Рішення

від 30.11.2015 по справі 916/887/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2015 р.Справа № 916/887/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.В. Фатєєвій

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1,

від відповідачів:

1) Сергіївської селищної ради - не з'явився,

2) ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Сергіївської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Білгород-Дністровський Солар 1В» про визнання незаконними та скасування рішень сельради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сергіївської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Білгород-Дністровський Солар 1В» про:

- визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 21.10.2011 р. № 178 „Про надання згоди ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 7,5 га в оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії у смт. Сергіївка міста Білгород-Дністровського Одеської області та про розробку детального плану території частини території смт. Сергіївка міста Білгород-Дністровського Одеської області у межах вул. Лісна та вул. Транспортна для обґрунтування розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергіїВ» в частині надання ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 7,5 га в оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії за адресою: смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області, вул. Транспортна, 3;

- визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 20.06.2012 р. № 284 „Про затвердження ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» проекту

землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25

років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з

використанням сонячної енергії за адресою: смт. Сергіївка, вул. Транспортна, 3В» ;

- визнання недійсним договору оренди, укладеного 01.07.2012 р. між Сергіївською

селищною радою та ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на земельну ділянку площею 6,1221 га терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Транспортна, 3 (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:004:0031), зареєстрованого у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровському Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2012 р. за № 511030004000086;

- зобов'язання ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» повернути до земель комунальної власності Сергіївської селищної ради земельну ділянку площею 6,1221 га, вартістю 5935988,16 грн., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Транспортна, 3 (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:004:0031), яка використовується Товариством згідно вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 01.07.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою у травні 2014 року в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів було проведено перевірку законності відведення Сергіївською селищною радою земельних ділянок на території смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області. Вказаною перевіркою встановлено, що рішенням Сергіївської селищної ради від 21.10.2011 р. № 178 надано ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 7,5 га в оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії за адресою: смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області, вул. Транспортна, 3.

Рішенням Сергіївської селищної ради від 20.06.2012 р. № 284 затверджено товариству з обмеженою відповідальністю „Білгород-Дністровський Солар 1В» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,1221 га в довгострокову оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії за адресою: смт. Сергіївка, вул. Транспортна, 3. В подальшому на підставі зазначеного рішення між Сергіївською селищною радою та ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» 01.07.2012 р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,1221 га терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Транспортна, 3 (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:004:0031), зареєстрований у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровському Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2012 за № 511030004000086.

Так, прокурор вважає, що зазначене рішення селищної ради має бути визнано незаконним та скасованим, а договір оренди земельної ділянки - визнаний недійсним.

Наразі прокурор посилається на ст. 12 Земельного кодексу України, згідно якої розпорядження землями територіальної громади, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. Наведені норми кореспондуються із приписами статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , пунктом 34 частини 1 якою передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України, у редакції станом на час прийняття спірного рішення, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Як зазначає прокурор, передумовою передачі спірної земельної ділянки в оренду стало рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202, яким затверджено детальний план території частини території смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області у межах вул. Лісна та вул. Транспортна для обґрунтування розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії.

Разом з тим, за ствердженнями прокурора, надання дозволу на розробку проекту землеустрою та передача спірної земельної ділянки під розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії не відповідає відповідній містобудівній документації - детальному плануванню курорту Сергіївка, затвердженому рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 03.06.1980 р. № 364, який визнано актуальним та можливим для подальшого використання в якості генерального плану курорту Сергіївка рішенням селищної ради від 15.02.2013 р. №377.

Разом з тим прокурор вказує, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. у справі № 815/3880/14 було задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Сергіївської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» , визнано незаконним та скасовано рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202.

З огляду на вказане та враховуючи те, що відведення спірної земельної ділянки суперечить детальному плануванню курорту Сергіївка, затвердженому рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 03.06.1980 р. № 364, що встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. у справі № 815/3880/14, прокурор вважає, що Сергіївською селищною радою здійснено відведення земельної ділянки в порушення приписів ст. 24 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» , ст. 21 Закону України „Про основи містобудуванняВ» , ст. 24 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктівВ» .

Відтак, на думку прокурора, рішення селищної ради від 21.10.2011 р. № 178 та від 20.06.2012 р. № 284 підлягають визнанню судом незаконними та скасуванню, договір оренди земельної ділянки визнанню недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню до земель комунальної власності смт. Сергіївка.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2015 р. позовну заяву Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/887/15-г, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

14.04.2015 року представником відповідача було подано до господарського суду Одеської області клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на постанову в адміністративній справі № 815/3880/14. Так, заявник вказує, що позовні вимоги прокурора ґрунтуються на висновках, який зробив Одеський окружний адміністративний суд в своїй постанові від 19.11.2014 року по справі № 815/3880/14, якою було задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Сергіївської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» про визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202. Однак, за ствердженнями заявника, зазначена постанова була оскаржена ним до суду апеляційної інстанції, про що свідчить ухвала про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» у адміністративній справі № 815/3880/14. На думку відповідача - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» (заявника), розгляд позову прокурора у даній справі є неможливим до вирішення по суті апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги по справі № 815/3880/14 через недоведеність обставин, на які посилається прокурор в порядку ч. 3 ст. 35 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2015 р. провадження у справі № 916/887/15-г було зупинено до розгляду апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року по справі № 815/3880/14 за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Сергіївської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» , про визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202

27.10.2015 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання відповідача про поновлення провадження у справі № 916/887/15-г, в якому зазначено про закінчення апеляційного розгляду адміністративної справи № 815/3380/14, до вирішення якої провадження у даній справі було зупинено. Зокрема, заявник зазначає, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 р. по справі № 815/3880/14 було залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року по вказаній справі № 815/3880/14, якою було задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Сергіївської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» , про визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2015 р. провадження у справі № 916/887/15-г поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Прокурор під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 17-19 т. 2).

Відповідач - Сергіївська селищна рада відзив на позов прокурора не надала, також представник селищної ради у судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим з'ясувати думки вказаної ради стосовно заявленого позову не уявляється можливим.

При цьому судом залишено без задоволення подане Сергіївською селищною радою клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 20-21 т. 2) у зв'язку з прийняттям Вищим адміністративним судом України ухвали про відкриття касаційного провадження від 22.10.2015 р. у справі № К/800/44182/15 за касаційною скаргою ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/3880/14 за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Сергіївської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» , про визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради. Так, заявник у своєму клопотанні не обґрунтував неможливість розгляду даної справи до вирішення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/3880/14, які набрали законної чинності. Більш того, слід зазначити, що вирішення ВАСУ вказаної касаційної скарги не є перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

Відповідач - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 44-47 т. 1) та додаткових поясненнях по справі (а.с. 101-106, 189-190 т. 1, а.с. 1, 25 т. 2,). Зокрема відповідач вказує на неналежність обраного прокурором способу захисту. Так, серед позовних вимог прокурора є вимоги про визнання незаконними та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 21.10.2011р. № 178 „Про надання згоди ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 7,5 га в оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії у смт. Сергіївка та рішення № 284 від 20.06.2012р. про затвердження проекту землеустрою, які є ненормативними актами одноразової дії, приписи яких звернені до окремої юридичної особи - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» та стосуються розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії у межах вул. Лісна та вул. Транспортна смт. Сергіївка. Наразі відповідач посилається на те, що Конституційний Суд України в пунктах 4 та 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних актів належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому скасування такого акта не породжує наслідків для, наприклад, власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства. Враховуючи наведене, ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» вважає, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування або відповідного органу виконавчої влади, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.

