Постанова

від 03.12.2015 по справі 813/5726/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року № 813/5726/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Шугало С.А.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПромБудТехЕнерго» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПромБудТехЕнерго» (далі - ТзОВ «ПромБудТехЕнерго») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області ( далі - ДПІ Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області) в про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2015 №0000912204.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, які ґрунтуються не на первинних облікових звітних документах, а виключно на припущеннях. Вважає, що факт придбання ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» в ТзОВ «Гранд буд», ПП «Хімінвест» та ТзОВ «Укр ОСОБА_3» робіт (послуг) документально підтверджено договорами, актами прийому-передачі виконаних робіт, податковими накладними, а в акті перевірки не вказано жодних належним і законним способом встановлених обставин, які б спростовували реальність цих господарських операцій і факт їх здійснення. Вважає, що для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту є протиправним, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність здійснення господарської діяльності позивача з ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» в ТзОВ «Гранд буд», ПП «Хімінвест» та ТзОВ «Укр ОСОБА_3» з метою настання реальних наслідків. Господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» (код ЄДРПОУ 39134222) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «ОСОБА_3 буд» за період січень 2015, ТОВ «Метал Холдінг Трейд» та ПП «Хімінвест», ФОП «Сидорович Оксана Михайлівна», ТОВ «Промфактор» за період лютий 2015, ТОВ «Укр ОСОБА_3» за період березень 2015, ТОВ «Компанія Еколіс» за період квітень 2015, ТзОВ «ЕРБ», ТОВ «Компанія Еколіс» за травень 2015 та з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами-покупцями за період травень 2015.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 15.09.2015 №1346/13-03-22-04/39134222, яким встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 321556 грн, в т.ч.: за січень 2015 в сумі 31828 грн, за лютий 2015 в сумі 111224 грн, за березень 2015 в сумі 178504 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного (податкового кредиту) (р.25 декларації) на загальну суму 321556 грн, в т.ч.: за січень 2015 в сумі 31828 грн, за лютий 2015 в сумі 111224 грн, за березень 2015 в сумі 178504 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області 25.09.2015 винесено податкове повідомлення-рішення №0000912204, яким ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 482 334 грн, в т.ч. за основним платежем 321 556 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 160 778 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), ЦК України, ГК України, КАС України.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Із матеріалів справи видно, що 03.11.2014 між ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» (замовник) та ТзОВ «ОСОБА_3 буд» (виконавець) укладено договір №01/11/14-03 згідно з умовами якого Замовник доручає, а Вкионавець приймає на себе зобов'язання виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів згідно замовлень Замовника. За вказані роботи Замовник перераховує Виконавцю на підставі актів виконаних робіт 100% коштів до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

На підтвердження проведених взаєморозрахунків ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» із ТзОВ «ОСОБА_3 буд» позивачем представлено акти приймання виконаних будівельних робіт від 16.01.2015 №13 на загальну суму 42680,05 грн, в т.ч. ПДВ 7113,34 грн, від 21.01.2015 №14 на загальну суму 94740,44 грн, в т.ч. ПДВ 15790,07 грн, від 31.01.2015 №45 на загальну суму 10018,79 грн, в т.ч. ПДВ 1669,80 грн та від 31.01.2015 №46 на загальну суму 43529,32 грн, в т.ч. ПДВ 7254,89 грн.

Також, судом встановлено, що 02.02.2015 між ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» (замовник) та ПП «Хімінвест» (виконавець) укладено договір №02/02/15-01, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів згідно замовлень Замовника. За вказані роботи Замовник перераховує Виконавцю на підставі актів виконаних робіт 100% коштів до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

На підтвердження проведених взаєморозрахунків ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» із ПП «Хімінвест» позивачем представлено акти приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2015 №621 на загальну суму 161301,20 грн, в т.ч. ПДВ 26883,5 грн, №624 на загальну суму 290901,48 грн, в т.ч. ПДВ 48483,6 грн, №623 на загальну суму 179683,91 грн, в т.ч. ПДВ 29947,3 грн та №622 на загальну суму 35457,02 грн, в т.ч. ПДВ 5909,5 грн.

Також, судом встановлено, що 02.03.2015 між ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» (замовник) та ТзОВ «Укр ОСОБА_3» (виконавець) укладено договір №02/03/15-05, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів згідно замовлень Замовника. За вказані роботи Замовник перераховує Виконавцю на підставі актів виконаних робіт 100% коштів до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

На підтвердження проведених взаєморозрахунків ТзОВ «ПромБудТехЕнерго» із ТзОВ «Укр ОСОБА_3» позивачем представлено акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2015 №378 на загальну суму 18904,6 грн, в т.ч. ПДВ 3150,77 грн, №377 на загальну суму 4572,2 грн, в т.ч. ПДВ 7620,87 грн, №379 на загальну суму 88481 грн, в т.ч. ПДВ 14746,8 грн, №384 на загальну суму 835929 грн, в т.ч. ПДВ 139322 грн, №381 на загальну суму 8570,09 грн, в т.ч. ПДВ 1428,35 грн, №383 на загальну суму 15404,7 грн, в т.ч. ПДВ 2567,45 грн, №382 на загальну суму 10627,3 грн, в т.ч. ПДВ 1771,22 грн, №380 на загальну суму 47381 грн, в т.ч. ПДВ 7896,84 грн.

До матеріалів справи також долучено платіжні доручення, які підтверджують факт оплати позивачем виконаних робіт ТзОВ «ОСОБА_3 буд», ПП «Хімінвест» та ТзОВ «Укр ОСОБА_3».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (норми кодексу у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Спростовуючи доводи позивача, відповідач покликається на встановлені в ході перевірки обставини, зокрема на отриману від ДПІ в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Укр ОСОБА_3» з питань підтвердження фінансово-госопдарських відносин за січень-березень 2015 №85/26-55-22-02 від 27.05.2015, згідно якої не підтверджено взаєморозрахунки, отриману від ДПІ в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві узагальнену податкову інформацію щодо ПП «Хімінвест» з питань здійснення операцій з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за період лютий 2015, їх реальності та повнти відображення в обліку від 08.07.2015 №681/26-59-22-06-19, згідно якої не підтверджено взаєморозрахунки та отриману від ДПІ в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «ОСОБА_3 буд» по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями від 25.03.2015 №254/26-55-22-07/38751054, згідно якої не підтверджено взаєморозрахунки.

Проте, дані доводи відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в податковому законодавстві діє принцип індивідуальної відповідальності кожного платника податків за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Така ж позиція висловлена і в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", згідно якої, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, суд зазначає, що на обґрунтування подальшого використання у своїй господарській діяльності, зокрема, виконання проектних та електромонтажних робіт по влаштуванню електропостачання будівельних механізмів для ЖБК «Апартаменти-Захід 9», ТОВ «БК Прогрестехбуд», ТОВ «Балтом Україна», ТОВ «БаДМ», ФОП ОСОБА_4, КВПФ Будекстра,, ТОВ «Сінево Україна», ПАТ «Еко-Дім», ТОВ «Олдімстрой», ТОВ «Гаожитлобуд», ПАТ «Львівобленерго» та ПП «Креатор-Буд» позивачем надано акти виконаних робіт, договорів, платіжних доручень, які засвідчують подальшу співпрацю з вказаними підприємствами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення-рішення 25.09.2015 №0000912204, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 25.09.2015 №0000912204.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПромБудТехЕнерго» судовий збір в розмірі 7 235 (сім тисяч двісті тридцять п'ять) грн 01 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський