Постанова

від 26.10.2015 по справі 805/3647/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 р. Справа №805/3647/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 година 30 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі судового засідання Карпенко А.В.

за участю

позивача - не з'явився

представника позивача - ОСОБА_1 - на підставі договору,

представника відповідача - ОСОБА_2 - на підставі довіреності,

представника третьої особи - ОСОБА_3 на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного агентства земельних ресурсів України, про визнання дій незаконними, стягнення заборгованості із заробітної плати за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

28 серпня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 (далі - позивач), датований 28 серпня 2015 року, до Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області (далі - відповідач або Відділ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30 вересня 2015 року позивач просив:

- визнати незаконними дії посадових осіб Відділу щодо невиплати позивачу заробітної плати з 11 жовтня 2014 року по день звільнення 29 травня 2015 року;

- стягнути з Відділу на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 23 123,80 грн.;

- стягнути з Відділу на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 8 972,85 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 29 липня 2014 року № 356-кт/а його було звільнено з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області за порушення Присяги державного службовця.

Позивач оскаржив своє звільнення в судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені у повному обсязі, наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 29 липня 2014 року № 356-кт/а скасовано, позивача поновлено на посаді начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області та вирішено стягнути на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 липня 2014 року по 10 жовтня 2014 року.

Лише 28 травня 2015 року наказом голови комісії з реорганізації Держземагентства України № 409-кт/а позивача поновлено на посаді начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області.

29 травня 2015 року наказом голови комісії з реорганізації Держземагентства України від № 412-кт/а позивача звільнено з займаної посади за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Позивач стверджував, що заробітна плата за час вимушеного прогулу з 11 жовтня 2014 року по 28 травня 2015 року відповідачем не виплачена, розрахунок на день звільнення не проведено.

З урахуванням наведеного та на підставі ст.ст. 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України позивач просив задовольнити позов (а.с. 3-4, 98).

Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просила задовольнити позов. Зазначила, що на час судового розгляду розрахунок з позивачем у зв'язку з його звільненням не проведено.

Представник відповідача позов не визнала, надала заперечення проти позову, сутність яких полягала у наступному.

Відповідачем виконана постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року в частині виплати ОСОБА_4 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 30 липня 2014 року по 10 жовтня 2014 року, однак, дій направлених на виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, з боку Державного агентства земельних ресурсів України здійснено не було.

Наказ Державного агентства земельних ресурсів України щодо поновлення ОСОБА_4 на посаді був виданий 28 травня 2015 року. Вказаний наказ не містив вимог щодо зобов'язання відповідача провести з позивачем розрахунок з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу. Самостійно здійснити розрахунок з позивачем, відповідач не в змозі, оскільки в останнього відсутні повноваження щодо вчинення таких дій та необхідні фінансові ресурси.

29 травня 2015 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України №412-кт/а ОСОБА_4 звільнено із займаної посади за згодою сторін.

Також представник відповідача зазначила, що з 11 жовтня 2014 року по 29 травня 2015 року до Відділу не надходили відомості щодо поновлення трудових відносин з ОСОБА_4, враховуючи те, що прийом та звільнення керівників здійснює Державне агентство земельних ресурсів України.

Крім того, виділені Відділу асигнування на виплату заробітної плати були зменшені з урахування звільнення позивача (а.с. 79-82, 89-90).

На цих підставах представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи позовні вимоги вважала необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі паспорту серії ВС № 021051 (а.с. 5).

Відповідач - Відділ Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, який підпорядкований Держземагентству України та Головному управлінню Держземагентства у Донецькій області. Відділ Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області зареєстрований у встановленому порядку як юридична особа Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 31 жовтня 2012 року, включений до ЄДРПОУ за № 38344186, про що до ЄДР внесено запис за № 12771020000002221. Зазначені обставини підтверджені довідкою Управління статистики у м. Слов'янську серії АБ №563406 (а.с. 91) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 469970 (а.с. 92).

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, наказами Держземагентства України, дорученнями голови Держземагентства України та його заступниками, актам відповідної держадміністрації та відповідного органу місцевого самоврядування, наказами Головного управління Держземагентства України в Донецькій області та положенням про Відділ Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, затвердженим наказом в.о. голови Державного агентства земельних ресурсів України 05 вересня 2012 року № 418 (далі - Положення) (а.с. 47-53).

Відповідно до п. 2 Положення завданням Відділу є реалізація повноважень Держземагентства України на території Слов'янського району, що визначені п. 3 Положення.

П. 9 Положення визначено, що Відділ очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держземагентства України за пропозицією начальника Головного управління Держземагентства у Донецькій області та за погодженням з Міністром та звільняється з посади Головою Держземагентства України за пропозицією начальника Головного управління Держземагентства у Донецькій області.

Кандидатура на посаду начальника Відділу погоджується з головою відповідної місцевої державної адміністрації.

Начальник Відділу має заступників, які призначаються на посади Головою Держземагентства України за погодженням з Міністром та звільняються з посад Головою Держземагентства України.

Згідно з п.п. 10.1. п. 10 Положення начальник Відділу здійснює керівництво Відділом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Наказом в.о. Державного агентства земельних ресурсів України від 01 березня 2013 року № 82 затверджені зміни до Положення про Відділ Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області (а.с. 37-38).

Державне агентство земельних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37552980) зареєстроване у якості юридичної особи 15 лютого 2011 року, про що до ЄДР внесений запис за № 10731450000020332. Вказані обставини встановлені на підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з ЄДР (а.с. 24-25).

22 липня 2015 року головою комісії з реорганізації Держземагентства України у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», від 20 жовтня 2011 року № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», від 14 січня 2015 року № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» виданий наказ № 297 «Про реорганізацію Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області».

Згідно з п. 1 цього наказу Відділ Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області реорганізовано шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у Слов'янському районі Донецької області (а.с. 66-67). Вказані обставини також підтверджені додатками 1, 2, 3 до наказу Держземагентства України від 22 липня 2015 року № 297 (а.с. 68-73).

На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення відповідача як юридичної особи до ЄДР не внесений, про що свідчать відомості з ЄДР (а.с. 22-23).

Як вбачається з трудової книжки позивача, наказом Держземагентства України від 25 жовтня 2012 року № 550-кт/а та наказом Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області від 31 жовтня 2012 року № 1-к ОСОБА_4 призначено на посаду начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області в порядку переведення з посади начальника Відділу Держкомзему у Слов'янському районі Донецької області (а.с. 6).

29 липня 2014 року Держземагентством України на підставі листа Головного управління Держземагентства у Донецькій області від 28 липня 2014 року № 21-5-0.12-4451/2-14 винесено наказ № 356-кт/а, яким ОСОБА_4 з звільнено з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області за порушення Присяги державного службовця відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» (а.с. 107).

Наказом Головного управління Держземагентства у Донецькій області від 29 липня 2014 року № 138-к оголошено наказ Держземагентства України від 29 липня 2014 року №356-кт/а «Про звільнення ОСОБА_4П.» (а.с. 106).

10 вересня 2014 року Відділом Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області винесено наказ № 23-к «Про звільнення ОСОБА_4П.», яким звільнено ОСОБА_4 10 вересня 2014 року з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області за порушення Присяги державного службовця відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» (а.с. 102).

Не погодившись із звільненням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного агентства України із земельних ресурсів, Головного управління Держземагентства у Донецькій області, Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ голови Державного агентства земельних ресурсів України від 29 липня 2014 року № 356-кт/а про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, поновити ОСОБА_4 на посаді начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, стягнути з Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року по справі № 826/12900/14 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені у повному обсязі, внаслідок чого, визнано незаконним та скасовано наказ голови Державного агентства земельних ресурсів України від 29 липня 2014 року № 356-кт/а про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області та стягнуто з Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 липня 2014 року по 10 жовтня 2014 року (а.с. 10-17).

28 травня 2015 року Держземагентство України на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року у справі № 826/12900/14 видало наказ № 409-кт/а, яким ОСОБА_4 поновлено на посаді начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області з 30 липня 2014 року (а.с. 7), про що також зроблено запис у трудовій книжці позивача (а.с. 6).

29 травня 2015 року Держземагентство України на підставі заяви ОСОБА_4 та листа Головного управління Держземагентства у Донецькій області від 22 травня 2015 року № 21-5-0.12-4870/2-15 видало наказ № 412-кт/а, яким ОСОБА_4 звільнено з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 104).

Наказом Головного управління Держземагентства у Донецькій області від 29 травня 2015 року № 212-к «Про звільнення ОСОБА_4П.», оголошено наказ Держземагентства України «Про звільнення ОСОБА_4П.» від 29 травня 2015 року № 412-кт/а та визначено датою звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області 29 травня 2015 року (а.с. 105).

