Рішення

від 13.11.2015 по справі 910/9570/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2015Справа №910/9570/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙНФРЕЙТ УКРАЇНА"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК"

Про стягнення 3 720,00 євро

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Любченко А.В. - представник

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" про стягнення 3 720,00 євро.

Ухвалою суду від 17.04.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/9570/15 та призначено розгляд справи на 13.05.2015.

07.05.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 13.05.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 13.05.2015 представник відповідача не з?явився.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" є резидентом Словацької Республіки.

Відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулює Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася 19.10.2000, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України № 2052-III "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" (із заявами та застереженнями).

Відповідно до ст. 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:

a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або

b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої статті 5 Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.

Ухвалою суду від 13.05.2015 відкладено розгляд справи до 13.11.2015 та зобов'язано

позивача подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року у двох примірниках та позовної заяви з додатками у двох примірниках в термін до 30.06.2015 року.

Ухвалою суду від 13.11.2015 поновлено провадження у справі.

В судове засідання 13.11.2015 представник позивача з'явився, надав суду додаткові усні пояснення по справі та клопотав про зміну назви позивача про що здійснено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв'язку з викладеним позивач просить суд змінити найменування позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЙНФРЕЙТ Україна".

В судове засідання 13.11.2015 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.11.2015, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 13.11.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «БудКапітал СК», створеним у відповідності із законодавством Словацької Республіки, в особі Мельниченка С.П. діючого на підставі Доручення від 08.10.2009, було укладено Договір транспортного експедирування № DКМ-29.

Згідно п.1.1. Договору, Експедитор надає Замовнику послуги з Міжнародних змішаних перевезень.

Відповідно до пункту 5.8, на підтвердження факту надання Експедитором послуг Замовнику відповідно до умов цього Договору, Сторонами складається та підписується Акт- приймання передачі наданих послуг.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Замовник зобов'язується оплатити вартість послуг Експедитора на умовах Договору протягом 5 (п'яти) днів з дати розвантаження вантажу на складі Вантажоодержувача.

Згідно з п. п. 5.2, 5.4, Договору, Замовник оплачує рахунки Експедитора за безготівковим розрахунком, шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок Експедитора. Підставою, що підтверджує оплату Замовником рахунків Експедитора, є зарахування коштів на рахунок Експедитора.

Відповідно до п. 9.2. Договору, всі спори, що виникли в ходів виконання цього Договору або пов'язані з його порушенням, розірванням чи недійсністю, першопочатково підлягають розгляду в Господарському суді міста Києва. При вирішенні спорів Сторони будуть застосовувати матеріальне право України, як при розгляді спорів, так і при тлумаченні договорів.

Позивач вказує, що зобов'язання за договором виконані ним належним чином, проте відповідач свої зобов'язання не виконав, в зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 3 720 Євро.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Замінити позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейнфрейт Україна".

2. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" (04001, м. Кощіце, вул. Ковачска, 49, Словацька Республіка) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, будинок 11, код ЄДРПОУ 38308415) заборгованість в розмірі 3 720 (три тисячі сімсот двадцять) судовий збір в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення 18.11.2015.

Суддя Л.В.Прокопенко