Постанова

від 05.11.2015 по справі 814/2689/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року Справа № 814/2689/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф. , розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Миколаїв

до відповідача: Приватного підприємства "НАН", м. Миколаїв

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 1531, 61 грн.,

в с т а н о в и в:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства "НАН" (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 1531, 61 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до поданого відповідачем звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратими, зумовленими похованням за 1 півріччя 2015 року заборгованість відповідача становить 1531, 61 грн. Заборгованість залишається несплаченою.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка - повідомлення направлені за адресою відповідача, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з’ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Відповідно до положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватним підприємством "НАН" подано до позивача ОСОБА_1 по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 1 півріччя 2015 року, у якому самостійно визначив суму зобов’язання перед Фондом в розмірі 1531, 61 гривень.

Пунктами 2, 8 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлений обов’язок роботодавця вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів, у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.

При цьому, п. 9 ч. 2 ст. 15 наведеного Закону встановлений обов’язок повернення суми виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих послуг, за несвоєчасне або не в повному обсязі повернення яких, роботодавець у відповідності з ч. 5 несе відповідальність.

Керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів та забезпечення за цим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші функції згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» здійснює Фонд соціального страхування України.

Разом з цим, за ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, до завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчф дирекції та робочі органи Фонду соціального страхування від нещахних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Отже, виходячи з наведеного за Приватним підприємством "НАН" рахується заборгованість в сумі 1 531, 61 грн., яка була ним самостійно визначена та підлягає поверненню на користь позивача.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано, адміністративний позов відповідач не заперечив.

Спори, що виникають із правовідносин за Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158, 160-163, 167, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "НАН" (код ЄДРПОУ 32819918) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в сумі 1 531, 61 гривень (одна тисяча п"ятсот тридцять одна гривня шістдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа