Рішення

від 08.12.2015 по справі 742/832/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 742/832/15-ц Провадження № 22-ц/795/2267/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Бездідько В. М. Доповідач - Шарапова О. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Маяк-ООК» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в:

В березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2012 року по серпень 2014 року в сумі 57 458.09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював приймальником-здавачем готової продукції. Починаючи з 01 травня 2012 року оплата його праці мала проводитися за відрядною системою, виходячи з 0.185 грн. за один короб переміщених вантажів. З 01 лютого 2014 року оплата його праці мала проводитися за відрядною системою, виходячи з 0.185 грн. за один короб при прийнятті продукції та 0.259 грн. за один короб при відвантаженні готової продукції. Він працював приймальником-здавачем складу готової продукції, працював позмінно. За період з грудня 2012 року по серпень 2014 року оплата його праці здійснювалась за бригадним методом, тобто з урахуванням відпрацьованих годин та коефіцієнту трудової участі, який затверджувався не колективом бригади,а самим підприємством. Але за умовами трудового договору оплата його праці мала проводитися з урахуванням кількості переміщених особисто ним коробів готової продукції та за встановленими тарифами.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що оплата його праці здійснювалась не за відрядною системою, а за бригадною, що не було передбачено трудовим договором.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку.

Встановлено, що позивач з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на посаді приймальника-здавача харчової продукції у складі готової продукції.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 28 квітня 2012 року до трудового договору від 01 січня 2012 року , укладеного між сторонами, у зв»язку з переведенням складу готової продукції на відрядну оплату праці, починаючи з 01 травня 2012 року нарахування заробітної плати позивача мало проводитися виходячи з 0.185 грн. за один короб переміщеного вантажу.

З 01 лютого 2014 року нарахування заробітної плати позивача мало проводитися за відрядною системою, виходячи з 0.185 грн. за один короб при прийнятті готової продукції та 0.259 грн. за один короб при відвантаженні готової продукції. Вказані обставини в ході розгляду справи не оспорювались.

Згідно з колективним договором ПП «Маяк-ООК» на 2012-2015 роки , який затверджений зборами трудового колективу, та зареєстрований управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, на підприємстві діють такі системи оплати праці : погодинна, тарифна система оплати праці у вигляді посадових окладів, відрядна.

На ПП «Маяк-ООК» діє Положення про оплату праці та стимулювання праці співробітників підприємства, яке затверджене 10 січня 2012 року директором підприємства. Згідно з даним Положенням нарахування заробітної плати проводиться за погодинною, відрядною та бригадною системами.

Заробітна плата позивача за період з грудня 2012 року по серпень 2014 року нараховувалась за бригадною відрядною системою оплати праці, тобто з урахуванням кількості відпрацьованих годин за місяць та коефіцієнту трудової участі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості по заробітній платі не є правильним, оскільки не включає коефіцієнт його трудової участі.

Проте, з таким висновком суду частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 252-6 КЗпП України зарахування в бригаду нових працівників проводиться за згодою колективу бригади.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач був зарахований до складу бригади складу готової продукції.

На запит апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2015 року, який був отриманий відповідачем 30 листопада 2015 року, останнім не були надані наказ по підприємству про переведення працівників складу готової продукції на бригадну відрядну системою оплати праці, дані про формування бригади у складі готової продукції, дані про згоду позивача працювати у складі бригади.

Відповідно до ст.. 252-7 КЗпП України колектив бригади може розподіляти колективний заробіток із застосуванням коефіцієнту трудової участі. Коефіцієнти членам бригади затверджується колективом бригади за поданням бригадира.

Заробітна плата позивачу за період з грудня 2012 року по серпень 2014 року нараховувалась за бригадною відрядною системою оплати праці, коефіцієнти трудової участі визначалися роботодавцем.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 28 квітня 2012 року до трудового договору від 01 січня 2012 року , укладеного між сторонами, починаючи з 01 травня 2012 року нарахування заробітної плати позивача мало проводитися за відрядною системою оплати праці, а не за бригадною.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що нарахування заробітної плати позивачу за період з грудня 2012 року по серпень 2014 року, в порушенням умов укладеного трудового договору , проводилось за відрядною бригадною системою оплати праці.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорювалось сторонами, в період з грудня 2012 року по серпень 2014 року відповідачем облік переміщеної продукції проводився помісячно в цілому по складу, а не окремо по кожному з приймальників-здавачів; починаючи з 01 вересня 2013 року оплата праці проводилась, виходячи з 0.185 грн. за один короб при прийнятті продукції та 0.259 грн. за один короб при відвантаженні готової продукції.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що за відсутності первинних документів та інших належних доказів по обліку переміщеної безпосередньо позивачем продукції, не є можливим визначити чи мало місце нарахування заробітної плати позивачу у розмірі меншому, ніж передбачено умовами трудового договору.

Розрахунок не донарахованої заробітної плати, складений позивачем, не є допустимим доказом, оскільки складений за відсутності первинних документів та інших належних доказів щодо переміщеної безпосередньо позивачем продукції. Вказаний розрахунок складений з урахуванням кількості переміщеної продукції по складу готової продукції та з урахуванням кількості працюючих, що є припущенням, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

Керуючись ст..ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2015 року - змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: