Рішення

від 03.12.2015 по справі 914/3489/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2015р. Справа№ 914/3489/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до відповідача:Орендного торговельного підприємства «Залізні води» про:стягнення 24464 грн. 51 коп. (з яких: 18662,09 грн. - основний борг; 1202,06 грн. - пеня; 345,60 грн. - 3% річних; 4254,76 грн. - інфляційні)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Корчинський О. І.

Представники:

Позивача:не з'явився Відповідача:ОСОБА_1 - представник (доручення №49 від 25.02.2015 р.)

02.10.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. №3593 поступила позовна заява від Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Орендного торговельного підприємства «Залізні води» про стягнення 27780 грн. 24 коп. (з яких: 18662,09 грн. - основний борг; 4517,79 грн. - пеня; 345,60 грн. - 3% річних; 4254,76 грн. - інфляційні).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2011 р. №4935/Г, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 18662,09 грн. За неналежне виконання умов договору, позивачем нараховано відповідачу 4517,79 грн.- пені; 345,60 грн. - 3% річних; 4254,76 грн. - інфляційних.

Ухвалою суду від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.11.2015 р.

04.11.2015 р. до суду за вх. № 47679/15 від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.11.2015 р. розгляд справи було відкладено на 03.12.2015 р.

Позивач вимоги суду виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

02.12.2015 р. до суду за вх. №5665/15 від позивача поступила заява про зменшення позовних вимог, в якій він повідомив суд, що позивачем проведено перерахунок пені, а тому просить стягнути з відповідача 18662,09 грн. - основний борг, 1202,06 грн. - пені, 345,60 грн. - 3% річних, 4254,76 грн. - інфляційних втрат.

Відповідач вимоги суду виконав, відзив на позовну заяву представив, позов визнав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

01.12.2015 р. до суду за вх. №51977/15 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він частково визнав позов в розмірі 17094,83 грн. основного боргу, проти решти вимог заперечив, оскільки між сторонами у справі з травня 2015р. припинились договірні відносини. Крім того зазначає, що впродовж дії договору послуги надавались не якісні, через аварійний стан теплової мережі будинку.

Представник відповідача позов заперечив частково з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відстрочити виконання рішення на два місяці.

Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що сторонами надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.06.2011 р. між Орендним торгівельним підприємством «Залізні води» (відповідач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (позивач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 4935/Г (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1 Договору, за цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати Споживачу (відповідачу) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується отримувати та одержувати теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 6 Договору, розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими законодавством формами (п. 6.1.). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.). Споживач (відповідач) до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації (позивачу) вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження (п. 6.3.).

Відповідачем, всупереч умов Договору, не здійснено повної оплати за надані послуги, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.06.2014 р. по 01.09.2015 р. на загальну суму 18662,09 грн.

За неналежне виконання умов Договору щодо оплати за фактично спожиту теплову енергію, на час подачі позову, позивачем нараховано відповідачу 4517,79 грн. пені, 345,60 грн. 3% річних та 4254,76 грн. - інфляційних втрат.

02.12.2015 р. представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 18662,09 грн. основного боргу, 1202,06 грн. пені, 345,60 грн. 3% річних та 4254,76 грн. - інфляційних. Зазначена заява поступила до господарського суду Львівської області 02.12.2015 р. за вх. № 5665/15.

У суду відсутні підстави вважати, що зменшення позивачем розміру позовних вимог суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймає зменшення розміру позовних вимог та вирішує спір з урахуванням нової ціни позову.

У відзиві на позовну заяву, відповідач позовні вимоги щодо основного боргу визнав частково, в розмірі 17094,83 грн., проти решти вимог заперечив, оскільки між сторонами у справі з травня 2015 року припинились договірні відносини.

Відповідно до пункту 10 Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2012 року (п. 10.1.). Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати вартості спожитої теплової енергії (п. 10.3.). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за шістдесят календарних днів до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4.).

У матеріалах справи відсутні докази припинення дії Договору, а отже твердження відповідача про припинення дії такого з травня 2015 року не підтверджені належним чином та не заслуговують на увагу суду.

Також слід зазначити, що 09.07.2015 р. між сторонами укладено Додаткову угоду до договору від 01.06.2011 р. № 4935/Г (копію додаткової угоди долучено до матеріалів справи), згідно з умовами якої, сторони погодили викласти додатки № 1 «Обсяги постачання теплової енергії» та № 2 «Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності» до договору від 01.06.2011 р. № 4935/Г в новій редакції, а також погодили вважати зобов'язання, які випливають з такої додаткової угоди, чинними з 25 червня 2015 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2011 р. № 4935/Г передбачено забезпечення виконання зобов'язань відповідача по здійсненню розрахунків за теплову енергію у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (п. 7.2.3. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахуноки пені, інфляційних та 3% річних, суд зазначає, що такі розрахунки є правильними, а отже вимоги про стягнення пені у розмірі 1202 грн. 06 коп., 3% річних у розмірі 345 грн. 60 коп. та інфляційних у розмірі 4254 грн. 76 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не представив.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Орендного торговельного підприємства «Залізні води» про стягнення 24464 грн. 51 коп. (з яких: 18662,09 грн. - основний борг, 1202,06 грн. - пені, 345,60 грн. - 3% річних, 4254,76 грн. - інфляційних втрат) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривні.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Представник відповідача просив суд відстрочити виконання рішення на два місяці у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства, що пов'язано зокрема з невчасною оплатою за договорами поставок бюджетних установ міста (дитячі садочки, школи тощо).

Статтею 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи те, що відповідач перебуває у складному матеріальному становищі, що унеможливлює негайне виконання рішення суду, а негайне виконання такого може призвести до зупинення підприємницької діяльності відповідача, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення на два місяці.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 230 ГК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 81, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Орендного торговельного підприємства «Залізні води» про стягнення 24464 грн. 51 коп. (з яких: 18662,09 грн. - основний борг, 1202,06 грн. - пені, 345,60 грн. - 3% річних, 4254,76 грн. - інфляційних втрат) - задоволити повністю.

2. Стягнути з Орендного торговельного підприємства «Залізні води» (вул. Карманського, буд. 19, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 20770131) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (вул. Данила Апостола, буд. 1, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 05506460) 24464 грн. 51 коп. (з яких: 18662,09 грн. - основний борг; 1202,06 грн. - пеня; 345,60 грн. - 3% річних; 4254,76 грн. - інфляційні) та 1218 грн. 00 коп. судового збору з відстрочкою виконання рішення до 03.02.2016 р.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.