Постанова

від 19.11.2015 по справі 810/2517/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року 810/2517/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Енергія» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Енергія» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2014 року №0007742201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання функції з контролю за дотриманням позивачем податкового законодавства відповідач діяв всупереч вимогам, які встановлені нормами податкового законодавства.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, проте в письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог законодавства щодо ведення касових операцій у національній валюті, у зв’язку з чим підприємство притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу, як то передбачено законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Головним Управлінням Міндоходів у Київській області згідно із ст.75 пп.80.2.4 п.80.2 ст.80, ст.81 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), проведено фактичну перевірку ПП «Енергія» (код ЄДРПОУ 30801474) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, Постанови №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 в редакції від 29.06.2009 року, Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В ході перевірки встановлено факт не оприбуткування готівки в сумі 2248,15 грн., а саме: не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі РРО №1007003/36/2 на підставі даних фіскальних звітів чеків 2-звітів « 0539 від 01.12.2014р., №0540 від 05.12.2014р., №0541 від 06.12.2014р., №0542 від 08.12.2014р., №0543 від 10.12.2014р. №0544 від 12.12.2014р., №0545 від 13.12.2014р., №0546 від 15.12.2014р.», чим порушено п.2.6 Постанови №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 в редакції від 29.06.2009 року.

У зв’язку з цим, Васильківською ОДПІ на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 29.12.2014 року №0007742201 на загальну суму фінансових санкцій 11 240,75 грн., яке отримано власноручно директором ПП «Енергія» ОСОБА_1

Не погоджуючись із таким рішенням, позивачем подано скаргу до Головного управлінням Міндоходів у Київській області, яка залишена без задоволення.

Позивач, зокрема вважаючи що перевірка була проведена без належних підстав, скарга не була належним чином досліджена, а відповідь надана із запізненням, звернувся до суду із даним позовом.

Суд не погоджується з висновками позивача щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на наступне.

Фактична податкова перевірка - це вид податкової перевірки, передбачений ст.ст.75, 80, 81 ПКУ. Вона здійснюється без попередження платника податків та є, так званою раптовою перевіркою. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така податкова перевірка здійснюється податковою інспекцією щодо дотримання порядку ведення платниками податків розрахункових операцій, касових операцій, наявності свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Фактична перевірка може проводишся на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва ти обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п.80.4 ст.80 ПКУ перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, п.80.5 ст.80 ПКУ.

Згідно п.80.7. ст. 80 ПКУ фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби може бути проведена контрольна закупка (розрахункова операція).

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Як свідчать матеріали справи, у податкового органу були наявні передбачені вищезгаданими нормами підстави для проведення перевірки позивача. Наказ та направлення для проведення перевірки оформлені належним чином.

Позивачем не наведено жодних доводів та не надано належних доказів, які могли би вказувати на неправомірність проведення фактичної перевірки підприємства.

Відповідно до Постанови правління Національного банку України від І5-І2.2004 року № 637 терміни вживаються в такому значенні : оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат , книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно із п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 3.1. Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно із п. 3.3. Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз вищезазначеної норми Указу дає підстави для висновку про те, що штраф за цією нормою може бути застосований у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного оприбуткування) готівки у касах підприємств.

Як свідчать обставини справи, позивачем не здійснено облік готівкових коштів в розмірі 2248,15 грн. у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі РРО №1007003/36/2 на підставі даних фіскальних звітів чеків 2-звітів « 0539 від 01.12.2014р., №0540 від 05.12.2014р., №0541 від 06.12.2014р., №0542 від 08.12.2014р., №0543 від 10.12.2014р. №0544 від 12.12.2014р., №0545 від 13.12.2014р., №0546 від 15.12.2014р.», чим порушено п.2.6 Постанови №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 в редакції від 29.06.2009 року.

Доказів протилежного позивачем не надано.

Враховуючи наведені обставини, з огляду на викладені вище законодавчі норми, суд вважає, що застосовані відповідачем штрафні санкції є правомірними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обов’язок КАС України, надав усі докази в підтвердження обґрунтованості своїх дій, навів обгрунтовані доводи в підтвердження правомірності спірних рішень.

Позивач не надав до суду жодних доказів для спростування висновків, викладених у акті перевірки та не довів протиправності застосування відповідачем штрафних санкцій.

Таким чином суд дійшов думки, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29.12.2014 року №0007742201, Васильківська ОДПІ діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормативними вимогами, у зв’язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.