29 травня 2015 року Відділом Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області на підставі наказу Держземагентства України від 29 травня 2015 року № 412-кт/а «Про звільнення ОСОБА_4П.» та наказу Головного управління Держземагентства у Донецькій області від 29 травня 2015 року № 121-к «Про звільнення ОСОБА_4П.» винесено наказ № 18-к «Про звільнення ОСОБА_4П.». Відповідно до якого, звільнено ОСОБА_4 з посади начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, про що зроблений відповідний запис до трудової книжці позивача (а.с. 6).

Таким чином, судове рішення про поновлення позивача на посаді було виконано лише 28 травня 2015 року, тобто із затримкою.

Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 256 КАС України передбачено негайне виконання постанов суду щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби, тобто ще до набрання цим рішенням законної сили.

Докази, які б свідчили про те, що впродовж затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі ОСОБА_4 працював в іншому місці, суду не надані.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Ст. 236 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 Кодексу законів про працю України прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Нормами Конституції України, КАС України, Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що органи державної влади повинні дотримуватись принципу верховенства права, поважати судові органи, та виконувати судові рішення, які набрали законної сили або допущені до негайного виконання, добровільно, без звернення до примусового виконання та без висунення додаткових умов виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.

Згідно зі ст.ст. 9, 30 Закону України «Про державну службу» правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

З огляду на те, що спірні правовідносини не врегульовані спеціальним законодавством про державну службу, до них підлягають застосуванню норми трудового законодавства.

Згідно зі ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Виплата заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на залежить від вини роботодавця в цій затримці.

Таким чином, обов'язок Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не обумовлюється залежністю від причин, внаслідок яких судове рішення виконане несвоєчасно.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказ.

Як вже встановлено судом, наказ № 409-кт/а про поновлення позивача на посаді начальника Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області виданий лише 28 травня 2015 року.

Отже, період з дня постановлення Окружним адміністративним судом м. Києва постанови по справі № 826/12900/14 по день фактичного поновлення позивача на посаді є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на посаді.

В порушення вимог ст. 236 Кодексу законів про працю України середній заробіток за час затримки у поновленні ОСОБА_4 на роботі (період з 11 жовтня 2014 року по 28 травня 2015 року) виплачений не був.

Відповідно до абз. 3 п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати» визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 2 Порядку у разі визначення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 розділу 4 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

З 26 травня 2014 року позивач перебував на лікарняному, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року по справі № 826/12900/14 (а.с. 10-17).

Згідно наданих довідок про доходи ОСОБА_4, загальна сума доходу по заробітній платі в березні 2014 складала - 2956,80 грн., у квітні 2014 року - 3025,05 грн. (а.с. 899). Таким чином, середній заробіток позивача становить 2990,93 грн. ((2956,80 грн. + 3025,05 грн.) : 2).

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 на час звільнення з Відділу Держземагентства в Слов'янському районі Донецької області за останні два місяця роботи, що складала 145,90 грн. (5981,85 грн. : 41).

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04 вересня 2013 № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні в період з 11 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року становила 58 днів (в жовтні - 15 днів (повний місяць - 23 дні), в листопаді - 20 днів, в грудні - 23 дні).

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні в період з 01 січня 2015 по 28 травня 2015 становила 99 днів (в січні - 20 днів, в лютому - 20 днів, в березні - 21 день, в квітні - 21 день, в травні - 17 днів (повний місяць 18 днів)).

Загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_4 на роботі за період з 11 жовтня 2014 року по 28 травня 2015 року становила - 22906,30 грн. (157 х 145,90 грн.).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4 був поновлений тільки 28 травня 2015 року, то цей день і є днем виконання рішення суду про поновлення на роботі і днем, яким закінчується вимушений прогул, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2015 року по справі № 826/12900/14 за період з 11 жовтня 2014 року по 28 травня 2015 року (по момент поновлення) в сумі 22 906,30 грн.

Крім того, суд зазначає, що позивача було звільнено 29 травня 2015 року на підставі наказу Держземагентства України від 29 травня 2015 року № 412-кт/а, наказу Головного управління Держземагентства у Донецькій області від 29 травня 2015 № 121-к, наказу Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області № 18-к.

Однак розрахунок по заробітній платі за 29 травня 2015 року з позивачем не проведений, з огляду на що стягненню на користь ОСОБА_4 підлягає сума з урахуванням 29 травня 2015 року, тобто 23502,20 грн. (22906,30 грн. + 145,90 грн.).

