Рішення

від 03.12.2015 по справі 915/1691/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 915/1691/15

м. Миколаїв

за позовом: Публічне акціонерне товариство В«Миколаївська теплоелектроцентральВ» , 54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18

до відповідача: Приватне підприємство «ѳмейний фондВ» , 54007, м. Миколаїв, вул. Баштанська, 22

про стягнення 97141,77 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №09/01/48 від 03.06.2015р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 ( НОМЕР_1, виданий 06.04.2009 року Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області) - директор

Від відповідача : ОСОБА_3 ( довіреність від 12.10.2015 року)

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2601 від 01.12.2001р. в сумі 97141,77 грн., з яких 44730,62 грн. основна заборгованість, 7038,83 грн. - інфляційні, 641,70 грн. - 3% річних, 44730,62 грн. -пеня.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.09.2015р. було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

01.12.2001 р. між ДП «Миколаївська теплоелектроцентраль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» та Приватним підприємством «Сімейний фонд» було укладено договір №2601 про постачання теплової енергії в гарячій воді, на підставі якого ним в період з листопада 2014р. по квітень 2015р. поставлено теплову енергію на об'єкти споживача, які знаходяться за адресами: вул.. Нікольська, 54 та АДРЕСА_1 на загальну суму 47723,02 грн., з яких відповідачем оплачено 2992,40 грн.

Враховуючи, що відповідачем оплата за спожиту теплову енергію в повному обсязі здійснена не була, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить стягнути з останнього 44730,62 грн. пені, 7038,83 грн. - інфляційних, 641,70 грн. - 3% річних.

Відповідач надав письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень зазначає, що у 2007р. у зв'язку з істотними змінами обставин, за взаємною згодою сторін, було змінено предмет договору. Так, у зв'язку з укладанням договору оренди від 17.09.2007р. нежитлового приміщення за адресою м. Миколаїв, вул.. Нікольська, 54/1, укладеного між відповідачем та ВАТ КБ «Надра» згідно листа від 26.10.2007р. ПП «Сімейний фонд» було запропоновано позивачу змінити предмет договору № 2601, уклавши відповідну угоду на постачання теплової енергії для обслуговування нежитлового приміщення за адресою м. Миколаїв, вул.. Нікольська, 54/1. 01.10.2007 року ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» уклало договір про постачання теплової енергії в гарячій воді з відкритим акціонерним товариством КБ «Надра», об'єктом постачання теплової енергії згідно додатку № 1/1 якого визначено нежитлове приміщення по вул. Нікольська, 54 (філіал банка). Таким чином, відкрите акціонерне товариство «Миколаївська ТЕЦ» фактично надав відповідачеві згоду на зміну договору № 2601 від 01.12.2001р. Отже, починаючи з договір 01.10.2007 року договір № 2601 від 01.12.2001р. діє в новій редакції, в якій об'єкту постачання теплової енергії по вул. Нікольська, 54 не існує.

У судовому засіданні відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості по об'єкту - точка обліку № 1 АДРЕСА_2 в сумі 603,70 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

01.12.2001 р. між ДП «Миколаївська теплоелектроцентраль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» та Приватним підприємством «Сімейний фонд» було укладено договір №2601 про постачання теплової енергії в гарячій воді .

Відповідно до пункту 10.4 договору, договір є пролонгованим та діє, оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не заявляла про його припинення.

Як передбачено розділом 1 договору, позивач узяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим договором.

Пунктами 6.2, 6.3 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує позивачеві вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов'язок енергопостачальної організації забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст . 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України встановлюють , що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних в матеріалах справи нарядів на підключення опалення від 25.10.2014р., 24.10.2014р. вбачається, що позивачем в період з листопада 2014р. по квітень 2015р. було поставлено теплову енергію на об'єкти споживача, які знаходяться за адресами: вул. Нікольська, 54 та АДРЕСА_1.

Наявність у відповідача заборгованості за отриману теплову енергію по об'єкту - точка обліку № 1 АДРЕСА_2 в сумі 603,70 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком, відомостями на споживання теплової енергії, рахунками на оплату та не заперечується відповідачем у судовому засіданні.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 7.4.2 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію «споживач» зобов'язаний сплатити за кожен день прострочення пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення. На підставі положення Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686 від 20.05.1999р.

За невиконання у встановлений строк належним чином грошових зобов'язань по сплаті за отриману теплову енергію по об'єкту - точка обліку № 1 АДРЕСА_2, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення 571,51 грн. інфляційних, 25,43 грн. 3% річних та пеня в розмірі 603,70 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриману теплову енергію по об'єкту - точка обліку № 1 АДРЕСА_2 в сумі 1804,34 грн., з яких 603,70 грн. основного боргу, 571,51 грн. інфляційних, 25,43 грн. 3% річних, 603,70 грн. пені обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за отриману теплову енергію по об'єкту вул.. Нікольська, 54 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Так, 01.12.2001р. між сторонами у справі був укладений договір №2601 про постачання теплової енергії в гарячій воді, об'єктом постачання теплової енергії, згідно додатку № 1/1 якого визначено нежитлове приміщення по вул. Нікольська, 54.

17.09.2007р. між відповідачем у справі приватним підприємством «Сімейний фонд» та відкритим акціонерним товариством КБ «НАДРА» було укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою м. Миколаїв, вул.. Нікольська, 54.

У зв'язку з укладенням вищезазначеного договору, ПП «Сімейний фонд» звернулося до позивача пропозицією внести зміни в договір № 2601 від 01.12.2001р. та укласти договір на постачання теплової енергії з відкритим акціонерним товариством КБ «НАДРА» (а.с. 82).

Згідно п. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Нормою п. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 9.2 договору про постачання теплової енергії № 2601 визначено, що договір припиняє свою дію у випадку, зокрема, взаємної згоди сторін.

01.10.2007 року позивач уклав договір про постачання теплової енергії в гарячій воді з відкритим акціонерним товариством КБ «Надра», об'єктом постачання теплової енергії згідно додатку № 1/1 якого визначено нежитлове приміщення по вул. Нікольська, 54 (філіал банка).

Таким чином, позивач фактично надав відповідачеві згоду на зміну договору № 2601 від 01.12.2001р.

Отже, починаючи з 01.10.2007 року договір № 2601 від 01.12.2001р. діє в новій редакції, в якій об'єкту постачання теплової енергії по вул. Нікольська, 54 не існує.

21.11.2014 року по акту приймання - передавання приміщення ВАТ КБ «Надра» передав приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Нікольська, 54 відповідачеві (а.с. 137).

Як свідчить матеріали справи, з метою запобігання бездоговірного постачання теплової енергії на об'єкт по вул. Нікольська, 54, відкрите акціонерне товариство «Миколаївська ТЕЦ» зверталося до відповідача із пропозицією підписати додаткові угоди та додатки до договору № 2601 від 01.12.2001р. (а.с. 105-111).

Разом з тим, відповідачем запропоновані до підписанні додаткові угоди та додатки до договору підписані не були. Позивач із позовом щодо спонукання відповідача підписати вказані додаткові угоди та додатки до договору № 2601 від 01.12.2001р. в суд не звертався.

Підставою для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за отриману теплову енергію по об'єкту вул. Нікольська, 54 позивач вказав порушення відповідачем зобов'язань по договору № 2601 від 01.12.2001р. Разом з тим, з 01.10.2007 року у вказаному договорі відсутній об'єкт теплопостачання - вул. Нікольська, 54. Тобто, відповідач використовував тепло з інших підстав, ніж ті , що зазначені в договорі.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за отриману теплову енергію по об'єкту вул.. Нікольська, 54, в сумі 44126,92 грн. основного боргу, а також 44126,92грн. пені, 6467,32 грн. інфляційних втрат та 618,27 грн. 3% річних є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 46, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ѳмейний фондВ» / 54007, м. Миколаїв, вул. Баштанська, 22, ЄДРПОУ 31159276/ на користь Публічного акціонерного товариства В«Миколаївська теплоелектроцентральВ» / 54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, ЄДРПОУ 30083966/ 603,70 грн. боргу, 571,51 грн. інфляційних втрат, 23,43 грн. 3% річних, 603,70 грн. пені та 27,04 грн. судового збору.

Видати наказ.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Приватного підприємства «ѳмейний фондВ» / 54007, м. Миколаїв, вул. Баштанська, 22, ЄДРПОУ 31159276/ на користь Публічного акціонерного товариства В«Миколаївська теплоелектроцентральВ» / 54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, ЄДРПОУ 30083966/ заборгованості по сплаті за отриману теплову енергію по об'єкту вул.. Нікольська, 54 в сумі 44126,92 грн. основного боргу, 44126,92 грн. пені, 6467,32 грн. інфляційних втрат та 618,27 грн. 3% річних.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2015р.

Суддя Л.І. Васильєва