Ухвала

від 03.12.2015 по справі 823/3117/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3117/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представника відповідача Цуркана К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області до публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» про стягнення заборгованості (далі по тексту - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати капіталізованих платежів в сумі 248633 грн. 78 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.09.2015, з 06.07.2015 ПАТ «Іркліївський маслосирзавод» знаходиться у стані припинення за рішенням засновників.

ПАТ «Іркліївський маслосирзавод» передано до Фонду особові справи по 5 потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для продовження страхових виплат по відшкодуванню втраченого заробітку, троє з яких на підставі Закону України від 23.09.1999 №1105 продовжують отримувати страхові виплати.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано суду наступні документи:

- постанову від 30.01.2015 №2325/1051/1051/218 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати, за якою у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності в розмірі 30%, призначено потерпілому ОСОБА_3 щомісячну грошову суму у розмірі 145,46 грн. з 01 березня 2014 року безстроково;

- постанову від 30.01.2015 №2325/202/202/157 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати, за якою у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності в розмірі 50%, призначено потерпілому ОСОБА_4 щомісячну грошову суму у розмірі 853,21 грн. з 01 березня 2014 року безстроково;

- постанову від 30.01.2015 №2325/1037/1037/212 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати, за якою у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності в розмірі 30%, призначено потерпілому ОСОБА_5 щомісячну грошову суму у розмірі 283,42 грн. з 01 березня 2014 року безстроково.

20.07.2015 позивачем на адресу відповідача подано заяву про визнання кредитором №452/05-62, в якій останній просив визнати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі кредитором ПАТ «Іркліївський маслосирзавод» на суму капіталізації 247184 грн. 25 коп.; перерахувати суму капіталізації 247184,25 грн. на рахунок УВД ФССНВ в Черкаській області.

Згідно пояснень представника позивача, на вказану заяву відповіді не надійшло.

У зв'язку з цим управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області звернулося з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Драбівському районі як платник страхових внесків та ліквідовується як юридична особа без правонаступника, вимоги про стягнення платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на підприємстві підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 15, 46 Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, яка провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Відповідно до ст. 46 цього Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Це правило закріплено в ст. 112 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства за власним рішенням, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав за можливе застосувати у даному випадку аналогію закону.

Відповідно до п. 1 Порядку №765, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Порядку №765 передбачено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (п.3 Порядку № 765).

До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності (п.4 Порядку №765).

Відповідно п. 5-1 Порядку №765 у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

У розрахунку потреби в капіталізації коштів, доданого до заяви про визнання кредитором від 20.07.2015 були використані дані Державної служби статистики України щодо смертності та середньої тривалості життя чоловіків та жінок в Україні за 2013 рік. 17.08.2015 Державною службою статистики України на адресу виконавчої дирекції Фонду України направлені нові дані щодо смертності та середньої очікуваної тривалості життя чоловік та жінок в Україні за 2014 рік, відповідно до яких зроблено новий розрахунок, згідно якого заборгованість по сплаті капіталізованих платежів щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 складає 248633,78 грн.

Системним аналізом положень Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Цивільного кодексу України встановлено, що законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Правову позицію, згідно з якою капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765, висловлено Верховним судом України у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12, що є згідно з вимогами ст. 244-2 КАС України обов'язковою для застосування.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.О. Беспалов

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 07.12.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.