Рішення

від 25.11.2015 по справі 905/2442/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2015р. Справа №905/2442/15

за позовом: Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 37912196

до відповідача: Державного підприємства «Антрацит», м.Дружківка, код ЄДРПОУ 32226065

про стягнення 4356349,14 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Браславець О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство «Торгово-промислова група «Альфа», м.Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Антрацит», м.Дружківка про стягнення основного боргу у розмірі 2842786,11 грн, інфляційного збільшення - 422945,66 грн, 3% річних - 44394,19 грн, пені - 847228,15 грн, 7% штрафу - 198995,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №1 від 02.01.2014р. про закупівлю товарів в частині проведення оплати поставлених за вказаною угодою нафтопродуктів, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат, 3% річних, неустойки.

Відповідач в судові засідання 11.11.2015р., 25.11.2015р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №6102216398628, №6102216739794, телефонограма №742 від 12.11.2015р.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання на виклик суду не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом прийнято до уваги, що у відповідності до ухвали від 11.11.2015р. присутність представників сторін у судовому засіданні 25.11.2015р. була визначена не обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 02.01.2014р. між Приватним підприємством «Торгово-промислова група «Альфа» (продавець) та Державним підприємством «Антрацит» (покупець) був укладений договір №1.

У відповідності до п.п.1.1, 1.2 вказаного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобовязується прийняти та сплатити товар, вказаний в додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Асортимент, ціна, кількість та об'єми постачання вказуються в додатку №1 до цього договору, а також у видаткових накладних на кожну окрему поставку, які формуються на підставі заявки покупця і є його невід'ємною частиною.

За приписами п.3.1 підписаного сторонами договору сума цього договору становить 20607005 грн, у тому числі, податок на додану вартість 3434500,83 грн.

Згідно із п.п.5.2, 5.3, 5.5 договору №1 від 02.01.2014р. постачання товару здійснюється погодженими партіями. У випадку, коли покупець та постачальник досягнуть угоди про здійснення купівлі-продажу певної партії товару вони складають специфікацію на поставку такої партії, яка є невід'ємною частиною цього договору. Постачання товару здійснюється на умовах DDP (склад покупця: ОП «ПТУ» «Автобаза») за правилами Інкотермс 2000 залізничним або автомобільним транспортом за рахунок постачальника. Датою постачання партії товару є дата, визначена у накладній.

Як свідчить наявна у матеріалах справи специфікація (додаток №1), сторонами було узгоджено купівлю-продаж товару за договором №1 від 02.01.2014р. на загальну суму 20607005 грн, а саме:

- бензин А-95 у обсязі 137999 літрів за ціною 14,10 грн з ПДВ на загальну суму 1945785,90 грн з ПДВ,

- дизельне паливо у обсязі 970472 літрів за ціною 13,50 грн з ПДВ на загальну суму 13101372 грн з ПДВ,

- бензин А-92 у обсязі 399989 літрів за ціною 13,90 грн з ПДВ на загальну суму 5559847,10 грн з ПДВ.

Згідно із додатковою угодою №1 від 01.04.2014р. сторони домовились про зміну ціни на продукцію: бензин А-95 - 16,20 грн з ПДВ, дизельне паливо - 15,60 грн з ПДВ, бензин А-92 - 15,99 грн з ПДВ.

З 07.07.2014р. сторонами була узгоджена наступна ціна на бензин А-95 - 16,30 грн з ПДВ, про що свідчить додаткова угода №2 від 07.07.2014р.

25.07.2014р. покупець та продавець домовились, що бензин А-95 буде постачатись за ціною 16,50 грн з ПДВ, бензин А-92 - 16,30 грн з ПДВ (додаткова угода №3 від 25.07.2014р.).

За змістом додаткової угоди №4 від 13.09.2014р. з моменту її підписання ціна дизельного палива становила 16,50 грн з ПДВ.

18.12.2014р. сторони дійшли згоди щодо зміни ціни на дизельне паливо (15,80 грн з ПДВ) та бензин А-92 (17,20 грн з ПДВ), на підтвердження чого Приватним підприємством «Торгово-промислова група «Альфа» та Державним підприємством «Антрацит» було підписано додаткову угоду №5 від 18.12.2014р.

