Рішення

від 18.11.2015 по справі 925/1663/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа № 925/1663/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_3 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання протиправною відмову у поновленні договору оренди землі і визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області у поновленні договору оренди землі, укладеного 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендар), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2005 року за №040578300151;

- визнати укладеною з 28 вересня 2015 року додаткову угоду про поновлення договору оренди землі та внесення змін до нього у наступній редакції:

«Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 38368935), адреса: м. Черкаси, вулиця Смілянська, 131, в особі в.о. начальника ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_6 Аліаги Огли, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - орендодавець) з однієї сторони, та фізична особа - підприємець ОСОБА_4, адреса: Черкаська область, Звенигородський район, с. Стецівка (далі - орендар) з іншої сторони уклали цю Додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 28 вересня 2005 року за № 040578300151, про нижченаведене:

1. Пункт 2 розділу 2. «Об'єкт оренди» договору викласти в такій редакції:

«В оренду передається земельна ділянка загальною площею 44,2665 га, у тому числі 44.2665 га ріллі (кадастровий номер 7121287200:02:003:0239), яка є об'єктом оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 28 вересня 2005 року, зареєстрованого у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2005 року за №040578300151.».

2.Пункт 5 розділу 2. «Об'єкт оренди» договору викласти в такій редакції:

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 1 550 630,71 грн. (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот тридцять гривень 71 коп.).».

3.Пункт 8 розділу 3. «Строк дії договору» викласти в такій редакції:

«Договір поновлено строком на 10 (десять) років та діє до 28 вересня 2025 року. Після закінчення дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.».

4 Пункт 12 розділу 4 «Орендна плата» викласти в такій редакції:

«Не допускається передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати».

5.Цю додаткову угоду укладено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у Орендаря, у органі, що здійснив державну реєстрацію даної угоди.».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини :

- 28 вересня 2005 року Звенигородська районна державна адміністрація (орендодавець) і приватний підприємець ОСОБА_4 (орендар, позивач) уклали договір оренди землі, зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2005 року за № 040578300151 (далі - договір оренди землі). Згідно умов цього договору, по акту приймання-передачі від 28 вересня 2005 року позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу загальною площею 43,98 га ріллі, яка знаходиться в адміністративних межах Стецівської сільської ради за межами населеного пункту с. Стецівка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років, тобто до 28 вересня 2015 року (пункти 1, 2, 8 договору, акт прийому-передачі земельної ділянки). Позивач добросовісно користується земельною ділянкою за її цільовим призначенням, сплачує у встановленому розмірі та строки орендну плату;

- маючи намір поновити договір оренди землі, у червні 2015 року позивач розпочала роботу по формуванню пакету документів, які згідно зі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повинні додаватися до листа - повідомлення про поновлення вищевказаного договору оренди землі. 23 червня 2015 року позивач отримала у відділі Держземагентства у Звенигородському районі Черкаської області довідку форми 6-ЗЕМ, з якої дізналася, що згідно проведеної інвентаризації земель під час здійснення землеустрою від 19.11.2013, орендована земельна ділянка занесена до НКС, має кадастровий номер 7121287200:02:003:0239 і площу 44,2665га, а не 43,98 га, як вказано у договорі оренди землі. Також змінилась нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка була зазначена станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнтів індексації, нормативно-грошова оцінка 1 га ріллі становить 35029,44 грн., що впливає на розрахунок орендної плати за землю;

- враховуючи те, що площа земельної ділянки і орендна плата являються істотними умовами договору, не чекаючи закінчення строку дії договору, з метою недопущення спору щодо істотних умов договору оренди землі при його поновленні, позивач вирішила привести умови чинного договору оренди землі у відповідність з даними інвентаризації земель під час здійснення землеустрою. Тому 07 липня 2015 року направила відповідачу проект додаткової угоди про внесення змін до пунктів 2 і 5 чинного договору оренди землі, а саме: у п.2 пропонувалось змінити площу земельної ділянки, що передається в оренду, на 44,2665 га ріллі; у п.5 пропонувалось змінити нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на 1 550 630,71 га. З врахуванням вказаних змін складений новий розрахунок орендної плати, який доданий до проекту додаткової угоди. Проект додаткової угоди був направлений супровідним листом з додатками, а саме: нотаріально засвідчена копія чинного договору оренди землі; копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; копія витягу про нормативну грошову оцінку землі; довідку форми 6-ЗЕМ; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; довідку про відсутність заборгованості з орендної плати за землю; проект додаткової угоди з розрахунком орендної плати у трьох екземплярах. 28 липня 2015 року за № 1518\0\300-15 відповідач направив позивачу лист, якому вказав, що не є можливим вирішення порушеного питання, оскільки відповідно до умов договору оренди землі, а саме п.34, зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не є стороною договору оренди землі від 28.09.2005 року;

- відмову відповідача у розгляді пропозицій позивача щодо внесення змін до договору оренди землі позивач визнав такою, що не відповідає закону, порушує його права, як землекористувача, тому звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 28 вересня 2005 року. Господарським судом Черкаської області було порушено провадження у справі № 925/1316/15, предметом спору у якій є укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду. Враховуючи, встановлені Господарсько-процесуальним кодексом України строки вирішення спору, з метою недопущення пропущення, встановленого п.8 договору оренди землі і ст. 33 Закону України" 1 «Про оренду землі», строку повідомлення орендодавця про намір продовжити дію договору оренди землі, - незважаючи на спір щодо зміни істотних умов договору, позивач, як орендар, 26 серпня 2015 року направив відповідачу лист - повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі. До листа-повідомлення був доданий пакет документів, а саме: проект податкової угоди до договору оренди землі в 3-х екземплярах, копія договору оренди землі, копію витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію довідки форми 6-зем від 23.06.2015, копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, копію довідки про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, копію довідки про відсутність податкового боргу. Лист-повідомлення з вказаним пакетом документів отриманий відповідачем 26 серпня 2015 року за вхідним № 8186. 29 вересня 2015 року, тобто у день закінчення строку дії договору оренди землі, за №3740/0/300-15 відповідач направив позивачу відмову у поновленні договору оренди землі, посилаючись на наступні підстави:

- орендар просить поновити договір оренди землі площею 44,2665 га, тобто відбулася зміна площі земельної ділянки, а отже і меж. Тому на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновлення договору здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди;

- наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2014 №328 введено в дію рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14.10.2014 №2/1 «Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського визначення державної власності, відповідно до п.2.1 якого місцеві ради висловлюють свою позицію стосовно можливості надання земельних ділянок у власність або користування. Листом від 11.09.2015 №58 Стецівська сільська рада вважає за необхідне відмовити у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 43,9800 га в адміністративних межах Стецівської сільської ради Звенигородського району;

- доводи відповідача позивач вважає протиправними, направленими на усунення позивача від користування орендованою земельною ділянкою. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач), посилаючись на те, що воно не є стороною договору оренди землі від 28.09.2005 року, не навело будь-яких обґрунтувань щодо цього. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 року № 258 було затверджено Положення про Головне управління Держземагентства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.01.2013 року № 40 пункт 4 Положення доповнено новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області. Таким чином, з 25 січня 2013 року повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області було віднесено до компетенції ОСОБА_5 управління Держземагентства у Черкаській області. При цьому не вимагалось переукладення (переоформлення) раніше укладених договорів оренди землі. Отже, з 25.01.2013 орендодавцем по договору оренди землі стало Головне управління Держземагентства у Черкаській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (додаток 1), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Дерземагентства, які реорганізуються, подовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру. Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагентства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_5 управлінняДержгеокадастру у Черкаській області (відповідач). Отже на дату звернення позивача до відповідача, останній являється уповноваженим органом з питань внесення змін до договору оренди землі та поновлення договору оренди землі на новий строк, з огляду на таке. Зі змісту наведених постанови КМУ та наказу комісії з реорганізації вбачається, що Головне управління Держземагентства у Черкаській області, яке стало орендодавцем земельної ділянки, реорганізовано шляхом приєднання до відповідача. Згідно з ч. 1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. У статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. З огляду на викладене, на підставі ст.122 Земельного кодексу України у позивача були і є законні підстави вважати відповідача публічним правонаступником орендодавця - Звенигородської районної державної адміністрації в частині розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Звенигородського району Черкаської області. Відповідно до положень статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Ця норма є прямою і не передбачає додаткових дій (укладення додаткових угод) для «набуття» органом влади повноважень щодо розпорядження землями державної власності. Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов договору. Таким чином, позивач вважає, що орендодавцем по договору оренди землі, який позивач просить поновити, став відповідач. Отже посилання відповідача на те, що він не є стороною договору, не відповідають наведеним положенням законодавства.

- відмова відповідача у поновленні договору оренди з підстав зміни меж земельної ділянки не відповідає закону та фактичним обставинам. Договір оренди землі, який позивач просить поновити, був укладений відповідно до чинного, на дату його укладення, земельного законодавства, а саме: Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та інших нормативно-правових актів, що регулюють ці відносини. Договір оренди землі є чинним. Позивач, як орендар по договору, належним чином виконує свої договірні зобов'язання. Від орендодавця відсутні будь-які претензії до позивача (орендар) щодо землекористування. Договором передбачено, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору). Однак, з дати укладення договору істотно змінився Закон України «Про оренду землі», зокрема, його ст. 33, що передбачає продовження договору оренди землі, а також були внесені зміни до Земельного кодексу України, у тому числі щодо органів, які відповідно до закону, передають земельні ділянки у власність або користування. Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади. Правопопередником відповідача проведені інвентаризація земель під час здійснення землеустрою від 19.11.2013. Згідно довідки 6-ЗЕМ відповідача

орендована позивачем земельна ділянка занесена до НКС, має кадастровий номер 21287200:02:003:0239 і площу 44,2665га. При цьому право попередник відповідача не повідомив орендаря про зміну площі орендованої земельної ділянки, чим позбавив позивача (орендар) права перевірити інвентаризацію та у встановленому порядку своєчасно внести зміни до договору. Про зміну попередником відповідача кількісної характеристики, орендованої позивачем земельної ділянки, позивач дізнався при підготовці матеріалів на поновлення договору оренди, яку позивач розпочав у травні 2015 року і 02.06.2015 отримав довідку ДЗК. Позивач не отримував будь-яких повідомлень про зміну площі земельної ділянки, відповідно, продовжував декларувати та сплачувати орендну плату за землю згідно умов договору оренди землі. Доводи відповідача про те, що зміною площі орендованої позивачем земельної ділянки, змінились її межі нічим не підтверджені. Позивач має межові знаки земельної ділянки, користується тією ж земельною ділянкою, що йому передана по договору, межові знаки і площа земельної ділянки у нього незмінна. Враховуючи те, що позивач дізнався про зміну площі орендованої земельної ділянки лише при підготовці матеріалів про продовження договору оренди землі, враховуючи законодавчо обмежені строки щодо цього, позивач вирішив недоцільним оспорювати інвентаризацію землі, тому просив внести зміни до договору. Також позивачем пропонувалось змінити п.5 договору щодо нормативної грошової оцінки землі, яка також визначена право попередником відповідача, з чим погоджується позивач та просить внести зміни до договору. Змінами до договору щодо її площі та нормативної грошової оцінки не порушуються права та охоронювані законом інтереси відповідача. Посилання відповідача на зміну меж земельної ділянки є надуманими, без будь - яких обґрунтувань причин зміни цих меж. Фактично межі орендованої позивачем земельної ділянки не змінились. Збільшення площі земельної ділянки могло виникнути за рахунок застосування іншої методики обміру, або взагалі зроблено з метою припинення права орендаря на поновлення договору оренди землі;

- на даний час, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує орендну плату за землю, заборгованості не має.

