Рішення

від 01.12.2015 по справі 910/22688/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" грудня 2015 р. Справа № 910/22688/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» , м. Чернігів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Раско» , м. Вишгород Київської області,

про стягнення 836 422,59 доларів США

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , уповноважена, довіреність від 25.02.2015р. №01/20-23;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», м. Чернігів, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом від 27.08.2015р. №03/12-2432 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Раско», м. Вишгород, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 07.08.2008р. №931 в сумі 836 422,59 доларів США, з яких: 562 145,02 доларів США заборгованості за кредитом, 89 943,22 доларів США заборгованості по процентам; пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 18 694,09 доларів США та пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 165 640,26 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Денмарк» на виконання умов кредитного договору від 07.08.2008р. №931 із змінами та доповненнями до нього надав відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Раско» грошові кошти (кредит) для забезпечення поточної діяльності в межах встановленого максимального ліміту заборгованості - 2 500 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язувався повернути кредит в порядку та в терміни, визначені даним кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами. У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору в частині повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, у останнього утворилась вищевказана заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2015р. позовну заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Денмарк» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/22688/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 16.09.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2015р. матеріали господарської справи №910/22688/15 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2015р. справу №910/22688/15 прийнято до провадження суддею господарського суду Київської області О.В. Конюх та призначено справу до розгляду на 20.10.2015р.

В судове засідання 20.10.2015р. повноважні представники позивача та відповідача не з'явились, витребувані ухвалою від 20.10.2015р. документи суду не подали, та про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили, хоча про дату та час місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Ухвалами господарського суду Київської області від 20.10.2015р. та від 17.11.2015р. розгляд справи було відкладено.

01.12.2015р. до господарського суду Київської області надійшла заява позивача №03/12-3151 від 19.11.2015р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 652 088,24 доларів США та 4 041 546,51 грн., з яких: 562 145,02 доларів США заборгованості по кредиту, 89 943,22 доларів США заборгованості по процентам, а також пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 633 516,03 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 408 030,48 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Виходячи із змісту поданої публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» про зменшення розміру позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що позивач не змінює предмету або підстав позову, а лише зменшує суму позову. Заява публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» про зменшення розміру позовних вимог належним чином направлена відповідачу, про що свідчать додані до заяви оригінали опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 19.11.2015р., відповідно суд в порядку ст. 22 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду.

Справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Раско» заборгованості в сумі 652 088,24 доларів США та 4041 546,51 грн., з яких: 562 145,02 доларів США заборгованості по кредиту, 89 943,22 доларів США заборгованості по процентам, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 633 516,03 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 408 030,48 грн.

В судове засідання 01.12.2015р. з'явився повноважний представник позивача, який подав додаткові документи разом з клопотанням про приєднання зазначених документів до матеріалів справи. Відповідач в судове засідання 01.12.2015р. свого представника не направив, витребувані ухвалами господарського суду документи, додаткові докази та відзив на позов суду не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії ухвал господарського суду рекомендованим листом з повідомленням, які повернуті підприємством зв'язку з посиланням відсутність адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно до підпункту 3.9.2 пункту 3.9. вказаної Постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», м. Чернігів (далі - ПАТ «Банк «Демарк»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Раско», м. Вишгород (далі - ТОВ «Раско»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно до частини 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1056 1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, кредитні відносини виникають на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 07.08.2008р. між відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Демарк», (банк) та ТОВ «Раско» (позичальник) Кредитний договір №931 (далі - Кредитний договір), згідно якого банк надає позичальнику кредит для забезпечення поточної діяльності у розмірі 2 500 000,00 доларів США (пункт 3.1. Кредитного договору), а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит у строк до 11.02.2009р. (підпункт 3.4.1. пункту 3.4. Кредитного договору), сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього договору. Відповідно до умов Кредитного договору:

- позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту (пункт 3.5. (3.5.1.) Кредитного договору);

- якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків, недостатня для погашення кредиту разом з відсотками, то платежі за договором здійснюються у такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають відсотки, після їх погашення сплаті підлягає сума кредиту (підпункт 3.7.3. пункту 3.7. Кредитного договору);

- у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1. цього договору, банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку - 16% річних (пункт 7.3. Кредитного договору);

- у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, виключаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 7.4. Кредитного договору);

- у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (пункт 7.5. Кредитного договору).

Кредитний договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку. Цей договір залишається чинним до дати повної сплати позичальником банку заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов цього договору (пункт 8.1. Кредитного договору).

Зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені тільки у письмовій формі та підписані повноважними представниками позичальника і банку (пункт 8.2. Кредитного договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підтвердження належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо надання відповідачу - ТОВ «Раско» кредиту в розмірі 2 500 000,00 доларів США останнім надано відповідний меморіальний ордер від 07.08.2008р. №931, який долучено до матеріалів справи.

В подальшому між відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк» та його правонаступником ПАТ «Банк «Демарк» (банком), та ТОВ «Раско» (позичальником) було укладено ряд договорів про внесення змін до Кредитного договору в частині строку повернення кредитних коштів та порядку сплати відсотків за користування кредитом.

Так, 11.02.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №1 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 11 травня 2009 року.

30.04.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №2 до Кредитного договору, яким сторони внесли зміни в умови Кредитного договору, зокрема: позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних. Відсотки нараховані за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р., підлягають сплаті в строк по 08.05.2009р.

07.05.2009р. між Банком, та ТОВ «Раско» укладено договір №3 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 26 червня 2009р. (пункт 3.1. Кредитного договору). Позичальник зобов'язаний погасити кредит у строк по 26 червня 2009 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.8. цього договору. Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних. Відсотки, нараховані в кінцевий період, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту. Відсотки, нараховані за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р., підлягають сплаті в строк по 25.05.2009р.

25.05.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №4 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період з 01.04.2009р. по 31.05.2009р., підлягають сплаті в строк по 26.06.2009р.

26.06.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №5 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши по 01 жовтня 2009р. Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних; відсотки, нараховані в кінцевий період, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту. Відсотки, нараховані за період з 01.04.2009р. по 31.05.2009р., підлягають сплаті в строк по 29.06.2009р.

30.06.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №6 до Кредитного договору, яким сторони змінили порядок сплати відсотків та встановили, що відсотки, нараховані за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р., підлягають сплаті в строк по 31.08.2009р.

31.07.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №7 до Кредитного договору, яким сторони змінили порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також встановили, що відсотки, нараховані за період з 01.04.2009р. по 31.08.2009р., підлягають сплаті в строк по 30.09.2009р. (підпункт 3.5.1. пункту 3.5. Кредитного договору).

30.09.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №8 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк, встановивши його по 06 листопада 2009р. Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних, відсотки, нараховані в кінцевий період, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту, відсотки, нараховані за період квітень-жовтень 2009 року, підлягають сплаті в строк по 06.11.2009р.

02.11.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №9 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 02 березня 2010 року. Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних, відсотки, нараховані за період квітень-листопад 2009 року, підлягають сплаті в строк по 31.12.2009р.

30.12.2009р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №10 до Кредитного договору, яким сторони змінили порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами, та встановили, що відсотки, нараховані за період червень-грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року, підлягають сплаті в строк по 02.03.2010р.

02.03.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №11 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом , встановивши його по 15 квітня 2010 року (пункт 3.1. Кредитного договору). Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних, відсотки, нараховані в кінцевий період, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту. Відсотки, нараховані за період червень-грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року, підлягають сплаті в строк по 31.03.2010р.

31.03.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №12 до Кредитного договору, яким сторони змінили порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами, та встановили, що відсотки, нараховані за період червень 2009 року - березень 2010 року, підлягають сплаті в строк по 15.04.2010р.

12.04.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №13 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 03 червня 2010 року. Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 14% річних, відсотки, нараховані за період червень 2009 року - травень 2010 року, підлягають сплаті в строк по 03.06.2010р.

02.06.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №14 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом , встановивши його по 09 липня 2010 року. Відсотки, нараховані за період червень 2009 року - травень 2010 року, підлягають сплаті в строк по 30.06.2010р.

30.06.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №15 до Кредитного договору, яким сторони змінили порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами, встановивши, що відсотки, нараховані за період червень 2009 року - червень 2010 року, підлягають сплаті в строк по 09.07.2010р.

02.06.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №16 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши по 25 жовтня 2010 року. Відсотки, нараховані за період червень 2009 року - серпень 2010 року, підлягають сплаті в строк по 30.09.2010р.

30.09.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №17 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період серпень 2009 року - вересень 2010 року, підлягають сплаті в строк по 25.10.2010р.

21.10.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №18 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши по 25 квітня 2011 року. Відсотки, нараховані за період серпень 2009 року - листопад 2010 року, підлягають сплаті в строк по 31.12.2010р.

31.12.2010р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №19 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період серпень 2009 року - лютий 2011 року, підлягають сплаті в строк по 31.03.2011р.

31.03.2011р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №20 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період серпень 2009 року - березень 2011 року, підлягають сплаті в строк по 25.04.2011р.

21.04.2011р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №21 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом , встановивши його по 27 січня 2012 року. Відсотки, нараховані за період серпень 2009 року - травень 2011 року, підлягають сплаті в строк по 30.06.2011р.

30.06.2011р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №22 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період травень-серпень 2011 року, підлягають сплаті в строк по 30.09.2011р.

30.09.2011р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №23 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період червень-листопад 2011 року, підлягають сплаті в строк по 30.12.2011р.

29.12.2011р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №24 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період червень-грудень 2011 року, підлягають сплаті в строк по 27.01.2012р.

