Рішення

від 26.11.2015 по справі 522/10827/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10827/15

Провадження № 2/522/3170/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Нікітіної С.Й.,

При секретарі - Віноградовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Приморська РА ОМР про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нежитловими приміщеннями,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, у подальшому уточнивши позовні вимоги, просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0177 га по вулиці Преображенській, 9-А у м. Одеса, та нежитлових приміщень першого поверху, розташованими по вулиці Преображенській 9-А у м. Одесі. Демонтувати самочинно встановлений ОСОБА_3 металевий гараж за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 9-А. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243,60 гривні судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначила, що є власницею нежитлових приміщень першого поверху, розташованих за адресою вулиця Преображенська 9-А у м. Одесі, у згаданому приміщені здійснює приватну нотаріальну діяльність, є землекористувачем земельної ділянки за адресою вул. Преображенська, 9-А у м.Одесі , відповідно до договору оренди укладеному з Одеським міським Управлінням земельних ресурсів ОМР. Поряд нотаріальної контори, що розташоване всередині подвір'я, на відстані 0,70-0,85 см, встановлений розбірно-збірний металевий гараж, яким користується відповідач. Споруда не має фундаменту, а її огороджуючи конструкції не утворюють наземного замкненого об'єму і може бути переміщена без заподіяння їй шкоди. Розміщення цього металевого гаражу на прибутинквій території порушує її права, як власника нежитлового приміщення та користувача прибудинкової території, а тому змушена звернутись до суду для захисту своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись при цьому на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені , що ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлові приміщення першого поверху, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 9-А на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 16.06.2011 року за реєстровим № 3525.Право власності зареєстроване належним чином КП «Одеська МБТІ та РОН», нмер витягу 30344075 від 20.06.2011р.

31.01.2013 року між позивачем та Одеським міським Управлінням земельних ресурсів ОМР було укладено договір оренди землі, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 11.12.2013 за реєстровим №5515.

Судом встановлено, що позивач використовує вищезазначене приміщення використовує за цільовим призначенням під розміщення офісу та є робочим місцем позивача.

Відповідно до Акту з виходом на місце 16.11.2012 року в складі комісії представників Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - головного спеціаліста житво-комунального відділу, головного спеціаліста юридичного відділу, головного інженера і інженера житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92, інженера ПТО КП «ЖКС «Порто-Франківський», передбачає,що вищезазначений гараж був встановлений з порушенням норм санітарної та пожарної безпеки на відстані 0,85 м від фундаменту сусіднього будинку та взагалі прибудинкова територія знаходиться в незадовільному стані та потребує заходів по благоустрою.

Судом встановлено, що у відповідача відсутній документ, який би посвідчував право власності, право користування чи право оренди земельної ділянки на якій він розташовував гараж, що підтверджується довідками Департаменту комунальної власності Одеської міської ради № 01-26/М-38-785/3 від 28.05.2014 та №0-26/Б-37-785/2 від 03.06.2014 року, згідно яких рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення гаража ОСОБА_5, за адресою м.Одеса , вул. Преображенська, 9-А, договір про резервування (використання) місця розташування об'єкту не укладався.

Приморська РА ОМР, 08.06.2012 р. винесено розпорядження за № 328 «Про демонтаж двох металевих гаражів, які розташовані на території двору житлового будинку за адресою м. Одеса ,вул. Преображенська,9-А, відповідача було зобов'язано до 15.06.2012 року демонтувати металевий гараж, розташований на території двору будинку за вказаною адресою.

ОСОБА_5 був вручений припис по демонтаж зазначеного гаражу власними силами. Проте, ані припис, ані вказане розпорядження виконані не були.

Відповідно до висновків експертних досліджень б\н від 15.02.2015 року та біля нотаріальної контори, що розташоване всередині подвір'я, на відстані 0,70 - 0,85 см,встановлений розбірно-збірний металевий гараж, та земельній ділянці наданій в оренду ОСОБА_6

Тому суд приходить до висновку, що відповідач не має законних підстав для зайняття земельної ділянки для розміщення гаража. Окрім того цільове призначення вищевказаної земельної ділянки не призначено для розташування гаражу, а призначено для обслуговування нежилої будівлі (приміщення нотаріальної контори) та благоустрою прилеглої , що визначено у витягу з Державного реєстру речових прав на рухоме майно про реєстрацію іншого речового права №14444706 від 11.12.2014 року.

Відповідно до ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння , користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Через протиправні дії відповідача позивач обмежена у праві власності, позбавлена можливості вільного користування приміщенням та не може виконувати обов'язків по утриманню належного на праві власності нежитлового приміщення, оскільки не має доступу до зовнішніх стін та вікон, що створює перешкоди в проведені поточного ремонт фасаду приміщення, ремонту криши та заміні вікон.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 125 ЗК України та роз'яснень, що містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7 право власності на земельну ділянку ,а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 298 ЦК України , право на безпечне для життя і здоров'я довкілля належить до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Право на безпечне для життя та здоров'я довкілля, як особисте немайнове право, належить кожній фізичній особі і ним вона володіє до віку. Гараж встановлений із порушенням будівельних, санітарних, протипожежних норм та правил, діючих на час монтажу споруди, а саме п.2.8 ДБН 79-92, затверджених наказом Держбуду України 24.03.1992 року № 37, визначає відстань від входів та інших отворів гаражів до вікон сусідніх будинків має бути не менше 10м; п. 5.28 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» передбачає додаток №10 до державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року № 173; п. 4.1.16 Наказу «Про ведення в дію Правил пожежної безпеки в Україні» №400 від 22.06.1995, зареєстрованого Міністерством юстиції України 14 липня 1996 р. за №219/7 зазначено, що «Тимчасові споруди, кіоски, ларьки повинні розміщуватись на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами, потрібний більший протипожежний розрив, або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін».

Відповідно до п. 7.50 Державних будівельних норм України ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», розроблених за дозволом Держбуду України цього ж ДБН визначає, що відстань від наземних і комбінованих гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків повинна бути не менше 10 м;

Державні будівельні норми України ДБН 360-92** Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», передбачають заборону довільно зменшувати нормативну ширину доріг та проїздів. До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, остаткування повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати будівництвом та встановленням тимчасових будинків і споруд, у тому числі індивідуальних гаражів.

Тому суд приходить до висновків, що гараж, встановлений ОСОБА_5 тривалий час експлуатується без належних дозвільних документів з порушенням «Правил пожежної безпеки України», ЗУ «Основ містобудівельної діяльності» та ДБН.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне усунути перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права власності на нерухоме майно та у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно зведеного гаражу.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права та інтересу у випадку його порушення, невизнання або оспорювання з вимогою про застосування судом передбачених законом способів захисту.

Вирішуючи питання стосовно вимог позивача, щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд керується положеннями законодавства, що діяло на момент звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.298 ЦК України ст.ст. 3,4,27,34,118-120 ЦПК України, Державних будівельних норм України ДБН 360-92** , «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», ст.ст. 4,6,8,10-11,15,58,60,79,88,109,209,212-215,218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0177 га по вул. Преображенській, 9-а в м. Одесі (кадастровий номер 5110137500:12:007:0002 та нежитловими приміщеннями першого поверху, розташованими в м. Одесі, вул. Преображенська, 9-а.

Демонтувати самочинно встановлений ОСОБА_3 металевий гараж за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 9-а.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243,60 гривні судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня виготовлення його вмотивованої частини.

Суддя:

26.11.2015