Рішення

від 04.12.2015 по справі 902/1381/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2015 р.

Справа № 902/1381/15

за позовом :Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Фабрична, 4; адреса для листування: 01013, м.Київ, вул.Деревообробна, 6-В)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Трейд" (21000, АДРЕСА_1)

про стягнення 326446,47 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : ОСОБА_2

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Трейд" про стягнення 326 446,47 грн..

Ухвалою суду від 09.10.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 03.11.2015 року.

Ухвалою суду від 03.11.2015 року розгляд справи було відкладено на 04.12.2015 року, з об'єктивних причин.

В судове засідання 04.12.2015 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, направлена кореспонденція суду повернута, з поштовою відміткою «За закінченням строку зберігання».

Разом з тим, суд зазначає, що кореспонденція суду надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що стверджується відповідним спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП. (копія витягу знаходиться в матеріалах справи станом на 04.12.2015р.)

В силу вимог ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам або прокурору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Окрім того, при неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документів. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 січня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 018 ЖКВ.

Відповідно до умов договору сторони погодили, що Постачальник зобов'язується, відповідно до умов цього Договору, поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Товар, визначений Специфікаціями та/або видатковими накладними.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що ціна Товару, який буде поставлений відповідно до умов цього договору , відповідає ( дорівнює) звичайній ціні на такий Товар.

Згідно з пунктом 3.2. договору ціна на кожну партію Товару визначаться за домовленістю сторін, вказується у Специфікації та/або у видатковій накладній.

Загальна орієнтовна сума Договору дорівнює загальній вартості всіх партій Товару, які будуть поставлені за договором, ( згідно видаткових накладних) та становить, з урахуванням 20 % ПДВ 900 000,00 грн. ( п.3.3. договору).

Між сторонами було погоджено, що оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію, на умовах відстрочки оплати протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки Товару Покупцю, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Зобов'язання Покупця по оплаті поставленого Товару вважається виконаним у день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника ( п.3.4. договору).

Умовами договору, а саме п.п. 4.1,4.2.,4.3., сторонами було погоджено, що місцем поставки Товару є склад Покупця, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Вінницький район. с. Малі Крушлинці, вул. Незалежності, 69, якщо інше не передбачене Специфікацією до цього Договору. Покупець щомісячно, до 25 числа подає Постачальнику Заявку із зазначенням найменування, асортименту обсягу та місця поставки Товару на наступний місяць. Заявка має надаватись у письмовій формі, по факсу, ел. поштою. На підставі замовлення Покупця, Сторони підписують Специфікацію. У випадку, якщо ціна на Товар та інші умови поставки залишаються незмінними, Сторони можуть здійснювати поставки, керуючись умовами Специфікації підписаної у попередньому періоді. Якщо сторони підписали Специфікацію, і умови поставки та оплати за Товар різняться, від умов указаних в Договорі, то Сторони керуються положеннями Специфікації.

Відповідно до п.5.3 договору у випадку прострочення покупцем строків оплати Товару Покупцем, зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу та три проценти річних від простроченої суми.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 552308,62 грн., що підтверджується обопільно підписаними видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 38-52).

Претензій щодо поставленого товару у відповідача не було.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату за поставлений товар ( а.с. 53-67).

Відповідачем розрахунки за поставлений товар було здійснено частково, а саме в сумі 392422,32 грн., що підтверджується виписками банку, копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 68-71).

Разом з тим, при обрахунку заборгованості судом було враховано, що оплату ТОВ «ОСОБА_1 Трейд» від 08.05.2014 року у розмірі 75 000,00 грн. здійснену на рахунок ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» з призначенням платежу «Оплата за гофропродукцію згідно Договору № 517 КГФ від 02.01.2011 року. позивачем, при зарахуванні на розрахунковий рахунок, було розділено на дві частини. Так, в першу частину, у розмірі 11977,68 грн. було зараховано в рахунок погашення боргу за Договором поставки № 517 КГФ від 02.01.2011 року, за яким все ще залишалась заборгованість, а іншу частину, а саме 63022,32 грн., в рахунок оплати товару поставленого за договором № 018 ЖКВ від 02 січня 2014 року, а саме було повністю оплачено видаткову накладну № ЦЖ 001492 від 28.03.2014 року на суму 37652,47 грн. та частково видаткову накладну № ЦЖ 001750 від 14.04.2014 року у розмірі 25369,85 грн.

Враховуючи викладене заборгованість відповідача становить 159886,30 грн.

Непроведення повних розрахунків відповідачем спонукало позивача звернутися з позовом до суду про стягнення боргу із врахуванням штрафних санкцій.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 159886,30 грн. заборгованості, 78253,02 грн. пені, 83035,29 грн. інфляційних втрат, 5271,86 грн. 3 % річних.

Суд задовольняючи позовні вимоги виходив з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.

Борг в сумі 159886,30 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 78253,02 грн. пені, 83035,29 грн. інфляційних втрат, 5271,86 грн. 3 % річних.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.5.3 договору у випадку прострочення покупцем строків оплати Товару Покупцем, зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Трейд"(21000, АДРЕСА_1; ІПН 35823361) на користь публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Фабрична, 4; адреса для листування: 01013, м.Київ, вул.Деревообробна, 6-В;код ЄДРПОУ 00278801) 159886,30 грн. заборгованості; 78253,02 грн. пені; 83035,29 грн. інфляційних втрат; 5271,86 грн. 3 % річних; 4896,69 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендоаним листом.

Повне рішення складено 09 грудня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21000, АДРЕСА_1)