Рішення

від 02.12.2015 по справі 914/2448/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015р. Справа№ 914/2448/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»

(м. Київ)

до відповідача: Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» (м. Львів)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Рівне)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (м. Рівне)

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (м. Рівне)

про: витребування майна

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4 - довіреність б/н від 08.12.2014 року.

від відповідача: ОСОБА_5 - довіреність б/н від 07.09.2015 року.

від третьої особи 1: ОСОБА_6 - довіреність № 46 від 06.02.2013 року.

від третьої особи 2: Не з'явився.

від третьої особи 3: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» (м. Київ) до Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» (м. Львів) про витребування майна.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2015 року суддею Бортник О.Ю. порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 08.09.2015 року. У зв'язку з тим, що засідання 08.09.2015 року не відбулося, в зв'язку з перебуванням судді Бортник О.Ю. на навчанні, Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.09.2015 року розгляд справи призначено по суті на 21.09.2015 року.

Враховуючи тимчасову непрацездатність судді Бортник О.Ю., відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів судів господарського суду Львівської області від 29.12.2014 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 914/2448/15. 21.09.2015 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею по справі обрано суддю Коссак С.М. У судовому засіданні 21.09.2015 року суддею Коссаком С.М. заявлено самовідвід. Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.09.2015 року заяву судді Коссак С.М. про самовідвід задоволено.

Згідно проведеного 22.09.2015 р. автоматизованого розподілу, справа передана для розгляду судді Пазичеву В.М.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.09.2015 року справу призначено до розгляду на 08.10.2015 року. Ухвалою суду від 08.10.2015 року розгляд справи відкладено до 15.10.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи. Ухвалою суду від 15.10.2015 року розгляд справи відкладено до 22.10.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи. Ухвалою суду від 22.10.2015 року розгляд справи відкладено до 29.10.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 29.10.2015 року розгляд справи відкладено до 11.11.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи. Ухвалою суду від 11.11.2015 року судом залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» і розгляд справи відкладено до 19.11.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 19.11.2015 року розгляд справи відкладено до 25.11.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 25.11.2015 року розгляд справи відкладено до 02.12.2015 року, для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду від 22.09.2015 року, про відкладення від 08.10.2015 року, від 15.10.2015 року, від 22.10.2015 року, від 29.10.2015 року, від 11.11.2015 року, від 19.11.2015 року, від 25.11.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

08.10.2015 року за вх. № 43049/15 позивач подав пояснення по справі.

15.10.2015 року за вх. № 43996/15 позивач подав клопотання по справі.

29.10.2015 року за вх. № 46625/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

10.11.2015 року за вх. № 48696/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог.

11.11.2015 року в судовому засіданні позивач подав правове обґрунтування позовних вимог.

11.11.2015 року за вх. № 5268/15 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

19.11.2015 року за вх. № 50171/15 позивач подав пояснення щодо вартості витребуваного майна.

19.11.2015 року за вх. № 50173/15 позивач подав пояснення щодо укладення акту дефекації від 02.04.2013 року.

25.11.2015 року за вх. № 51173/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

25.11.2015 року за вх. № 51174/15 позивач подав обґрунтування позовних вимог.

25.11.2015 року за вх. № 51176/15 позивач подав клопотання № 1 про залучення доказів.

25.11.2015 року за вх. № 51178/15 позивач подав клопотання 2 про залучення доказів.

25.11.2015 року за вх. № 51179/15 позивач подав клопотання № 3 про залучення доказів.

25.11.2015 року за вх. № 51181/15 позивач подав клопотання № 4 про залучення доказів.

25.11.2015 року за вх. № 51182/15 позивач подав клопотання № 5 про залучення доказів.

25.11.2015 року за вх. № 51184/15 позивач подав клопотання № 6 про залучення доказів.

25.11.2015 року за вх. № 51186/15 позивач подав клопотання про долучення доказів.

25.11.2015 року за вх. № 51188/15 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду від 22.09.2015 року, про відкладення від 08.10.2015 року, від 15.10.2015 року, від 22.10.2015 року, від 29.10.2015 року, від 11.11.2015 року, від 19.11.2015 року, від 25.11.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 22.10.2015 року про відкладення розгляду справи на 29.10.2015 р. є копія Списку № 1247 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 23.10.2015 року.

08.10.2015 року за вх. № 43000/15 відповідач подав пояснення.

08.10.2015 року за вх. № 43001/15 відповідач подав клопотання про проведення технічного запису судового засідання.

28.10.2015 року за вх. № 46493/15 відповідач подав клопотання по справі.

11.11.2015 року за вх. № 48888/15 відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи.

16.11.2015 року за вх. № 49428/15 відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

19.11.2015 року за вх. № 50252/15 відповідач подав додаткові пояснення по справі.

19.11.2015 року за вх. № 50339/15 відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

25.11.2015 року за вх. № 51067/15 відповідач подав пояснення по справі.

02.12.2015 року за вх. № 52344/15 відповідач подав пояснення по справі.

Третя особа 1 вимог ухвали суду від 22.09.2015 року, про відкладення від 08.10.2015 року, від 15.10.2015 року, від 22.10.2015 року, від 29.10.2015 року, від 11.11.2015 року, від 19.11.2015 року, від 25.11.2015 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.

29.10.2015 року за вх. № 46562/15 третя особа подала клопотання по справі.

02.11.2015 року за вх. № 47150/15 третя особа подала клопотання по справі.

11.11.2015 року за вх. № 48796/15 третя особа подала пояснення по справі.

19.11.2015 року за вх. № 50341/15 третя особа 1 подала заяву про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, в якому просить суд забезпечити його участь в судовому засідання в режимі відеоконференції та доручити проведення відеоконференції Господарському суду Рівненської області (33000, м. Рівне, вул. Набережна, 26 а).

Ухвалою суду від 20.11.2015 року клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

02.12.2015 року представником третьої особи 1 через секретаря Господарського суду Рівненської області подано заяву про відвід судді у справі № 914/2448/15, яка була відхилена судом.

Третя особа 2 вимог ухвали суду про відкладення від 11.11.2015 року, від 19.11.2015 року, від 25.11.2015 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 1398 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 26.11.2015 року, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

19.11.2015 року за вх. № 50174/15 третя особа 2 подала пояснення по справі.

25.11.2015 року за вх. № 51187/15 третя особа 2 подала клопотання по справі.

Третя особа 3 вимог ухвали суду про відкладення від 11.11.2015 року, від 19.11.2015 року, від 25.11.2015 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 1398 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 26.11.2015 року, а явка третьої особи 3 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

03.12.2015 року за вх. № 52466/15 третя особа 3 подала пояснення по справі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 02.12.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року, залишеним в силі ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року у справі № 30/26-16/456 за первісним позовом Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» до ТОВ «Маттадор» про визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» та ТОВ «Маттадор» про визнання договору недійсним та витребування майна, скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року про визнання права власності на поліграфічне обладнання за ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» та його витребування у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» (надалі - Центр).

Позивач повідомляє, що п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер №100720431 була прийнята в експлуатацію і оприбуткована на балансі підприємства 01.04.2008 року з балансовою вартістю 5883250,00 грн.

Позивач зазначає, що 27.09.2011 року машина Shinohara 75 V H Pile була вилучена ДВС Голосіївського РУЮ м.Києва за рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року по справі № 30/26-16/456 та вибула з експлуатації підприємства; залишкова балансова вартість п'ятифарбової аркушевої офсетної машини (марки Shinohara 75 V H Pile) з опційним оснащенням складає 3099166,55 грн. З 4 кварталу 2011 року (вилучення машини ДВС) і до теперішнього часу амортизація не нараховувалась. За час перебування на балансі підприємства (з 01.04.2008 року по 27.09.2011 року) був нарахований знос (амортизація) в розмірі 37%.

Позивач зазначає, що на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року, що набуло чинності 27.06.2012 року, Господарським судом м. Києва було видано наказ № 30/26-16/456 від 16.01.2013 року про поворот виконання рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року та повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер № 100720431, що була вилучена в останнього відділом ДВС Голосіївського РУЮ м.Києва за скасованим рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року у цій же справі № 30/26-16/456 було визнано за Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» право власності на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер № 100720431.

Позивач звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року у цій же справі № 30/26-16/456 провадження стосовно позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП «Два «Я»-Універсал» припинено, без їх задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року та Ухвала господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року залишені в силі згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року, якою ПП «Два «Я»-Універсал» відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу ПП «Два «Я»-Універсал» без розгляду. Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2014 року у справі № 30/26-16/456 було повернуто касаційну скаргу ПП «Два «Я»-Універсал» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

Позивач наголошує, що наказ № 30/26-16/456 від 16.01.2013 року Господарського суду м.Києва про поворот виконання рішення був направлений на виконання до ОСОБА_2 примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Рівненській області, оскільки майно, що підлягало поверненню, знаходилось на території Рівненської області у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3.

Позивач зазначає, що 13.02.2013 року Заступником начальника ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_8 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 36517238, якою накладено арешт на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, що була раніше за скасованим судовим рішенням вилучена у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва», встановлена заборона її відчуження та надано строк для добровільного виконання рішення.

Позивач звертає увагу на те, що майно, що є предметом виконавчого провадження - п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, знаходилось на зберіганні у третьої особи 1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3 в належному Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 виробничому приміщенні. Цей факт підтверджується Договором зберігання № 11/0313 від 11.03.2013 року та ОСОБА_9 № 1 приймання-передачі на відповідальне зберігання від 11.03.2013 року, за якими ПП «Два «Я»-Універсал» передало ФОП ОСОБА_1 на відповідальне зберігання п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням.

Позивач наголошує, що 18.03.2013 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області Черпаком М.Л. складено акт опису й арешту майна - п'ятифарбової аркушевої офсетної машина Shinohara 75 V H Pile, що перебувала у виробничому приміщенні за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3. Державним виконавцем та залученими у виконавчому провадженні ВП № 36517238 спеціалістами, під час огляду п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням у виробничому приміщенні, належному ФОП ОСОБА_1, за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3 комісійно був встановлений факт розукомплектування п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням та встановлений перелік відсутніх вузлів та агрегатів. Актом огляду від 18.03.2013 року, залученими у виконавчому провадженні спеціалістами, був зафіксований перелік відсутніх вузлів та агрегатів п"ятифарбової аркушевої офсетної машина Shinohara 75 V H Pile. Окремо, факт розукомплектування підтверджено актом державного виконавця від 18.03.2013 року.

Позивач зазначає, що в подальшому, залученими у виконавчому провадженні спеціалістами, 02.04.2013 року був складений акт дефектації п'ятифарбової аркушевої офсетної машина Shinohara 75 V H Pile, в якому кожний відсутній агрегат за актом огляду від 18.03.2013 року, був проіменований у відповідності до технічного паспорту виробника п'ятифарбової аркушевої офсетної машина Shinohara 75 V H Pile.

Позивач звертає увагу на те, що 02 квітня 2013 року учасниками виконавчого провадження - спеціалізованими фахівцями щодо демонтажних робіт та транспортних послуг із залученням працівників правоохоронних органів, вивезено з території ФОП ОСОБА_1 (виробничі приміщення за адресою: Рівненська область. м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3) поліграфічне обладнання - п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile в розукомплектованому стані та передано власнику - Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва».

Перелік відсутніх деталей та компонентів на друкарську п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile наступний:

1) Трансформатор: TRANFORMER parts no. DAX:2002 model NETO60.6 SET, зав. №0007S75V - 1 шт.

2) Холодильний блок: Dampning Unit Type L3.0 (BALDWIN), зав.№2005 9221- 1 шт.

3) Електронні блоки управління та компоненти:

- SEQUENCER CPU parts no.DKS:3007 model CS1G-CPU43H (+ЧІП управління) - 1 шт.;

- Кабелі управління до CS1G-CPU43H;

- 4CHCPUP.C.B/ parts no.4B3100-9701 model Q3 - 1 шт.;

- RS-232C INTERFACE parts no. DVC:0128 model Z3R-FC5 DC 5V 25P - 1 шт.;

- POWER SUPPLIER parts no. DPS:2045 model LDA150W-24-SNY - 1 шт.;

- SUPERSONICWAVESDOUBLESHEETDETECTORCONTRO parts no.DAX:0021, model UDC-18GM - 1 шт.;

- SEQUENCER OUTPUT TERMINAL BOARD parts no. DKS:6001 model B7A-R6F36 - 1 шт.;

-FEDER DISTRIBUTOR BOX parts no. 4J3500-0104 - 1 шт.;

- POWER SUPPLIER parts no. DPS:2045 model LDA150W-24-SNY - 1 шт.;

- POWER SUPPLIER parts no. DPS:2028 model LDA100W-24-SN - 1 шт.

4) Блок управління сушильної камери, зав.№551ODS32 (2008 р.) - 1 шт.

5) Фарбові та зволожуючі валки:

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0201A - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0202 - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0203A - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0204A - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-00101 - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0102A - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0103 - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0104 - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0105 - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4J2600-0701 - 5 шт.;

- FOUNTAIN ROLLER parts no.4J2700-0801 - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2400-0105 - 5 шт.;

- ROLLER parts no.4B2300-0402 - 10 шт.;

- BALL BEARING parts no.KAA-00281 model 6201ZZ - 120 шт.;

- ROLLER parts no. 4B2300-0401 - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2800-0101B - 5 шт.;

- SPUR GEAR parts no. 4B2800-0103A - 5 шт.;

- RUBBER ROLLER parts no.4B2800-0201 - 5 шт.;

- METALING ROLLER GEAR parts no. 442800-0400 - 5 шт.;

- BALL BEARING parts no.KAA-00003 model CS201LLU - 20 шт.

6) Дистанційний пульт управління:

- FA.PERSONAL COMPUTER parts no.DAX:0011 (з платою погодження ПК з системою управління машини, программа SIP3, программа SPIS), model 6201ZZ - 1 шт.;

- TOUCH PANEL parts no. DAL:0023 model N010-0510-T211 - 1шт.;

- MOUNT parts no.4J3700-3301 - 1 шт.;

- 4CHEMEMORRYP.C.B. parts no. 4B3100-9601 (демонована карта збереження ПЗ (програмне забезпечення) та елемент живлення для збереження ПЗ) - 1 шт.;

- 4CHCPUP.C.B. parts no.4B3100-9701 (мікросхема) - 1шт.

7) Бокові кришки: SIDE COVER LID parts no. 4J2900-1502 - 10 шт.

8) Захисні решітки: SAFETY GUARD parts no. 4J3000-0801A - 5 шт.

За твердженням позивача, балансова вартість вказаних відсутніх деталей та компонентів, складає 3948284 (три мільйони дев'ятсот сорок вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 03 копійки.

Позивач наголошує, що вказані деталі та компоненти є складовими частинами друкарської п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile та належать на праві власності Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» і незаконно перебувають у володінні ПП «Два «Я» - Універсал».

За твердженням позивача, перебування у володінні ПП «Два «Я» - Універсал» відсутніх вузлів та агрегатів п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile, що належить Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» підтверджується наступними доказами:

1. Договір № ЗС-11/0412 про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги від 10.10.2012 року, укладеного між ТОВ «Компанія «Лізинговий Дім», ПП «Два Я» -Універсал» та ТОВ «Укрдрук», за яким ТОВ «Компанія «Лізинговий Дім» передало ПП «Два Я» - Універсал» право власності на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile та відступило на користь ПП «Два Я» -Універсал» право вимоги лізингодавця за договором фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року, укладеного між ТОВ «Компанія «Лізинговий Дім» та ТОВ «Укрдрук».

2. Додаткова угода від 11.03.2013 року до Договору фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року, укладеного між ПП «Два Я» - Універсал», як новим лізингодавцем та ТОВ «Укрдрук» про припинення дії з 11.03.2013 року Договору фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року.

3. Акт прийому-передачі майна від 11.03.2013 року до Договору фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року про повернення предмету лізингу від ТОВ «Укрдрук» до ПП «Два Я» - Універсал».

4. Договір зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року, укладений між ПП «Два Я» - Універсал» та ФОП ОСОБА_1

5. Акт №1 приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору №11/0313 від 11.03.2013 року.

6. Акт прийому-передачі від 13.03.2013 року до Договору зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року, укладеного між ПП «Два Я» - Універсал» та ФОП ОСОБА_1 про повернення частини майна, що зберігається.

За твердженням позивача, вказані докази доводять наявність предмету позову, а саме: відсутніх деталей та компонентів на друкарській п'ятифарбовій аркушевій офсетній машині Shinohara 75 V H Pile у відповідача - ПП «Два Я» - Універсал», який за участю третіх осіб - ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Компанія «Лізинговий Дім», проводив дії щодо унеможливлення вилучення майна (п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile, заводський номер № 100720431) на користь його власника - Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» згідно судового рішення.

Правовими підставами позовних вимог позивач називає норми статей 386, 387, 388, 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що, оскільки Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року, залишеним в силі ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року у справі № 30/26-16/456 за первісним позовом Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» до ТОВ «Маттадор» про визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» та ТОВ «Маттадор» про визнання договору недійсним та витребування майна, скасовано Рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011 року про визнання права власності на поліграфічне обладнання за ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» та його витребування у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва», то, відповідно, Підприємство «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» є власником майна, частина якого є предметом спору у справі № 914/2448/15.

Враховуючи викладене, у позивача - Підприємства «ЦСТРІ м.Києва» є повне право на витребування з чужого незаконного володіння у ПП «Два Я» -Універсал» на підставі статей 387, 388, 1212 ЦК України, майна, загальною вартістю 3948284 (три мільйони дев'ятсот сорок вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 03 копійки, що є деталями та компонентами друкарської п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер №100720431.

Позивач звертає увагу на те, що Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» в зв'язку з розукомплектуванням та неробочим станом, п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile в експлуатацію не введена; в бухгалтерському обліку Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» окремо не ведеться облік вузлів та агрегатів п'ятифарбовоі аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile, в зв'язку з чим залишкову вартість відсутніх вузлів та агрегатів можливо вирахувати тільки шляхом зменшення їх теперішньої ринкової вартості на відсоток амортизаційних нарахувань, що застосовувався до всієї машини під час перебування її в експлуатації.

За твердженням позивача, єдиним підприємством на території України, який має статус офіційного представника виробника офсетних машин марки Shinohara 75 V H Pile, а також має право офіційного продажу, обслуговування, ремонту та інсталяції офсетних машин марки Shinohara є - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Поліграфсистеми» (код ЄДРПОУ 37514607, 03151, м.Київ, вул. Машинобудівна, 50, тел.(044)-520-27-46, 520-27-47). Позивач наголошує, що за довідкою ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Поліграфсистеми» теперішня ринкова вартість відсутніх вузлів та агрегатів п'ятифарбовоі аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile складає 6267117,72 грн. На думку позивача, Застосувавши до вказаної вартості відсоток амортизаційних нарахувань (37%), що застосовувався до всієї машини під час перебування її в експлуатації, він отримав залишкову вартість відсутніх вузлів та агрегатів в розмірі 3948284,03 грн., що відповідає ціні позову по даній справі.

Позивач наголошує, що 18.03.2013 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області Черпаком М.Л. складено акт опису й арешту майна - п'ятифарбової аркушевої офсетної машина Shinohara 75 V H Pile, що перебувала у виробничому приміщенні за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3. Під час огляду п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, державним виконавцем та залученими у виконавчому провадженні ВП №36517238 спеціалістами комісійно був встановлений факт розукомплектування п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням та встановлений перелік відсутніх вузлів та агрегатів. Вказаний факт розукомплектування та перелік відсутніх вузлів та агрегатів зафіксовано в акті державного виконавця від 18.03.2013 року та акті огляду від 18.03.2013 року. 02 квітня 2013 року державним виконавцем вилучено з території ФОП ОСОБА_1 (виробничі приміщення за адресою: Рівненська область, м.Здолбунів, вул.Фабрична, 3) поліграфічне обладнання - п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile в розукомплектованому стані та передано власнику - Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва»;

Позивач наголошує, що представниками Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» та залученими у виконавчому проваджені спеціалістами, 02.04.2013 року, під час фактичної передачі п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, на території ФОП ОСОБА_1 (виробничі приміщення за адресою: Рівненська область, м.Здолбунів, вул.Фабрична, 3) був складений акт дефектації машини Shinohara 75 V H Pile з визначенням відсутніх вузлів та агрегатів у відповідності до технічного паспорту виробника п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням;

За твердженням позивача, ОСОБА_9 дефектації від 02.04.2013 року повністю відповідає акту огляду від 18.03.2013 року, який міститься в матеріалах виконавчого провадження з однією різницею в тім, що акт від 18.03.2013 року містить фізичну назву відсутніх вузлів та агрегатів, а акт дефектації від 02.04.2013 року містить їх технічну назву відповідно до технічного паспорту виробника машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 10 жовтня 2012 р. Приватне підприємство "Два "Я"- Універсал" придбало п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням у ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (надалі - Компанія) і було здійснено заміну сторони в зобов'язанні на нового власника в існуючому договорі фінансового лізингу відповідно до ст. 512 ЦК України, у звязку з уступленням права вимоги за договором фінансового лізингу з товариством "Укрдрук" новому власнику. Новий власник - приватне підприємство "Два "Я"-Універсал" здійснило повний розрахунок з Компанією за майно грошовими коштами за вартість майна у сумі 1449981 (один мільйон чотириста сорок дев'ять дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. та стало лізингодавцем за договором фінансового лізингу з товариством "Укрдрук".

Відповідач зазначає, що 18 лютого 2013 р. Приватному підприємству "Два "Я"-Універсал" стало відомо, що його право власності порушено внаслідок накладення на належне йому майно арешту Державним виконавцем Черпаком М.Л. - заступником начальника ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, відповідно до Наказу Господарського суду міста Києва №30/26-16/456 від 16 січня 2013 року про поворот виконня рішення - про повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» (03150, місто Київ, вул. Боженка, 86 «Б», і.к. 30382690) (надалі за текстом - Стягувач) п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський № 100720431, 2007 року випуску. За цим наказом божником майна виступає ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім".

Відповідно до положень частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, в Україні існує презумпція правомірності набуття власності. Жодного рішення чи справи де, роглядалось би питання неправомірності придбання власності приватним підприємством "Два "Я"- Універсал" немає.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому, відповідно до частини 1 статті 319 зазначеного Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідач зазначає, що державний виконавець 01 березня 2013 р. на підставі ОСОБА_7 про відкриття виконавчого провадження вносить в Державний реєстр обтяжень рухомого майна запис про арешт п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, 2007 року випуску, як майна підприємства "Два "Я"- Універсал", а 18 березня 2013 р. продовжив виконавчі дії, і, зокрема, описав майно - п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, 2007 року випуску, як майно ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" та передав на відповідальне зберігання представнику Центру - Позодзяєву. 02 квітня 2013 р. це майно було передано Центру та закінчено виконавче провадження внаслідок його виконання.

Відповідач наголошує, що 22 жовтня 2014 р. Львівський окружний адміністративний суд визнав всі такі дії Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Рівненській області незаконними. ОСОБА_7 ВАС України від 21 липня 2015 р. ця постанова залишена в силі.

Відповідач звертає увагу на те, що не був учасником виконавчого провадження, а отже, всі дії ДВС проводились без будь-якого повідомлення відповідача, не кажучи про будь-яку участь. На думку відповідача, всі дії, на які посилається позивач в позовній заяві, визнані судом незаконними, отже, не можуть слугувати доказом.

Відповідач зазначає, що Господарським судом Рівненської області в рішенні 17 червня 2013 р. встановлено, що ОСОБА_9 огляду друкакарської машини від 18 березня 2013 р. підписаний лише запрошеними позивачем спеціалістами та не містить будь-яких підписів учасників виконавчого провадження, а також підпису державного виконавця. А тому, не приймається як доказ.

Відповідач наголошує, що не забирав свого майна, оскільки на нього було накладено арешт, а відповідач не міг навіть попасти на територію, оскільки приміщення були опечатані органом ДВС.

Відповідач звертає увагу на те, що згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22.10 2014 р., суд встановив, що виконавче провадження (ВП № 36517238) 02 квітня 2013 р. з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва в справі № 30/26-16/456 від 16 січня 2013 р. закінчено, у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі згідно з виокнавчим документом. Цей доказ відповідно до ст. 35 ГПК України є беззаперечним.

Відповідач зазначає, що в постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 01 квітня 2013 р. в зазначеному виконавчому провадженню стягнуто виконавчий в розмірі 10% від повної вартості майна, а саме 583325 грн.

Відповідач наголошує, що дії з боку ДВС стосовно спірного майна (право власності відповідача презюмується, в силу ст.ст. 204 та 328 ЦК України) визнані судом незаконними, і, зокрема, арешт, опис, вилучення. Отже, ці документи не можуть бути підставою для підтвердження відсутності зазначених деталей.

На думку відповідача, вартість витребовуваного майна в порядку ст.ст. 387- 388 ЦК України не має значення, оскільки витребовується індивідуально визначене майно, а не грошові кошти. Заначена вартість має значення лише для визначення судового збору. Однак, позивач намагається стверджувати, що вартість запасних частин становить 6267117,00 грн., а знос за час перебування майна в ЦСТРІ за період з 1 кв. 2008 р. по 3 кв. 2011 р. становить менше половини первісної вартості. При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, балансова вартість визначається без ПДВ. Відповідно до діючого на той час Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (розділ 8) розмір щоквартальної амортизації становив 10% залишкової вартості, тобто з розрахунку на вартість вказаної товарної продукції складає майже 100% вартості.

Крім цього, відповідач зазначає, що всі дії у ВП здійснені без участі відповідача. У ВП відсутні докази про залучення (повідомлення) відповідача про дії у виконавчому провадженні, що йому гарантовано ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач наголошує, що оцінку такому документу, як ОСОБА_9 огляду майна від 18 березня 2013 р., здійсненого в порядку залучення спеціалістів дав Господарський суд Рівненської області в справі № 1918/528/13 від 17.06.2013 р., зазначивши, що вказані докази судом оцінюються критично з таких підстав. Акт огляду друкарської машини від 18.03.2013 р. (а.с. 60) складений залученими спеціалістами ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 та містять лише їх підписи. Однак, у вказаному акті відсуні підписи відповідача - підприємця В.М., а також державного виконавця, який здійснював виконавче провадження № 36517238 та залучав спеціалістів.

Щодо доданих позивачем копій постанов про залучення спеціалістів державнним виконавцем від 15 березня 2013 р., відповідач зазначає, що дуже "кваліфікований" склад спеціалістів:

а) ОСОБА_11. - підприємець по діяльності монтажу машин і устаткування згідно свідоцтва платника єдиного податку.

б) ОСОБА_10В, - відсутні будь-які дані, в чому він спеціаліст.

в) ОСОБА_9- це друкар.

Відповідач звертає увагу на те, що немає жодних документів про їх освіту та професійні навики в галузі зазначеного обладнання. До того ж, відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», спеціаліст повинен надати письмовий висновок, а не акт огляду. Все це свідчить, що подані позивачем докази не є належними та допустимим в розумінні ст. 34 ГПК України.

У своїх пояснення третя особа 1 зазначає, що позовні вимоги є незаконними та необгрунтованими. Позов не мотивований жодною нормою матеріального закону, наведені в ньому обставини не доведені позивачем, а відтак позовні вимоги не можуть бути задоволені господарським судом.

01 січня 2013 року між Третьою особою 1 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (ідент. код 32331559) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення площею 400 кв. м за адресою по вул. Фабричній, 3, в м. Здолбунів, Рівненської області.

Третя особа 1 зазначає, що вказане орендоване приміщення використовується ТОВ «Укрдрук» як друкарня для виготовлення поліграфічної продукції, в якому розташоване власне друкарське обладнання орендаря, а також була розташована і п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile (далі за текстом - ОСОБА_10), яка перебувала в користуванні ТОВ «Укрдрук».

Третя особа 1 зазначає, що 15 лютого 2013 року державний виконавець Черпак М.Л. прибув до м. Здолбунів за адресою по вул. Фабрична, 3, та усно повідомив третю особу 1 про те, що на виконанні ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області знаходиться Наказ Господарського суду міста Києва №30/26-16/456 від 16 січня 2013 року про повернення у власність позивача майна, вилученого ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» у позивача на підставі Рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2011 року. Також державним виконавцем було повідомлено і боржника - ТОВ «Компанія «Лізинговий дім».

Третьою особою 1, за згодою директора ТОВ «Укрдрук», державному виконавцю Черпаку М.Л., разом з представниками позивача було надано можливість огляду території та виробничих приміщень за адресою: м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3.

Третя особа 1 зазначає, що, враховуючи вищевказані обставини, 11 березня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Два «Я» - Універсал» (як власником майна) був укладений Договір зберігання № 11/0313 (надалі по тексту - Договір № 11/0313), згідно умов якого Поклажодавець передав, а ОСОБА_12 прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_12 - п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile, вартістю 1279367,67 грн. Факт передачі ОСОБА_12 на зберігання із зазначенням кількісних та якісних характеристик було зафіксовано в ОСОБА_9 № 1 від 11 березня 2013 року приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору № 11/0313 та підписано обома сторонами.

Третя особа 1 наголошує, що 13 березня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Два «Я» - Універсал» було укладено додаткову Угоду до Договору зберігання № 11/0313 про визнання недійсним цього Договору з моменту його підписання . В той же день, 13 березня 2013 року між сторонами Договору було складено ОСОБА_9 № 2 до Договору № 11/0313 про повернення майна з відповідального зберігання.

Третя особа 1 зазначає, що Господарським судом Рівненської області було встановлено, що будь-яких відомостей щодо причетності ФОП ОСОБА_1 до розукомплектації майна позивач суду не надав, також позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що саме з вини ФОП ОСОБА_1 відбулося розукомплектування вказаного майна. Позивачем також не надано обгрунтування причинного зв'язку між діями відповідача та завданими збитками. Позивач не довів, що відповідач демонтував чи привласнив частину обладнання та оснащення п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile, суду не подано будь-яких належних та допустимих доказів щодо розміру завданої шкоди .

Дане рішення Господарського суду Рівненської області було за апеляційною скаргою підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» переглянуто Рівненським апеляційним господарським судом, який постановою від 06 серпня 2013 року оскаржуване рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа 1 зазначає, що саме 02 квітня 2013 року з користування ТОВ «Укрдрук» було вилучено майно та вивезено за територію представниками позивача, що підтверджується ОСОБА_9 державного виконавця від 02 квітня 2013 р. Натомість, вперше серед числених позовів позивача до судових інстанцій до матеріалів позовної заяви долучено ОСОБА_9 дефектації від 02 квітня 2013 року, складених ніби-то комісією спеціалізованих фахівців та підписаний ФОП ОСОБА_11 З зазначеного акта вбачається, що він ніби-то складений на території ФОП ОСОБА_1 (виробничі приміщення орендовані ТОВ „Укрдрук" за адресою: Рівненська обл., м Здолбунів, вул. Фабрична, 3). Третя особа 1 стверджує, що даний ОСОБА_9 дефектації не складався на території ФОП ОСОБА_1, оскільки всі акти, які були складені позивачем або його представниками були долучені до матеріалів виконавчого провадження (в матеріалах виконавчого провадження даний акт відсутній).

Третя особа 1 звертає увагу на те, що державним виконавцем Черпаком М.Л. описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання представнику стягувача (позивача) ОСОБА_4 (м. Київ, вул. Деміївська, 55/123-) без будь-якого погодження чи узгодження з власником виробничих приміщень чи ТОВ „Укрдрук" (акт опису та арешту майна від 18.03.2013 року долучений позивачем до позову).

Третя особа 1 зазначає, що згідно вказаного акта, державним виконавцем було встановлено заборону користуватись вказаним майном, демонтувати, розбирати тощо з покладанням на ОСОБА_12 кримінальної відповідальності. Однак, в той же день, діючи з дозволу та особистої присутності державного виконавця, представники стягувача, в тому числі і поняті, які були залучені державним виконавцем (мешканеці м. Києва) одразу почали розбирання ОСОБА_12 та винесення за територію зберігання його складових частин без будь-якого опису, відео та інше.

Також третя особа 1 зазначає, що позивач вже звертався до Господарського суду Львівської області (справа №914/4018/14) з позовом до Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал», ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» про витребування майна, де позивачем було зазначено, що вартість ОСОБА_12 складає 6272280,00 грн.

За твердженням третьої особи 1, господарським судом було зроблені правильні та ґрунтовні висновки щодо того, що позивачем не доведена жодна обставина, на яку він посилався як на підставу своїх вимог.

Тому, третя особа 1 вважає слушними надання судом першої інстанції правової оцінки цим вищевказаним фактам, які детально, послідовно та обгрунтовано наведені в Ухвалі ГСЛО від 12 березня 2015 року.

На думку третьої особи 1, позивач висновки господарського суду по справі №914/4018/14 в новому позові не лише не спростовує чи усуває, а взагалі не торкається цього питання, ймовірно розуміючи, що надані ним доводи чи міркування щодо визначення вартості майна не мають жодного доказового значення для справи.

У своїх поясненнях третя особа 2 зазначає, що Рішенням Господарського суду м.Києва від 08.12.2011 року, залишеним в силі ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року у справі № 30/26-16/456 за первісним позовом Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» до ТОВ «Маттадор» про визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» та ТОВ «Маттадор» про визнання договору недійсним та витребовування майна, скасовано Рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011 року про визнання права власності на поліграфічне обладнання за ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» та його витребовування у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва».

На виконання рішення Господарського суду м.Києва від 08.12.2011 року, що набуло чинності 27.06.2012 року, Господарським судом м.Києва було видано наказ №30/26-16/456 від 16.01.2013 року про поворот виконання рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2011 року та повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» п'ятифарбової аркушевої офсетної машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер №100720431, що була вилучена в останнього відділом ДВС Голосіївського РУЮ м.Києва за скасованим рішенням Господарського суду м.Києва від 08.02.2011 року.

Наказ № 30/26-16/456 від 16.01.2013 року Господарського суду м.Києва про поворот виконання рішення був направлений на виконання до ОСОБА_2 примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Рівненській області, оскільки майно, що підлягало поверненню знаходилось на території Рівненської області у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3.

Третя особа 2 зазначає, що з метою виконання вказаного виконавчого документа, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», 13.02.2013 р., державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для самостійного виконання рішення суду до 19.02.2013 р.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", за заявою стягувача, державним виконавцем одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на майно, яке у відповідності до виконавчого документа необхідно повернути у власність стягувачу - Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» (інд. 03150, м. Київ, вул. Боженка, 86-Б, код ЄДРПОУ 30382690).

Третя особа 2 зазначає, що 15.02.2013 р., з метою проведення опису арештованого майна, державний виконавць ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області прибув за адресою - Рівненська область м.Здолбунів вул.Фабрична, 3. Однак, провести опис та арешт майна, зазначеного у виконавчому документі не вдалося, у зв'язку з перешкоджанням ОСОБА_1, який представився власником замельної ділянки та виробничих приміщень за адресою м. Здолбунів вул. Фабрична, 3. Про зазначені факти державним виконавцем складено відповідний акт від 15.02.2013 р.

У зв'язку з цим, керуючись ст.ст. 1, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України, державним виконавцем направлено подання до Здолбунівського районного суду про примусове проникнення до приміщення.

07.03.2013 року Здолбунівський районний суд Рівненської області задовільнив подання державного виконавця та виніс ухвалу по справі № 562/633/13-ц, якою надав дозвіл на примусове проникнення до виробничих приміщень за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3, для проведення виконавчих дій по вилученню майна.

Після примусового проникнення до виробничих приміщень за адресою: Рівненська область, м.Здолбунів, вул.Фабрична, 3, було встановлено, що майно, яке необхідно передати у власність стягувачу - п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням знаходилась на зберіганні у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3 в належному фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 виробничому приміщенні.

Третя особа 2 зазначає, що 02 квітня 2013 року учасниками виконавчого провадження - спеціалізованими фахівцями щодо демонтажних робіт та транспортних послуг із залученням працівників правоохоронних органів, вилучено з території ФОП ОСОБА_1 (виробничі приміщення за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3) поліграфічне обладнання - п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile в розукомплектованому стані та передано власнику - Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва».

Третя особа 2 звертає увагу на те, що 02.04.2013 року, залученими спеціалістами у виконавчому провадженні було складено акт дефектації, яким відсутні вузли та агрегати п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням були проіменовані та визначені у відповідності до технічного паспорту виробника п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням.

Вказаний акт дефектації від 02.04.2013 року до матеріалів виконавчого провадження ВП №36517238 не приєднувався , оскільки після фактичної передачі власнику - Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» вилученої п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, виконавче провадження ВП № 36517238 було закінчене та необхідності приєднання до матеріалів виконавчого провадження такого акту дефектації не було .

Акт дефектації від 02.04.2013 року є аналогією акту огляду від 18.03.2013 року, який міститься в матеріалах виконавчого провадження з однією різницею в тому, що акт від 18.03.2013 року містить фізичну назву відсутніх вузлів та агрегатів, а акт дефектації від 02.04.2013 року містить їх технічну назву відповідно до технічного паспорту виробника машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням.

Перелік відсутніх деталей та компонентів на друкарську п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile, встановлений залученими у виконавчому провадженні спеціалістами та зафіксований в акті огляду від 18.03.2013 року, наступний:

Вхідний трансформатор живлення;

Блок управління сушильної камери;

Холодильний блок (зволоження);

Блок управління ЦПУ, блок управління машини на викладному столі;

Допоміжний комп'ютер, плата управління друкарської машини, система СІР-3;

Фарбові гумові вали на п'яти друкарських секціях, гумові вали зволоження на п'яти друкарських секціях;

Захисні бокові кришки на п'яти секціях, допоміжні трапики-сходи на п'яти секціях.

Таким чином, за твердженням третьої особи 2, під час проведення виконавчих дій по виконанню наказу Господарського суду м. Києва № 30/26-16/456 від 16.01.2013 року про поворот виконання рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року та повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» п'ятифарбової аркушевої офсетної машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер №100720431, державним виконавцем була виявлена на території ФОП ОСОБА_1 (виробничі приміщення за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул.Фабрична, 3) п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, яка на момент її виявлення, арешту та опису перебувала в розукомплектованому стані. Відомості про розукомплектування та перелік відсутніх вузлів та агрегатів встановлено за актами опису й арешту та актами огляду від 18.03.2013 року.

У своїх поясненнях третя особа 3 зазначає, що ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» уклало Договір фінансового лізингу № 384/1267 від 25 грудня 2007 року, за яким у фінансовий лізинг ТзОВ «Маттадор» передавалось майно - П'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням (надалі за текстом - Спірне майно) на строк до 30 листопада 2012 року.

З метою реалізації прийнятих на себе за Договором фінансового лізингу №384/1207 від 25 грудня 2007 року зобов'язань, ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», відповідно до заявки ТзОВ «Маттадор» придбало за Договором поставки №38/1207-КП Спірне майно вартістю 5883250 (п'ять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі двісті п'ятдесят) гривень у ТзОВ «Західний регіональний центр». Вартість цього майна була оплачена ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» 27 грудня 2007 року у сумі 1353147 гривень 50 копійок, 18 січня 2008 року - 2941625 гривень та 17 березня 2008 року - і 589 477 гривень 50 копійок.

Третя особа 3 зазначає, що для оплати цього майна залучались кредитні ресурси ВАТ «Кредобанк» відповідно до Кредитного договору № 9 від і8 січня 2008 року на суму 4 530 102 гривень 50 копійок.

Майно було одержано ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» 11 березня 2008 року від постачальника за накладною № РН-0000003 та перебувало в заставі у ВАТ «Кредобанк» відповідно до Договору застави № 9а від 01 квітня 2008 року. Умовами Договору фінансового лізингу № 384/1207 від 25 грудня 2007 року між ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» та ТзОВ «Маттадор» заборонено передавати майно в користування іншим особам (сублізинг, оренду та т.і.). Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про фінансовий лізинг», передача майна в сублізинг можлива лише за згодою лізингодавця.

Свої обов'язки щодо оплати послуг лізингу ТзОВ «Маттадор» виконувало неналежним чином, у результаті чого ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» було вимушено звертатися до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення існуючої заборгованості. Також унаслідок: невиконання графіку лізингових платежів, ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», відповідно до умов Договору, розірвало Договір лізингу № 384/1207 від 24 грудня 2007 року в односторонньому порядку. Достеменно відомо, що права власності у ТзОВ «Маттадор» не було на момент укладення Договору лізингу і не могло виникнути пізніше. Навпаки в Договорі було зазначено, що саме ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» набуває права власності на це майно. Оскільки умови Договору по сплаті лізингових платежів ТзОВ «Маттадор» не виконувало, то й не набуло такого права і в подальшому. Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №28/308 від 02 листопада 2009 року позовні вимоги про стягнення боргу та штрафних санкцій було задоволено.

На початку 2010 року ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» дізналося про те, що ТзОВ «Маттадор» зловживаючи правом користування майном за Договором лізингу № 384/1207 від 25 грудня 2007 року всупереч законодавству України уклало договір лізингу № 34/1703 від 17 березня 2008 року з позивачем на передачу у лізинг ОСОБА_13 майна.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва (справа № 30/26-16/456) з позовом до ТзОВ «Маттадор» про визнання за ним права власності на Спірне майно. Рішенням від 21 січня 2010 року позовні вимоги було задоволено.

ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» звернулося до Вищого господарського суду України зі скаргою на зазначене Рішення від 21 січня 2010 року, в якій просила його скасувати, оскільки цим Рішенням порушено права та законні інтереси особи, яку не було залучено до участі в справі.

ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2011 року оскаржуване Рішення місцевого господарського суду від 21 січня 2010 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи Господарським судом міста Києва було постановлено Рішення від 08 лютого 2011 року, яким відмовлено в задоволенні первісного позову повністю та задоволено позов ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» із самостійними вимогами. Спірне майно повернуто власникові - ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім».

Не погоджуючись із зазначеним Рішенням місцевого господарського суду від 08 лютого 2011 року, позивач звернувся з відповідною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. ОСОБА_7 Київського апеляційного господарського суду від 19 травня 2011 року Рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2011 року в цій справі залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Третя особа 3 зазначає, що позивачем було подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на Рішення місцевого господарського суду від 08 лютого 2011 року та ОСОБА_7 апеляційного господарського суду 19 травня 2011 року, в якій порушено прохання про скасування оскаржуваних судових актів та постановлення нового, протилежного за змістом рішення.

ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 11 серпня 2011 року касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2011 року та ОСОБА_7 Київського апеляційного господарського суду від 19 травня 2011 року - без змін.

Рішення місцевого господарського суду від 08 лютого 2011 року в цій справі набрало законної сили, на його примусове виконання було видано наказ, який було виконано у примусовому порядку. Рішення було виконано - Спірне майно передано ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім».

04 жовтня 2011 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд Рішення цього суду від 08 лютого 2011 року за нововиявленими обставинами.

08 грудня 2011 року Господарським судом міста Києва постановлено Рішення, яким задоволено заяву позивача та скасовано за нововиявленими обставинами Рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2011 року. Інше за змістом рішення при цьому не постановлено, провадження у справі не припинено, а позовні вимоги, як первинного позову, так і позову ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» - не вирішено.

ОСОБА_7 Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року Рішення Господарського суду міста Києва від 08 грудня 2011 року було скасовано, а заяву позивача про перегляд попереднього судового акту за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 2у червня 2012 року за касаційною скаргою позивача ОСОБА_7 Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року було скасовано, а Рішення господарського суду міста Києва від 08 грудня 2011 року - залишено без змін.

Додатковим рішенням Господарською суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року, позовні вимоги позивача було задоволено повністю. Визнано право власності позивача на Спірне майно. У задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» про визнання недійсним договору лізингу та витребування ОСОБА_13 майна з чужого незаконного володіння - відмовлено.

11 квітня 2012 року між ТзОВ «Укрдрук» та ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» було укладено Договір №11/0412 фінансового лізингу (оренди) /далі-Договір фінансового лізингу/, згідно умов якого ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» передає, а ТзОВ «Укрдрук» отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу Спірне майно, яке є власністю ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» та було в користуванні загальною вартістю 2834000 (два мільйони вісімсот тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок (з ПДВ).

Третя особа 3 наголошує, що враховуючи умови Договору фінансового лізингу, з моменту укладення вказаного договору та підписання акту приймання-передачі, Спірне майно перейшло у повне користування ТзОВ «Укрдрук» з одночасним покладанням на останнього відповідальності за ризики, пов'язаних з ОСОБА_13 майном, в тому числі перед третіми особами.

