Рішення

від 25.11.2015 по справі 640/12380/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/12380/15-ц

н/п 2/640/2958/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Остріченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з вимогою стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. з урахуванням індексації, з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 14 грудня 2007 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу має сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Зазначає, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, у добровільному порядку допомагати відмовляється. Також вказує, що відповідач отримує пенсію, є засновником іноземної фірми, яка зареєстрована у Словацькій Республіці, має у власності три квартири у м. Харкові, які здає в оренду іншим особам. Також зазначає, що відповідач з моменту спільного проживання і до цього часу професійно займається нумізматикою та очолює громадську організацію «Харківський обласний клуб колекціонерів», займається організацією виставок та аукціонів, систематично здійснює купівлю-продаж предметів нумізматики, що приносить йому постійний дохід у великих розмірах. За вказаних обставин позивач вимушена звернутися до суду за захистом прав та законних інтересів малолітніх дітей.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилась, представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримають в повному обсязі та просить їх задовольнити на підставах, викладених в позовній заяві, з урахування правової позиції, викладеної в постанову Верховного суду України від 05.02.2014 року у справі № 143цс13.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник відповідача ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення 1/6 частини від усіх видів доходу відповідача. Зазначив, що також має доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає з його попередньою дружиною, якій він добровільно сплачує аліменти на утримання доньки в розмірі 1000 грн. щомісячно.

В судове засідання третя особа - ОСОБА_3 не з'явилась, була належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.03.2005 року у сторін народився син - ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 002777. Згідно копії свідоцтва про шлюб вбачається, що сторони з 14 грудня 2007 року перебували у шлюбі, зареєстрованому Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського обласного управління юстиції.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.07.2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1,ч. 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням обставин, викладених у ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України.

Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 з урахуванням наступного.

Згідно ч.1 статті 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, до підстав визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі Сімейний кодекс України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_2Є, є керівником громадської організації «Харківський обласний клуб колекціонерів» ЄДРПОУ 37364552, вид діяльності - 94.99 Діяльність інших громадських організацій, статутний капітал - 0,00 грн.

Згідно довідки ГО «Харківський обласний клуб колекціонерів» № 10 від 30.07.2015 року вбачається, що вказана організація є неприбутковою громадською організацією, не проводить будь-яку торгівельну та іншу комерційну діяльність, заробітна плата та інші грошові виплати або матеріальне заохочення в будь-якій формі не нараховуються та не надаються, головою Клубу з листопада 2013 року обрано ОСОБА_2, він проводить свою роботу в рамках завдань клубу виключно на громадських засадах, безоплатно.

Згідно копії трудової книжки, витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 03.04.2014 року № 06/3-11/1470 та довідки про доходи від 29.07.2015 року № 59 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працює в виробничому підприємстві «Милосердя» Харківської громадської організації «Українського товариство глухих» за основною формою працевлаштування, займає посаду бухгалтера, нарахована заробітна плата за червень 2015 року в розмірі 2051,88 грн., загальна сума доходу за період з січня 2015 року по червень 2015 року становить 9763,88 грн.

Згідно відповіді Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова від 24.11.2015 року № 13367/34-02 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності 3 групи від загального захворювання з 09.09.2009 року, загальний розмір пенсії по інвалідності станом на 01.09.2015 року складає 1434,23 грн., яка виплачується за наявними у пенсійній справі документами.

З досліджених під час судового розгляду документів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований, на постійній основі займає посаду бухгалтера виробничого підприємства «Милосердя» Харківської громадської організації «Українського товариство глухих» та отримує пенсію по інвалідності, оскільки перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.

Суд не приймає за недоведеністю доводи позивача щодо отримання відповідачем прибутку від діяльності ТОВ «V&S Gold» (Словацька Республіка) з огляду на наступне. Так, зі змісту копії виписки з торгового реєстру районного суду міста Нітра (Словацька Республіка) від 12.06.2015 року вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «V&S Gold» знаходиться за адресою: Словацька Республіка, м. Ружомберок, вул. Рибарпольська, 6080/20, дата реєстрації - 12.05.2009 року, статутний орган: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3; компаньйони: ОСОБА_2, сума вкладу/об'єм виплат - 3320 євро, ОСОБА_1, сума вкладу/об'єм виплат - 3320 євро; сума статутного капіталу - 6640 євро, що підтверджується копіями балансу на 31.12.2013 рік, який перекладено зі словацької мови на українську мову перекладачем. Таким чином, враховуючи що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є засновниками (компаньйонами) ТОВ «V&S Gold» (Словацька Республіка) у зв'язку з чим питання перерозподілу отриманого від діяльності вказаного товариства прибутку віднесено виключно до компетенції самих засновників, тобто сторін по справі з урахуванням порядку, встановленого правовстановлюючими документами товариства.

Окрім цього, позивач надала до суду копії нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу квартири № 96, що знаходиться в будинку № 246 по вул. Дружби Народів в м. Харкові та квартири № 54, що знаходиться в будинку № 12-Б по вул. Героїв Праці в м. Харкові посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 здає в оренду вказані квартири іншим особам, за що отримує дохід. Проте позивачем не доведено належними засобами доказування в розумінні статті 60 ЦПК України наведені обставини, в тому числі отримання відповідачем доходу від здавання в оренду третім особам належних йому квартир, тобто отримання доходу.

Також залишається не доведеним свідчення позивача щодо отримання відповідачем постійного доходу у великих розмірах у зв'язку з систематичним здійсненням ним операцій з купівлі-продажу предметів нумізматики, а також зайняття організацією виставок та аукціонів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні письмові та достатні докази в підтвердження зайняття відповідачем вказаною діяльністю.

Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, а статті 212 ЦПК України передбачено обов'язок суду при оцінці доказів ґрунтуватися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які повинні бути оцінені ним на належність, допустимість, достовірність кожного з них окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок.

Відповідно до ч.1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 Сімейного кодексу України.

Згідно копії свідоцтва про народження вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зі змісту наданої до суду від третьої особи по справі заяви ОСОБА_3 та її письмових розписок вбачається, що відповідач ОСОБА_2 добровільно сплачує їй аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_8 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно.

Згідно посвідчення № 130005 від 04.12.1998 року вбачається, що батько відповідача - ОСОБА_9, 1641 року народження перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації.

Зі змісту довідки МСЕК № 022926 від 22.12.2006 року вбачається, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 є інвалідом ІІ групи з 22.12.2006 року за загальним захворюванням безстроково.

Під час розгляду справи встановлено, що між сторонами відсутня домовленість відносно утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_5, який проживає разом з позивачем та потребує матеріального забезпечення. Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги про стягнення аліментів заявлено у твердій грошовій сумі. На час ухвалення рішення вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини підтримано у твердій грошовій сумі. Право визначати чи стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, чи у частці від заробітку належить саме позивачу. В даному випадку позивач вважала доцільним мати щомісячно на утримання дитини сталу суму грошових коштів, а не суму, залежну від заробітку платника аліментів. Закон не забороняє присудження аліментів у твердій грошовій сумі в разі, якщо платник аліментів працевлаштований, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного суду України від 05.02.2014 року у справі № 143цс13.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з чим приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, оскільки вказана сума є обґрунтованою, допустимою та прийнятною з урахуванням фактичних обставин справи та матеріального стану сторін, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку має можливість сплачувати аліменти третій особі без судового рішення на утримання їх доньки в межах вказаної суми.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 10, 88, 213, 214, 218, 224, 225 ЦПК України, статтями 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн. щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи з 17 липня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн. на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 37999675.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях