Рішення

від 30.11.2015 по справі 904/8285/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.15 Справа № 904/8285/15

За позовом Приватного підприємства "ХІМ-АГРО-ДАР", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМЕНЕРГО" ЛТД, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область

про стягнення боргу, відсотків та інфляційних

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 30/09-1Ю

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Хім-Агро-Дар" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" ЛТД про стягнення 32860 грн. основної заборгованості, 50267, 70 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 26748, 04 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 03-К від 17.02.2012 в частині повної та своєчасної сплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 12.10.2015.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 розгляд справи відкладений на 10.11.2015.

У зв'язку із перебуванням судді Ярошенко В.І на лікарняному з 10.11.2015, слухання справи № 904/8285/15 призначене на 10.11.2015 о 12:00 год. не відбулося, про що було повідомлено сторін листом Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015.

16.11.2015 позивач надіслав заяву, в якій просить продовжити строк розгляду спору на тридцять днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки ч. 3 ст. 69 ГПК України містить імперативну норму, заява позивача підлягає задоволенню в частині продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 16.11.2015 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів та її розгляд призначено на 24.11.2015.

Ухвалою суду від 24.11.2015 розгляд справи було відкладено на 30.11.2015.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2012 між Приватним підприємством "Хім-Агро-Дар" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" ЛТД (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 03-К (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується продати покупцю на умовах товарного кредиту товарно-матеріальні цінності (далі - товар), а покупець - прийняти товар і відповідно до умов цього договору сплатити продавцю його вартість та відсотки за користування товарним кредитом (далі - відсотки).

Згідно з п. 2 договору найменування, кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару, умови товарного кредиту і інші необхідні умови відображаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Зобов'язання продавця по поставці товару вважаються виконаними після підписання покупцем відповідних первинних документів, що підтверджують отримання товару (п. 4 договору).

Пунктом 6 договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар та нараховані відсотки не пізніше останнього робочого дня строку, на який надавався товарний кредит.

Відсотки за користування товарним кредитом обчислюються від вартості отриманого покупцем товару (а у разі часткової оплати - від неоплаченої суми) за весь період користування товарним кредитом до повного розрахунку. При цьому день поставки товару і день надходження продавцю коштів (або іншої компенсації) за товар вважаються як один день.

17.04.2012 сторони підписали специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої погодили поставку насіння соняшника "Ясон" у кількості 0,480 т на загальну суму 15360 грн. з ПДВ та насіння кукурудзи Солонянський 298МВ у кількості 1 т на суму 15000 грн. з ПДВ. Та встановили розмір плати за користування товарним кредитом на рівні 24 % річних та погодили, що покупець звільняється від сплати продавцеві відсотків за користування товарним кредитом у випадку повного розрахунку з продавцем до 25.10.2012 (арк. с. 11).

31.05.2012 сторони підписали специфікацію № 2 до договору, відповідно до якої погодили поставку Еталону у кількості 40 л на загальну суму 2400 грн. з ПДВ. Та встановили розмір плати за користування товарним кредитом на рівні 24 % річних та погодили, що покупець звільняється від сплати продавцеві відсотків за користування товарним кредитом у випадку повного розрахунку з продавцем до 25.10.2012 (арк. с. 13).

31.05.2012 сторони підписали специфікацію № 2 до договору, відповідно до якої погодили поставку Ореолу у кількості 10 л на загальну суму 1200 грн. з ПДВ та Димефосу у кількості 10 л на суму 500 грн. з ПДВ. Та встановили розмір плати за користування товарним кредитом на рівні 24 % річних та погодили, що покупець звільняється від сплати продавцеві відсотків за користування товарним кредитом у випадку повного розрахунку з продавцем до 25.10.2012 (арк. с. 12).

На виконання умов договору та специфікацій до нього, за період з 17.02.2012 по 08.06.2012 позивач поставив, а відповідач, на підставі довіреностей, копії яких містяться у матеріалах справи (арк. с. 15,17, 19), прийняв товар на загальну суму 34460 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, підписаними обома сторонами (арк. с. 14, 16, 18).

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 1600 грн. (1200 грн. - 14.05.2012 та 400 грн. - 08.06.2012), що підтверджується копіями банківських виписок (арк. с. 20-21).

22.11.2012 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір до договору поставки № 03-К від 17 лютого 2012 (Пролонгація).

У вищезазначеному договорі сторони встановили, що провели звірку розрахунків, та дійшли згоди що борг Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго» ЛТД перед Приватним підприємством "Хім-Агро-Дар" складає 32860 грн. Продовжели строк дії договору № 03-К від 17.02.2012 до повного розрахунку. Згідно умов даного договору в зв'язку з відсутністю повного розрахунку на суму боргу (32860 грн.), за період з 26 жовтня 2012 до дати остаточного розрахунку буде нараховуватися плата за користування товарним кредитом в розмірі 50% річних. Даний додатковий договір є невід'ємною частиною Договору № 03-К від 17.02.2012 (арк. с. 22).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 32860 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими видатковими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 32860 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 32860 грн.

У зв'язку з простроченням оплати товару, позивачем, на підставі п. 6 договору, специфікацій до нього та п. 3 додаткового договору, нараховані до стягнення проценти за користування товарним кредитом у сумі 50267, 70 грн. за період з 26.10.2012 по 10.09.2015.

Частиною 5 ст. 694 ЦК України встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 2 договору найменування, кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару, умови товарного кредиту і інші необхідні умови відображаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Специфікаціями № 1-3 до договору встановлено розмір плати за користування товарним кредитом на рівні 24 % річних.

Відповідно до п. 3 додаткового договору до договору поставки № 03-К від 17.02.2012 (Пролонгація) згідно умов даного договору в зв'язку з відсутністю повного розрахунку на суму боргу (32860 грн.), за період з 26 жовтня 2012 до дати остаточного розрахунку буде нараховуватися плата за користування товарним кредитом в розмірі 50% річних.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, перевіривши правильність нарахування процентів за користування товарним кредитом, задовольняє дану вимогу частково у розмірі 50251, 26 грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку процентів за користування товарним кредитом не було враховано те, що 2012 рік мав 366 днів.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару позивачем нараховано інфляційні втрати за період з 09.06.2012 по 10.09.2015 у розмірі 26748, 04 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України і за своєю правовою природою є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 (далі Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14) індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, задовольняє дану вимогу частково у розмірі 24178, 76 грн., оскільки позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції за період з 26.10.2012 по 10.09.2015. А саме, інфляційні втрати останнім розраховані на підставі сукупного індексу інфляції у розмірі 181,4%, тоді як правильним сукупним індексом інфляції за вищевказаний період є 173, 58%

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1609, 35 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" ЛТД (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. 40 років Жовтня. 2; ідентифікаційний код 20202208) на користь Приватного підприємства "Хім-Агро-Дар" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград. АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 35984358) основний борг у розмірі 32860 грн., проценти за користування товарним кредитом у розмірі 50251, 26 грн., інфляційні втрати у сумі 24178, 76 грн. та 1609, 35 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.12.2015

Суддя ОСОБА_3