Рішення

від 01.12.2015 по справі 916/270/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2015 р.Справа № 916/270/15-г

за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонний прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

до відповідача ОСОБА_1 фірми "ДНІСТЕР"

про стягнення 6 417,14 грн.

Головуючий суддя Власова С.Г.

Суддя Волков Р.В.

Суддя Желєзна С.П.

Представники:

Від прокурора: Врублевська О.О. за посвідченям; ОСОБА_2І.(за посвідченням); ОСОБА_3 за посвідченням.

Від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_5 за довіреністю №б/н від 02.02.2015р.

У судовому засіданні приймали участь:

Від прокурора: Врублевська О.О. за посвідченям;

Від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 22.01.2015р. за вх. № 2856/15 Заступник Білгород-Дністровського міжрайонний прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 фірми "ДНІСТЕР", в якому просить суд стягнути з останнього збитки, які завдані внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 6 417,14 грн.

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 22.01.2015р. справу № 916/270/15-г розподілено до розгляду судді Літвінова С.В.

Ухвалою суду від 26.01.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

09.02.2015р. за вх. № 3596/15 Білгород-Дністровська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з клопотанням про розгляд даної справи за відсутністю представника позивача, а також зауважує, що позивач підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд їх задовольнити.

16.03.2015р. за вх. № 6730/15 господарський суд Одеської області одержав супровідний лист Прокуратури з додатком. Тією ж датою, за вх. № 6733/15 Прокуратура надала до відділу документального забезпечення та контролю розрахунок суми збитків.

В свою чергу, відповідач звернувся до суду з клопотанням (16.03.2015р. за вх. № 6732/15), у відповідності до якого просить суд залучити до матеріалів справи платіжні доручення про сплату відповідачем земельного податку та копію запиту від 05.03.2015р. до Білгород-Дністровської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області. Відповідач зауважує, що у ст. 156 Земельного кодексу України (перелік підстав для відшкодування збитків) відсутня підстава для відшкодування збитків у зв'язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, перелік підстав є вичерпним та тлумаченню не підлягає.

Відповідач заперечує проти позову , у відзиві на позовну заяву за вх. № 6736/15 від 16.03.2015р.) відзначає, що Прокурор не має права звертатися до господарського суду в інтересах Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (орган місцевого самоврядування), оскільки міська рада не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах якого має право звертатися Прокурор та ін.

Строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання представника відповідача, про що винесено відповідну ухвалу суду від 16.03.2015р.

Ухвалою суду від 06.04.2015р. дану справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 06.04.2015р. призначено автоматичний розподіл справи та у відповідності до Протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад колегії суддів.

07.04.2015р. справу № 916/270/15-г прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Літвінова С.В., суддів Желєзна С.П., Лічман Л.В.

У зв'язку з перебуванням судді Літвінова на лікарняному, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 08.06.2015р. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та у відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів для подальшого розгляду даної справи: головуючий суддя Власова С.Г. , судді Желєзна С.П., Лічман Л.В.

Ухвалою суду від 08.06.2015р. дану справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Власова С.Г. , суддів Желєзна С.П., Лічман Л.В.

Приймаючи до уваги закінчення строку повноважень судді Лічмана Л.В. з 12.07.2015р., а також перебування судді Желєзної С.П. на лікарняному з 15.07.2015р., згідно з розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Одеської області від 16.07.2015р. визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 916/270/15-г: головуючий суддя Власова С.Г., судді Оборотова О.Ю. та Д'яченко Т.Г., справу прийнято до розгляду зазначеною колегією суддів та призначено до розгляду у судовому засіданні від 11.08.2015р., про що винесено відповідну ухвалу суду від 16.07.2015р.

Проте, судове засідання по справі № 916/270/15-г, яке призначене на 11.08.2015р. не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному.

У зв'язку з знаходженням судді Д'яченко Т.Г. у відпустці, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 18.08.2015р. та відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, дану справу розподілено до розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Власової С.Г., суддів Оборотова О.Ю., Волков Р.В., а також про прийняття до провадження даної справи винесено ухвалу від 18.08.2015р.

У хвалою суду від 25.08.2015р. дану справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Власової С.Г., суддів Цісельський О.В. та Волков Р.В. у зв'язку з знаходженням судді Оборотової О.Ю. у відпустці, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 25.08.2015р. та згідно з Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів.

26.08.2015р. за вх. № 21347/15 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення Прокуратури на виконання вимог суду, у відповідності до яких на Прокуратуру покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді, та оскільки земля як національне багатство перебуває під особливою охороною держави, а дії (бездіяльність) відповідача зачіпають основи місцевого самоврядування, якими є земля, природні ресурси, що знаходяться у власності територіальних громад сіл селищ міст, Прокурор має підстави представництва таких інтересів в суді та ін.

16.09.2015р. за вх.№ 2-5100/15 відповідач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 22.10.2015р. строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання представника позивача.

