Постанова

від 27.07.2011 по справі 2а-10202/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2011 року № 2а-10202/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Шкребтій І.П. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Порожнюк В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Приватного підприємства «Депор»

про стягнення податкового боргу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.07.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість в сумі 2 192,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи законодавство про оподаткування, яке було чинне на момент виникнення боргу, заборгував до бюджету 2 192,47 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду подав клопотання про здійснення розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідач в судовому засіданні проти наявності податкового боргу не заперечував, проте, доказів сплати даного боргу не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Депор»(далі - відповідач) зареєстроване Дніпровською районною у м.Києві державною адміністрацією 06.05.1993р. та взяте на облік як платник податків і зборів в органах державної податкової служби 10.05.1993р. №00741, та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість:

з податку на додану вартість в сумі 1530,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0030691520/0 форми «Р»від 02.11.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1530,00грн.;

з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1 035,93 грн., яка виникла на підставі податкового розрахунку земельного податку на 2010р. №2509 від 01.02.2010р.

Отже, загальна сума податкового боргу ПП «Депор»на час розгляду справи у суді перед бюджетом складає 2192,47 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.1992р. № 2535 «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно частини 2 статті 14 названого Закону, платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суми податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб задекларовані - платником податку у податкових розрахунках земельного податку самостійно, а отже є узгодженими.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо зазначених декларацій, а також доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у апеляційному чи судовому порядку суду не надано.

Сума податкового зобов'язання, визначена зазначеною податковою декларацією та податковим повідомленням - рішеннями, відповідачем не сплачена.

За таких обставин позивачем, відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачеві виставлено податкову вимогу № 1/4886 від 03.09.2009р., яка була вручена представнику позивача 02.11.2010р., про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.п. «б»п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону, до відповідача було направлено другу податкову вимогу № 2/6784 від 15.10.2002р., яка надіслана рекомендованим листом та вручена відповідачу 01.11.2002р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 -VI, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Дані податкові зобов'язання з податку на додану вартість були узгоджені самостійно, оскільки згідно з п.56.11 ст. 56 Кодексу, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1. ст.57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Кодексу, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.5.41 ст.41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пп. 20.1.18. п.20.1 ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, податкові вимоги були вручені відповідачу належним чином, що відповідає вимогам п. 6.4. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядку вручення боржнику податкових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зокрема, суд відзначає, що відповідач в судовому засідання визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва підлягають задоволенню .

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства "Депор"( м.Київ, бул. Праці, 8, кв. 99, ідент. код 21475768) на користь Державного бюджету України 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. податку на додану вартість та 662 (шістсот шістдесят дві) грн. 47 коп. орендної плати за землю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян