Рішення

від 07.12.2015 по справі 903/1220/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 грудня 2015 р. Справа № 903/1220/15

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ УКРАЇНА"

до Приватного підприємства "Гал-Віта-Компані"

про стягнення 107 497,89грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.11.2015р.

від відповідача: н/в

На підставі розпорядження керівника апарату від 04.12.2015р. №01-3/200 справу №903/1097/15 в повторному автоматизованому режимі розподілено судді Філатовій С.Т.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ УКРАЇНА" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Гал-Віта-Компані" про стягнення 107 497,89грн., в т.ч. 60 404,12грн. заборгованості за бензин автомобільний, поставлений по видатковій накладній №1724 від 19.08.2013р., 2 924,22грн. річних та 44 169,55грн. інфляційних втрат за період до 30.04.2015р. згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог послалось на відпуск товарно-матеріальних цінностей по вказаній видатковій накладній та неоплату відповідачем отриманого товару.

Ухвалою суду від 24.11.2015р. порушено провадження по справі. Зобов'язано відповідача подати суду письмові обґрунтовані доводи та заперечення по суті спору; довідку з ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що відносини між сторонами виникли на підставі генерального договору поставки нафтопродуктів №118/34/13 від 26.04.2013р., у п. 1.2 якого зазначено, що поставка партій товару відбувається на підставі додаткової угоди.

13.08.2015р. сторонами було укладено додаткову угоду №4. У зв'язку з втратою оригіналу останньої, позивачем був поданий позов на підставі рахунку-фактури №1857 від 13.08.2013р. та видаткової накладної №1724 від 19.08.2013р.

Зауважив, що видаткову накладну №1724 від 19.08.2013р. від імені відповідача було підписано директором ПП «Гал-Віта-Компані», що діяв на підставі статуту без довіреності.

Клопотанням від 07.12.2015р. долучив до матеріалів справи генеральний договір поставки нафтопродуктів №118/34/13 від 26.04.2013р.

Відповідач вимоги ухвали суду від 24.11.2015р. не виконав, пояснень не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, ухвала суду від 24.11.2015р. повернута органами поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 35-38).

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ПП «Гал-Віта-Компані» - Волинська область, м. Луцьк, вул.Коперника, 8А, офіс 20, куди і надсилалась ухвала суду (а.с. 35-38).

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, був повідомлений ухвалою суду, що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача та визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

26.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" (постачальник) та Приватним підприємством «Гал-Віта-Компані» (покупець) було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №118/34/13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець - прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти згідно умов договору та відповідних додаткових угод до договору.

У п. 1.2 договору сторони обумовили, що поставка відбувається на підставі додаткових угод.

Водночас, представник позивача у судовому засіданні 07.12.2015р. пояснив, що додаткова угода, на підставі якої відбувалась поставка, втрачена.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" виставило Приватному підприємству «Гал-Віта-Компані» рахунок-фактуру №1857 від 13.08.2013р. на загальну суму 110 404,12р. (а.с. 7) та відпустило бензин автомобільний по видатковій накладній №1724 від 19.08.2013р. на загальну суму 110 404,12 грн.( а.с. 8).

Відпуск та отримання товару стверджується відміткою про отримання директором ОСОБА_2 на видатковій накладній. Підпис скріплено печаткою ПП «Гал-Віта-Компані» (а.с.8).

У рахунку-фактурі та накладній у графі «Умова продажу» зазначено - відстрочка платежу 30 календарних днів з дати поставки до 19.09.2013р.

Відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 50 000,00 грн., що стверджується банківським виписками за період з 19.08.2013р. по 29.01.2014р., а саме: 19.08.2013р. - 40000,00грн., 30.10.2013р. - 5 000,00 грн., 30.01.2014р. - 5 000,00 грн. (а.с. 9-11), при цьому утворилась заборгованість в розмірі 60 404,12грн., що стало підставою для звернення кредитора з позовом до суду.

Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України, згідно яких одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.).

Відповідач оплату здійснив частково в розмірі 50000,00грн., що стверджується банківськими виписками за період з 19.08.2013р. по 29.01.2014р. з призначенням платежу - сплата за бензин автомобільний згідно рахунку №1857 від 13.08.2013р., договору №118/34/13 від 26.04.2013р. (а.с. 9-11).

Заборгованість за отриманий товар становить 60 404,12грн., стверджується рахунком-фактурою №1857 від 13.08.2013р. (а.с. 7), видатковою накладною №1724 від 19.08.2013р. з відміткою про отримання (а.с. 8), банківськими виписками за період з 19.08.2013р. по 29.01.2014р. (а.с. 9-11) та підлягає до стягнення з ПП «Гал-Віта-Компані» в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення річних та інфляційних втрат, суд вважає, що інфляційні втрати в розмірі 44 169,55грн. за період з жовтня 2013р. по квітень 2015р., річні в розмірі 2 924,22грн. за період з 20.09.2013р. по 30.04.2015р. підставні та підлягають до задоволення згідно зі ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 612,47грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Разом з цим, у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та враховуючи клопотання позивача від 07.12.2015р. (а.с.32), позивачу у відповідності до положень п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню з Державного бюджету України 214,52грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №703 від 18.06.2015р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи, а.с. 16).

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 193, 265 ГК України, ст.ст. 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд, -

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Гал-Віта-Компані», м. Луцьк, вул. Коперника, 8А, офіс 20, код ЄДРПОУ 33731735

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна», м. Київ, вул. Луначарського, 4 (літера А), код ЄДРПОУ 32305906

60 404,12грн. основного боргу, 44 169,55грн. інфляційних втрат, 2 924,22грн. річних, 1 612,47грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 109 110,36грн.

3.Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна», м. Київ, вул. Луначарського, 4 (літера А), код ЄДРПОУ 32305906 з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 214,53грн., сплачений платіжним дорученням №703 від 18.06.2015р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

09.12.2015р.

Суддя С.Т.Філатова