Як передбачено додатковою угодою №6 від 21.01.2015р., з моменту її підписання ціна за 1 літр дизельного палива стала дорівнювати 15,60 грн з ПДВ.

За змістом п.9.1 укладеного позивачем та відповідачем правочину (в редакції додаткової угоди від 30.12.2014р.) договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2015р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором №1 від 02.01.2014р., позивачем має бути доведено, в тому числі, факт передання відповідачу товару за договором, невиконання якого є підставою позовних вимог, а також настання строку виконання покупцем за договором обов'язку стосовно оплати придбаного товару.

За приписами п.6.1.2 договору №1 від 02.01.2014р. покупець зобов'язався приймати поставлені товари згідно з актом чи товарною накладною.

Як свідчать матеріали справи, в період з 02.01.2014р. по 22.01.2015р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14253652,36 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №РН-0000001 від 02.01.2014р. на суму 711175,50 грн,

- №РН-0000010 від 13.01.2014р. на суму 191940 грн,

- №РН-0000024 від 26.01.2014р. на суму 798840 грн,

- №РН-0000029 від 30.01.2014р. на суму 21000 грн,

- №РН-0000032 від 31.01.2014р. на суму 423960 грн,

- №РН-0000033 від 31.01.2014р. на суму 132249,96 грн,

- №РН-0000038 від 05.02.2014р. на суму 189210 грн,

- №РН-0000064 від 23.02.2014р. на суму 101429,96 грн,

- №РН-0000072 від 28.02.2014р. на суму 246780 грн,

- №РН-0000074 від 28.02.2014р. на суму 153690 грн,

- №РН-0000076 від 01.03.2014р. на суму 529589,84 грн,

- №РН-0000080 від 04.03.2014р. на суму 1083483 грн,

- №РН-0000085 від 07.03.2014р. на суму 179469 грн,

- №РН-0000097 від 25.03.2014р. на суму 57860,82 грн,

- №РН-0000103 від 01.04.2014р. на суму 696318,80 грн,

- №РН-0000110 від 07.04.2014р. на суму 265059,92 грн,

- №РН-0000113 від 08.04.2014р. на суму 132457,46 грн,

- №РН-0000121 від 14.04.2014р. на суму 1196176,80 грн,

- №РН-0000123 від 17.04.2014р. на суму 559457,74 грн,

- №РН-0000137 від 30.04.2014р. на суму 97200 грн,

- №РН-0000146 від 14.05.2014р. на суму 138700,03 грн,

- №РН-0000147 від 14.05.2014р. на суму 139156,04 грн,

- №РН-0000153 від 16.05.2014р. на суму 143733,47 грн,

- №РН-0000154 від 16.05.2014р. на суму 87945 грн,

- №РН-0000158 від 20.05.2014р. на суму 1144636,30 грн,

- №РН-0000163 від 26.05.2014р. на суму 282433,50 грн,

- №РН-0000176 від 02.06.2014р. на суму 89649,98 грн,

- №РН-0000179 від 04.06.2014р. на суму 228362,48 грн,

- №РН-0000187 від 12.06.2014р. на суму 282418,50 грн,

- №РН-0000191 від 16.06.2014р. на суму 97799,98 грн,

- №РН-0000192 від 19.06.2014р. на суму 223820 грн,

- №РН-0000194 від 20.06.2014р. на суму 62800 грн,

- №РН-0000196 від 25.06.2014р. на суму 231182,50 грн,

- №РН-0000197 від 25.06.2014р. на суму 208756,80 грн,

- №РН-0000198 від 26.06.2014р. на суму 223820 грн,

- №РН-0000201 від 02.07.2014р. на суму 223820 грн,

- №РН-0000202 від 04.07.2014р. на суму 215623,80 грн,

- №РН-0000204 від 07.07.2014р. на суму 97800 грн,

- №РН-0000206 від 08.07.2014р. на суму 223820 грн,

- №РН-0000208 від 11.07.2014р. на суму 223820 грн,

- №РН-0000211 від 11.07.2014р. на суму 22800 грн,

- №РН-0000212 від 15.07.2014р. на суму 53200 грн,

- №РН-0000214 від 18.07.2014р. на суму 60800 грн,

- №РН-0000215 від 21.07.2014р. на суму 30400 грн,

- №РН-0000216 від 22.07.2014р. на суму 1018643,20 грн,

- №РН-0000217 від 25.07.2014р. на суму 107556 грн,

- №РН-0000220 від 13.09.2014р. на суму 149127 грн,

- №РН-0000227 від 19.12.2014р. на суму 77992,74 грн,

- №РН-0000228 від 21.12.2014р. на суму 78241,80 грн,

- №РН-0000002 від 22.01.2015р. на суму 120733,12 грн,

- №РН-0000003 від 22.01.2015р. на суму 189317,04 грн,

- №РН-0000004 від 22.01.2015р. на суму 7394,28 грн,

Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, внаслідок чого приймаються судом в якості належних доказів передання відповідачу товару у відповідності до умов договору №1 від 02.01.2014р.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами факт передання відповідачу товару на загальну суму 14253652,36 грн за вказаним правочином.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Приватним підприємством «Торгово-промислова група «Альфа» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 2842786,11 грн.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.6.1.1 договору №1 від 02.01.2014р. покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Як свідчать матеріали справи, відповідач перерахував на користь позивача на виконання вказаного договору 11410866,25 грн. При цьому, заборгованість в сумі 2842786,11 грн є непогашеною на теперішній час.

За поясненнями позивача б/н від 25.11.2015р. заборгованість відповідача в сумі 2842786,11 грн утворилась внаслідок невиконання Державним підприємством «Антрацит» обов'язку з оплати товару, що був поставлений в період з 02.07.2014р. по 22.01.2015р.

Виходячи зі змісту п.4.3 вказаної угоди розрахунки за товар здійснюються з відстрочкою платежу 60 днів з дати поставки окремої партії товару.

Відтак, зобов'язання з оплати товару, який було поставлено в період з 02.07.2015р. по 22.01.2015р. мали бути виконані у наступні строки:

- за накладною №РН-0000201 від 02.07.2014р. на суму 223820 грн - до 01.09.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку (31.08.2014р.) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),

- за накладною №РН-0000202 від 04.07.2014р. на суму 215623,80 грн - до 02.09.2014р. включно,

- за накладною №РН-0000204 від 07.07.2014р. на суму 97800 грн - до 05.09.2014р. включно,

- за накладною №РН-0000206 від 08.07.2014р. на суму 223820 грн - до 08.09.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (06.09.2014р., 07.09.2014р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),

- за накладною №РН-0000208 від 11.07.2014р. на суму 223820 грн - до 09.09.2014р. включно,

- за накладною №РН-0000211 від 11.07.2014р. на суму 22800 грн - до 09.09.2014р. включно,

- за накладною №РН-0000212 від 15.07.2014р. на суму 53200 грн - до 15.09.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (13.09.2014р., 14.09.2014р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),

- за накладною №РН-0000214 від 18.07.2014р. на суму 60800 грн - до 16.09.2014р. включно,

- за накладною №РН-0000215 від 21.07.2014р. на суму 30400 грн - до 19.09.2014р. включно,

- за накладною №РН-0000216 від 22.07.2014р. на суму 1018643,20 грн - до 22.09.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (20.09.2014р., 21.09.2014р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),

- за накладною №РН-0000217 від 25.07.2014р. на суму 107556 грн - до 23.09.2014р. включно,

- за накладною №РН-0000220 від 13.09.2014р. на суму 149127 грн - до 12.11.2015р. включно,

- за накладною №РН-0000227 від 19.12.2014р. на суму 77992,74 грн - до 17.02.2015р. включно,

- за накладною №РН-0000228 від 21.12.2014р. на суму 78241,80 грн - до 19.02.2015р. включно,

- за накладною №РН-0000002 від 22.01.2015р. на суму 120733,12 грн - 23.03.2015р. включно,

- за накладною №РН-0000003 від 22.01.2015р. на суму 189317,04 грн - 23.03.2015р. включно,

- за накладною №РН-0000004 від 22.01.2015р. на суму 7394,28 грн - 23.03.2015р. включно.

Відповідно до п.4.2 договору №1 від 02.01.2014р. оплата товару здійснюється згідно рахунків постачальника на окремі партії товару. При постачанні партії товару покупцю надаються: видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна

За приписами п.п.6.1.1, 6.2.2 укладеного сторонами правочину покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, а також має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у п.4.2 договору (відсутність печатки, підписів тощо).

