Постанова

від 03.12.2015 по справі 915/1212/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р.Справа № 915/1212/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

(Склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №859 від 01.12.2015 року щодо повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Петрова М.С. з 20.11.2015)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3978-К-Н-О від 24.09.2015)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від В« 15В» вересня 2015 року, повний текст якого складено та підписано В« 17В» вересня 2015 року

по справі № 915/1212/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ»

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ГруппВ»

про стягнення 36 875,78 грн.

В С Т А Н О В И В :

07.11.2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватБанкВ» (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ГруппВ» (далі по тексту - відповідач) відповідно до якої просив стягнути заборгованість у сумі 36 875,78 грн., з яких 14 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 11 051,36 грн. - відсотки за користування кредитом, 9 430,42 грн. - пеня, 2 394,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування № б/н від 18.10.2012 року, на підставі заяви про відкриття поточного рахунку, а саме в частині неповернення відповідачем кредитних коштів, у зв'язку з чим позивачем були нараховані відсотки за користування кредитом, пеня та винагорода, відповідно до п.п. 3.18.4.1.1. - 3.18.4.1.3, 3.18.4.4 умов та правил надання банківських послуг.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року по справі № 915/1214/15 (суддя Коваль Ю.М.) позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПРИВАТБАНКВ» задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ГРУППВ» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» грошові кошти в загальній сумі 30378 (тридцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 25 коп., із яких: 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 9984 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 25 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 2394 (дві тисячі триста дев'яносто чотири) грн. - заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом; 4000 (чотири тисячі) грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач за отриманий від позивача кредит не виконував умови Договору, не повертав кредитні кошти. Позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з комісії за користування кредитом, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Також судом перераховано у відповідності до положень ч.6 ст.232 ГК України пеню та зменшено її розмір до 4000,00 грн. та перераховано розмір відсотків за користування кредитом, оскільки на думку суду, ОСОБА_4 в односторонньому порядку змінив умови договору, збільшивши до 56% за прострочення виконання зобов'язань.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, змінити оскаржуване рішення в частині зменшення заборгованості по нарахованим відсоткам та пені та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд частково повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс частково незаконне і необґрунтоване рішення, яке частково не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, укладений між Банком і відповідачем ОСОБА_5 у спрощений спосіб підтверджується заявою про відкриття поточного рахунку, яким відповідач приєднався та погодився з Умовами, тарифами ПриватБанку які розміщені на офіційному сайті.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до умов п.3.18.2.3.1 Кредитного договору, Банком було повідомлено клієнта про зміну процентної ставки до 56 %, за допомогою системою клієнт-банк.

Також апелянт зазначає, що рішення в частині зменшення пені не відповідає нормам та приписам чинного законодавства.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, та в судові засідання не з'явився без поважних причин, хоча про час, дату та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому колегія суддів вирішала продовжити розгляд скарги без його участі.

Представник позивач в судових засіданнях просив апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати частково, а саме задовольнити викладені позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, відповідачем - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3 ГруппВ» , 18.10.2012 року було подано до ПАТ КБ "Приватбанк" та підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с33).

У даній Заяві зазначено, що підписавши цю заяву Відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою та карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають ОСОБА_5 банківського обслуговування.

Банк при наявності і вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованих в сеті Інтернет на сайті Банку, які разом з цією анкетою (заявою) складають ОСОБА_5 банківського обслуговування.

Підписавши заяву ОСОБА_4 та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в ОСОБА_4 та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - Договору банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

ОСОБА_4 та Правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті Позивача ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Банківської Ліцензії.

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.18 ОСОБА_4.

Пункт 3.18.1.1 ОСОБА_4 та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_4 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування. При цьому виникає дебетове сальдо.

Відповідно до п.3.18.1.16. ОСОБА_4 при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_4 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Правила та ОСОБА_4 є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають ОСОБА_5 банківського обслуговування № б/н від 18.10.2012 року.

Згідно із Договором банківського обслуговування від 18.10.2012 року, відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26002053208516 для надання йому кредитного ліміту.

Згідно до наявної у матеріалах справи виписки операцій по рахунку ТОВ В«ОСОБА_3 ГруппВ» № 26002053208516 (а.с.52) вбачається, що ОСОБА_4 виконував свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування щодо надання на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту у сумі 14 000,00 грн. шляхом проведення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.1 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту ОСОБА_4 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.18.1.3 зазначених вище ОСОБА_4 визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 ОСОБА_4 передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "ОСОБА_4 і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Пунктом 3.18.1.6. ОСОБА_4 визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.

Пунктом 3.18.6.1 ОСОБА_4 визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Пунктом 3.18.4.1 ОСОБА_4 сторони визначили, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п. 3.18.4.1.1 ОСОБА_4 за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно до п. 3.18.4.1.2 ОСОБА_4 при не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених ОСОБА_4 визначено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом ОСОБА_4 передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 ОСОБА_4 під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Пунктом 3.18.4.9 ОСОБА_4 визначено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Згідно до п.3.18.4.4 ОСОБА_4, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.18.4.10 ОСОБА_4 при несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими.

За умовами п. 3.18.2.3.4 ОСОБА_4 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Таким чином, за твердження позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням укладеного Договору банківського обслуговування від 18.10.2012 року станом на момент звернення до суду з позовною заявою, за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 36 875,78 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 14 000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 11 015,36 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 9430,42грн., заборгованості по комісії - 2 394,00 грн.