27.01.2012р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №25 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 27 липня 2012 року. Відсотки, нараховані за період червень 2011 року - лютий 2012 року, підлягають сплаті в строк по 30.03.2012р.

10.02.2012р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №26 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період червень 2011 року-лютий 2012 року, підлягають сплаті в строк по 30.03.2012р.

30.03.2012р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №27 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період червень 2011 року-травень 2012 року, підлягають сплаті в строк по 29.06.2012р.

25.06.2012р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №28 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 04 червня 2012 року. Відсотки, нараховані за період червень 2011 року - травень 2012 року, підлягають сплаті в строк по 27.06.2012р.

27.06.2012р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №29 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період червень 2011 року-серпень 2012 року, підлягають сплаті в строк по 28.09.2012р.

28.09.2012р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №30 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за період червень 2011 року-листопад 2012 року, підлягають сплаті в строк по 31.12.2012р.

03.06.2013р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №31 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 30 січня 2014 року.

30.01.2014р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №32 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 04 серпня 2014 року.

31.07.2014р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №33 до Кредитного договору, яким сторони встановили, що відсотки, нараховані за липень 2014 року, підлягають сплаті в строк по 04.08.2014р.

04.08.2014р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №34 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 06 січня 2015 року. Відсотки, нараховані за липень 2014 року, підлягають сплаті в строк по 11.08.2014р.

14.08.2014р. між Банком та ТОВ «Раско» укладено договір №35 до Кредитного договору, яким сторони змінили строк користування кредитом, встановивши його по 14 серпня 2014 року.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, на твердження позивача, позичальник взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по кредиту та процентам за користування кредитними коштами.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх господарських зобов'язань та сплати грошових коштів за Кредитним договором, суду не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 26.08.2015р. заборгованість позичальника за Кредитним договором - ТОВ «Раско» становить 652 088,24 доларів США, з яких: заборгованість по кредиту становить в сумі 562 145,02 доларів США та 89 943,22 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитними коштами за період з 01.09.2014р. по 26.08.2015р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Суд встановив, що договором сторони погодили інший строк нарахування штрафних санкцій. Пунктами 7.4., 7.5. Кредитного договору сторонами передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, виключаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі , у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Верховний Суд України у постанові від 01.04.2015 у справі 3-29гс15 зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

За таких обставин, розрахунок пені має бути здійснено відповідно до зазначених норм закону на рівні подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період та має обчислюватися та стягуватися лише у національній валюті України - гривні.

Суд зазначає, що при розрахунку пені позивачем вірно застосовано договірну ставку пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, пеня обчислена у національній валюті України - гривні та за період з 27.02.2015р. по 26.08.2015р. Вказаний період включається в період, за який договором передбачено нарахування та стягнення пені, та є відповідно, меншим, ніж період, за який позивач має право згідно умов Кредитного договору та закону нараховувати та стягувати пеню. Разом із тим, вимога прозивача про стягнення пені за період, менший, ніж передбачено договором, є правом позивача, оскільки згідно частини 1 ст. 20 ЦК України право на захист цивільного права особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України, викладені у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, суд здійснив перевірку поданого позивачем розрахунку пені та встановив, що позивачем арифметично вірно обраховано розміри пені за прострочення зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача належить до стягнення пеня в сумі 3 633 516,03 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та пеня в сумі 408 030,48 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, обраховані за період з 27.02.2015р. по 26.08.2015р.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Раско» на користь позивача - публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» 652 088,24 доларів США та 4041 546,51 грн., з яких: 562 145,02 доларів США заборгованості по кредиту, 89 943,22 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 633 516,03 грн. за період з 27.02.2015р. по 26.08.2015р. та пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 408 030,48 грн. за період з 27.02.2015р. по 26.08.2015р.

30.01.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №18 «Про початок процедури ліквідації банку «Демарк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на день звернення позивача з позовом до суду, останнього було звільнено від сплати судового збору. За таких обставин згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача сплату до державного бюджету України належного розміру судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Раско» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Раско» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, кімната 202, код ЄДРПОУ 30462660)

на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (14000, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Комсомольська, буд. 28, код ЄДРПОУ 19357516)

562 145,02 доларів США (п'ятсот шістдесят дві тисячі сто сорок п'ять доларів США два центи) заборгованості по кредиту ,

89 943,22 доларів США (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок три долари США двадцять два центи) заборгованості по відсоткам за користування кредитом ,

3 633 516,03 грн. (три мільйони шістсот тридцять три тисячі п'ятсот шістнадцять гривень три копійки) пені за несвоєчасне повернення кредиту ,

408 030,48 грн. (чотириста вісім тисяч тридцять гривень сорок вісім копійок) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Раско» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, кімната 202, код ЄДРПОУ 30462660)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 09.12.2015р.

Суддя О.В. Конюх