Ухвала

від 07.12.2015 по справі 263/13649/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

11-сс/775/412/2015(м)

263/13649/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

заявника ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 листопада 2015 року про накладення арешту на тимчасово вилучені підакцизні товари, а саме: 1 бензин автомобільний А-92 в кількості 2,035 м3; 2- бензин автомобільний А-95 4,093 м3; 3 бензин автомобільний А-95 Євро 4,286 м3; 4 дизельне паливо 5,238 м3, які були тимчасово вилучені в ході обшуку 17.11.2015 року з автозаправної станції «Петрол» МПП «Дар», за адресою: м.Маріуполь, проспект 1-го Травня, буд.103, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СУ ФР Маріупольської ОДПІ Гу Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на тимчасово вилучені підакцизні товари, а саме: 1 бензин автомобільний А-92 в кількості 2,035 м3; 2- бензин автомобільний А-95 4,093 м3; 3 бензин автомобільний А-95 Євро 4,286 м3; 4 дизельне паливо 5,238 м3, які були тимчасово вилучені в ході обшуку 17.11.2015 року з автозаправної станції «Петрол» МПП «Дар», за адресою: м.Маріуполь, проспект 1-го Травня, буд.103.

В клопотанні зазначено, що 22.10.2015 року до СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області надійшли матеріали оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, щодо зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів(автомобільного палива), яке згідно експертних досліджень не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 та відповідних технологічних регламентів, невстановленими службовими особами МПП «Дар»(ЄДРПОУ 20391579), директор ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_1 , на автозаправних станціях за наступними адресами: АДРЕСА_1 ; м.Маріуполь проспект Перемоги, 23 АЗС «Сатурн»; м.Маріуполь провулок 1-го Травня, 103 АЗС «Петрол».

Кримінальне провадження було кваліфіковано за ч.1 ст.204 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 30.11.2015 року було накладено арешт на вищевказане майно.

Не погодившись з ухвалою слідчого заявник ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучені підакцизні товари та зобов`язати слідчого повернути вилучені під час обшуку документи та речі зазначені у протоколі обшуку, зняти паперові бирки з чотирьох опечатаних резервуарів та колонок.

Посилався на те, що обшук був проведений з порушенням законодавства оскільки дозвіл надавався слідчому ОСОБА_8 , а обшук проводив прокурор ОСОБА_5 .

На усе вилучене пальне є договори на поставку та сертифікати якості, але прокурор не звертався до суду з позовом про визнання договорів недійсними. Зазначив, що власниками частки пального є інші підприємства та організації які зберігали пальне на автозаправках ММП «Дар».

Суд при постанові ухвали про накладення арешту не врахував вимоги ст.96-3 КПК України де визначені підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально правового характеру, а кримінальне правопорушення передбачене 204 КК України не віднесене до підстав для застосування заходів кримінально правового характеру.

Також зазначив, що відомості про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами МПП «Дар» не вносилось в ЄРДР, не було пред`явлено підозри по даному кримінальному провадженню щодо посадових осіб вказаного підприємства, тому арешт на майно не може бути накладений.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника та заявника про незаконність і необґрунтованість судового рішення з проханням його скасувати, міркування прокурора про безпідставність апеляційних вимог та законність ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 167 ч. 1 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 167 ч.2 КПК України Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Також оскільки санкцією ч.1 ст.204 КК України передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, суд прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, а також для запобігання зникнення, втрати або пошкодження майна необхідно накласти арешт на підакцизне майно.

Вилучене вищезазначене майно має значення для кримінального провадження, оскільки є предметом кримінального правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи вилучене майно може бути використане як докази вчиненого кримінального правопорушення, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому доводи апеляційної скарги щодо незаконності проведення обшуку процесуальним керівником прокурором Дженчако, а ні слідчим Усік не можуть бути прийняті до уваги, як суперечливі вимогам п.4 ч.2 ст.36 КПК України, згідно яким прокурор уповноважений проводити слідчі дії

З урахуванням вищевказаного та наданих матеріалів судового провадження, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про накладення арешту є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 листопада 2015 року про накладення арешту на тимчасово вилучені підакцизні товари, а саме: 1 бензин автомобільний А-92 в кількості 2,035 м3; 2- бензин автомобільний А-95 4,093 м3; 3 бензин автомобільний А-95 Євро 4,286 м3; 4 дизельне паливо 5,238 м3, які були тимчасово вилучені в ході обшуку 17.11.2015 року з автозаправної станції «Петрол» МПП «Дар», за адресою: м.Маріуполь, проспект 1-го Травня, буд.103 залиши без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