За поясненнями позивача, які в силу норм ст.32 Господарського процесуального кодексу України є доказами у справі, всі документи, вказані в п.4.2 договору №1 від 02.01.2014р., а також рахунки на оплату були оформлені відповідно до чинного законодавства та надавались посадовим особам Державного підприємства «Антрацит» через уповноважених представників позивача у моменти поставок окремих партій товару.

Ухвалами господарського суду від 30.09.2015р., 11.11.2015р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості в сумі 2842786,11 грн не спростував, наявність підстав для реалізації права, що передбачено п.6.2.2 договору №1 від 02.01.2014р., не довів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №1 від 02.01.2014р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа» до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення 2842786,11 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.3.2 договору №1 від 02.01.2014р. сторони домовились, що за несвоєчасну оплату по договору покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення зобов'язання щодо оплати за поставлений товар понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Виходячи з того, що сума неоплаченого товару складає 2842786,11 грн, а період прострочення становить понад 30 календарних днів, Приватне підприємство «Торгово-промислова група «Альфа» розрахувало та заявило до стягнення штраф у розмірі 198995,03 грн.

За висновками суду, розрахунок штрафу, який здійснено позивачем, є арифметично вірним, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 198995,03 грн підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 847228,15 грн пені, яка нарахована за період з 24.03.2015р. по 23.09.2015р.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, пеня за прострочення виконання зобов'язання з оплати товару, який було поставлено за видатковою накладною №РН-0000202 від 04.07.2014р., підлягала нарахуванню за період з 02.09.2014р. по 02.03.2015р., за видатковою накладною №РН-0000202 від 04.07.2014р. за період з 03.09.2014р. по 03.03.2015р., за видатковою накладною №РН-0000204 від 07.07.2014р. за період з 06.09.2014р. по 06.03.2015р. і т.д.

При цьому, всупереч вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України позивачем помилково нараховано пеню за період з 24.03.2015р. по 23.09.2015р., який передував зверненню Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа» до господарського суду з розглядуваним позовом.

За таких обставин, з огляду на те, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, за розрахунком суду, здійсненим з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, пеня за визначений позивачем період складає 145553,26 грн, внаслідок чого позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи вказаної норми закону, позивач нарахував за період з квітня 2015 року по серпень 2015 року та заявив до стягнення інфляційні збитки в сумі 422945,66 грн, а також 3% річних в розмірі 44394,19 грн за період з 24.03.2015р. по 29.09.2015р.

Перевіривши розрахунки позивача у цій частині, господарський суд встановив, що суми 3% річних та інфляційних втрат дійсно становлять 44394,19 грн та 422945,66 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа» до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення основного боргу у розмірі 2842786,11 грн, інфляційного збільшення - 422945,66 грн, 3% річних - 44394,19 грн, 7% штрафу - 198995,03 грн підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, позов в частині стягнення пені у розмірі 847228,15 грн підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 145553,26 грн.

Клопотання позивача б/н від 25.11.2015р. про продовження строку розгляду справи залишається судом без задоволення з урахуванням того, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення, а підстави для продовження строку вирішення спору та відкладення судового засідання на іншу дату відсутні.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 65345,24 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа», м.Луганськ до Державного підприємства «Антрацит», м.Дружківка про стягнення основного боргу у розмірі 2842786,11 грн, інфляційного збільшення - 422945,66 грн, 3% річних - 44394,19 грн, пені - 847228,15 грн, 7% штрафу - 198995,03 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» (84200, Донецька область, м.Дружківка, вул.Радченко, буд.60, офіс 24, код ЄДРПОУ 32226065) на користь Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа» (91055, м.Луганськ, вул.Дзержинського, буд.33, офіс 217, код ЄДРПОУ 37912196) основний борг у розмірі 2842786,11 грн, інфляційне збільшення - 422945,66 грн, 3% річних - 44394,19 грн, пеню - 145553,26 грн, 7% штрафу - 198995,03 грн, а також судовий збір в сумі 54820,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 25.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 30.11.2015р.

Суддя Ю.О.Паляниця