10 жовтня 2012 року між ПП «Два «Я» - Універсал», ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», ТзОВ «Укрдрук» було укладено Договір № ЗС-11/0412 про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги (надалі - Договір №ЗС-11/0412).

Згідно з Договором про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги № ЗС-11/0412 від 10 жовтня 2012 року, ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» відступило всі свої права за Договором фінансового лізингу № 11/0412 від 11 квітня 2012 року ПП «Два «Я» - Універсал». Останнє повністю розрахувалося за відступлене право та до нього перейшло право власності на спірне майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 січня 2013 року здійснено поворот виконання Рішення цього ж суду від 08 лютого 2011 року. З метою здійснення повороту виконання видано Наказ від 16 січня 2013 року, відповідно до якого спірне майно мало бути повернуто від ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» позивачу.

Зазначений Наказ від 16 січня 2013 року був пред'явлений позивачем до примусового виконання до ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області.

ОСОБА_7 державного виконавця - заступника начальника ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Рівненській області від 13 лютого 2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 16 січня 2013 року про повернення у власність позивача ОСОБА_13 майна, вилученого у позивача на підставі Рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2011 року. Боржником у зазначеному виконавчому провадженні, відповідно до наказу, було визначено ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім».

18 лютого 2013 року ПП «Два «Я» - Універсал» повідомило ДВС про те, що воно є власником спірного майна, право на яке набуло за відплатним договором. Майно передано у користування ТзОВ «Укрдрук» на умовах фінансового лізингу. Було надано відповідні документи. ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» повідомило ДВС про те, що воно наразі вже не є власником спірного майна та не може виконати Наказ господарського суду про поворот виконання рішення.

18 березня 2013 року державний виконавець Черпак М.Л. разом з працівниками міліції та представниками позивача прибув до міста Здолбунів Рівненської області за адресою: вул. Фабрична, 3 та самостійно встановив наявність на території виробничих приміщень ТзОВ «Укрдрук» за зазначеною адресою поліграфічне друкарське обладнання, однак, не маючи змоги ідентифікувати майно за індивідуальними ознаками (серійний, заводський номер, рік випуску тощо), зробив висновок, що це майно і є тим, що підлягає вилученню. У той самий день, за вказаною адресою державним виконавцем Черпаком М.Л. було складено ОСОБА_9 арешту та опису майна до змісту якого ОСОБА_8 було внесено певні відомості щодо ідентифікації майна за індивідуальними ознаками, з посиланням на акт огляду від 18 березня 2013 р., написаний залученими державним виконавцем спеціалістами позивача, а також те, що описане майно належить боржнику - ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім». Натомість фахівців у сфері поліграфічного друкарського обладнання зі сторони ТзОВ «Укрдрук» державним виконавцем Черпаком М.Л. залучено не було.

Також, третя особа 3 зазначає, що відділом примусового виконання рішень описане та арештоване Спірне майно було передано на відповідальне зберігання представнику позивача ОСОБА_4 (м. Київ, вул. Деміївська, 55/123) без будь-якого погодження та/чи узгодження як з відповідачем, третьою особою і чи третьою особою 3. При цьому, згідно вказаного акта, державним виконавцем було встановлено заборону користуватись вказаним майном, демонтувати, розбирати тощо, з покладанням на «Зберігача» майна ОСОБА_4 кримінальної відповідальності. Однак, в той же день, діючи з дозволу та особистої присутності державного виконавця, чисельні представники позивача, в тому числі і поняті, залучені державним виконавцем (мешканці м. Києва) одразу почали розбирання ОСОБА_13 майна та винесення за територію виробничих приміщень його складових частин.

На неодноразові звернення керівництва ТзОВ «Укрдрук» до державного виконавця з приводу вказаних дій представників позивача, ОСОБА_2 примусового виконання рішень були залишені поза увагою, а заступником начальника віллілу ОСОБА_8 було зазначено, що ТзОВ «Укрдрук» не є стороною виконавчого провадження чи особою, яка залучена до виконавчих дій.

Третя особа 3 наголошує, що дані факти підтверджуються документами виконавчого провадження ВП №36517238, зокрема, і ОСОБА_9 опису та арешту майна від 18 березня 2013 року, вимогою державного виконавця від 18 березня 2013 року та ін.

Після тривалих суперечок, звернень до органів внутрішніх справ, чисельних адміністративних позовів до Рівненського окружного адміністративного суду - ДВС за силової підтримки представників позивача таки силою увірвалися до приміщення за зазначеною вище адресою та без участі представників ПП «Два «Я» - Універсал», ТзОВ «Укрдрук» та ФОП ОСОБА_1 вилучили Спірне майно, яке вивезли у невідомому напрямку. Одночасно із зазначеними подіями державний виконавець періодично вимагав від ТзОВ «Укрдрук» то припинити виробничий процес, то прибрати належне йому обладнання задля забезпечення доступу до майна, то вчиняв інші дії.

У цей момент, коли Спірне майно вже було вилучено у ПП «Два «Я» - Універсал», ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 22 травня 2013 року було задоволено касаційну скаргу ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», ОСОБА_7 Київською апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року та Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року у справі №30/26-16/456 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2013 року вимоги первісного позову позивача було знову задоволено, у задоволенні позовів обох третіх осіб (ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» та ПП «Два «Я» -Універсал») із самостійними вимогами на предмет спору - відмовлено.

ПП «Два «Я» - Універсал» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене Рішення Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2013 року.

ОСОБА_7 Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2014 року Рішення Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2013 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким: у задоволенні позову позивача було відмовлено повністю, позов ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» - задоволено частково -(визнано недійсним договір лізингу між позивачем та ТзОВ «Маттадор»), позов ПП «Два «Я» - Універсал» - задоволено повністю (витребувано з чужого незаконного володіння та передано йому Спірне майно).

Позивач звернувся зі скаргою до Вищого господарського суду України. ОСОБА_7 ВГСУ від 14 травня 2014 року було частково задоволено скаргу, а саме скасовано оскаржувану ОСОБА_7 Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2014 року та, Рішення Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2013 року. Справу направлено до суду першої інстанції для постановлення саме додаткового рішення.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23 червня 2014 року позов позивача знову було задоволено, в задоволенні позову ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» - відмовлено, а в частині позову ПП «Два «Я» - Універсал» -припинено провадження у справі.

Третя особа 3 зазначає, що з позовної заяви складно зрозуміти: чому позивач вважає, що у відповідача перебувають деталі та комплектуючі ОСОБА_13 майна. Жодних належних, достатніх та допустимих доказів того, що відповідач володіє деталями чи комплектуючими ОСОБА_13 майна, а тим паче що вони перебувають саме у нього - представником позивача ОСОБА_4 господарському судові не надано.

Третя особа 3 наголошує, що надані представником позивача ОСОБА_4 господарському суду «акт дефектації» за підписом якогось підприємця, довідка про балансову вартість чи бухгалтерська довідка, складені поспіхом для цієї справи позивача, чи довідки Київських приватних фірм, зокрема ТОВ «Поліграфсистеми» та інше, за жодних обставин не можуть вважатися належним та допустимим доказами стосовно визначення як вартості спірного майна (ціни позову) та/або ідентифікації спірного майна, найменування комплектуючих друкарської машини, тощо.

Натомість, у вищевказаному Рішенні суду (та інших справах) відсутнє будь-яке посилання на ОСОБА_9 дефектації від 02.04.2013 р., який в теперішній справі, на думку представника позивача ОСОБА_4, фігурує як доказ.

На думку третьої особи 3, єдине пояснення цьому є те, що він був відсутній на момент розгляду справи № 918/528/13, № 813/2439/14, № 914/4018/14 та інші, а створений лише для цієї справи. Тому, враховуючи вище викладене, посилання представника позивача ОСОБА_4 на документи виконавчого провадження є голослівними, які не можуть бути достатніми, належними та допустимими доказами в розумінні ГПК України.

Третя особа 3 звертає увагу на те, що в мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 22 січня 2015 року у справі № 4/554 за позовом ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" до позивача про стягнення доходу та зустрічним позовом Інвалідів до ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" про стягнення упущеної вигоди зазначено, що так, як слідує з матеріалів справи, 02.04.2013 р. начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову ВП № 36517238 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 30/26-16/456 від 16.01.2013 р., яким в поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. по справі № 30/26-16/456 повернуто у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile, що вилучена у Підприємства рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 р.

Таким чином, на думку третьої особи 3, судом встановлено, що спірне майно з 02.04.2013 р. перебуває у законного власника Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва». Отже, з вказаного судового рішення слідує, що у позивача наявне, він володіє і користується ОСОБА_13 майном повністю. Відсутність деталей чи розукомплектованість ОСОБА_13 майна господарським судом м. Києва не встановлена, а оскільки Позивач про це не заявляє, тому можна зробити логічний висновок, що позивач фактично вводить господарський суд в оману.

Вартість витребовуваного майна в порядку чи ст. 387 чи ст. 388 ЦК України не має будь-якого значення, оскільки витребовується індивідуально визначене майно, а не стягуються грошові кошти чи збитки.

Вартість ОСОБА_13 майна має значення лише для визначення ціни позову та відповідно сплати судового збору.

Третя особа 3 звертає увагу на те, що дані факти також були встановлені в процесі розгляду справи № 814/4018/145, де господарський суд Львівської області надав належну оцінку всім наявним у справі доказам, повною мірою дослідив всі обставини справи, виконав всі передбачені чинним законодавством дії для визначення вартості спірного майна та його місцезнаходження і дійшов вірного висновку щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Представником позивача ОСОБА_4 при розгляді даної справи аналогічно не подано будь-яких доказів, які б доводили позовні вимоги, а тому призначення товарознавчої експертизи без надання позивачем доказів, які Ухвалами господарського суду (від 23.07.2015 р., 14.09.2015 р., 22.09.2015 р., 08.10.2015 р., 15.10.2015 р., 22.10.2015 р., 29.10.2015 р., 11.11.2015 р., 19.11.2015 р.) зобов'язано надати, на переконання третьої особи 3 є передчасним.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 2 ст. 181 ЦК України, рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно ч. 1 ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Згідно ч. 1 ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Згідно ч. 2 ст. 186 ЦК України, приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 187 ЦК України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

Згідно ч. 2 ст. 187 ЦК України, при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Згідно ч. 2 ст. 188 ЦК України, правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно ч. 2 ст. 190 ЦК України, майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди .

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним .

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Згідно ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно ст. 399 ЦК України, право володіння припиняється у разі:

1) відмови володільця від володіння майном;

2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;

3) знищення майна.

Право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 2 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 3 ст. 1212 ЦК України, Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року, залишеним в силі ОСОБА_7 Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року у справі № 30/26-16/456 за первісним позовом Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» до ТОВ «Маттадор» про визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» та ТОВ «Маттадор» про визнання договору недійсним та витребування майна, скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року про визнання права власності на поліграфічне обладнання за ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» та його витребування у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва».

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року, що набуло чинності 27.06.2012 року, Господарським судом м. Києва було видано наказ № 30/26-16/456 від 16.01.2013 року про поворот виконання рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року та повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер № 100720431, що була вилучена в останнього відділом ДВС Голосіївського РУЮ м.Києва за скасованим рішенням господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року у цій же справі № 30/26-16/456 було визнано за Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» право власності на п'ятифарбову аркушеву офсетну рлашину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, заводський номер № 100720431.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року у цій же справі № 30/26-16/456 провадження стосовно позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП «Два «Я»-Універсал» припинено, без їх задоволення.

Додаткове рішення господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року та ухвала Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року, залишені в силі згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року, якою ПП «Два «Я»-Універсал» відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу ПП «Два «Я»-Універсал» без розгляду. Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2014 року у справі № 30/26-16/456 було повернуто касаційну скаргу ПП «Два «Я»-Універсал» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

Наказ № 30/26-16/456 від 16.01.2013 року Господарського суду м.Києва про поворот виконання рішення був направлений на виконання до ОСОБА_2 примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Рівненській області, оскільки майно, що підлягало поверненню знаходилось на території Рівненської області у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3.

13.02.2013 року заступником начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області ОСОБА_8 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 36517238, якою накладено арешт на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile з опційним оснащенням, що була раніше за скасованим судовим рішенням вилучена у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва», встановлена заборона її відчуження та надано строк для добровільного виконання рішення.

Судом встановлено, що до вищезазначених подій, ще 23 вересня 2010 року ОСОБА_1, відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2010 року, Здолбунівською міською радою видано Державний акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯЛ № 794665), площею 0,2236 га, розташовану в Рівненській області м. Здолбунів по вул. Фабричній, 3 для обслуговування приміщення друкарні (кадастровий номер 5622610100:00:012:0070). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що виданий Злолбунівським МБТІ, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення (будівлі друкарні), розташованого в Рівненській області, м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3. Таким чином, ОСОБА_1, як фізична особа, є власником земельної ділянки та нежитлового приміщення що розташоване в м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3.

01 січня 2013 року між Третьою особою 1 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (ідент. код 32331559) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення площею 400 кв. м за адресою по вул. Фабричній, 3, в м. Здолбунів, Рівненської області. Вказане орендоване приміщення використовувалось ТОВ «Укрдрук» як друкарня для виготовлення поліграфічної продукції, в якому розташоване власне друкарське обладнання орендаря, а також була розташована і п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V H Pile (далі за текстом - ОСОБА_8), яка перебувала в користуванні ТОВ «Укрдрук».

15 лютого 2013 року державний виконавець Черпак М.Л. прибув до м. Здолбунів за адресою по вул. Фабрична, 3, та усно повідомив третю особу 1 про те, що на виконанні ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області знаходиться Наказ Господарського суду міста Києва № 30/26-16/456 від 16 січня 2013 року про повернення у власність позивача майна, вилученого ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» у позивача на підставі Рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2011 року. Третьою особою 1 за згодою директора ТОВ «Укрдрук» державному виконавцю Черпаку М.Л., разом з представниками позивача було надано можливість огляду території та виробничих приміщень за адресою: м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3.

Крім того, 11 березня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Два «Я» - Універсал» (як власником майна) був укладений Договір зберігання № 11/0313 (надалі по тексту - Договір № 11/0313), згідно умов якого Поклажодавець передав, а ОСОБА_12 прийняв на відповідальне зберігання майно - п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pile, вартістю 1279367,67 грн. Факт передачі майна на зберігання із зазначенням кількісних та якісних характеристик було зафіксовано в ОСОБА_9 № 1 від 11 березня 2013 року приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору № 11/0313 та підписано обома сторонами. Майно, що було передано відповідачу на відповідальне зберігання, знаходилось в приміщенні друкарні за адресою в м. Здолбунів по вул. Фабрична, 3.

13 березня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Два «Я» - Універсал» було укладено додаткову Угоду до Договору зберігання № 11/0313 про визнання недійсним цього Договору з моменту його підписання. В той же день, 13 березня 2013 року між сторонами Договору було складено ОСОБА_9 № 2 до Договору № 11/0313 про повернення майна з відповідального зберігання.

Поняття зберігання та його тлумачення наведені у главі 66 ЦК України «Зберігання», згідно з нормами якої за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання відрізняється від інших договорів (найму, позики) тим, що при зберіганні зберігач не має права здійснювати стосовно майна, що зберігається, права власника, не може розпоряджатися переданим йому майном і не допускається користування майном зберігачем. Згідно із ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її в користування іншій особі.

Згідно ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарським судом Рівненської області було встановлено, що будь-яких відомостей щодо причетності ФОП ОСОБА_1 до розукомплектації майна позивач суду не надав, також позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що саме з вини ФОП ОСОБА_1 відбулося розукомплектування вказаного майна. Натомість, доведено відсутність причетності третьої особи 1 до ОСОБА_13 майна та/або доказів, що ФОП ОСОБА_1 демонтував чи привласнив обладнання/оснащення ОСОБА_13 майна (рішення ГСРО від 17.07.2013 р. у справі № 918/528/13).

Дане рішення Господарського суду Рівненської області було за апеляційною скаргою підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» переглянуто Рівненським апеляційним господарським судом, який постановою від 06 серпня 2013 року оскаржуване рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

18 березня 2013 року державний виконавець Черпак М.Л. разом з працівниками міліції та представниками позивача прибув до міста Здолбунів Рівненської області за адресою: вул. Фабрична, 3 та самостійно встановив наявність на території виробничих приміщень ТзОВ «Укрдрук» за зазначеною адресою поліграфічне друкарське обладнання, однак, не маючи змоги ідентифікувати майно за індивідуальними ознаками (серійний, заводський номер, рік випуску тощо), зробив висновок, що це майно і є тим, що підлягає вилученню. У той самий день, за вказаною адресою державним виконавцем Черпаком М.Л. було складено ОСОБА_9 арешту та опису майна, до змісту якого ОСОБА_8 було внесено певні відомості щодо ідентифікації майна за індивідуальними ознаками, з посиланням на акт огляду від 18 березня 2013 р., написаний залученими державним виконавцем спеціалістами позивача, а також те, що описане майно належить боржнику - ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім». Натомість фахівців у сфері поліграфічного друкарського обладнання зі сторони ТзОВ «Укрдрук» державним виконавцем Черпаком М.Л. залучено не було.

Також, відділом примусового виконання рішень описане та арештоване Спірне майно було передано на відповідальне зберігання представнику позивача ОСОБА_4 (м. Київ, вул. Деміївська, 55/123) без будь-якого погодження та/чи узгодження як з відповідачем, третьою особою 1 чи третьою особою 3. При цьому, згідно вказаного акту, державним виконавцем було встановлено заборону користуватись вказаним майном, демонтувати, розбирати тощо, з покладанням на «Зберігача» майна - ОСОБА_4 відповідальності.

