Ухвала

від 01.12.2015 по справі 756/1925/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА [1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Абдуллаєвій Е.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання неправомірними наказів та їх скасування, про зобов'язання внести зміни до записів у трудовій книжці, як такі, які не відповідають займаній посаді.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом й, з урахуванням доданих до нього заяв про уточнення позовних вимог (а.с.20-21,149), просила постановити судове рішення про визнання наказів від 01.11.2007 року № 146-к та від 30.08.2013 року № 93-к неправомірними та скасувати їх; визнати формулювання посади у записі № 22 трудової книжки «переведена на посаду заступника завідувача кафедри «Менеджменту» неточною, та такою, що не відповідає Класифікатору професій ДК 003:2005 та виконуваній роботі згідно з щорічним навантаженням позивачки у 2006/2007 навчальних роках - 2012-2013 навчальних роках та здійсненого на підставі неправомірного наказу; зобов'язати відповідача змінити формулювання посади у запису № 22 трудової книжки позивачки на «заступник завідувача кафедри, доцент кафедри «Менеджменту»; визнати формулювання посади у запису № 25 трудової книжки позивачки «переведена на посаду старшого викладача кафедри «Менеджменту» невірним, та таким, що здійснений на підставі неправомірного наказу; зобов'язати відповідача змінити формулювання посади у запису № 25 на «заступник завідувача кафедри, доцент кафедри «Менеджменту»; зобов'язати відповідача внести запис до трудової книжки позивачки про реорганізацію Державного інституту підготовки кадрів у зв'язку з його приєднанням до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого м. Харків.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що рішення суду ґрунтується на обставинах, що не відповідають дійсності та аргументовані сумнівними доказами, що призвело до порушення й неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким заявлені по справі позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача, яка просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ректора Інституту підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів важкого машинобудування від 18.02.2000 року №17-к ОСОБА_1 була зарахована на роботу з 21 лютого 2000 року на посаду доцента кафедри «Економіки підприємств» з окладом 230 грн. на місяць і доплатою у розмірі 30 % за виконання обов'язків заступника завідуючого кафедрою (а.с.51).

Наказом виконувача обов'язків ректора Державного інституту підготовки кадрів від 01 листопада 2007 року № 146-к було введено новий штатний розпис інституту, у зв 'язку з чим ОСОБА_1 призначено на посаду заступника завідувача кафедри «Менеджменту» з окладом 1500 грн. на місяць (а.с.52). На підставі зазначеного наказу в трудовій книжці позивачки було внесено запис від 01 грудня 2007 року № 22 «переведена на посаду заступника завідувача кафедри Менеджменту» (а.с.3).

Наказом ректора Державного інституту підготовки кадрів від 30 серпня 2013р. №93-к, ОСОБА_1 з 01 вересня 2013р. було переведено з посади заступника завідувача кафедри на посаду старшого викладача кафедри «Менеджменту» та встановлено режим неповного робочого часу, ліквідувавши посаду заступника завідувача кафедри (а.с.25).

На підставі зазначеного наказу до трудової книжки ОСОБА_1 було внесено запис № 25 від 01 вересня 2013р.(а.с.25).

Твердження апеляційної скарги про те, що те, що записи у трудовій книжці ОСОБА_1 № 22 від 01 грудня 2007р. та № 25 від 01 вересня 2013р. не відповідають чинному законодавству, ретельно перевірялися судом першої інстанції, вони отримали належну оцінку у рішенні й обґрунтовано визнані безпідставними.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (зі змінами) ( далі - Інструкція № 58), передбачено, що всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Отже, внесення запису до трудової книжки повинно суворо відповідати змісту наказу з посиланням на нього.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставитьсяпорядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. Уграфі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно донайменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Зміст долученої до справи копії трудової книжки ОСОБА_1 свідчить про те, що записи в трудову книжку позивачки вносилися у відповідності до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у суворій відповідності до змісту наказів та посад, які вона обіймала згідно штатних розписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», чинного на час існування спірних правовідносин, основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є: асистент; викладач; старший викладач; директор бібліотеки; науковий працівник бібліотеки; доцент; професор; завідуючий кафедрою; декан; проректор; ректор.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. № 365 було затверджено Класифікатор професій ДК 003:2005. У розділі 3 «Основні положення» Класифікатору визначено, що на підприємствах, в установах та організаціях записи про роботу вносять в установленому порядку до трудових книжок працівників відповідно до професійних назв робіт, зазначених у додатках А і Б.Від назв, зазначених у додатках А і Б, можуть утворюватися похідні назви робіт та посад доданням похідних слів (провідний, головний, молодший, змінний, гірничий, третій та ін.), наведених у додатку В.

Класифікатор професій у Додатку А містить професію «завідувач кафедри» код КП 1229.4. У Додатку В до Класифікатора професій ДК 003:2005 визначено похідні слова до професій (професійних назв робіт), зокрема - заступник.

За таких обставин, колегія суддів визнає безпідставними посилання апеляційної скарги про невідповідність відображеної у трудовій книжці посади - заступник завідувача кафедри чинному законодавству.

Долучені до справи докази свідчать про обізнаність позивачки з переведенням її на посаду заступника завідувача кафедри, а також на посаду старшого викладача кафедри.

При цьому, колегія суддів виходить з особових рахунків ОСОБА_1 в період з 01 грудня 2007р. по 07 листопада 2013р., згідно з якими нарахування та виплата заробітної плати здійснювалася у відповідності до встановлених місячних посадових окладах посад, які обіймала, відображених у штатних розписах інституту (а.с.45-48,11-117,131-134, 136-139).

Крім того, складені та підписані власноручно ОСОБА_1 заяви про надання їй щорічних відпусток протягом 2008-2013 років з зазначенням посад, які вона обіймала у відповідності до штатного розпису навчального закладу, підтверджують обізнаність її про переведення на посаду заступника завідувача кафедри, старшого викладача кафедри (а.с.141-144).

Так, подаючи на ім 'я ректора інституту заяви про надання відпусток в період з червня 2007р. по червень 2013р., до керівника інституту ОСОБА_4 зверталася, як заступник завідувача кафедри, а в заяві від 24 липня 2014р. обійману посаду зазначила, як старший викладач кафедри Менеджменту (а.с.141-144).

У жовтні 2012р. Державним інститутом підготовки кадрів ОСОБА_1 було видано довідку про те, що те, що в учбовому закладі вона працює на посаді заступника завідувача кафедри (а.с.177).

З долученої до справи копії посадової інструкції заступника завідувача кафедри, затвердженої ректором інституту від 01 грудня 2007р., оригінал якої досліджено судом апеляційної інстанції, убачається, що з її змістом ОСОБА_1 ознайомлена (а.с.9,10 т.2). Долучені до справи копії наказів про навчальне навантаження професорсько-викладацького складу інституту протягом 2008-2013 років відповідають посадам, які обіймала позивачка в зазначений період (а.с.102-110),

За таких обставин, колегія суддів визнає безпідставними посилання апеляційної скарги на те, що лише у березні 2015р. ОСОБА_1 дізналася про переведення її з грудня 2007р. на посаду заступника завідувача кафедри та з вересня 2013р. - старшого викладача.

Колегія суддів враховує і те, що ОСОБА_1, будучи обізнаною з посадами, які обіймала з 01 грудня 2007р., не висловлювала будь-яких заперечень з цього приводу керівництву Державного інституту підготовки кадрів, а з позовом у суд звернулася лише у лютому 2015р.

Твердження апеляційної скарги про відсутність у долученій до пенсійної справи копії трудової книжки запису № 22 спростовуються даними, які містяться у долученій до справи копії трудової книжки позивачки (а.с.22), до того ж, відповідний запис № 22 міститься на наступному аркуші книжки та може свідчити про надання до пенсійного органу лише частини копії зазначеної трудової книжки.

Доводи апеляційної скарги про наміри відповідача у червні 2007р. змінити з позивачкою форму трудового договору на контрактну не спростовують долучені до справи докази про переведення ОСОБА_1 з 01 грудня 2007р. на посаду заступника завідувача кафедри у відповідності до штатного розпису, затвердженого наказом в.о. ректора інституту 01 грудня 2007р. (а.с.45-48 ) .

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на необхідність внесення запису до трудової книжки про реорганізацію Державного інституту підготовки кадрів шляхом приєднання до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого , колегія суддів визнає необґрунтованими.

Встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 7-р «Про реорганізацію Державного інституту підготовки кадрів» припинено юридичну особу Державний інститут підготовки кадрів шляхом приєднання до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого й наказом Міністерства освіти і науки України №817 від 10.07.2014 року створено комісію з реорганізації (а.с.23,24).

На базі юридичної особи, що припиняється, відповідно до зазначеного наказу, створено відокремлений структурний підрозділ університету - Інститут управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Згідно ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наказом голови комісії з реорганізації №95-к від 04 листопада 2014р. «Про звільнення працівників», позивачку було звільнено з посади старшого викладача Державного інституту підготовки кадрів 07листопада 2014 року у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників (а.с.96). Відповідний запис за №26 від 07листопада 2014 року було внесено до трудової книжки (а.с.3).

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що Державний інститут підготовки кадрів було припинено з 28 липня 2015 року (а.с.202).

Отже, правові підстави для внесення запису до трудової книжки ОСОБА_1 про реорганізацію Державного інституту підготовки кадрів шляхом приєднання до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відсутні, оскільки трудові відносини з позивачкою було припинено 07 листопада 2014 року, в той час як до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення Державного інституту підготовки кадрів вчинено 28липня 2015 р.

Враховуючи викладені обставин, а також матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів визнає законними й обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення заявленого по справі позову.

Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального й процесуального права застосовано правильно.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 756/1925/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14124/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Камбулов Д.Г.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.