Щодо посилань представника відповідача на зменшення бюджетних асигнувань, як на причину невиплати заробітної плати позивачу, суд зазначає наступне.

05 березня 2014 року Держземагентство України затверджений кошторис Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області на 2014 рік, відповідно до якого у 2014 році на оплату праці було виділено 757 969,00 грн. (код 2110) (а.с. 84-85).

Як вбачається з довідок про зміну до плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2014 рік: № 123-5/з-м від 18 липня 2014 року (а.с. 87), № 94-5/з-м від 06 червня 2014 року (а.с. 88), № 132-5/з-м від 12 вересня 2014 року (а.с. 86), бюджетні асигнування на оплату праці та нарахування на неї були зменшені у загальному розмірі на 75 913,00 грн.

Як зазначав представник відповідача у своїх запереченнях, зменшення бюджетних асигнувань було здійснено з урахуванням звільнення ОСОБА_4

Суд не приймає посилання представника відповідача про зменшення бюджетних асигнувань як поважну причину невиплати позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу в період з 11 жовтня 2014 року по 29 травня 2015 року та непроведення з ним розрахунку при звільненні.

Однією з вимог позивача є визнання незаконними дій посадових осіб Відділу щодо невиплати йому заробітної плати за період з 11 жовтня 2015 року по день звільнення 29 травня 2015 року.

Суд відзначає, що в даному випадку має місце пасивна поведінка відповідача, тобто бездіяльність (грошові кошти, належні позивачу за цей період, йому не виплачені; докази вжиття відповідачем будь-яких заходів, спрямованих за забезпечення такої виплати (як то звернення до вищих розпорядників бюджетних коштів з приводу зміни кошторису, збільшення бюджетних асигнувань тощо, суду не надані).

Допущена відповідачем бездіяльність підлягає визнанню протиправною, оскільки суперечила законодавству та порушувала права позивача.

Крім того, позивач просив стягнути з Відділу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 8972,85 грн., обчислений на дату звернення до суду із вказаним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що станом на 29 травня 2015 року, тобто на день звільнення позивача, виплата йому заробітної плати не була проведена, та залишається не виплаченої до теперішнього часу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженої ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд зауважує, що Верховний суд України у своїй постанові № 6-64цс13 від 03 липня 2013 року зробив висновок щодо виплати працівнику при звільнені середнього заробітку. Так, у постанові Верховний суд України зазначив, що згідно із ч. 1 ст. 116 Кодексу законі про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, за положеннями ст. 117 Кодексу законів про працю України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу законів про працю України.

Середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку розраховується у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Таким чином, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні в період з 30 травня 2015 по 26 жовтня 2015 становила 103 дні (в червні місяці - 20 днів, в липні місяці - 23 дні, в серпні місяці - 20 днів, у вересні місяці - 22 день, в жовтні місяці - 18 днів (повний місяць - 22 дні).

Отже, стягненню з Відділу на користь позивача за період затримки розрахунку по заробітній платі за період з 30 травня 2015 року по 26 жовтня 2015 року (день постановлення судового рішення) підлягає стягненню середній заробіток в сумі 15 027,70 грн. (103 х 145,90 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Для повного захисту прав та інтересів позивача, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і стягнути з Відділу на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з 30 травня 2015 року по день постановлення судового рішення (26 жовтня 2015 року) в розмірі 15027,70 грн.

Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Такий висновок ґрунтується на тому, що позивач просив визнати незаконними дії відповідача, проте судом встановлено, що у спірних правовідносинах мала місце протиправна бездіяльність відповідача; крім того, позивачем допущена помилка при обчисленні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 жовтня 2014 року по 29 травня 2015 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_4 до Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного агентства земельних ресурсів України, про визнання дій незаконними, стягнення заборгованості із заробітної плати за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області, яка полягала у невиплаті ОСОБА_4 середнього заробітку за період з 11 жовтня 2014 року по день звільнення 29 травня 2015 року.

3. Стягнути з Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за період з 11 жовтня 2015 року по день звільнення 29 травня 2015 року в сумі 23 052 (двадцять три тисячі п'ятдесят дві) гривні 20 копійок.

4. Стягнути з Відділу Держземагентства у Слов'янському районі Донецької області на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15 027 (п'ятнадцять тисяч двадцять сім) гривень 70 копійок.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 26 жовтня 2015 року.

7. Повний текст постанови виготовлений впродовж п'яти днів з дня завершення судового розгляду.

8. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

9. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

10. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.