Постанова

від 25.11.2015 по справі 817/3265/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3265/15

25 листопада 2015 року 13год. 44хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_3

доГоловного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 (по тесту постанови ОСОБА_3В.) звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2015 №0000721703, №0000731703.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Так, на думку позивача оспорювані рішення не містять предмету та підстав для нарахування для сплати відповідних сум податку на додану вартість та мита за ввезення на територію України автомобіля. Крім того, вважає, що висновки податкового органу про порушення приписів ст.123 Податкового кодексу України необґрунтовані та безпідставні, а відтак останні підлягають визнанню нечинними та скасуванню в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача пояснив суду, що відповідно до графи 9 митної декларації від 13.08.2013р. №204050002/2013/031046 позивач є особою відповідальною за фінансове врегулювання, а відтак є платником податків. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Як встановлено судом, за результати документальної невиїзної перевірки дотримання громадянином України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації від 13.08.2013р. №204050002/2013/031046, за наслідками якої складено акт 25.08.2015р. № 36/5/17-00-17-03-10/НОМЕР_1, встановлені порушення законодавства України з питань державної митної справи платником податків ОСОБА_3, внаслідок подання, як підстави для переміщення через митний кордон України та митного оформлення документів, які містять недостовірні відомості щодо обставин придбання та фактурної вартості транспортного засобу, що призвело до заниження бази оподаткування, порушення вимог статті 257, частини 1 та 2 статті 270, частини 1 статті 272, частини 2 статті 277, статті 278, частини 3 статті 279, статті 368, частини 1 статті 377 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ зі змінами та доповненнями, пункту 187.8 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, та, як наслідок, до несвоєчасної та в неповному обсязі сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації типу ІМ40ДЕ від 13.08.2013р. №204050002/2013/031046.

Згідно листа Рівненської митниці від 20.02.2015р. №877/33/17-70-26 стверджено ввезення на митну територію України в адресу громадянина України ОСОБА_3 транспортного засобу "RENAULT", модель «KANGOO», ідентифікаційний номер (номер кузова) - VF1FW0ВВ540534732.

У відповідності до матеріалів справи відповідач отримав документи від повноважених митних органів Литовської Республіки, які відрізняються від відомостей, заявленим декларантом до митного оформлення, зокрема:

- митна декларація країни експорту від 05.08.2013р. 13LТLG3000ЕК01F8С0, де зазначена фактурна вартість транспортного засобу 16000 литовських літів, що по курсу НБУ на день заявления товару до митного оформлення складає 49187,70 грн.;

- рахунок - фактура серії MINVI №0002748 від 05.08.2013 та документ купівлі-продажу серії MINV №002972 від 05.08.2013, де зазначена вартість транспортного засобу 6000 литовських літів.

При цьому, за результатами аналізу відомостей, зазначених в митній декларації та її електронній копії, що міститься в ПІК «Інспектор - 2006», МД типу ІМ40ДЕ від 13.08.2013 №204050002/2013/031046, встановлено, що 13.08.2013 декларантом ПП «Альянс-Брокер» (ЄДРПОУ 37685646) ОСОБА_4 подано до митного оформлення ввезений громадянином України ОСОБА_5, за довіреністю громадянина України ОСОБА_3, транспортний засіб автомобіль вантажний марки "RENAULT", модель «KANGOO», ідентифікаційний номер (номер кузова) - VF1FW0ВВ540534732, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, призначення: для використання по дорогах загального користування, номер двигуна - К9КВ802Б049640, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1461 см. куб. вантажопідйомність - 0,667 т, маса в разі максимального завантаження - 1,918 т, бувший у використанні, колісна формула 4х2, тип кузова - фургон, в наявності стаціонарна перегородка між кабіною водія та вантажним відділенням, відсутні вікна в бокових панелях, відсутні доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки, відсутні в задній частині кузова декоративне оздоблення та ознаки комфорту, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008.

Як встановлено судом, загальна фактурна вартість становить 15 922, 06 грн. грн. (1500 євро) згідно наданого до митного оформлення документу купівлі-продажу №б/н від 06.08.2013р. на ім'я громадянин України ОСОБА_3, заявлена декларантом загальна митна вартість в сумі 28532,32 грн. (2688 євро), метод визначення вартості - 6 (графа 43).

Відтак, до митного оформлення в Україні подано документ купівлі-продажу від 06.08.2013р. б/н, де зазначена вартість автомобіля 1500 євро (або 15922,06 грн. ).

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ, який набрав чинність з 01 червня 2012 року, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша 51 МК України).

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Оскільки, Головне управління ДФС у Рівненській області є органом доходів і зборів, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, тому воно вправі проводити документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з підстав, визначених Митним кодексом України.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини п'ятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів також шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини першої та другої статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною першою статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Однією з підстав для проведення документальних невиїзних перевірок є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (пункт 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України).

З урахуванням того, що від митних органів Литовської Республіки була інформація, в якій митна вартість значно відрізняється від задекларованої під час ввезення транспортного засобу на митну територію України, тому в органу доходів і зборів були всі підстави для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки.

За таких обставин, Головне управління ДФС у Рівненській області наділено компетенцією перевіряти правильність визначення митної вартості ввезених транспортних засобів після їх фактичного випуску на митну територію України.

Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, декларант за правилами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Аналіз вищезазначених положень митного законодавства дозволяє суду дійти висновку, що декларант, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.

У ході розгляду справи встановлено, що копії документів, надіслані митними органами Литовської Республіки, містять відомості, які суперечать відомостям, заявленими декларантом до митного оформлення.

За правилами пункту 5 частини першої статті 352 Митного кодексу України, посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Згідно матеріалів справи, в експортній МД відсутні відомості про документ, що свідчить про те, що В країні експорту документ купівлі-продажу від 06.08.2013р. б/н до митного оформлення поданий не був.

Суд наголошує, що отримані від уповноважених органів Литовської Республіки документально підтверджені відомості (митна декларація країни експорту від 05.08.2013р. 13LТLG3000ЕК01F8С0, рахунок - фактура серії MINVI №0002748 від 05.08.2013 та документ купівлі-продажу серії MINV №002972 від 05.08.2013) щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, в силу приписів статті 352 Митного кодексу України правомірно були використані посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки, є належними та допустимими доказами для прийняття їх судом при вирішенні даного спору, оскільки отримані з офіційних джерел.

Разом з цим, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України).

На думку суду, відповідач встановивши порушення позивачем митного законодавства, а саме заниження бази оподаткування товару, який ввозяться на митну територію України донарахував позивачу податкові зобов'язання, що прямо передбачено вищевказаними нормами, натомість обставини, на які покликається ОСОБА_3 не знайшли свого документального підтвердження .

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Питання щодо судових витрат вирішено судом відповідно до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.