 відмовити.

2.Копію ухвали направити позивачу.

Суддя В.В.Литвинова