З розрахунку (а.с.68-70) вбачається, що позивачем нараховувались відповідно до Правил у загальній сумі 11 051,36 грн. за прострочення заборгованості за кредитом в сумі 14 000,00 грн. наступними періодами:

- з 28.10.2013 року по 02.03.2014 року за процентною ставкою 24 % (п.3.18.4.1.2 ОСОБА_4);

- з 03.02.2014 року по 30.06.2014 року за процентною ставкою 48 % (п.3.18.4.1.3 ОСОБА_4);

- з 01.07.2014 року по 09.06.2015 року за процентною ставкою 56 % (п.3.2.1.4.1.3Умов які діють з 01.07.2014).

Таким чином, за твердженням позивача, заборгованість по відсоткам виникла за період з 07.11.2013 року по 09.06.2015 року та складає 11 051,36 грн.

Заборгованість по комісії нарахована у відповідності до умов п.3.18.4.4 за період з 01.11.2013 року по 01.05.2015 року та складає 2 394,00 грн.

Сума пені у розмірі 9 430,472 грн. за несвоєчасне виконання умов договору нарахована позивачем у відповідності до п.3.18.5.1 ОСОБА_4 за період з 03.12.2013 року по 09.06.2015 року.

08.01.2015 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з претензією, згідно з якою просило негайно з моменту отримання претензії перерахувати 27 464,51 грн. заборгованості за кредитним договором. Дана претензія надіслана позивачем поштою (а.с.54-56).

Між тим, така претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ПАТ Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.1066, 1067 Цивільного кодексу України для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами укладається договір банківського рахунка, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Приписи ст.634 Цивільного кодексу України, положення п. 3.18.1.16 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг, підписавши 18.10.2012 року Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку), в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, Тарифами банку, складають ОСОБА_5 банківського обслуговування, відповідач приєднався до Договору банківського обслуговування в цілому та зобов'язався виконувати умови договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарський суд Миколаївської області дійшов до вірного висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, що за своєю правовою природою договір банківського обслуговування від 18.10.2012 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач належним чином та у повному обсязі зобов'язання за договором, в термін, передбачений договором не виконав. Доказів погашення суми заборгованості у повному обсязі до матеріалів справи не надано, таким чином за відповідачем наявна заборгованість за кредитом в сумі 14 000,00 грн., на яку нараховані відповідно до зазначених вище ОСОБА_4 банківського обслуговування проценти за користування кредитом, пені та комісії.

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції в частині перерахування пені за період з 03.02.2014 р. по 02.08.2014 р. та з тим, що нарахування пені після 02.08.2014 р. є безпідставним та суперечить п.6 ст.232 ГК України.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.18.5.4 ОСОБА_4, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Враховуючи викладене, судова колегія повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо зменшення розміру пені до 4000,00 грн.

Так, статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, місцевим господарським судом при вирішенні питання про застосування свого права зменшити розмір неустойки, вірно враховано те, що в основу розрахунку пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, Банком покладено суму процентів, яка була нарахована у більшому розмірі ніж передбаченими сторонами Умовами, які діяли на момент укладання Договору від 18.10.2012 року.

Колегія суддів також не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком процентів за користування кредитними коштами та зазначає, що ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції позивачем також не доведено належним чином зміну процентних ставок, передбачених п.п. 3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4 ОСОБА_4 в редакції з 01.07.2014 року, у зв'язку з чим ОСОБА_4 безпідставно застосував 56% річних, які діяли з 01.07.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено нарахування підвищеної процентної ставки за користування кредитом відповідачем, оскільки останнім допущено прострочення сплати відсотків понад 90 днів за період з 01.07.2014 по 09.06.2015 виходячи з визначеної позивачем процентної ставки - 56%.

Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, ОСОБА_4 посилається на приписи п. 3.18.2.3.1 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг та ч. 1 ст. 212 ЦК України та вважає, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 та/або більше відсотків, а тому сторони погодили, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших).

При викладених обставинах колегія судді зазначає, що для застосування збільшеної процентної ставки (56%) мають наступити події, які зазначені у п. 3.18.2.3.1 "ОСОБА_4 і правил надання банківських послуг", або кожна окремо із них або усі разом в сукупності та за обов'язкового повідомлення про настання цієї події (цих подій) позичальника за умови, що заборгованість ним не сплачена.

Однак відповідних доказів у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 повідомив відповідача про зміну (збільшення) відсоткової ставки до 56% у встановленому Умовами та правилами порядку матеріали справи не містять та таких доказів, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, позивачем суду не надано, а тому застосування збільшеної ставки Банком є порушенням вищенаведеного законодавства та ОСОБА_4 і правил Банку.

Посилання скаржника на те, що відповідача було повідомлено про підвищення процентної ставки починаючи з 01.07.2014 року через електрону систему Приват 24, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.70) не приймається колегією суддів як належний доказ, оскільки Банком не надано підтвердження того, на яких саме умовах збільшувалась процентна ставка, а посилання на протокол Кредитного комітету від 27.05.2014 (а.с.89-92), яким було вирішено застосовувати проценту ставку - 56 % при простроченні сплати відсотків понад 3 місяці суперечить п.3.18.2.3.1 «ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг».

Таким чином, судова колегія вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» , викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» .

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року по справі № 915/1212/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „15В» вересня 2015 року по справі № 915/1212/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „04В» грудня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська