17/167-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.04.07 Справа № 17/167-07.
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Насіннєва компанія «Маїс»
до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Родюча нива»
про стягнення 52 519 грн. 40 коп.
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
Від позивача: Голоулін О.А.
Від відповідача: не з‘явився.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 52 519 грн. 40 коп., з яких 35 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2982 грн. 80 коп. пені, 11634 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 2902 грн. 60 коп. – 3% річних, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №1803/435 від 24.04.2004 р., а також судові витрати по справі.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:
Відповідно до умов купівлі-продажу №1803/435 від 24.04.2004 р. позивач зобов‘язувався передати відповідачу у власність товар (насіння кукурудзи) на загальну суму 55 000 грн. 00 коп., а відповідач зобов‘язувався прийняти та оплатити його.
Зі змісту п.2.4. зазначеного договору вбачається, що відповідач повинен був розрахуватись з позивачем таким чином: 50% до 27.04.2004 р.; 50% до 01.06.2004 р.
Відповідно до видаткової накладної №НК-300044-013 від 30.04.2004 р. та довіреності ЯЗЧ №536311 від 27.04.2004 р. позивач належним чином виконав передбачені договором обов‘язки та поставив відповідачу товар в кількості 10,0 тон на суму 55 000 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував на адресу позивача 20 000 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості.
Таким чином, борг відповідача станом на день розгляду справи становить 35 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 17.10.2006 р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідач не подав до суду доказів сплати боргу в сумі 35 000 грн. 00 коп., тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь пені у розмірі 2982 грн. 80 коп., нарахованої за період з 06.09.2006 р. по 06.03.2007 р.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.
Право позивача щодо виконання грошових зобов‘язань було порушено з 02.02.2007 р. Таким чином, штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем грошових зобов‘язань повинні були бути нараховані за період з 02.09.2007 р. по 02.03.2005 р.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені за період з 06.09.2006 р. по 06.03.2007 р. Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь пені в розмірі 2982 грн. 80 коп. необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11634 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 2902 грн. 60 коп. – 3 % річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Родюча нива» (41700, Сумська область, Буринський район, с. Степанівка, код 32194416) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Насіннєва компанія «Маїс» (19635, Черкаський район, с. Білозір‘я, вул. Леніна, 2, код 32179948) 35 000 грн. 00 коп. заборгованості, 11634 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 2902 грн. 60 коп. – 3% річних, державне мито в сумі 495 грн. 49 коп. та 111 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. КОВАЛЕНКО
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 541026 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні