Постанова

від 03.12.2015 по справі 803/1813/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 876/10102/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Джула І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Рекорд ОІЛ» звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) № НОМЕР_1 від 18.05.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 2 371 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 1 897 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 474 грн. 25 коп. та № НОМЕР_2 від 16.06.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 474 грн. 25 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 р. в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило ТзОВ «Рекорд ОІЛ». В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що в ході камеральної та документальної перевірок контролюючим органом не досліджувалася ціль придбання нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання та не вивчалися первинні бухгалтерські документи та регістри, на підставі яких сформовано показники колонки 4 додатку 6 Декларації акцизного податку за січень 2015 року ТзОВ «Рекорд ОІЛ». Тому суд прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість висновків податкового органу про реалізацію нафтопродуктів некомерційного призначення. Судом першої інстанції не враховано, що з урахуванням вимог п.п.14.1.212, п.14.1 ст.14, п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України (далі - ПК України), обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форм розрахунків. Натомість судом залишено поза увагою той факт, що до показників колонки 4 додатку 6 Декларації акцизного податку за січень 2015 року ТзОВ «Рекорд ОІЛ» включено вартість реалізованих нафтопродуктів в адресу ТзОВ ВТФ «Авіас» відповідно до договору поставки № 14414 від 30.06.2014 р., яке являється платником акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Крім того, відпуск (відвантаження) нафтопродуктів через мережу АЗС здійснювалось по довірчим документам, а сам факт відпуску паливно-мастильних матеріалів через реєстратор розрахункових операцій в контексті Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не свідчить здійснення розрахункової операції. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити адміністративний позов товариства.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволені позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 28.04.2015 р. Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Рекорд ОІЛ» з питань, що становлять предмет заперечення згідно актів камеральних перевірок № 204/22.5/38339862 від 24.03.2015 р., № 191/15-38339862 від 24.03.2015 р., № 970/22.1/38339862 від 24.03.2015 р., № 172/15.02/38339862 від 24.03.2015 р., № 69/15/38339862 від 24.03.2015 р., № 38/22.5/38339862 від 24.03.2015 р. за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р., за результатами якої складено акт № 1629/22-05/38339862 від 28.04.2015 р.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Рекорд ОІЛ» ст.ст.213, 214, п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215, ст.216, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України та наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23.01.2015 р. «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», в результаті чого ТзОВ «Рекорд ОІЛ» занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 76 757 грн.

З цієї підстави було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 18.05.2015 р., яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 2 371,25 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 1 897 грн. та 474,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В подальшому за результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення заступником начальника Головного управління ДФС у Волинській області було прийнято рішення про залишення без змін оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та збільшення грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 474,25 грн., у зв'язку з чим Ковельською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.06.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 474,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами проведеної Луцькою ОДПІ документальної перевірки було зроблено висновок про реалізацію нафтопродуктів для не комерційного використання, тому суд вважав, що викладені в акті перевірки № 1629/22-05/38339862 від 28.04.2015 р. висновки про заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 76 757 грн. є обґрунтованими. Крім того, як вбачається із акту перевірки, заперечень на акт перевірки, скарги на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.05.2015 р., позивачем, як під час перевірки, так і після закінчення перевірки не були надані документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України встановлено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Згідно п.215.1 ст.215 цього Кодексу, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне належать до підакцизних товарів, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі яких згідно з п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України є об'єктом оподаткування.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України № 14 від 23.01.2015 р. (далі - Порядок).

Згідно з Порядком Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 - вартість підакцизних товарів до оподаткування (гр. 3 - гр. 4), вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Тобто в графі 4 декларації окремо вказується вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, яка не включається у базу оподаткування акцизним податком.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 р., роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Згідно положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, через мережу АЗС можуть здійснюватися як операції з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктами оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України, так і операції з оптового продажу нафтопродуктів для їх подальшої реалізації кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Як видно з матеріалів справи, між ТзОВ «Рекорд ОІЛ», як постачальником, та ТзОВ ВТФ «Авіас», як покупцем, було укладено договір поставки № П-14414 від 30.06.2014 р., за умовами якого постачальник на умовах, викладених в цьому договорі, зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензини, дизельне паливо і газ), в кількості і за ціною, передбаченими у додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Також договором передбачалось, що товар поставляється щоденно і безперервно на умовах EXW АЗС. Перелік АЗС постачальника зазначений в додатку № 1 до цього договору; поставка товару оформляється актами прийому-передачі паливно-мастильних матеріалів за встановленою формою щомісячно, не пізніше останнього дня звітного місяця; товар поставляється (видається) відповідно до Додатку № 4 по довірчим документам покупця (паливним карткам та скретч-карткам); ціна формується на підставі фактичних цін, що діють на АЗС на момент відвантаження товару з наданням покупцеві 1,2 % оптової знижки від реалізації.

В підтвердження виконання умов цього договору в січні 2015 року позивач надав копії акта прийому-передачі товару від 19.01.2015 р. (додаток № 3 до договору по скретч-карткам) на загальну суму 729 443,95 грн., акта прийому-передачі товару від 19.01.2015 р. (додаток № 3 до договору по паливним карткам) на загальну суму 536 932,83 грн., податкових накладних від 19.01.2015 р. № 19014 та № 19015, звіту по банківському рахунку.

Згідно з листом ТзОВ ВТФ «Авіас» № 458 від 17.07.2015 р., вказане товариство повідомило ТзОВ «Рекорд ОІЛ», що вартість нафтопродуктів, отриманих від цього товариства протягом січня 2015 року, що в подальшому реалізовані відповідно до п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України, включено до декларації акцизного податку за січень 2015 року, на яку нарахований та сплачений акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, в підтвердження чого надано копії декларацій акцизного податку за січень 2015 року, які наявні в матеріалах справи.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що реалізація паливно-мастильних матеріалів на підставі договору поставки № П-14414 від 30.06.2014 р. здійснена позивачем за результатами оптової торгівлі, а покупець - ТзОВ ВТФ «Авіас» в свою чергу реалізовував придбаний товар кінцевим споживачам, а відтак, позивачем вірно відображено суми з реалізації паливно-мастильних матеріалів вказаному контрагенту в графі 4 Додатка 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем комерційного чи некомерційного використання придбаного у позивача палива за результатами проведеної перевірки, а відтак, про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з акцизного податку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана постанова скасуванню з прийняттям нової про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно ч.6 ст.94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст.87 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно ч.2 цієї статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату відповідачем судового збору в розмірі 2 009,70 грн. та 182,70 грн.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що відповідачем у справі є Ковельська ОДПІ, судовий збір в сумі 2 192,40 грн. належить присудити з Ковельської ОДПІ на користь ТзОВ «Рекорд ОІЛ».

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року по справі № 803/1813/15 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області № НОМЕР_1 від 18 травня 2015 року та № НОМЕР_3 від 16 червня 2015 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рекорд ОІЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області 2 192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О.Яворський

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.12.2015 р.