Однак, зі свідчень третьої особи 1 та третьої особи 2, в той же день, діючи з дозволу та особистої присутності державного виконавця, представники позивача, в тому числі і поняті, що були залучені державним виконавцем (мешканці м. Києва) одразу почали розбирання ОСОБА_13 майна та винесення за територію виробничих приміщень його складових частин. Неодноразові звернення керівництва ТзОВ «Укрдрук» до державного виконавця з приводу вказаних дій представників позивача ОСОБА_2 примусового виконання рішень були залишені поза увагою, відтак, заступником начальника віллілу ОСОБА_8 було зазначено, що ТзОВ «Укрдрук» не є стороною виконавчого провадження чи особою, яка залучена до виконавчих дій.

Більш того, державним виконавцем Черпаком М.Л. у всіх документах виконавчого провадження жодним чином не зазначено, що Спірне майно перебуває та знаходиться у володінні та користуванні в ТзОВ «Укрдрук» згідно Договору фінансового лізингу за адресою: Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Фабрична, 3, оскільки проведення виконавчих дій державним виконавцем Черпаком М.Л. щодо опису, накладення арешту на Спірне майно, його вилучення відбувалося на території виробничих приміщень ТзОВ «Укрдрук». Натомість, державний виконавець Черпак М.Л. у виконавчих документах зазначив, що він проводить опис, арешт та вилучення ОСОБА_13 майна у боржника - ТОВ «Компанія «Лізинговий дім». Дані факти підтверджуються документами виконавчого провадження ВП №36517238, зокрема, і ОСОБА_9 опису та арешту майна від 18 березня 2013 року, вимогою державного виконавця від 18 березня 2013 року тощо.

Отже, встановлено обставини, що описане та арештоване Спірне майно Третьою особою 2 згідно ОСОБА_9 опису та арешту майна від 18.03.2013 року було передано на відповідальне зберігання представнику позивача ОСОБА_4, який в той же день, діючи з дозволу та особистої присутності державного виконавця, разом з іншими представниками позивача одразу почали розбирання ОСОБА_13 майна та винесення за територію третьої особи 1 його складових частин без будь-якої фіксації виконавчих дій.

Також, слід звернути увагу на документи, на основі яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Це - матеріали виконавчого провадження ВП №36517238.

Однак, ОСОБА_7 Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі № 813/2439/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2015 року визнано протиправними дії заступника начальника ОСОБА_2 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_8 у виконавчому провадженні ВП №36517238 з примусового виконання наказу від 16.01.2013 року Господарського суду м. Києва у справі № 30/26-16/456, де боржником є ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», які полягають у вчиненні виконавчих дій щодо п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile з офіційним оснащенням, заводський № 100720431, 2007 року випуску, належної ПП «Два «Я» - Універсал», яке не є боржником за згаданим виконавчим документом.

В доповнення до наведеного, в рішенні Господарського суду Рівненської області (справа № 918/528/13) вже було встановлено, що ОСОБА_9 огляду друкарської машини від 18 березня 2013 р. підписаний лише спеціалістами та не містить будь-яких підписів учасників виконавчого провадження, а також підпису державного виконавця чи третьої особи 1, а тому не може бути прийнято як доказ.

Як зазначено вище, державним виконавцем Черпаком М.Л. описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання представнику стягувача (позивача) ОСОБА_4 (м. Київ, вул. Деміївська, 55/123-) без будь-якого погодження чи узгодження з власником виробничих приміщень чи ТОВ „Укрдрук" (акт опису та арешту майна від 18.03.2013 року долучений позивачем до позову).

Дії з боку ДВС стосовно вилучення майна визнані судом незаконними, і, зокрема, арешт, опис, вилучення. Отже, ці документи не можуть виступати підтвердженням правомірності позовних вимог.

Таким чином, саме 02 квітня 2013 року з користування ТОВ «Укрдрук» було вилучено майно та вивезено за територію представниками позивача, що підтверджується ОСОБА_9 державного виконавця від 02 квітня 2013 р.

Отже, позивачем, незважаючи на вимоги суду, що викладені в відповідних ухвалах, не доведено при вчиненні яких вищезазначених дій було відчужено майно, витребування якого є предметом спору. Не доведено якою особою спричинено демонтаж обладнання, а також в зв'язку з чим (вихід з ладу, неправомірне заволодіння тощо).

Позивачем також не надано обгрунтування причинного зв'язку між діями відповідача та завданими збитками. Позивач не довів, що відповідач демонтував чи привласнив частину обладнання та оснащення п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pile, суду не подано будь-яких належних та допустимих доказів щодо фактичного розміру завданої шкоди.

Крім цього, з позовної заяви неможливо встановити, чому позивач вважає, що саме у відповідача перебувають комплектуючі до спірного майна. Жодних належних, достатніх та допустимих доказів того, що майно, яке витребовується, перебуває у володінні відповідача, а останній має відношення до майна, що витребовується, чи його комплектуючих - позивачем господарському суду не надано. Низку обставин, що підлягали доведенню, позивач намагається обґрунтувати припущеннями та недопустимими доказами.

Так, надані позивачем господарському суду ОСОБА_9 огляду від 18 березня 2013 року в якості доказу відсутніх комплектуючих друкарської машини, не може вважатися належним та допустимим доказом витребування у відповідача зазначеного в ньому майна.

Крім того, право особи на витребування майна передбачено положеннями Цивільного кодексу України. Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння, що визначається як "віндикація".

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.

У позовній заяві відсутні будь-які посилання на те, яке саме цивільне право позивача порушено та чому саме відповідач його порушив.

Разом із цим, розглядаючи загальні положення матеріального закону, що викладені, зокрема у статтях 387 та 388 Цивільного кодексу України у системному зв'язку з приписами процесуального закону та виходячи зі засадничих положень теорії права, можна зробити переконливий висновок про те, що відповідачем у справах про витребування майна із чужого незаконного володіння є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором.

Позов про витребування майна від особи, у незаконному володінні якої це майно перебувало, але в якої воно на момент розгляду справи відсутнє, не підлягає задоволенню, що не виключає можливості стягнення з цієї особи відшкодування завданих збитків, якщо про це заявлено вимогу.

Наведена позиція ґрунтується на низці правових висновків Верховного Суду України, які було оприлюднено в постановах, що прийняті з мотивів неоднакового застосування матеріального закону, а відтак є обов'язковими для всіх судів.

Отже, під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст. 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 р. у справі № 3-13гс10). Аналогічна позиція висвітлена і у висновках ВСУ, викладених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст.111-16 ГПК України за 2010-2011 р.р.

Отже, з аналізу позовної заяви, пояснень позивача та долучених ним доказів по справі слід зазначити, що ним, незважаючи на вимоги суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність правових підстав до задоволення позовних вимог, зокрема:

- відсутнє будь-яке підтвердження того, що саме відповідач здійснював, чи мав якесь відношення щодо демонтажу ОСОБА_13 майна.

- відсутній висновок експерта про розкомплектування (або відсутність деталей чи компонентів) ОСОБА_13 майна у виконавчому провадженні №36517238.

- відсутні докази, що визначають фактичну вартість як самого ОСОБА_13 майна так і його комплектуючих чи деталей.

- відсутні докази того, яка особа володіє на момент подачі позову комплектуючими чи деталями ОСОБА_13 майна.

- відсутні докази того, яким чином ідентифіковані деталі чи компоненти ОСОБА_13 майна.

Крім того, позов заявлений про витребування майна, отже, це майно має мати індивудуально визначені ознаки та підтвердження того, що воно наявне у відповідача. Однак, жодних доказів про те, що це майно перебуває у відповідача позивач не надав.

Отже, позивачем не доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом . Отже, якщо рішення не виконано згідно виконавчого документу, то воно не може бути закінченим, оскільки такої підстави для закінчення виконавчого провадження при частковому виконанні не передбачено законом.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22.10 2014 р., суд встановив, що виконавче провадження (ВП № 36517238) 02 квітня 2013 р. з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва в справі № 30/26-16/456 від 16 січня 2013 р. закінчено у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

В мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 22 січня 2015 року у справі № 4/554 за позовом ТОВ „Компанія „Лізинговий дім" до Підприємства „ЦСТРІ" про стягнення доходу та зустрічним позовом Підприємства «ЦСТРІ» до ТОВ „Компанія „Лізинговий дім" про стягнення упущеної вигоди зазначено, що, як слідує з матеріалів справи, 02.04.2013 р. начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову ВП № 36517238 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 30/26-16/456 від 16.01.2013 р., яким в поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. по справі № 30/26-16/456 повернуто у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile, що вилучено у Підприємства рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2011 р. Таким чином, судом встановлено, що спірне майно з 02.04.2013 р. перебуває у законного власника Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва».

Отже, з вказаного судового рішення слідує, що у позивача перебуває і він володіє майном повністю. Відсутність чи розукомплектованість майна господарським судом м. Києва не встановлена.

Щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог від 11.11.2015 року, то вищевказана заява, не може бути задоволена господарським судом, оскільки, відповідно до ОСОБА_7 Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач (п.3.10).

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (п. 3.11).

Також п.3.12 вищевказаної ОСОБА_7 зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених позовних вимог, а відповідач позовні вимоги заперечив та спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» до Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» про витребування майна не є обґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст .4 Закону України «Про судовий збір», що діяв на момент подачі позову, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що діяв на момент подачі позову, від сплати судового збору звільняються громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.12.2015 року