Рішення

від 02.12.2015 по справі 904/9601/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.15р. Справа № 904/9601/15 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до ідповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромсерг", с. Анисів Чернігівського району Чернігівської області

про стягнення 33 180 грн. 07 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1- представник, дов. від 14.08.2015р. №3438-К-О;

від відповідача-1 : не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-2 : не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 33 180 грн. 07 коп., що складає 13 211 грн. 16 коп. - заборгованості за кредитом, що виникла відповідно до умов Договору від 13.02.2012р. б/н банківського обслуговування, 8 907 грн. 26 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом та 9 271 грн. 05 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Також позивач просить постановити ухвалу про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 609 грн. 00 коп.

Позивач у поясненнях щодо нарахування комісії за договором (додаток до листа вх. №79370/15 від 02.12.2015р.) пояснює, що: - відповідно до пункту 3.2.1.4.4 Договору клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг; - банк може на свій розсуд не стягувати вказану комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Відповідач-1 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача-1, було повернено відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку зі спливом терміну зберігання (а.с. 48-51).

Відповідач-2 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача-2, було повернено відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку з відсутністю реєстрації адресата за зазначеною адресою (а.с. 52-55).

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ).

Приймаючи до уваги, що:

- відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

- суд вважає, що неявка представників відповідачів-1,-2 не перешкоджає вирішенню спору; до того ж суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками у суді;

- відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти УкраїниВ» ).

- тому суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів-1,-2.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2012р. відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромсерг" звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки, в якій просив відкрити поточний рахунок №26008060785000 та картковий рахунок №26050060772500.

Згідно з вказаною заявою банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта; порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank, які разом із цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування; сторони приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Підписавши вказану заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідач-2 погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування; своїм підписом відповідач зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до пункту 3.2.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (надалі - ліміт); техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших); банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо; кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами позивачем відповідачу-2 було встановлено кредитній ліміт у розмірі 8 500 грн. 00 коп. (з 14.02.2012р.), 10 500 грн. 00 коп. (з 13.03.2013р.), 12 000 грн. 00 коп. (з 17.07.2013р.) та 14 000 грн. 00 коп. (з 26.07.2013р.), про що свідчить довідка про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 33).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послугВ» (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-які іншій формі); при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту; згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого з зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту; при цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших); при непогашенні заборгованості у термін, визначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредиту; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо; період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахункуВ» - не більше 35 днів.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданого розрахунку у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем-2 утворилася заборгованість у розмірі 33 180 грн. 07 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У пунктах 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційна процентна ставка); порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 20-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнулюванню; у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360-ти днів у році; сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360-ти днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається; нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку становлять 8 907 грн. 26 коп. (з 02.06.2014р. по 11.08.2015р.).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Як вбачається відповідачу-2 позивачем було спрямовано претензію від 10.09.2015р. вих.№20214СNC8S04H з проханням погасити прострочену заборгованість у повному обсязі; про спрямування відповідачу-2 зазначеної претензії свідчить фіскальний чек „УкрпоштаВ» від 11.09.2015р. та опис від 11.09.2015р. вкладення у цінний лист (а.с. 41).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем-2 не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; а у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні; у випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати; нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Отже, пеня згідно розрахунку становить 10 439 грн. 47 коп. (з 14.01.2014р. по 11.08.2015р.), у тому числі: 7 231 грн. 38 коп. - пеня за несвоєчасну оплату тіла кредиту (з 14.01.2015р. по 11.08.2015р.), 2 658 грн. 72 коп. - пеня за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитом (з 01.07.2014р. по 11.08.2015р.) та 549 грн. 37 коп. (з 01.07.2014р. по 11.08.2015р.) - пеня за несвоєчасну оплату комісії за користування кредитом.

Оскільки позивачем було заявлено до стягнення пеня у загальній сумі 9 271 грн. 05 коп., то з відповідача-2 підлягає стягненню 9 271 грн. 05 коп. - пені (з 14.01.2014р. по 11.08.2015р.).

З матеріалів справи також вбачається, що 11.11.2013р. між відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", як поручителем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, було укладено договір поруки №20214CNC8S04H (надалі - Договір поруки), відповідно до пунктів 1 та 2 якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „РомсергВ» всіх своїх обов'язків за Договором б/н від 13.02.2012р. (надалі - Кредитний договір); поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування (пункт 8 Договору поруки).

Сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5-ти років (пункт 9 Договору поруки).

Відповідно до пункту 4 Договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пунктом 5 Договору поруки у випадку невиконання боржниками будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

У пункті 6 Договору поруки сторони погодили, що поручитель зобов'язаний визнати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору; у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за кредитним договором впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначені письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 7 Договору поруки).

Як вбачається позивачем відповідачу-1 було спрямовано вимогу від 10.09.2015р. вих. №20214CNC8S04H про сплату на користь позивача заборгованості відповідача-2 за договором від 13.02.2012р. банківського обслуговування. Про спрямування вимоги відповідачу-1 свідчить фіскальний чек „УкрпоштиВ» від 11.09.2015р. та опис від 11.09.2015р. вкладення у цінний лист (а.с. 40).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення сум, заявлених до стягнення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, за подання до господарського суду позовної заяви про стягнення 33 180 грн. 07 коп. судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Таким чином, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 609 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 08.06.2015р. №BO908В0ТМV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, позивачу підлягає поверненню за ухвалою суду з Державного бюджету України судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., надмірно сплачений згідно платіжного доручення від 08.06.2015р. №BO908В0ТМV.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-2, оскільки умовами Договору поруки не передбачена відповідальність поручителя по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське фінансове агентство „ВерусВ» (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 9; ідентифікаційний код 34562954) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромсерг" (15560, с. Анисів Чернігівського району Чернігівської області, вул. Вишнева, 20; ідентифікаційний код 37943816) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 13 211 грн. 16 коп. - заборгованості по кредиту, 8 907 грн. 26 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1 790 грн. 60 коп. - заборгованості по комісії та 9 271 грн. 05 коп. - пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромсерг" (15560, с. Анисів Чернігівського району Чернігівської області, вул. Вишнева, 20; ідентифікаційний код 37943816) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 1 218 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Повернути з Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., надмірно сплачений згідно платіжного доручення від 08.06.2015р. №BO908В0TMV, оригінал якого знаходиться у справі, про що видати ухвалу.

Накази та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

В« 07В» грудня 2015р.