Відповідач 05 листопада 2015 року подав до суду заперечення на позов від 04.11.2015 року №9-23-0.6-12841/2-15, в який просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступні обставини:

- статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Головне управління в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_2 України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також Положенням, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №19;

- 28.09.2005 року між Звенигородською райдержадміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди землі (зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.09.2005 за № 040578300151) сільськогосподарського призначення загальною площею 43,98 га в адміністративних межах Стецівської сільської ради. Пунктом 34 зазначеного договору оренди визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку;

- 07.07.2015 до ОСОБА_5 управління звернулася ФОП ОСОБА_4 з додатковою угодою до договору оренди землі від 28.09.2005 щодо внесення змін до пунктів 2 та 5 вказаного договору. ОСОБА_5 управління №1518/0/300-15 від 28.07.2015 року позивача повідомлено про неможливість вирішення порушеного питання, оскільки Головне управління не є стороною договору оренди землі від 28.09.2005 року;

- відповідно до пункту 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» з урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у Цивільному кодексі України. У вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 Господарського кодексу України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами Земельного кодексу України (далі - Кодекс), Закону України "Про оренду землі". Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. 26.08.2015 року позивач звернулась до ОСОБА_5 управління із листом повідомленням, в якому просила поновити договір оренди землі від 28.09.2005 на той самий строк з урахуванням поданих орендарем до нього змін. Головне управління листом від 29.09.2015 року №3740/0/300-15 повідомило позивача про неможливість позитивного вирішення зазначеного в заяві питання, оскільки відповідно вищевказаного договору в оренду передавалась земельна ділянка площею 43,9800 га, а у листі-повідомленні позивач просить поновити договір оренди землі площею 44,2665 га, тобто відбулася зміна площі земельної ділянки, а отже і її меж. Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Крім того, за змістом частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням "її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11,17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі » орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, відповідно до статті 288 Податкового кодексу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Частиною 1 статті 13 цього Закону визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення визначено Наказом від 27.01.2006 № 18/15/21/11 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», відповідно до пункту 4 якого, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Згідно із статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Таким чином законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності та встановив максимальну періодичність її проведення. Дану правову позицію висловлено Верховним Судом України в постановах від 8 квітня 2015 року у справі № 3-41 ге 15, від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15 та від 01 липня 2015 року у справі № 3-297ГС15. Позивач, пропонуючи внести зміни до пункту 5 вищезазначеного договору оренди землі, посилається на технічну документацію з визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на території Звенигородського району, яка проведена станом на 01.07.1995 року. Пунктом 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;

- Вищий господарський суд України у постанові № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснив, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору (частина 1 пункту 2.14). При цьому Вищий господарський суд України заборонив судам приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів державної влади або місцевого самоврядування, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято;

- загальні способи захисту прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України. Спеціальні способи передбачені статтею 152 Земельного кодексу України, зокрема цією статтею передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Отже, ні загальні, ні спеціальні засоби захисту прав та інтересів не передбачають такого способу захисту прав та Інтересів як визнання додаткової угоди укладеною. Пунктом 2.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05,2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» встановлено, що у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди укладеним слід відмовляти, якщо не подано доказів наявності спору стосовно такого укладення, оскільки зазначені вимоги зводяться за своїм змістом до встановлення юридичного факту, а відповідний спосіб захисту порушеного права не передбачений частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, крім випадків, коли інше встановлено законом або договором.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, дотримувалися позиції, викладеної в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у запереченні.

У судовому засіданні 18.11.2015 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного:

28 вересня 2005 року Звенигородська районна державна адміністрація (орендодавець) і приватний підприємець ОСОБА_4 (орендар, позивач) уклали договір оренди землі, зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2005 року за № 040578300151 (далі - Договір).

Згідно умов Договору, по акту прийому-передачі земельної ділянки від 28 вересня 2005 року позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу загальною площею 43,98 га ріллі, яка знаходиться в адміністративних межах Стецівської сільської ради за межами населеного пункту с. Стецівка Звенигородського району Черкаської області для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, строком на 10 років (пункти 2, 8, 15 Договору).

23 червня 2015 року позивач отримала у відділі Держземагентства у Звенигородському районі Черкаської області довідку форми 6-ЗЕМ про те, що згідно проведеної інвентаризації земель під час здійснення землеустрою від 19.11.2013 року, орендована земельна ділянка занесена до НКС, має кадастровий номер 7121287200:02:003:0239 і площу 44,2665га, а не 43,98 га , як вказано у Договорі. Також змінилась нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка згідно витягу від 01.07.2015 року №31-28-0.4-2105/2-15 про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 35029,44 грн. за 1га ріллі за межами населеного пункту.

07 липня 2015 року позивач направила відповідачу проект додаткової угоди про внесення змін до пунктів 2 і 5 чинного Договору, а саме: у п.2 пропонувалось змінити площу земельної ділянки, що передається в оренду, на 44,2665 га ріллі; у п.5 пропонувалось змінити нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на 1 550 630,71 га. 28 липня 2015 року за № 1518\0\300-15 відповідач направив позивачу лист, якому вказав, що не є можливим вирішення порушеного питання, оскільки відповідно до умов договору оренди землі, а саме п.34, зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не є стороною договору оренди землі від 28.09.2005 року.

26 серпня 2015 року позивач направив відповідачу лист - повідомлення про намір продовжити дію Договору. Лист-повідомлення був отриманий відповідачем 26 серпня 2015 року за вхідним № 8186. 29 вересня 2015 року за №3740/0/300-15 відповідач направив позивачу відмову у поновленні договору оренди землі, посилаючись на наступні підстави:

- орендар просить поновити договір оренди землі площею 44,2665 га, тобто відбулася зміна площі земельної ділянки, а отже і меж. Тому на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновлення договору здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди;

- наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2014 №328 введено в дію рішення колегії Державного агентства земельних ресурсів України від 14.10.2014 №2/1 «Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського визначення державної власності, відповідно до п.2.1 якого місцеві ради висловлюють свою позицію стосовно можливості надання земельних ділянок у власність або користування. Листом від 11.09.2015 №58 Стецівська сільська рада вважає за необхідне відмовити у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 43,9800 га в адміністративних межах Стецівської сільської ради Звенигородського району.

У позові позивач просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення Договору та внести до нього зміни в частині визначення площі земельної ділянки та нормативної грошової оцінки земельної ділянки в бік їх збільшення.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди .

Пунктом 34 Договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку;

Відповідно до пункту 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» з урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у Цивільному кодексі України. У вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 Господарського кодексу України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами Земельного кодексу України (далі - Кодекс), Закону України "Про оренду землі".

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, відповідно до статті 288 Податкового кодексу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Частиною 1 статті 13 цього Закону визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення визначено Наказом від 27.01.2006 № 18/15/21/11 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», відповідно до пункту 4 якого, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Згідно із статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років .

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності і законодавцем встановлено максимальну періодичність її проведення. Дану правову позицію висловлено Верховним Судом України в постановах від 8 квітня 2015 року у справі № 3-41гс15, від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15 та від 01 липня 2015 року у справі № 3-297ГС15.

Позивач, пропонуючи внести зміни до пункту 5 Договору, посилається на технічну документацію з визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на території Звенигородського району, яка проведена станом на 01.07.1995 року .

Згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні і у позові необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 07 грудня 2015 року

Суддя В.В. Потапенко