Приймаючи до уваги знаходження судді Цісельського О.В. у відпустці, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 10.11.2015р. здійснено повторний автоматичний розподіл справи та згідно з Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів дану справу розподілено до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Власова С.Г., суддів Волков Р.В. та Желєзна С.П.

Ухвалою суду від 10.11.2015р. дану справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Власової С.Г., суддів Волков Р.В. та Желєзна С.П.

16.11.2015р. за вх. № 28669/15 господарський суд Одеської області одержав додаткові пояснення до позовної заяви, у відповідності до яких позивач просить суд позовні вимоги задовольнити з огляду на те, що використання землі в Україні є платним, за ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, проте відповідачем не було здійснено дій щодо укладення договору оренди землі та ін.

Прокурор позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові, письмових поясненнях та просить суд стягнути з Відповідача збитки, які завдані внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 6 417,14 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у клопотанні від 09.02.2015р. за вх. № 3596/15, додаткових поясненнях та просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, які викладені у відзиві, клопотанні від 16.03.2015р. за вх. № 6732/15 та просить суд відмовити Прокурору у задоволенні позову.

У судовому засіданні від 01.12.2015р. за участю Прокурора та позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 29.04.2010р. №1004-У „Про надання БВФ В«ДністерВ» земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,1240 га за адресою: пров. Оржонікідзе, 1 „бВ» , під розміщення водозабірного комплексуВ» вирішено припинити договір оренди земельної ділянки від 18.09.2002р., який укладено з ТОВ В«ІстокВ» терміном на 25 років площею 0,1240 га за адресою: пров. Оржонікідзе, 1 „бВ» , під розміщення водозабірного комплексуВ» ; надати БВФ В«ДністерВ» в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,1240 га за адресою: пров. Оржонікідзе, 1 „бВ» , під розміщення водозабірного комплексуВ» ; дати дозвіл БВФ В«ДністерВ» замовити технічну документацію по складанню договору оренди з Білгород-Дністровською міською радою; зобов'язати БВФ В«ДністерВ» у 120 - денний термін укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його у Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів Держкомзему України. У разі невиконання цього пункту у вказаний термін, дане рішення втрачає чинність.

Прокурор відзначає, що станом на день подання позову Відповідач БВФ В«ДністерВ» договір оренди з Білгород-Дністровською міською радою Одеської області не уклав, у зв'язку з чим БВФ В«ДністерВ» своєю бездіяльністю спричинив збитки власнику землі за фактичне використання земельної ділянки.

З метою забезпечення належного визначення розміру збитків, нанесених територіальній громаді м. Білгород-Дністровського, селищ Затока та Сергіївка, для стягнення їх у судовому порядку, наповнення місцевих бюджетів, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. „Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачамВ» , виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було прийнято рішення №264 від 16.05.2014р. В«Про викладення рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №579 від 21.11.2013р. В«Про створення комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача»в новій редакціїВ» , яким затверджено Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Директора БВФ „ДністрВ» було повідомлено та запрошено на засідання Комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у відповідності до Повідомлення від 23.07.2014р. №19/2031, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване) від 23.07.2014р.

20 серпня 2014р. відбулося засідання комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, на якому розглядалося питання щодо визначення розміру збитків у вигляді не одержаного доходу, нанесених БВФ В«ДністерВ» в результаті використання земельної ділянки площею 0,1240 га за адресою: пров. Оржонікідзе, 1 „бВ» , під розміщення водозабірного комплексуВ» , без правовстановлюючих документів.

У відповідності до складеного комісією Акту №5 від 20.08.2014р., який затверджено рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 11.09.2014р. № 446, розмір збитків, нанесених БВФ „ДНІСТРВ» Білгород - Дністровській міській раді, у вигляді неодержаного доходу за період з 20.02.2012р. по 20.08.2014р. склав 6417,14 грн.

16.09.2014р. Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради звернувся до Директора БВФ „ДністрВ» з Претензією щодо відшкодування плати за фактичне використання земельної ділянки № 19/2515 у порядку досудового врегулювання даного спору, проте відшкодування плати не отримав й досі.

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в обгрунтування позову зазначає, що відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Відповідно до п.В»дВ» ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, які заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, а згідно з ч.2 ст.157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області відзначив, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Вина БВФ „ДНІСТРВ» полягає в невиконанні приписів законодавства щодо обов'язку укладення договору оренди земельної ділянки у відповідності до рішення Білгород-Дністровської міської рпади від 29.04.2010р. №1004 щодо укладення договору оренди земельної ділянки та використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Протиправною поведінкою відповідача є ухилення від оформлення права користування земельною ділянкою згідно з вимогами чинного законодавства України, внаслідок чого у позивача виникли збитки у вигляді неодержання доходів за використання земельної ділянки, що полягає у ненадходженні коштів , які могли б надійти у вигляді орендної плати за договором оренди.

Причиний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що у випадку не здійснення саме відповідачем певних дій щодо укладення з відповідною міською радою Договору оренди земельної ділянки, такий договір не може бути укладений іншими особами та внаслідок нездійснення таких дій несплачуються оренді платежи за користування земельною ділянкою.

Прокурор у позові зауважує, що бездіяльність БВФ „ДністерВ» щодо сплати збитків, які виникли внаслідок використання Відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, порушує права та інтереси Білгород-Дністровської міської ради Одеської області , у зв'язку з чим Прокурор звернувся до суду за захистом таких прав та інтересів та просить суд стягнути з БВФ В«ДністерВ» зазначену суму збитків.

Проте, відповідачем у своїх запереченнях відзначено, що заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області безпідставно звернувся до суду в інтересах деражви в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, так як остання є органом місцевого самоврядування і не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. На думку відповідача, заступником прокурора безпідставно ототожнюються поняття В«державні інтересиВ» та В«інтереси територільної громадиВ» . Відповідач також вважає, що Білгород-Дністровська міська рада, як самостійна юридична особа , яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства, може самостійно захищати в суді свої права та інтереси. Держава в особі органів прокуратури має утриматись від втручання до розсуду тієї чи іншої територіальної гроамди при виборі такою громадою способів захисту своїх прав .Відповідач, окрім того, зазначив, що відповідно до п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ( із змінами та доповненнями) ГПК не передбачено права однієї особи звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи; в разі такого звернення в прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК. Згідно п.3.2. зазначеної постанови питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 ГПК.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Стаття 116 Земельного кодексу України вказує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За приписами ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, БВФ „ДністерВ» з 2010 року по сьогодні використовує земельну ділянку площею 0,1240 га за адресою: пров. Оржонікідзе, 1 „бВ» , під розміщення водозабірного комплексу, яка надана в оренду за Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 29.04.2010р. №1004-У, без правовстановлюючих документів, що суперечить чиному законодавству України.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У п.5, п.6 ч.2 ст.16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі та відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

У ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), необхідною умовою є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина боржника. Отже, особа, яка вимагає відшкодування шкоди (збитків), має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків та причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором (позивачем).

Як зазначалося вище протиправною поведінкою відповідача є ухилення від оформлення права користування земельною ділянкою згідно з вимогами чинного законодавства України, внаслідок чого у позивача виникли збитки у вигляді неодержання доходів за використання земельної ділянки, що полягає у ненадходженні коштів , які могли б надійти у вигляді орендної плати за договором оренди.

Причиний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що у випадку не здійснення саме відповідачем певних дій щодо укладення з відповідною міською радою Договору оренди земельної ділянки, такий договір не може бути укладений іншими особами та внаслідок нездійснення таких дій несплачуються оренді платежи за користування земельною ділянкою.

Вина БВФ „ДНІСТРВ» полягає в невиконанні приписів законодавства щодо обов'язку укладення договору оренди земельної ділянки у відповідності до рішення Білгород-Дністровської міської рпади від 29.04.2010р. №1004 щодо укладення договору оренди земельної ділянки та використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Водночас відповідачем не доведено, що не укладання ним договору оренди виникло за відсутністю його вини, і що він прийняв всі передбачені чинним законодавством заходи для прискорення процесу укладення такого договору, в т.ч. оскаржував дії та/або бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.

Крім того, у відповідності до ст.152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

За приписами ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відповідно до ст.157 Земельного кодексу України здійснюють в тому числі, юридичні особи, які використовують земельні ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 (далі - Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття (п. 3 Порядку).

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно п.2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Згідно з Актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20 серпня 2014р. розмір збитків у вигляді не одержаного доходу, нанесених БВФ В«ДністерВ» Білгород - Дністровській міській раді, у вигляді неодержаного доходу в результаті використання земельної ділянки площею 0,1240 га за адресою: пров. Оржонікідзе, 1 „бВ» , під розміщення водозабірного комплексуВ» , без правовстановлюючих документів за період з 20.02.2012р. по 20.08.2014р. склав 6417,14 грн.склав

Відповідачем вищезазначений акт комісії та рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 11.09.2014р. № 446, яким затвердженний акт комісії не оскаржено, що свідчить про їх чинність.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на те, що відповідач, в період з 20.02.2012р. по 20.08.2014р. використовував земельну ділянку без належного правового оформлення, що позбавило власника такої земельної ділянки права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати та не сплатив визначену суму збитків, позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного суду України від 01.07.2015р. у справі №916/3311/14.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності прав Прокуратури для звернення до господарського суду в інтересах Білгород-Дністровської міської ради Одеської області з огляду на наступне:

Згідно з п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом, Прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Госполдарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами, які наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 фірма "Дністер" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, пров. Орджонікідзе, 10, код ЄДРПОУ 20934101) на користь Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67700, м.Білгород-Дністровський, Одеської області, вул. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 26275763) збитки в розмірі 6 417 (шість тисяч чотириста сімнадцять) грн. 14 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 грудня 2015 року.

Головуючий суддя С.Г. Власова

Суддя Р.В. Волков

Суддя С.П. Желєзна