Рішення

від 03.12.2015 по справі 404/6230/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6230/15-ц

Номер провадження 2/404/3512/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

03 грудня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЗДОЛЬНА СЕС 1» про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЗДОЛЬНА СЕС 1» на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01.06.2015 року по 31.07.2015 року в розмірі 17259 грн. 37 коп., а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 02.12.2014 року по 01.03.2015 року у розмірі 6060 грн. 69 коп., а всього 23320 грн. 06 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.02.2013 року працювала головним бухгалтером у ТОВ «РАЗДОЛЬНА СЕС 1». 31.07.2015 року за згодою сторін (п. 1 ст.36 Кодексу законів про працю України) була звільнена з посади. В день звільнення з роботи їй не виплачено заробітну плату за період з 01.06.2015 року по 31.07.2015 року в сумі 17259 грн. 37 коп., вважає, що такі дії відповідача є незаконними, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який становить на 27.08.2015 року 6060 грн. 69 коп.

Під час розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги в частині середнього заробітку за весь час затримки розрахунку до 23344 грн. 88 коп.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Просить стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 17259,37 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 23344 грн. 88 коп. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст.11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 01.02.2013 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Раздольна СЕС 1» за сумісництвом, що підтверджується наказом № 02 від 01.02.2013 року (а.с. 3).

Згідно наказу № 13 від 21.10.2014 року переведено головного бухгалтера ОСОБА_1 з роботи за сумісництвом на основне місце роботи на умовах повного робочого дня (а.с. 5).

Згідно наказу № 26 від 30.07.2015 року звільнено з посади головного бухгалтера ОСОБА_1 за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 7).

Згідно розрахункового листка за липень 2015 року борг ТОВ «Раздольна СЕС 1» перед ОСОБА_1 на кінець місяця становить 17259 грн. 37 коп. (а.с. 9).

При розгляді справи судом виявлено порушення відповідачем вимог ст. 116 КЗпП щодо проведення остаточних розрахунків з працівниками при звільненні в день звільнення. Даною нормою визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Статтею 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно з висновку Постанови Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі за №6-144ц13, яка має враховуватись судами загальної юрисдикції відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, що нездійснення роботодавцем виплати належних звільненому працівникові сум у день звільнення (стаття 116 КЗпП України) є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що передбачено статтею 117 КЗпП України.

У відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» пунктом 20 передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення вимоги та стягує з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі - 16161,84 грн., яка обрахована без утримання прибуткового податку та інших необхідних платежів (72 р.д. х 224,47 грн. - середньоденна заробітна плата, яка була вирахувана з: 6826,82 грн. + 6826,82 грн. = 13692,61 грн. : 61 р.д. (серпень 2015 року - 20 р.д., вересень 2015 року - 22 р.д., жовтень 2015 року - 21 р.д., листопад 2015 року - 9 р.д.).

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору .

Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст.11, 60, 88, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЗДОЛЬНА СЕС 1» (код ЕДРПОУ 38306769) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.06.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 17259,37 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 16161,84 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЗДОЛЬНА СЕС 1» в дохід держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає негайному виконанню, але не більше як за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда