Рішення

від 03.12.2015 по справі 916/4151/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2015 р.Справа № 916/4151/15

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНФО ЛТД"

про стягнення

Суддя Рога Н. В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності №10/11 від 10.11.2015р.;

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні брали участь:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНФО ЛТД" про стягнення суми основного боргу у розмірі 7 000грн., інфляційних втрат у розмірі 2 905грн. 20коп. та 3% річних у розмірі 150грн. 16коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але судову кореспонденцію повернуто поштою із відміткою "досил". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про місце та дату судових засідань, та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд встановив:

17 жовтня 2014р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" (надалі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ИНФО ЛТД" (надалі - Експедитор) був укладений договір на транспортне експедирування №С176, предметом якого є взаємовідносини, які виникають між Експедитором та Перевізником при здійснення автомобільних перевезень вантажів у внутрішньодержавному сполученні транспортними засобами Перевізника по замовленням (заявкам) Експедитора від імені та за порученням Замовника, та пов'язаних із ними різноманітних послуг.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються в замовленні (заявці), яка є невід'ємною частиною цього договору. Допускається одержання заявки шляхом факсимільного чи електронного зв'язку по E-mail: info_ltd@ukr.net .

Умовами п. 3.1.1 Договору передбачено, що Перевізник після одержання замовлення (заявки) акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 3 годин з моменту її одержання з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи. У випадку відсутності письмового акцепту протягом зазначеного часу, заявка вважається не прийнятою до виконання.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору Перевізник зобов'язаний не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту розвантаження передати оригінали документів (зазначених в заявках), що підтверджують виконання послуг у рамках даного Договору. Доставка документів за рахунок Перевізника.

Згідно з п. 3.2.7 Договору Експедитор зобов'язується оплатити послуги Перевізника на умовах, зазначених у даному Договорі.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціни, порядок і термін оплати обумовлюються в замовленні на перевезення (заявці), що направляється Перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

В заявці №356 від 17.10.2014р. передбачена ціна перевезення, термін, порядок та форма оплати - 7 000грн., (з ПДВ), термін оплати по оригіналам документів на протязі 15 банківських днів.

У відповідності до п. 4.2 Договору оплата послуг Перевізника здійснюється Експедитором в національній валюті на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладеної, акту виконаних робіт, договору та замовлень (заявок) з "мокрою" печаткою та підписом уповноваженої особи Перевізника. Безготівковий розрахунок за рахунок Експедитора, готівковий - за Перевізника.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014р. чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач зазначає, що на виконання Заявки та умов Договору надав відповідачу послуги з перевезення а/м РЕНО ВС6769СК за маршрутом: м. Дніпропетровськ- м. Луцьк- м. Львів із датою завантаження 20.10.2014р. та датою відвантаження 20.10.2014р. на загальну суму 7 000грн., що підтверджується заявкою №356 від 17.10.2014р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 17.10.2014р. масою навантаження 6 010кг., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 17.10.2014р. масою навантаження 2 745кг., та відомостями про вантаж до даних товарно-транспортних накладних. Але, відповідач, за надані послуги не розрахувався у повному обсязі.

Крім того, позивач стверджує, що на виконання умов договору надіслав на адресу відповідача поштовим способом оригінали документів на предмет перевезення, а саме заявку №356 від 17.10.2014р., договір, рахунок-фактуру №497 від 20.10.2014р., акт виконаних робіт №497 від 20.10.2014р., товарно-транспортні накладні, проте відповідач дані документи не підписав та не повернув позивачу.

Такі дії відповідача, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 000грн.

В обґрунтування позову, позивач посилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України відповідно, до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 2 905грн. 20коп. та 3% річних у сумі 150грн. 16коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2014р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" (надалі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ИНФО ЛТД" (надалі - Експедитор) був укладений договір на транспортне експедирування №С176, предметом якого є взаємовідносини, які виникають між Експедитором та Перевізником при здійснення автомобільних перевезень вантажів у внутрішньодержавному сполученні транспортними засобами Перевізника по замовленням (заявкам) Експедитора від імені та за порученням Замовника, та пов'язаних із ними різноманітних послуг.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються в замовленні (заявці), яка є невід'ємною частиною цього договору. Допускається одержання заявки шляхом факсимільного чи електронного зв'язку по E-mail: info_ltd@ukr.net .

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціни, порядок і термін оплати обумовлюються в замовленні на перевезення (заявці), що направляється Перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

В заявці №356 від 17.10.2014р. передбачена ціна перевезення, термін, порядок та форма оплати - 7 000грн., з ПДВ, термін оплати по оригіналам документів на протязі 15 банківських днів.

У відповідності до п. 4.2 Договору оплата послуг Перевізника здійснюється Експедитором в національній валюті на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладеної, акту виконаних робіт, договору та замовлень (заявок) з "мокрою" печаткою та підписом уповноваженої особи Перевізника. Безготівковий розрахунок за рахунок Експедитора, готівковий - за Перевізника.

Судом встановлено, що на виконання умов Заявки та умов Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення а/м РЕНО ВС6769СК за маршрутом: м. Дніпропетровськ- м. Луцьк - м. Львів із датою завантаження 20.10.2014р. та датою відвантаження 20.10.2014р. на загальну суму 7 000грн., що підтверджується заявкою №356 від 17.10.2014р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 17.10.2014р. масою навантаження 6 010кг., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 17.10.2014р. масою навантаження 2 745кг. та відомостями про вантаж до даних товарно-транспортних накладних. Але, відповідач, за надані послуги не розрахувався у повному обсязі.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 7 000грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 150грн. 16коп. за період з 03.11.2014р. по 21.07.2015р., суд, доходить до висновку про його вірність та наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 150грн. 16коп.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 905грн. 20коп. за період заявлений до стягнення - з листопада 2014р. по квітень 2015р. встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилки та здійснив невірний розрахунок, у зв'язку з чим, суд зробив власний розрахунок суми основної заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 3 074грн. 91коп.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 2 905грн. 20коп.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНФО ЛТД" (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Лесі Українки, 51, код ЄДРПОУ 20228722) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" (79036, Львівська обл., м. Львів, вул. Пасічна, буд. 127, код ЄДРПОУ 01268489) суму заборгованості у розмірі 7 000грн., інфляційні втрати у розмірі 2 905грн. 20коп., 3% річних у розмірі 150грн. 16коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 грудня 2015р.

Суддя Н.В. Рога