Постанова

від 02.12.2015 по справі 904/4159/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 року Справа № 904/4159/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Петровська А.В.,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 21.04.2015 р.,

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № б/н від 12.09.2013 р., ОСОБА_3, директор, наказ № 01-ОК від 28.10.2004 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015р. у справі

за позовом Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус Лтд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 510 685,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 р. у даній справі (суддя Кармазіна Л.П.) в задоволенні позову відмовлено.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми грошової компенсації, нарахованої на підставі актів комісійного обстеження складених позивачем за період з 15.04.2011 р. по 14.05.2012 р. - задоволенню не підлягають відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми грошової компенсації, нарахованої на підставі актів комісійного обстеження складених позивачем за період з 17.05.2012р. - 28.09.2012р., суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено факт погіршення саме відповідачем стану об'єктів на міській території.

Не погодившись з даною ухвалою, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На думку скаржника, посилання господарського суду на сплив строку позовної давності, є таким, що не відповідає приписам та вимогам чинного законодавства, оскільки строк позовної давності для пред'явлення позивачем вимог, починає перебіг з моменту закінчення семиденного строку від дати вимоги, а саме 29.05.2014 р.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції, вказавши щодо одностороннього підписання позивачем актів комісійного обстеження території, не зазначає при цьому, приписи якого саме нормативного акту було порушено позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 р. № 426/31, товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" територіальною громадою в особі Дніпропетровської міської ради передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1834 га (кадастровий №1210100000:06:015:0139), що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, просп.Кірова, в районі буд. №93, для будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів.

12.01.2006 р. на підставі згаданого рішення між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування згадану земельну ділянку.

23.04.2012 р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 28.03.2012 р. №79/22 між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" укладено договір оренди земельної ділянки для завершення будівництва торговельно - виставочного комплексу з продажу автомобілів, яка знаходиться за адресою: пр.Кірова в районі буд.№ 93 (кадастровий №1210100000:06:015:0139), загальною площею 0,1834 га, строком на 1 рік.

Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 604 та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м.Дніпропетровську 26.04.2012 р., про що у Державному реєстрі зроблено запис за №121010004000508.

Пунктом 19.5 договору оренди землі сторони погодили, що земельна ділянка або її окремі частини можуть бути передані в суборенду в установленому чинним законодавством порядку.

У період з 15.04.2011 р. по 28.09.2012 р. комунальним підприємством "Управління контролю за благоустроєм міста" було здійснено перевірку благоустрою міста, про що складені відповідні акти комісійного обстеження території.

Згадані акти були підписані та скріплені печаткою з боку позивача, з приміткою, що представник відповідача від засвідчення факту отримання акта особистим підписом відмовився.

Перевіркою встановлено, що відповідач самовільно погіршує благоустрій міської території загального користування за адресою м. Дніпропетровськ, просп. Кірова в районі буд.№ 93; погіршення благоустрою полягає в тому, що відповідачем здійснювалися різнопланові будівельно-технічні роботи для зведення торговельно-виставочного комплексу з продажу автомобілів, в той час як право користування цією земельною ділянкою у відповідача було відсутнім, а отже зведення вищевказаного комплексу здійснювалося на земельній ділянці територіальної громади м. Дніпропетровська без її згоди, що є несанкціонованим використанням власності територіальної громади та наслідком якого є погіршення загального стану благоустрою земельної ділянки за кадастровим № 1210100000:06:015:0139 без відповідного узгодження з територіальною громадою, яке б підтверджувало фактичну наявність у відповідача права на тимчасове погіршення благоустрою міської території загального користування.

Крім того, позивачем встановлено факт погіршення відповідачем в період з 26.04.2012 р. по 01.10.2012 р. існуючого благоустрою міської території загального користування площею 620 м, розташованої за межами земельної ділянки за кадастровим № 1210100000:06:015:0139, відведеної відповідачу на підставі договору оренди від 23.04.2012 р., шляхом зведення огорожі навколо земельної ділянки, не відведеної відповідачу у строкове користування та відповідно самовільного її зайняття території об'єктів благоустрою у розмірі 620 м, створено перешкоди у користуванні та обмежено доступ до об'єктів благоустрою на цій території, внаслідок проведення на ній будівельних робіт погіршено існуючий стан об'єктів благоустрою.

Встановивши порушення відповідачем благоустрою міської території загального користування, позивач нарахував відповідачу суму відшкодування в загальному розмірі 510 685,44 грн.

29.05.2014 р. за № 1/3-37 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату рахунків №К-00000633 від 28.05.2014 р., № К-00000634 від 28.05.2014 р., №К-00000635 від 28.05.2014 р. на загальну суму 510 685,44 грн.

Згадана вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало причиною спору у даній справі.

Судом першої інстанції встановлено, що акти комісійного обстеження території, на які, як на підставу позову посилається позивач, складено в період з 15.04.2011 р. по 14.05.2012 р., тоді як з позовною заявою позивач звернувся 14.05.2015 р.

Таким чином, як зазначив господарський суд, позивач звернувся з позовом за межами строку передбаченого ст. 267 ЦК України.

Суд першої інстанції врахував приписи ст.267 ЦК України, а також заявлення відповідачем про сплив строку позовної давності щодо стягнення суми грошової компенсації, нарахованої на підставі актів комісійного обстеження, складених позивачем за період з 15.04.2011 р. по 14.05.2012 р. та дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми грошової компенсації, нарахованої на підставі актів комісійного обстеження складених позивачем за період з 15.04.2011 р. по 14.05.2012 р. задоволенню не підлягають відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України.

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення ( п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Всупереч наведеному, судом першої інстанції не встановлено чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача щодо стягнення суми грошової компенсації, нарахованої на підставі актів комісійного обстеження, складених позивачем за період з 15.04.2011 р. по 14.05.2012 р.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне розглянути позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та іншими законами до їх відання.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів".

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" законодавство з питань благоустрою населених пунктів складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Статтею 38 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Відповідно до цього Закону та в межах наданих повноважень рішенням Дніпропетровської міської ради V скликання № 26/15 від 23.05.2007 р. затверджено Тимчасові правила благоустрою території міста Дніпропетровська (надалі - Правила).

На об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку (п.п. 5.9.1 п. 5 ч.1 Правил).

Відповідно до п. 7.2.6 Правил, замовники, виконавці, суб'єкти господарювання у сфері будівництва та інші особи, зобов'язані здійснювати виконання земельних, будівельних, ремонтних, монтажних та інших робіт на об'єктах благоустрою, що спричиняють погіршення благоустрою, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, що видається Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому порядку. Забороняється закриття цих робіт без належного та якісного проведення благоустрою території.

Згідно п.п. 17, 18 п.7.2.7 Правил тимчасове погіршення благоустрою дозволяється виключно на підставі аварійного або планового дозволу (ордера) на виконання земляних, будівельних, ремонтних, монтажних та інших робіт, що тягнуть погіршення благоустрою (пошкодження об'єктів та елементів благоустрою, порушення умов благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту, розміщення конструкцій, матеріалів, обладнання), який видається КП Управління контролю за благоустроєм міста Дніпропетровської міської ради, та, зокрема, на таких умовах: виконання робіт без отримання дозволу (ордера) або по закінченню зазначених у дозволі (ордері) строків (без продовження дозволу або оформлення повного дозволу) - забороняється і вважається самовільним. Роботи, які проводяться без дозволу (ордера), повинні бути негайно припинені. Відбудова розритої ділянки проводиться силами та коштами порушника, винні особи (юридичні або фізичні) притягуються до відповідальності, передбаченої рішенням міської ради, цими Правилами, іншими нормативно-правовими актами; компенсації шкоди внаслідок погіршення благоустрою, у тому числі порушення умов благоустрою, пошкодження чи знищення елементів благоустрою вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту, розміщення конструкцій, обладнання та матеріалів

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 55/49 від 16.09.2009 р. затверджено Порядок справляння грошової компенсації за тимчасове погіршення існуючого благоустрою (використання об'єктів благоустрою) на території міста та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення правил порушення благоустрою території міста (надалі - Порядок), яким встановлено, що порушення правил благоустрою спричинюють застосування з боку позивача таких дій як стягнення з суб'єктів господарювання усіх форм власності, установ, закладів та фізичних осіб відшкодування за шкоду, завдану внаслідок порушення правил благоустрою території міста у розмірах встановлених п.4.5 цього порядку (розділ 4).

З урахуванням Порядку справляння грошової компенсації за тимчасове погіршення існуючого благоустрою (використання об'єктів благоустрою) на території міста та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення правил благоустрою території міста, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.09.2009 р. № 55/49, встановивши порушення відповідачем благоустрою міської території загального користування площею 0,1834 га, позивач нарахував суму відшкодування за період з 15.04.2011 р. по 25.04.2012 р. в розмірі 448 963,20 грн. (калькуляція № К-00000633 від 28.05.2014 р.) та за розташування будівельної огорожі на міській території без дозволу з 26.04.2012 р. по 03.07.2012 р. - 25 296,00 грн. (калькуляція № К-00000634 від 28.05.2014 р.).

Разом з тим, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 р. по справі № 804/3663/13-а за позовом прокурора міста Дніпропетровська до Дніпропетровської міської ради визнано протиправним та скасовано рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 16.09.2009 р. № 55/49 В«Про затвердження Порядку справляння грошової компенсації за тимчасове погіршення існуючого благоустрою (використання об'єктів благоустрою) на території міста та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення правил благоустрою території містаВ» .

Пунктом 10.2. постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №7 В«Про судове рішення в адміністративній справіВ» роз'яснено, що зі змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Позивач нарахував відповідачу суму відшкодування за період з 15.04.2011р. по 25.04.2012 р. в розмірі 448 963,20 грн. (калькуляція № К-00000633) та за розташування будівельної огорожі на міській території без дозволу з 26.04.2012 р. по 03.07.2012 р. - 25 296,00 грн. (калькуляція № К-00000634) лише 28.04.2014 р., тобто після втрати чинності Порядку справляння грошової компенсації за тимчасове погіршення існуючого благоустрою (використання об'єктів благоустрою) на території міста та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення правил благоустрою території міста, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.09.2009 р. № 55/49.

Таким чином, позивач безпідставно здійснив нарахування суми відшкодування в розмірі 448 963,20 грн. та 25 296,00 грн. на підставі зазначеного Порядку, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для застосування строку позовної давності щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми грошової компенсації, на підставі актів комісійного обстеження, складених позивачем за період з 15.04.2011 р. по 14.05.2012 р.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.06.2012 р. № 26/25 затверджено Порядок здійснення заходів з контролю за утриманням у належному стані, збереженням, відновленням та упорядкуванням об'єктів благоустрою міста Дніпропетровська з урахуванням особливостей їх використання (надалі - Порядок 2), який визначає організаційно-правові основи відносин, що виникають у зв'язку з дією таких чинників, що мають тимчасовий характер і не належать до природних факторів: видалення, переміщення, знищення з подальшим відновленням елементів благоустрою; ускладнення умов руху пішоходів і транспорту; погіршення існуючого стану об'єктів благоустрою та/або їх змінення; створення перешкод у користуванні та обмеження доступу до об'єктів благоустрою (пп. 1.1 п. 1 Порядку).

Цей Порядок застосовується при тимчасовому погіршенні існуючого стану та/або змінені об'єктів благоустрою міста Дніпропетровська, що пов'язано з проведенням таких робіт, зокрема, розташування будівельних майданчиків та їх огорож повністю або частково поза межами земельних ділянок, право користування якими надано замовникам (забудовникам згідно з чинним законодавством) (пп.2.1.2 п.2.1 ч.2 Порядку).

Відповідно до пп. 11.1. п. 11 Порядку-2, плата за тимчасове погіршення існуючого стану та/або змінення об'єктів благоустрою міста розраховується за конкретними умовами та факторами погіршення благоустрою (використання об'єктів благоустрою), ознаками яких є видалення, переміщення, знищення з подальшим відновленням елементів благоустрою, тимчасове погіршення стану існуючих об'єктів благоустрою та/або їх змінення, створення перешкод у користуванні та обмеження доступу до об'єктів благоустрою, ускладнення руху пішоходів і транспорту, інші негативні чинники тимчасового характеру.

Відповідно до п. 11.2. п. 11 Порядку -2, уповноважений орган визначає розмір плати на підставі Порядку, договору, відомостей контрольної картки, проектної та правовстановлюючої документації, наданої замовником, з урахуванням фактичних умов використання об'єкта благоустрою, шляхом оформлення та видачі замовнику відповідного рахунка.

Згідно п. 11.4. п. 11 Порядку-2 плата обраховується диференційовано, залежно від фактичного виду території, виду робіт, строків погіршення благоустрою (використання об'єктів благоустрою не за їх функціональним призначенням) як у період проведення основних робіт, так і у період до відновлення благоустрою.

На підставі Порядку здійснення заходів з контролю за утриманням у належному стані, збереженням, відновленням та упорядкуванням об'єктів благоустрою міста Дніпропетровська з урахуванням особливостей їх використання, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.06.2012 р. № 26/25 позивачем здійснено нарахування відповідачу суми відшкодування за розташування будівельної огорожі на міській території без дозволу з 04.07.2012 р. до 01.10.2012 р. у розмірі 36 426,24 грн. (калькуляція № К-00000635 від 28.05.2014 р.).

Відповідно до п. 3.1 Порядку-2 суб'єктами правовідносин, що виникають згідно з Порядком є, з одного боку, суб'єкти господарювання усіх форм власності, неприбуткові організації, установи, заклади та фізичні особи при проведенні ними робіт (здійсненні заходів), зазначених у п. 2.1 Порядку (Замовники), та, з другого боку, Уповноважений орган.

Отже, суб'єктом відповідальності за зазначеним порядком є особа, яка проводить роботи, за якими тимчасово погіршується існуючий стан та/або змінюються об'єкти благоустрою міста Дніпропетровська, що пов'язано із проведенням таких робіт.

Проте, зі змісту актів комісійного обстеження від 04.07.2012 р.- 28.09.2012 р. не вбачається, що благоустрій міста було погіршено саме відповідачем.

Крім того, 05.06.2012 р. між відповідачем (орендодавцем) та ОСОБА_5 (суборендар) було укладено договір суборенди земельної ділянки площею 0,1834 га за кадастровим №3210100000:06:015:0139 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, в районі буд. 93, строком дії до 25.04.2013 р.

Цей договір суборенди посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2974 та зареєстрований в Управління Держкомзему м.Дніпропетровська, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 22.06.2012 р. № 121010004000581.

05.06.2012 р. між відповідачем та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва літ. А-3, готовність 63,2%, що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 93 Д.

05.06.2012 р. відповідач за актами приймання-передачі передав ОСОБА_5, а остання прийняла земельну ділянку площею 0,1834 га за кадастровим №3210100000:06:015:0139 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, у районі буд. 93 та об'єкт незавершеного будівництва літ. А-3, готовність 63,2%, що розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 93Д.

У зв'язку з наведеними обставинами, відсутні докази щодо погіршення благоустрою саме відповідачем, а не ОСОБА_6, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування у розмірі 36 426,24 грн.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що надані позивачем, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо протиправної поведінки відповідача, ані причинного зв’язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 р. у справі №904/4159/15 скасувати.

Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_7