Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/24461/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/24461/15

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доКомунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" простягнення 3265605,05 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаКучкова Ю.В. - представник; від відповідачаГерус Ю.М. - представник;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1930599,06 грн, заборгованості за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 5515,15 грн., 3% річних у розмірі 42468,07 грн., інфляційних втрат у розмірі 803409,84 грн. та пені у розмірі 483612,93 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №3023 від 01.01.2013 в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту активну, реактивну електричну енергію, що і стало підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/24461/15 та розгляд справи призначено на 07.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 05.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2015, за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору у справі № 910/24461/15 на 15 днів, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 25.11.2015.

В судовому засіданні 25.11.2015 оголошено перерву до 02.12.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 02.12.2015 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2015 з'явився, надав суду відзив на позов, в якому визнає існування заборгованості перед позивачем за відповідні види спожитої електроенергії та вказує на те, що вживає заходи до найоперативнішого погашення існуючої заборгованості. При цьому, відповідач вважає суму пені зависокою та просить суд, застосувати право, надане йому приписами п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим зменшити суму належної до сплати пені до 100000,00 грн. Крім цього, відповідач просить суд на підставі п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України надати розстрочку виконання рішення суду рівними частинами строком на 8 місяців.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством Київської обласної ради "Управління споруд" (споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 3023 (договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1).

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п. 2.3.2 договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків "Перелік об'єктів Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", а відповідно до п.2.3.3 споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Підпунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

За умовами п. 2.1 додатка 2 до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Відповідно до п. 2.2 додатка 2 до договору оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживач Правил користування електричної енергії (ПКЕЕ).

Згідно з п. 3 додатку 2 до договору споживач зобов'язаний вносити плату за споживання електричної енергії виключно коштами.

Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених ПКЕЕ (п.4 додатку 2 до договору).

Відповідно до п. 5 додатку 2 до договору за даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в Акті про приймання - передавання товарної продукції, Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

За приписами п.п. 6, 7 додатку 2 до договору перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка "Акт про використану електричну енергію". Протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати, зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка. У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, споживач за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника підвищену (згідно із ст. 26 Закону України "Про електроенергетику") вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Згідно додатку 5Б до договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.02.2014 по 01.08.2015 виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.08.2015 становить 1930599,06 грн., а також заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.01.2015 по 01.08.2015, яка станом на 01.08.2015 становить 5515,15 грн., що підтверджується звітами про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами прийняття-передавання товарної продукції, актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію. Жодних зауважень щодо обсягів поставленої продукції відповідач не навів.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунками позивача, здійсненими в період з 01.02.2014 по 01.08.2015 з урахуванням періодів часткового погашення заборгованості відповідачем, розмір 3% річних становить 42468,07 грн., а інфляційних втрат - 803409,84 грн.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та збитків від інфляції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд приймає його як обґрунтований та вірний, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 42468,07 грн. та 803409,84 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої електричної енергії встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними. Здійснивши перевірку нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та договору і є арифметично вірним, а тому позов в частині стягнення з відповідача 482635,92 грн. пені також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суми належної до сплати пені до 100000,00 грн. та про надання розстрочки виконання рішення суду рівними частинами строком на 8 місяців згідно п.6 ст.83 названого кодексу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки та розстрочка виконання судового рішення це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість. Аналогічну позицію наведено у постановах від 18.02.2014 та від 29.04.2014 Вищого господарського суду України по справах №904/5957/13 та №16/3012/13.

У п.3.17.4 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та п.7.2 Постанови №9 від 17.10.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказується, що під час розгляду заяв про зменшення неустойки чи розстрочки платежу судом, насамперед, повинно бути встановлено, що саме є підставою для задоволення наведеного клопотання, винятковість випадку, ступінь вини боржника, незначність прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідачем доказів, які б свідчили про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість відповідача належним чином виконати свої зобов'язання за договором, не надано. За висновками суду, розмір основної заборгованості та сума пені, яка фактично підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду, є співрозмірними.

За таких обставин, клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення терміном на 8 місяців та про зменшення неустойки задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, витрати по сплаті судового збору, виходячи із ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду (14.09.2015) становлять 48984,08 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Управління споруд" (01196, м. Київ, площа Л.Українки, будинок 1, ідентифікаційний код 21587506) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1930599 (один мільйон дев'ятсот тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп., заборгованість за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 5515 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 42468 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 803409 (вісімсот три тисячі чотириста дев'ять) грн. 84 коп., пеню у розмірі 483612 (чотириста вісімдесят три тисячі шістсот дванадцять) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 48984 (сорок вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 08 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.12.2015.

Суддя Ю.М.Смирнова