Також відповідач вказує на неможливість скасування ненормативного акту та визнання недійсним договору, в разі якщо таке скасування призводить до непропорційного обмеження права приватної особи на мирне володіння своїм майном. Згідно до статті 1 Протоколу від 20.03.1952 р. до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Так, відповідач-2 вказує, що право оренди земельної ділянки, яке набув 2-ий відповідач на підставі оспорюваних рішень та договору оренди, є об'єктом охорони згідно статті 1 Протоколу 1 до Конвенції. Позов прокурора, спрямований на позбавлення 2-го відповідача права оренди земельної ділянки шляхом непропорційного обмеження його права на мирне володіння своїм і майном. Можливі порушення вимог закону, на існуванні яких наполягає прокурор, могли мати місце виключно з вини публічного органу. Отже, навіть у тому разі, якщо Сергіївською селищною радою під час прийняття оспорюваних рішень та укладення спірного договору було допущено порушення вимог чинного законодавства щодо неможливості надання в оренду земельної ділянки за відсутності генерального плану населеного пункту, таке порушення могло бути вчинене виключно з вини публічного органу - Сергіївської селищної ради. Отже, ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» вважає, що навіть за наявності преюдиційного судового рішення окружного адміністративного суду (справа № 815/3880/14), яким встановлено і підтверджено допущені Сергіївською селищною радою порушення закону, господарський суд не має підстав для задоволення позову прокурора, оскільки прийняття такого рішення призведе до непропорційного обмеження права ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на мирне володіння своїм майном. Поряд з цим ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» вважає, що заявлений прокурором позов не містить належного обґрунтування та доказів стверджуваного порушення прав та інтересів держави. Зазначаючи в своєму позові про порушення вимог законодавства України, яким врегульовано земельні відносини, прокурор наголошував на тому, що спірними рішеннями селищної ради та спірним договором оренди земельної ділянки державі та територіальній громаді завдано збитків, створено перешкоди в здійсненні права власності на землю; допущено нераціональне використання земель. На думку ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» , зазначені обставини повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» зазначає, що частиною 3 статті 24 Законом України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» передбачено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Разом з тим, згідно до пункту 6-1 Розділу V Прикінцеві положення Закону, встановлено, що дія частин третьої та четвертої статті 24 Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій. Отже, до 1 січня 2015 року земельні ділянки державної або комунальної власності могли надаватись у користування фізичним та юридичним особам без затвердженого в установленому законом порядку детального плану, відсутність якого не могла бути перешкодою для отримання фізичною чи юридичною особою земельної ділянки в оренду. Враховуючи те, що спірні рішення та спірний договір було прийнято та укладено до 01 січня 2015р. (21.10.11 р.; 20.06.12 р.; 01.07.12 р.), ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» вважає, що до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані обмеження, що визначені ч. 3 ст. 24 Закону України № 3038-VІ, а тому скасування в судовому порядку детального плану частини території в даному випадку не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень та оспорюваного договору, оскільки на час їх прийняття та укладання наявність затвердженого детального плану взагалі не потребувалась. Також стосовно доводів прокурора про належність спірної земельної ділянки до земель рекреації та відсутності у детальному плані смт. Сергіївка території для розміщення об'єктів сонячної енергетики відповідач-2 зауважив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі № 815/3880/14 було встановлено, що детальний план, на який посилається прокурор, стосується курорту Сергіївка та не має відношення до населеного пункту Сергіївка, у зв'язку з чим таке посилання прокурора є недоречним. При цьому за ствердженнями відповідача, орендована відповідачем земельна ділянка ніколи не відносилась до земель рекреаційного призначення та до її надання відповідачеві в користування відносилась до категорії „землі житлової та громадської забудовиВ» , що жодним чином не може свідчити про неможливість зміні такого цільового призначення.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Сергіївської селищної ради від 21.10.2011 р. № 178 надано дозвіл ТОВ "Білгород-Дністровський Солар 1В» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,5 га в оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використання сонячної енергії; надано згоду на розробку детального плану території частини території смт Сергіївка міста Білгород-Дністровського Одеської області у межах вул. Лісна та вул. Транспортна для обґрунтування розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії (а.с. 39 т. 2).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Білгород-Дністровський Солар 1В» у довгострокову оренду строком на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використання сонячної енергії за адресою: вул. Транспортна, 3 смт. Сергіївка, м. Білгород-Дністровський Одеської області (а.с. 27-80 т. 2) було розроблено ПП „КатранВ» згідно вищевказаного рішення Сергіївської селищної ради № 178 від 21.10.2011 року за замовленням ТОВ "Білгород-Дністровський Солар 1В» на підставі укладеного договору № 0530 від 08.12.2011 р.

Держкомземом була проведена перевірка вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки "Білгород-Дністровський Солар 1В» на відповідність вимогам чинного законодавства, про що свідчить висновок щодо результатів проведення перевірки, згідно якого проекту землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України (а.с. 79-80 т. 2).

В подальшому рішенням 27-ї позачергової сесії Сергіївської селищної ради VI скликання від 20.06.2012 року № 284 „Про затвердження TOB „Білгород-Дністровський Солар 1В» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25 (двадцять п'ять) років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії за адресою: смт Сергіївка, вул. Транспортна, 3В» було затверджено TOB „Білгород-Дністровський Солар 1В» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,1221 га в довгострокову оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії за адресою: смт Сергіївка, вул. Транспортна, 3 (п. 1); передано TOB „Білгород-Дністровський Солар 1В» земельну ділянку згідно пункту 1 даного рішення (п. 2); надано дозвіл TOB „Білгород-Дністровський Солар 1В» замовити технічну документацію по укладанню договору оренди з Сергіївською селищною радою (п. 3); зобов'язано TOB „Білгород-Дністровський Солар 1В» в 90-то денний строк укласти договір оренди земельної ділянки згідно пункту 2 даного рішення та зареєструвати його у відділі Держкомзему у місті Білгород-Дністровський Одеської області (п. 4).

На підставі зазначеного рішення селищної ради 01 липня 2012 р. між Сергіївською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Білгород-Дністровський Солар 1В» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 6,1221 га для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії, яка знаходиться за адресою: смт. Сергіївка, вул. Транспортна, 3 (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:004:0031).

Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці площею 6,1221 га об'єкти нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 6).

Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4751974,02 грн.

Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у безготівковій грошовій формі з розрахунку 142559,22 гри. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки на розрахунковий рахунок Управління УДКСУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Відповідно до п. 17 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання договору оренди земельної ділянки. Підставою розробки проекту є рішення 17-ої сесії Сергіївської селищної ради VI скликання №178 від 21.10.2011 року.

В п. 43 договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір був зареєстрований у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровському Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2012 р. за № 511030004000086.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Так, згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності..

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Проаналізувавши зміст спірного договору оренди землі, слід зазначити, що відповідачі дійшли згоди з усіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору), що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої цієї статті щодо визнання договору оренди землі недійсним.

Так, прокурор вважає, що вищезазначені рішення Сергіївської селищної ради від 21.10.2011 р. № 178 про надання згоди ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 7,5 га в оренду для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії у смт. Сергіївка та від 20.06.2012 р. № 284 про затвердження вказаного проекту землеустрою мають бути визнані незаконними та скасованими, та як наслідок договір оренди земельної ділянки - визнаний недійсним, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою та передача спірної земельної ділянки під розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії не відповідає відповідній містобудівній документації - детальному плануванню курорту Сергіївка, затвердженому рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 03.06.1980 р. № 364, який визнано актуальним та можливим для подальшого використання в якості генерального плану курорту Сергіївка рішенням селищної ради від 15.02.2013 р. № 377. Так, прокурор вказує, що передумовою передачі спірної земельної ділянки в оренду стало рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202, яким затверджено детальний план території частини території смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області у межах вул. Лісна та вул. Транспортна для обґрунтування розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії. Однак, рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202, яким затверджено детальний план частини території смт. Сергіївка у межах вулиць Лісна та Транспортна для обґрунтування розміщення зазначеного об'єкту, скасовано постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. у справі № 815/3880/14 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 р.

Натомість відповідач - ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» , посилаючись на пункт 6-1 Розділу V Прикінцевих положень Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» , стверджує, що до 1 січня 2015 року земельні ділянки державної або комунальної власності могли надаватись у користування фізичним та юридичним особам без затвердженого в установленому законом порядку детального плану, відсутність якого не могла бути перешкодою для отримання фізичною чи юридичною особою земельної ділянки в оренду. Отже, на думку відповідача, скасування детального плану не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень та договору оренди.

Між тим, суд вважає безпідставними доводи прокурора про те, що передумовою передачі спірної земельної ділянки в оренду стало рішення Сергіївської селищної ради від 23.12.2011 р. № 202 про затвердження детального плану території частини території смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області у межах вул. Лісна та вул. Транспортна, оскільки вказане рішення було прийнято після надання Сергіївською селищною радою своїм рішенням від 21.10.2011 р. № 178 згоди ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 7,5 га в оренду для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії у смт. Сергіївка.

До того ж згідно ч. 1-4 ст. 24 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» від 17.02.2011 р. (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень та укладення спірного договору оренди) документація із землеустрою розробляється з урахуванням положень плану зонування та/або детального плану території. Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Разом з тим в підпункті 1 п. 1 Прикінцевих положень Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення від 21.10.2011 р. № 178 про надання згоди ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) встановлено, що дія частин третьої та четвертої статті 24 Закону набирають чинності з 01 січня 2012 р. До вказаного підпункту 1 п. 1 Прикінцевих положень цього Закону були внесені зміни згідно із Законом України від 17.11.2011 р. № 4052-VI, згідно яких дія частин третьої та четвертої статті 24 Закону набирають чинності з 01 січня 2013 р. Так, вказані зміни до підпункту 1 п. 1 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI були чинними на момент прийняття селищною радою рішення від 20.06.2012 р. № 284 про затвердження вказаного проекту землеустрою та укладення спірного договору оренди землі.

Враховуючи те, що спірні рішення були прийняті та спірний договір укладено до 01 січня 2013 р. (21.10.11 р.; 20.06.12 р.; 01.07.12 р.), суд вважає, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані обмеження, що визначені ч. 3 ст. 24 Закону України № 3038-VІ, а тому скасування в судовому порядку детального плану частини території в даному випадку не є підставою для скасування оскаржуваних рішень та оспорюваного договору, оскільки на час їх прийняття та укладання наявність затвердженого детального плану взагалі не потребувалась.

Щодо доводів прокурора у своїх поясненнях по справі (а.с. 17-19 т. 2) про те, що проект землеустрою мав містити межі охоронних зон, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про землі енергетики та режим спеціальних зон енергетичних об'єднаньВ» охоронна зона об'єктів енергетики є зоною вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону розміри охоронних та санітарно-захисних зон об'єктів енергетики залежно від їх конструкції та напруги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, межі охоронних зон можуть бути визначені проектною організацією під час погодження робочого проекту на будівництво об'єкта альтернативної енергетики. Однак, як з'ясовано судом, спірна земельна ділянка ні на час її надання в користування, ні до цього часу включно не забудована. Також відсутній робочий проект з будівництва об'єкта альтернативної енергетики, який би визначав конструкцію об'єкту, а також його конкретне місце розташування на орендованій земельній ділянці. Отже, зважаючи на відсутність збудованого об'єкта альтернативної енергетики на ділянці, проект відведення цієї ділянки не міг містити визначення конкретних меж охоронних зон, та містить лише загальні зауваження щодо необхідності дотримання орендарем вимог природоохоронного законодавства. Таким чином, доводи прокурора про порушення вимог ст. 24 Закону України „Про землі енергетики та режим спеціальних зон енергетичних об'єднаньВ» не відповідають фактичним обставинам справи.

Наразі суд наголошує, що проект землеустрою щодо орендованої ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» земельної ділянки був погоджений з боку державних контролюючих органів (Управлінням регіонального розвитку, архітектури і планування Одеської облдержадміністрації, Головним управлінням Держкомзему в Одеській області, Управлінням об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та ін.) без жодних зауважень. До того жодних зауважень стосовно передачі в оренду частини території в межах вулиць Лісна та Транспортна в смт. Сергіївка з боку громадськості під час громадських обговорень від 22.12.2011 р. не надходило, про що свідчить протокол громадських обговорень від 22.12.2011 р. (а.с. 170 т. 1).

Також суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про належність спірної земельної ділянки до земель рекреації та відсутності у детальному плані смт. Сергіївка території для розміщення об'єктів сонячної енергетики, оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі № 815/3880/14 було встановлено, що детальний план, на який посилається прокурор, стосується курорту Сергіївка та не має відношення до населеного пункту Сергіївна. При цьому орендована ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» земельна ділянка не відносилась до земель рекреаційного призначення та до її надання відповідачеві в користування відносилась до категорії „землі житлової та громадської забудовиВ» , про що зазначено в проекті землеустрою.

З огляду на викладене суд вважає безпідставними доводи прокурора про необхідність у заявленому позові захисту інтересів територіальної громади смт. Сергіївка шляхом скасування оспорюваних рішень та визнання недійсним договору оренди.

Поряд з наведеним суд зазначає, що у відповідності до статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Законом України від 17.07.1997 №475/97 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - В«КонвенціяВ» ) та Перший протокол до Конвенції, а відтак, в силу ст.9 Конституції України, вони є частиною національного законодавства України.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» .

Згідно із ст.17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція В«майнаВ» , в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися В«правом власностіВ» , а відтак і В«майномВ» . До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі В«Іатрідіс проти ГреціїВ» від 25.03.1999, заява №311107/96, п.54).

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Так, право оренди земельної ділянки в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції також є майном, мирно володіння яким з моменту винесення оспорюваних рішень та укладання договору оренди земельної ділянки гарантується ст.ст.1, 8, 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 №44277/98 В«Стретч проти Сполученого КоролівстваВ» встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце В«непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу КонвенціїВ» , отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 вказаного рішення Європейського суду з прав людини В«Стретч проти Сполученого КоролівстваВ» майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

При цьому, у наведеному рішенні Європейського суду з прав людини йдеться про непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, незалежно від типу договорів, які були укладені на виконання оскаржуваних рішень у будь-якій із країн, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

В постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 р. у справі №21-8во07 враховано висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у справі В«Стретч проти Сполученого КоролівстваВ» до правовідносин, що склалися в процесі приватизації відкритого акціонерного товариства В«Нікопольський завод феросплавівВ» . Верховний Суд України, спираючись на зазначене рішення Європейського суду з прав людини, зробив висновок про те, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Отже, в силу вказаних рішень Європейського суду з прав людини, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та відсутності доказово обґрунтованих доводів прокурора щодо наявності умислу у відповідача-2 на незаконне одержання земельної ділянки в користування, суд доходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання незаконними і скасування оспорюваних рішення відповідача 1 та відповідно визнання недійсним договору оренду.

Наразі суд вважає безпідставними доводи прокурора про те, що спірними рішеннями селищної ради та спірним договором оренди земельної ділянки державі та територіальній громаді завдано збитків, створено перешкоди в здійсненні права власності на землю; допущено нераціональне використання земель. Так, вказані доводи повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема, спірними рішеннями та договором було надано 2-му відповідачеві в користування на праві оренди земельну ділянку на території смт. Сергіївна, а внаслідок виконання : спорюваних рішень та договору, бюджет Сергіївської селищної ради отримав станом на 2014 рік від орендаря (відповідача-2) в якості орендної плати за землю понад 140 тис. грн., про що зазначено в листі Сергіївської селищної ради за вих. № 0116/293 від 22.05.2014 р. (а.с. 168 т. 1). З огляду на це, оспорювані рішення та договір не лише не завдали збитків державі та територіальній громаді смт. Сергіївка, а напроти, забезпечили надходження до місцевого бюджету значних коштів за рахунок передання в оренду непридатної для сільськогосподарських потреб земельної ділянки, на яку, крім ТОВ „Білгород-Дністровський Солар 1В» , більше ніхто не претендував.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурор як позивач не довів порушення відповідачами інтересів держави або спричинення шкоди державі внаслідок укладення відповідачами спірного договору, чим обумовлено звернення до суду із заявленим позовом з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Заступника Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Сергіївської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Білгород-Дністровський Солар 1В» про визнання незаконними та скасування рішень сельради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07 грудня 2015 р.

Суддя В.С. Петров