Рішення

від 30.11.2015 по справі 921/967/15-г/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2015 р.Справа № 921/967/15-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З.

при секретарі Сиротюк К.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Київ в особі Гіпермаркету "Епіцентр К", м. Тернопіль

до ОСОБА_1 підприємства "Спецтехбуд-Т", м.Тернопіль

про cтягнення заборгованості в сумі 12 044,14 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_2 - представник, довіреність №1114 від 01.12.2014 р.;

від відповідача : не з'явився.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть справи:

На розгляд господарського суду Тернопільської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" в особі Гіпермаркету "Епіцентр К" подано позов до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Спецтехбуд-Т" про cтягнення заборгованості в сумі 17 719,06 грн.

Ухвалою суду від 15.09.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.10.2015 р.

В судовому засіданні 07.10.2015р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2015р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Також через канцелярію суду подав документи, які витребовувались ухвалою суду (вх.№ 21362, № 21371).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 15.09.2015р. не виконав, причин неявки суду не повідомив, в звязку з чим розгляд справи відкладено на 21.10.2015 р.

Ухвалами суду розгляд неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду та продовжено строк розгляду справи на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2015р. підтримав заяву про зменшення позовних вимог ( вх. №25179), в тому числі в звязку із сплатою відповідачем під час розгляду справи судом - 17.09.2015 р. 1000 грн., відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5 812,00 грн, 10% штрафу у розмірі 681,20 грн.; 3% річних у розмірі 550,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5000,01 грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, судом встановлено наступне.

Передбачені частиною 4 статті 22 ГПК України, права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Відповідно до ч.3 ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову , виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення . (п.3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Враховуючи викладене, суд приймає їх до розгляду.

Отже, предметом розгляду даної справи є стягнення 5812,00 грн. основного боргу, 681,20 грн.- 10% штрафу, 550,93 грн. 3% річних та 5000,01 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання 30.11.2015р. вкотре не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями про вручення поштового відправлення та телеграмою (знаходяться в матеріалах справи).

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господрського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 30.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

14 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" в особі виконуючою обов'язки директора гіпермаркету "Епіцентр К" м. Тернопіль ОСОБА_3, що діє на підставі Довіреності від 31.12.2011р. (Продавець) та ОСОБА_1 підприємством "СПЕЦТЕХБУД-Т" в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту ( Покупець) укладено договір купівлі-продажу з відстроченням платежу №07/12/КВ, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари національної мережі будівельно-господарських гіпермаркетів "Епіцентр" (товар) (п.1.1 договору).

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що загальна вартість Договору складається з суми вартості товару, придбаного Продавцем протягом строку дії цього Договору та вказаного у накладних на такий товар. Ціна товару зазначається в накладних і встановлюється в національній валюті України.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем за визначеною п. 2.2 цього Договору ціною та в строк, що не перевищує 30 (тридцять) календарних днів від дати отримання товару Покупцем (дати накладної), але не пізніше 30 (31) числа місяця, в якому був придбаний товар. Оплата проводиться шляхом банківського переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету Продавця , що вказується у рахунку-фактурі.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, про що свідчать накладні, які скріплені підписами та печатками обох сторін (належно завірені копії містяться в матеріалах справи).

Даний товар отриманий відповідачем на підставі довіреностей на отримання товару (копії містяться в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково, що підтверджується платіжними дорученнями (копії знаходяться в матеріалах справи), заборгувавши 5 812,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Отже, на момент розгляду справи судом основний борг відповідача перед позивачем складає 5812,00 грн.

Позивачем відповідно до п.7.3 договору нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 10% від вартості товару, які становлять 681,02 грн. та які просить стягнути з відповідача.

Згідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 550,93 грн та інфляційні втрати в розмірі 5 000,01 грн, які просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати .

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №07/12/КВ від 14.03.2012р., відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари національної мережі будівельно-господарських гіпермаркетів "Епіцентр" (п.1.1 договору), позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладними, які скріплені підписами та печатками обох сторін (належно завірені копії містяться в матеріалах справи).

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що загальна вартість Договору складається з суми вартості товару, придбаного Продавцем протягом строку дії цього Договору та вказаного у накладних на такий товар. Ціна товару зазначається в накладних і встановлюється в національній валюті України.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем за визначеною п. 2.2 цього Договору ціною та в строк, що не перевищує 30 (тридцять) календарних днів від дати отримання товару Покупцем (дати накладної). але не пізніше 30 (31) числа місяця, в якому був придбаний товар. Оплата проводиться шляхом банківського переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету Продавця , що вказується у рахунку-фактурі.

Даний товар отриманий відповідачем на підставі довіреностей на отримання товару (копії містяться в матеріалах справи).

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, що підтверджується платіжними дорученнями (копії знаходяться в матеріалах справи), заборгувавши 5812,00 грн.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 5812,00 грн та підлягає до стягнення.

Згідно п.7.3 Договору сторони домовились, що додатково за порушення зобов"язання згідно з п.3.1 цього договору Покупець сплачує на користь Продавця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості товару.

Враховуючи порушення Покупцем термінів оплати товару позивачем нараховано відповідачеві 10 % штрафу у розмірі 681,20 грн., які підлягають до стягнення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано за період з 01.01.2013р. по 11.09.2015р. три відсотки річних в розмірі 550,93 грн та інфляційні втрати в розмірі 5000,01 грн., які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись cт. ст. 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 ,4 4 , 4 5 ,4 6 , 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити .

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Спецтехбуд-Т" (м.Тернопіль, вул.. Бродівська, 59 оф.31, код ЄДРПОУ 36212297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (м. Київ, вул. Братиславська, 11, код ЄДРПОУ 32490244) в особі Гіпермаркету "Епіцентр К" (м. Тернопіль, вул.ПоліськА, 7):

- 5 812 (п"ять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 00 коп. основного боргу;

- 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 20 коп. - 10% штрафу;

- 550 (п"ятсот п"ятдесят) грн. 93 коп. 3% річних;

- 5 000 (п"ять тисяч) грн. 01 коп. інфляційних втрат;

- 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.12.2015 р.

Суддя Галамай О.З.