Постанова

від 26.11.2015 по справі п/811/388/15.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року Справа № П/811/388/15.

провадження № 2-кас/811/29/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом: Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення коштів

за участю:

секретаря судового засідання - Черної О.Ю.,

представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

Новоархангельський районний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 16264,67 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 24.06.2010 р. по 21.03.2011 р. та з 23.05.2014 р. по 24.12.2014 р. ОСОБА_1 перебував на обліку в Новоархангельському районному центрі зайнятості як безробітній, у зв'язку з чим йому була виплачена допомога по безробіттю в загальному розмірі 16264,67 грн. Окрім цього позивач зазначає, що відповідач на час реєстрації в Новоархангельському районному центрі зайнятості та отримання статусу безробітного був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому незаконно отримав матеріальне забезпечення за вказані періоди.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі. Позивач посилається на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2006 р. яким припинено його підприємницьку діяльність та вказує, що при взятті його на облік Новоархангельським РЦЗ він не був обізнаний про те, що його не виключили з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Також відповідач вважає, що звертаючись до суду з позовом про стягнення коштів, Новоархангельський районний центр зайнятості фактично поставив у залежність право відповідача на одержання допомоги по безробіттю з неналежним виконанням державним реєстратором покладених на нього обов'язків, що суперечить принципу верховенства права визначеного ст.8 КАС України.

В судове засідання представник позивача не з'явився, розглядати справу просив без його участі в порядку письмового провадження (а.с.151 - зворот).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.138).

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.06.2010 р. подав до Новоархангельського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, у якій вказав, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.7).

На підставі заяви, відповідно до ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307, ОСОБА_1В з 24 червня 2010 року надано статус безробітного та призначено відповідну допомогу (а.с.9).

Відповідач перебував на обліку, як безробітний у Новоархангельському районному центрі зайнятості в період з 24.06.2010 р. по 21.03.2011 р. та за цей період отримав допомогу по безробіттю в сумі 6839,05 грн., що підтверджується наказами від 24.06.2010 р. №НТ100624 та від 21.03.2011 р. №НТ110321, якими відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю та припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно (а.с.9, 151).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.05.2014 р. вдруге подав до Новоархангельського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, у якій також вказав, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.6).

На підставі заяви від 08.05.2014 р., відповідно до ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307, ОСОБА_1В перебував на обліку, як безробітний у Новоархангельському районному центрі зайнятості в період з 23.05.2014 р. по 24.12.2014 р. та в період з 28.05.2014 р. по 24.12.2014 р. отримав допомогу по безробіттю в сумі 9425,62 грн., що підтверджується наказами від 23.05.2014 р. №НТ140523, від 28.05.2014 р. №НТ140528, якими відповідачу надано статус безробітного відповідно та наказом від 24.12.2014 р. №НТ141224 призначено допомогу по безробіттю та припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с.8, 151).

Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України В«Про зайнятість населенняВ» №3 від 14.01.2015 року Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області встановлено, що на день подання заяв про надання статусу безробітного та за період перебування на обліку Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області відповідач був зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.10).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2006 р. у справі №18/78 за позовом Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.54-55).

Державним реєстратором Реєстраційної служби Новоархангельського районного управління юстиції 15.04.2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ОСОБА_1 внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, а 21.05.2014 р. - запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням (а.с.52-53).

Дана справа розглядається вдруге.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 р. позовні вимоги задоволено частково, а саме з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Новоархангельського центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 6839,05 грн. В задоволені решти позовних вимог було відмовлено (а.с.58-60).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 14.07.2015 р. апеляційну скаргу Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 р. у справі №811/388/15 - скасовано в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 6839,05 грн. В решті позовних вимог постанову залишено без змін (а.с.92-95).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 р. касаційну скаргу Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 14.07.2015 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд (а.с.127-130).

У вищевказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначає, що підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» від 01.03.1991 р. № 803-XII визначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до ст. 2 Закону №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч.1 ст.4 зазначеного Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Статтею 47 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" встановлено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП.

В ухвалі від 21.10.2015 року Вищий адміністративний суд України дійшов до висновку, що особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю. Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним судом України у постановах від 08.07.2014 року №21-79а14 та від 07.10.2014 року №21-408а14.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» , сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Враховуючи те, що суд зобов'язаний привести судову практику до вищезазначених висновків Верховного Суду України, тому суд, не перевіряючи суть встановлених порушень, дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до наказу від №3-Р-2015 від 15.01.2015 заявлено вимогу про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 16264,67 грн. (а.с.11). При цьому позивач пояснив, що нарахування відповідачу здійснювались з 24.06.2010 р. по 21.03.2011 р. (а не з 17.06.2010 по 21.03.2011 року) та з 23.05.2014 р. по 24.12.2014 р. ОСОБА_1, тобто з моменту отримання статусу безробітного. Загальна сума нарахувань становить 16264,67 грн. (а.с.151). Таке пояснення узгоджується із даними про виконані платежі, відповідно до змісту яких допомогу по безробіттю ОСОБА_1 Новоархангельський районний центр зайнятості розпочав виплачувати саме з 24.06.2010 р. по 21.03.2011 р., а не з 17.06.2010 року (а.с.31-32).

У встановленому порядку відповідач кошти в розмірі 16264,67 грн. не повернув.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має всі підстави передбачені законом, для звернення до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, тож позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 (26100, смт. Новоархангельськ, Кіровоградська обл., вул. Гагаріна, 42) на користь Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області виплачену допомогу по безробіттю в сумі 16264,67 грн. (шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири грн. 67 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2